Програма підвищення кваліфікації вчителів мистецтва ЗЗСО «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В 9 КЛАСАХ НУШ: ГОТУЄМО ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ»

Курс розкриває сучасні підходи до викладання мистецтва в 9 кл. НУШ. Ви опануєте інструменти профорієнтації, стратегії оцінювання та вимоги Держстандарту. Програма допоможе вчителю професійно підготувати учнів до вибору профілю навчання в старшій школі

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Нормативна база та сучасні підходи до реалізації Державного стандарту в умовах переходу до профільної освіти
Тема 1.1. Компетентнісно-діяльнісна парадигма навчання в 9 класі	2	2			4
Тема 1.2. Інтеграція та STEAM-підхід під час вивчення мистецтва		2			2
Тема 1.3. Сучасні технології навчання мистецтву: проєктність та проблемність	2	2			4
Тема 1.4. Особистісно орієнтований підхід і стратегії профільної орієнтації		2			2
Разом за модулем	4	8			12
МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні мистецтва в 9 класі НУШ
Тема 2.1. Проєктування уроку мистецької освітньої галузі на засадах сучасних педагогічних підходів	2	2	2		6
Тема 2.2. Формування професійної перспективи учнівства засобами мистецтва		2			2
Тема 2.3. Рефлексія та формувальне оцінювання в контексті НУШ		2			2
Тема 2.4. Практика професійного самовизначення через мистецькі проєкти		2			2
Тема 2.5. Цифрові інструменти супроводу профорієнтаційної діяльності		2	2		4
Разом за модулем	2	10	4	0	16
Підсумкові заходи				2	2
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми				1	1
Усього	6	18	4	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Нормативна база та сучасні підходи до реалізації Державного стандарту в умовах переходу до профільної освіти

Тема 1.1. Компетентнісно-діяльнісна парадигма навчання в 9 класі

Держстандарт як дорожня карта профілізації. Аналіз Державного стандарту крізь призму професійного самовизначення учнівства. Трансформація обов’язкових результатів навчання мистецької галузі (9 клас) у «професійні проби»: від теоретичного знання до практичного досвіду, що відповідає художньо-естетичним та креативним профілям старшої школи. Академічна свобода вчителя як інструмент кастомізації змісту освіти під запити учнів, що готуються до вступу у профільні ліцеї чи мистецькі коледжі.

Компетентнісний підхід: від «багажу знань» до моделювання професійних ситуацій. Формування «професійного портрета» дев’ятикласника/дев’ятикласниці. Наскрізні вміння (критичне мислення, креативність, ініціативність) як база для успішної кар'єри в сучасних арт-індустріях. Перехід від репродуктивного вивчення стилів до аналізу мистецького продукту як об’єкта ринку та культури.

Діяльнісний підхід як фундамент самовизначення. Впровадження методик «навчання через дію». Створення умов для апробації різних професійних ролей у межах уроку, наприклад, мистецтвознавці-аналітики (експертиза творів), куратори-менеджери (організація віртуальних виставок), дизайнери-виконавці (створення цифрового контенту), критики/блогери (мистецька комунікація) тощо.

Наступність та стратегічне моделювання навчальної програми. Конструювання робочої навчальної програми на основі модельної з акцентом на допрофільний модуль. Створення освітнього «містка»: вибір тем та проєктів, що корелюють із програмами старшої профільної школи (академічне мистецтво, медіа-дизайн, архітектура, сценічне мистецтво). Інтеграція профорієнтаційних кейсів у календарно-тематичне планування 9 класу.

Тема 1.2. Інтеграція та STEAM-підхід під час вивчення мистецтва

Інтегрований підхід: види інтеграції (внутрішньогалузева та міжгалузева) у 9 класі. Впровадження наскрізних ліній через мистецький контент.

STEAM-підхід як місток між мистецтвом та ринком праці (дизайн, архітектура, інженерія). Поєднання художньої творчості з технологічними інноваціями.

Методика організації міжгалузевих STEAM-проєктів, що імітують роботу в креативних індустріях.

Цифровізація освітнього процесу, використання ШІ, VR/AR та графічних редакторів для професійного самовираження підлітка в умовах очного та змішаного навчання.

