Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (мовно-літературна освітня галузь) «ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»

3. ЗМІСТ ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ 

МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ В НУШ

Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення оцінювання в базовій школі відповідно до  Державного стандарту базової середньої освіти (мовно-літературна освітня галузь). Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення.

Філософія оцінювання в Новій українській школі. Огляд нормативних документів (Закон «Про повну загальну середню освіту», Державний стандарт базової середньої освіти, Рекомендації щодо оцінювання).

Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі. Обов’язкові результати навчання учнів:

1. Усна взаємодія (сприймає, аналізує, інтерпретує усну інформацію; висловлює думки, почуття).
2. Робота з текстом (сприймає, аналізує, інтерпретує письмові тексти).
3. Письмова взаємодія (створює письмові тексти).
4. Дослідження мовлення (досліджує мовні явища).

Організаційно-педагогічні умови оцінювання в закладі освіти. 

Автономія закладу освіти в розробленні власної системи, планів оцінювання. Оцінювання ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів.

Міжнародний досвід з проблеми оцінювання (PISA, TIMSS тощо).

Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення.

Автономія закладу освіти у розробленні власної системи, планів оцінювання. Оцінювання ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів. 

Тема 1.2. Оцінювання та оцінка. Принципи оцінювання. Функції та форми оцінювання. Об'єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання. Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Критерії та шкали (підходи) оцінювання. Особливості оцінювання груп загальних результатів.

Трансформація філософії оцінювання в НУШ. Розрізнення понять «оцінювання» (як тривалий процес збору та аналізу інформації) та «оцінка» (як результат, відображення рівня досягнень). Зміна акцентів з контрольно-каральної функції на формувальну та діагностувальну. Аналіз ключових функцій оцінювання: діагностувальної (визначення початкового рівня), мотиваційної (стимулювання пізнавального інтересу), прогностичної (планування подальших кроків), коригувальної та виховної.

Оцінювання результату й процесу групової форми діяльності (парна, командна тощо). Рефлексивне оцінювання. Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. 

Формувальне оцінювання як інструмент підтримки. Сутність формувального оцінювання («оцінювання для навчання»): відстеження особистісного поступу учня, надання ефективного зворотного зв’язку, залучення учнів до самооцінювання та взаємооцінювання. Інструментарій учителя-словесника для формувального оцінювання: картки поступу, листи самооцінювання, портфоліо учня, спостереження.

Специфіка поточного та підсумкового оцінювання. Відмінності між поточним (супровідним) та підсумковим (рівневим / бальним) оцінюванням. Особливості проведення тематичного, семестрового та річного оцінювання. Механізм урахування динаміки досягнень учня під час виставлення семестрової оцінки (перевага результатів навчання наприкінці періоду над попередніми).

Групи результатів (ГР) у мовно-літературній освітній галузі. Детальний огляд чотирьох обов’язкових груп результатів згідно з Держстандартом:

1. Усна взаємодія (взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях).
2. Робота з текстом (cприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів (зокрема художніх текстах, медіатекстах) та використання її для збагачення власного досвіду.
3.  Письмова взаємодія (висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови).
4. Дослідження мовлення (дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу).

Загальні результати. Конкретні результати. Орієнтири для оцінювання (додаток 2 Державного стандарту базової середньої освіти).

Критеріальний підхід та шкали оцінювання. Перехід від «сліпого» оцінювання до критеріального. Розробка критеріїв оцінювання для специфічних видів робіт (есе, переказ, діалог, дискусія). Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Співвідношення вербальної оцінки та бальної шкали (12 балів) у 5 – 9 класах НУШ.

Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти. Практика та інструменти оцінювання. Поточне й підсумкове оцінювання. 

Удосконалення навичок учителів, учнів і батьків / осіб, які їх замінюють, з оцінювання.

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИКА ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ

Тема 2.1. Формувальне оцінювання на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури. Навчальні цілі й критерії успіху. Педагогічні техніки, методи й прийоми формувального оцінювання, інструменти (паперові, цифрові тощо). Техніки зворотного зв’язку.