Тема 1.3. Сучасні технології навчання мистецтву: проєктність та проблемність

Проблемне навчання як стимул до експертної діяльності підлітків. Створення проблемних ситуацій, що імітують реальні виклики креативних індустрій (наприклад: «Як зберегти автентичність архітектури при реновації міста?» або «Мистецтво vs Комерція: межі компромісу»). Механізми стимулювання самостійної пошукової діяльності: від постановки художнього запитання до формулювання власної концепції. Розвиток дивергентного мислення як ключової навички для майбутнього вибору творчого профілю.

Специфіка планування комплексних проєктів у 9 класі з урахуванням допрофільної підготовки. Дизайн-проєктування (створення бренд-буку школи, розробка інтерфейсів (UI/UX), соціальний плакат). Архітектурне моделювання (ревіталізація локального простору, створення макетів «зеленої архітектури»). Медіа-проєкти (створення авторського цифрового контенту (подкасти про мистецтво, відео-арт, моушн-дизайн тощо)).

Етапи реалізації проєкту: дослідження ринку/запиту → ідея → візуалізація (прототип) → презентація (пітчинг).

Методологічний вибір — проблемний запит чи проєктне рішення. Порівняльний аналіз стратегій: коли доцільно використовувати проблемний діалог, а коли — тривалий проєкт. Формування в учнівства здатності обирати оптимальну стратегію для розв’язання творчих завдань різної складності. 

Тема 1.4. Кооперативне навчання та розвиток критичного мислення у 9 класі засобами мистецтва

Кооперативне навчання. Методи групової взаємодії, стратегії співпраці та матриця оцінювання командної роботи.

Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості під час аналізу медіаконтенту, деконструкції художніх образів та подолання стереотипів як складників підготовки до свідомого вибору профілю.

Глибинне навчання залучення учнівства як активних суб'єктів освітнього процесу.

Рефлексивний аналіз власних досягнень учнівства 9 класу з мистецтва як інструмент професійного самовизначення.

МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні мистецтва в 9 класі НУШ

Тема 2.1. Проєктування уроку мистецької освітньої галузі на засадах сучасних педагогічних підходів

Нормативно-змістові засади проєктування уроку мистецтва в НУШ. Мета та компетентнісний потенціал мистецької галузі у II циклі БСО. 

Методика визначення цілей уроку через результати навчання (знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти). Моделювання уроків мистецтва на основі активного навчання та комплексної інтеграції.

Проєктування очікуваних результатів навчання на основі таксономії Блума. 

Побудова уроку на засадах педагогіки партнерства: створення психологічно безпечного середовища, запобігання булінгу та дискримінації через спільну мистецьку діяльність. Філософія та принципи Універсального дизайну в освіті (УДО): створення безбар’єрного мистецького простору. Стратегії розумного пристосування та диференційоване навчання для забезпечення рівного доступу до мистецької освіти. Психологічна підтримка учнівства та методики стабілізації емоційного стану через мистецьку діяльність. 

Тема 2.2.Формування професійної перспективи учнівства засобами мистецтва

Компетентнісно орієнтовані завдання як ключова умова реалізації Державного стандарту: зміщення акцентів від репродуктивного відтворення знань до їх активного застосування в життєвих ситуаціях та майбутній професійній діяльності. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань підсумкового та тематичного характеру, що базуються на групах результатів навчання мистецької освітньої галузі. Спрямованість завдань на розвиток креативності та ініціативності як фундаменту професійної спроможності. Мистецтво і ринок креативних професій

Впровадження завдань на розвиток естетичного досвіду, громадянської та соціальної компетентностей: аналіз творів, що висвітлюють актуальні суспільні питання, через призму критичного сприйняття та загальнолюдських цінностей. Стратегія формування здатності учнівства 9 класу обґрунтовувати власні естетичні судження та брати участь в обговоренні творів сучасного мистецтва на основі поваги до культурного різноманіття як прояву культурної компетентності.

Тема 2.3. Рефлексія та формувальне оцінювання в контексті НУШ

Рефлексія як когнітивний інструмент профорієнтації. Сутність рефлексії не лише як підбиття підсумків уроку, а як механізму усвідомлення учнями власного творчого потенціалу. Методики «дзеркала компетентностей»: аналіз підлітком своїх сильних сторін у різних видах мистецької діяльності (креативність, технічна вправність, аналітичне мислення).

Критеріальне оцінювання та дескриптори за групами результатів. Розроблення інструментарію оцінювання у 9 класі на основі чотирьох обов’язкових результатів навчання (згідно з Держстандартом). Створення специфічних дескрипторів для профільно-орієнтованих видів діяльності: художньо-практична (оцінювання технічної грамотності та авторського стилю; аналітико-синтетична (здатність до мистецтвознавчої експертизи та інтерпретації сенсів); творчо-проєктна (оцінювання автономності, управління часом та якості фінального продукту).

Формувальне оцінювання як підтримка свідомого вибору профілю. Використання технік «зворотного зв’язку» (фідбеку) для корекції індивідуальної освітньої траєкторії. Інструменти самооцінювання та взаємооцінювання як спосіб виявлення прихованих художніх здібностей та професійної схильності до певного виду арт-індустрії.

Арт-портфоліо як інструмент передпрофільної діагностики. Створення та наповнення портфоліо учня 9 класу не просто як збірки робіт, а як «професійної візитівки». Використання цифрових платформ (Google Sites) для демонстрації індивідуального прогресу. Портфоліо як доказова база для вступу до профільної школи або коледжу.

Тема 2.4. Практика професійного самовизначення через мистецькі проєкти

Реалізація змісту навчання з урахуванням підготовки учнівства до вибору профілю в старшій школі або коледжах. Мистецькі проєкти як засіб профорієнтації: від творчого стартапу до презентації продукту. Арт-практики та соціальні мистецькі акції як засіб соціалізації підлітка.

Діяльнісний та компетентнісний підхід як основа допрофільної підготовки: від теоретичного вивчення мистецтва до практичного опанування елементів художніх професій. Учитель як тьютор та фасилітатор передпрофільної підготовки: роль педагога у супроводі учнівства 9 класу під час вибору профілю навчання. Методики виявлення мистецьких нахилів та діагностика рівнів сформованості художніх здібностей. Організація довготривалих учнівських проєктів (індивідуальних та групових) через призму культурного менеджменту: від ідеї до пітчингу (презентації) готового продукту. Профорієнтаційний потенціал мистецьких дисциплін. Основи авторського права, право інтелектуальної власності та дотримання академічної доброчесності в процесі створення та оприлюднення власного мистецького продукту.

Тема 2.5. Цифрові інструменти супроводу профорієнтаційної діяльності

Цифровізація як засіб розширення творчих можливостей та інструмент індивідуалізації навчання. Використання хмарних сервісів та інтерактивних онлайн-дошок (Miro, Padlet) для спільної проєктної діяльності та колективної творчості. Технології створення віртуальних галерей та цифрових виставок. Робота з графічними редакторами (Canva, Figma) для розробки бренд-буків та соціальної реклами. Використання сервісів для міксування звуку та створення саунд-дизайну. Використання штучного інтелекту (ШІ) як допоміжного інструменту в мистецькій творчості: можливості та етичні ризики. Цифрова етика, безпека в онлайн-просторі та захист персональних даних учнівства під час мережевої взаємодії.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Формула інтеграції як STEAM-конструктор. Проєктування міжгалузевого мініпроєкту (3–5 уроків), у якому мистецтво поєднується з природничими або математичними науками (наприклад, «Акустика й архітектура», «Турбулентність у мистецтві»). Створення карти результатів навчання, що демонструє досягнення наскрізних умінь.
2. Інклюзивний кейс та універсальний дизайн. Розроблення варіантів практичної роботи з використанням принципів Універсального дизайну навчання (адаптація завдань для учнівства з різними сенсорними та когнітивними можливостями наприклад, використання рельєфних зображень, субтитрів або альтернативних способів комунікації).
3. VTS-фасилітація та критичне мислення. Проведення мікрозаняття на основі стратегії візуального мислення. Розроблення критеріїв оцінювання здатності учнівства інтерпретувати художні образи та аргументувати власну позицію.
4. Мистецький стартап як передпрофільна проба. Розроблення бізнес-моделі (або SWOT-аналізу) мистецької професії. Створення «дорожньої карти» професійного самовизначення для учня 9 класу на основі обраного творчого профілю.
5. Конструктор зворотного зв’язку та оцінювання. Моделювання ситуації формувального оцінювання, створення дескрипторів для взаємооцінювання художнього продукту та практика надання фідбеку за структурою «Сендвіч підтримки».
6. Цифрове портфоліо вчителя й учня чи учениці. Створення структури цифрового кейса на платформі (Padlet/Miro/Canva), що демонструє динаміку особистісних досягнень учня протягом II циклу базової освіти.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Методики діагностики творчого потенціалу та художньої обдарованості підлітків: використання профорієнтаційних тестів у мистецькій галузі.
2. Реалізація принципів Універсального дизайну навчання та стратегій розумного пристосування для створення безбар'єрного середовища в 9 класі.
3. Роль арттерапевтичних технологій у стабілізації емоційного стану: психологічна самодопомога вчителя та підтримка резильєнтності учнівства.
4. Основи створення мистецьких стартапів: від ідеї до пітчингу та дотримання норм академічної доброчесності й авторського права.
5. Медіаграмотність та протидія дезінформації через мистецький контент: критичний аналіз візуальних фейків та пропаганди.
6. Механізми взаємодії закладу освіти з культурними інституціями (музеї, хаби): модель «школа – громада» як ресурс для практичної соціалізації випускників.
7. Нормативні вимоги до заповнення Свідоцтва досягнень: співвідношення між групами результатів Державного стандарту та бальною шкалою.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898  (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
3. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : Лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
4. Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024. № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
5. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти» : наказ МОН від 12.10.2022 № 904 URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)