Стратегія та алгоритм організації формувального оцінювання. Циклічність процесу формувального оцінювання: спостереження – аналіз – коригування навчання. Трансформація програмних вимог у зрозумілі для учнів навчальні цілі. Навчальні цілі й критерії успіху. Таксономія навчальних цілей. Спільне з учнями вироблення критеріїв успіху до конкретного уроку чи виду діяльності (наприклад, написання есе, виразне читання, діалог). Візуалізація навчальних цілей та маршруту уроку.

Практичний інструментарій учителя-словесника. Огляд та класифікація технік формувального оцінювання для різних етапів уроку мови та літератури. Педагогічні техніки, методи й прийоми формувального оцінювання, інструменти (паперові, цифрові тощо) здійснення.

Культура та психологія зворотного зв’язку. Зворотний зв'язок, методи отримання вчителем зворотного зв'язку щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу. 

Відмінність між похвалою та конструктивним коментарем. Принципи надання ефективного зворотного зв’язку: своєчасність, конкретність, зрозумілість, спрямування на дію. Особливості надання зворотного зв’язку під час перевірки письмових робіт (творів, переказів): фокус на змісті та структурі, а не лише на орфографічних помилках. Поняття «Feed-forward» (випереджальний зворотний зв’язок) — поради для покращення майбутніх результатів.

Розвиток рефлексивної компетентності учнів. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів. 

Методика організації самооцінювання. Навчання учнів аналізувати власні помилки як шлях до вдосконалення. Взаємооцінювання на уроках мови і літератури: правила екологічної комунікації, етика рецензування робіт однокласників, запобігання конфліктам та булінгу під час взаємоперевірки. Формування відповідальності учня за результати власного навчання.

Тема 2.2. Оцінювання усних видів діяльності (аудіювання, говоріння). Розробка критеріїв та шкал. 

Специфіка оцінювання групи результатів 1 «Усна взаємодія». Особливості діагностування навичок аудіювання (сприймання усного інформаційного потоку): розуміння змісту, виокремлення ключової інформації, розпізнавання підтексту та маніпуляцій. Оцінювання говоріння як двостороннього процесу: розмежування монологічного (продукування) та діалогічного (взаємодія) мовлення. Важливість урахування не лише мовної правильності, а й комунікативної доцільності, багатства лексики, логічності викладу та емоційного забарвлення.

Розробка критеріальної бази для різних жанрів усного мовлення. Відмова від інтуїтивного оцінювання на користь чітких дескрипторів.

Психологічні та технічні аспекти оцінювання усних відповідей. Проблема «страху публічного виступу» та роль оцінювання у його подоланні. Методика «відкладеного оцінювання»: чому не варто перебивати учня для виправлення помилок під час висловлення думки. 

Інструменти фіксації результатів спостереження. Як учителю фіксувати результати, коли в класі 30 учнів? Використання матриць спостереження, чек-листів (checklists) для швидкої фіксації типових помилок та досягнень. Залучення цифрових інструментів для подальшого детального аналізу та спільного розбору. 

Тема 2.3. Оцінювання роботи з текстом таписьмових робіт (есе, перекази, твори). Академічна доброчесність.

Оцінювання читацької компетентності: розуміння змісту тексту, його аналіз та інтерпретація. Тестові та відкриті завдання.

Критерії оцінювання письмової взаємодії: зміст, структура, мовне оформлення, орфографічна та пунктуаційна грамотність. Чи варто знижувати бали за каліграфію?

Академічна доброчесність під час виконання письмових робіт. Як запобігти плагіату та використанню ШІ без належного опрацювання.

Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення.

Тема 2.4. Цифрові інструменти оцінювання та фіксації результатів навчання.

Автоматизація діагностувального та поточного контролю. Огляд та порівняльна характеристика онлайн-платформ для миттєвого збору даних (Kahoot!, Quizizz, Classtime, «На Урок», Всеосвіта). Методика інтеграції цифрових тестів у структуру уроку української мови та літератури. Використання можливостей автоматичної перевірки для економії часу вчителя та миттєвого надання учням результатів. Налаштування параметрів академічної доброчесності під час онлайн-тестувань (обмеження часу, перемішування питань).

Інструменти для співпраці та візуалізації думок. Використання віртуальних дошок (Padlet, Jamboard, Miro) та сервісів ментальних карт (XMind, Coggle, Canva) для оцінювання групової роботи та навичок структурування інформації. Цифрові інструменти для створення хмар слів (WordArt) та інфографіки як способу перевірки розуміння змісту літературних творів чи мовних тем.

Електронне портфоліо як технологія накопичувального оцінювання. Концепція Е-портфоліо учня в НУШ: від паперової папки до цифрового кейсу. Платформи для ведення портфоліо. Структура портфоліо з мови та літератури: зразки творчих робіт, відеозаписи декламації, читацькі щоденники, рефлексивні нотатки. Роль цифрового портфоліо у відстеженні індивідуального поступу учня протягом циклу навчання (5–6, 7–9 класи).

Цифровізація зворотного зв’язку та звітності. Використання хмарних сервісів для коментування письмових робіт у режимі реального часу (Google Docs). Організація цифрового опитування та самооцінювання через Google Forms. Аналітика навчальних досягнень: як інтерпретувати статистичні дані з цифрових платформ для корекції освітньої програми та індивідуальної роботи з учнями.

Тема 2.5. Оцінювання результату й процесу групової форми діяльності (парна, командна тощо). Рефлексивне оцінювання. Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Специфіка оцінювання колаборації. Розмежування оцінки за спільний продукт та за процес взаємодії (розподіл ролей, лідерство, долання конфліктів). 

Взаємооцінювання та самооцінювання. Упровадження листів зворотного зв’язку та карток дескрипторів для об’єктивного аналізу роботи в парах і групах. 

Рефлексія як інструмент поступу. Методика формування в учнів навички усвідомлення власного дефіциту знань та шляхів його подолання через «Щоденники успіху». 

Проєктування завдань за Держстандартом. Алгоритм створення вправ, що охоплюють чотири групи результатів мовно-літературної галузі. 

Критеріальна база. Відмова від суб’єктивності на користь чітких рубрик для оцінювання складних видів діяльності та наскрізних умінь учнів. 

Технологія «зворотного дизайну». Планування навчальних ситуацій через призму очікуваного результату: від інструменту оцінки до вибору методу навчання. 

Адаптація завдань. Модифікація змісту підручників відповідно до індивідуальних освітніх траєкторій та особливих освітніх потреб здобувачів освіти. 

Аналіз ефективності. Використання матриць спостереження для корекції педагогічної стратегії на основі отриманих результатів діагностування.

МОДУЛЬ 3. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА ДОКУМЕНТООБІГ

Тема 3.1. Семестрове та річне оцінювання. Заповнення Свідоцтва досягнень.

Аналіз нормативних вимог щодо виведення семестрової оцінки. Методика визначення семестрової оцінки на підставі чотирьох груп результатів (ГР). Принцип урахування динаміки досягнень учня: пріоритетність результатів, продемонстрованих наприкінці семестру, над тими, що були на початку. 

Планування та проведення діагностувальних робіт. Відмінність від традиційних контрольних робіт: фокус на перевірці конкретної групи результатів (наприклад, окрема робота на «Роботу з текстом» або комбінована робота). Правила фіксації результатів діагностувальних робіт у класному журналі. Чи потрібно перескладати тематичні роботи і як це впливає на семестровий бал?

Огляд розділів Свідоцтва досягнень для циклу базового предметного навчання (7–9 класи). Специфіка заповнення граф для мовно-літературної галузі: як правильно перенести бали за ГР (Усна взаємодія, Робота з текстом, Письмова взаємодія, Дослідження мовлення) та вивести підсумкову оцінку. Річне оцінювання: механізм урахування результатів І та ІІ семестрів. Коригування оцінок: процедура та терміни.