Основна література

1. Кобинець Я. Підходи Нової української школи, або Шлях до дитячого серця. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
2. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва в основній школі : методичний посібник. Київ : Генеза, 2022. 144 с. 
3. Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
4. Олексюк О. М. Педагогіка мистецтва: теорія та методика викладання мистецьких дисциплін : підручник. Київ : Ліра-К, 2021. 248 с.
5. Проводимо успішний тренінг: НУШ у 7–9 класах : [навчальний посібник] / М. Блажко, А. Ворожбит, Ю. Гайдученко та ін. ; за заг. ред. Р. Шиян. Київ : [б. в.], 2025. 127 с.
6. Проводимо успішний тренінг: НУШ у 7-9 класах у мистецькій галузі : посіб. / Г. Кізілова, Л. Боднарюк, А. Махмутова. Київ : [б. в.], 2025. 132 с.

Додаткова література

1. Богосвятська А., Кудрик Л. Комунікативна компетентність педагога-коуча. Зарубіжна література в школах України. 2020. № 4. С. 12-17.
2. Гусак В.М. Нові ролі педагога у контексті реформ сучасної української школи. Педагогіка партнерства як основа розвитку суб’єктів освітньої діяльності в умовах НУШ: матеріали наук.-практич. конф. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

• знання нормативно-правового забезпечення реформи НУШ, вимог Державного стандарту базової середньої освіти (другий цикл) та Дорожньої карти реалізації змін на 2025-2030 роки в мистецькій галузі;
• розуміння концептуальних особливостей переходу від базової до профільної середньої освіти та усвідомлення ролі вчителя як фасилітатора і тьютора, який супроводжує учнівство 9 класів у свідомому виборі профілю навчання та професійної реалізації;
• уміння здійснювати комплексний педагогічний дизайн уроків мистецтва в 9 класі із залученням інноваційних стратегій та використанням можливостей цифрових екосистем для візуалізації мистецьких контекстів;
• здатність гнучко моделювати освітній процес відповідно до пізнавальних запитів підлітків, вибудовуючи їхні індивідуальні освітньо-професійні траєкторії та забезпечуючи наступність між базовою та профільною школою;
• готовність до впровадження діяльнісного підходу через реалізацію мистецьких стартапів, міжгалузевих STEAM-проєктів та етичне використання інструментів штучного інтелекту в художній діяльності;
• спроможність організовувати стимулювальне освітнє середовище на засадах педагогіки партнерства та універсального дизайну, застосовувати багатокритеріальний інструментарій формувального оцінювання для підтримки творчого поступу й оцінки готовності учнівства до профільного навчання.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026