Характеристика наскрізних умінь, що підлягають фіксації у Свідоцтві досягнень. Методика спостереження вчителя-словесника за проявом цих умінь на уроках літератури (під час дискусій, групової роботи) та мови. Критерії визначення рівня сформованості наскрізних умінь. Етика комунікації з батьками щодо рівня сформованості м’яких навичок дитини.

Тема 3.2. Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами в мовно-літературній освітній галузі. Адаптація методів і прийомів оцінювання відповідно до потреб учнів з особливими освітніми потребами. Зв'язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку.

Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами в мовно-літературній галузі базується на принципах дитиноцентризму та індивідуалізації, де ключовим нормативним орієнтиром виступає Індивідуальна програма розвитку (ІПР). 

Адаптація методів і прийомів оцінювання відповідно до потреб учнів з особливими освітніми потребами. Зв'язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку.

Забезпечення психологічного комфорту та створення ситуації успіху під час контрольних заходів, що дозволяє уникнути стресу та демотивації дитини. Розмежовування педагогом понять адаптації, яка передбачає зміну умов здачі (додатковий час, використання допоміжних засобів, зміна формату відповіді), та модифікації, що спрощує зміст навчального матеріалу і знижує вимоги до результатів навчання.

Специфіка оцінювання учнів із дислексією та дисграфією. Методика перевірки письмових робіт: диференціація специфічних дисграфічних помилок від орфографічних. Альтернативні форми контролю, які дозволяють об’єктивно оцінити знання без прив’язки до письмових навичок: заміна диктантів на тестові завдання закритого типу, дозвіл на усний переказ замість написання твору або використання цифрових інструментів для набору тексту. 

Диференційовані діагностувальні роботи з адаптованим змістом до можливостей конкретної дитини. 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Тема 1.1.

• Опрацювання фрагмента Державного стандарту базової середньої освіти (мовно-літературна освітня галузь) і визначення результатів навчання, які підлягають оцінюванню, компетентностей, які формуються; рекомендованих підходів до оцінювання.
• «Кейс з академічної доброчесності»: аналіз ситуації, коли у творчій роботі учня значна частина тексту скопійована з інтернет-джерела. 

Тема 1.2. 

• Аналіз відмінностей між процесом оцінювання та виставленням оцінки як результату.
•  Практичне опрацювання принципів об’єктивності та доброчесності (вправа-аналіз ситуації «Об’єктивне чи ні?»).
• Класифікація об’єктів оцінювання: від знаннєвого компонента до наскрізних умінь.
•  Розгляд специфіки формувального, поточного та підсумкового видів контролю (аналіз педагогічних ситуацій, визначте виду контролю з подальшою аргументацією).
• Моделювання критеріїв оцінювання для різних груп загальних результатів мовно-літературної галузі. Вибір оптимальних шкал оцінювання відповідно до вікових особливостей учнів 7–9 класів.

Тема 2.1 

• Практичне засвоєння алгоритму перетворення очікуваних результатів навчання на конкретні цілі уроку. Формулювання критеріїв успіху, зрозумілих для учнів («Я знаю...», «Я можу...»).
•  Відпрацювання педагогічних технік зворотного зв’язку (ефективне коментування, «Світлофор», «Сендвіч фідбеку»).
•  Моделювання ситуацій використання інструментів самооцінювання. 
• Проєктування фрагмента уроку з інтегрованими елементами формувального оцінювання.
•  Створення банку прийомів для швидкої перевірки розуміння матеріалу на уроках мови.

Тема 2.2. 

• Діагностування навичок аудіювання та розрізнення монологічного й діалогічного мовлення (вправа «Теоретичне розмежування»).
• Розробка критеріальної бази для різних жанрів усного мовлення з фокусом на комунікативну доцільність. Відмова від інтуїтивного оцінювання на користь чітких дескрипторів. 
• «Психолого-педагогічний кейс» (вправа на подолання страху публічного виступу).
• Використання матриць спостереження та чек-листів для швидкої фіксації результатів 30 учнів.
• Методика «відкладеного оцінювання» для збереження природності мовленнєвого потоку.

Тема 2.3. 

• Визначення критеріїв оцінювання читацької компетентності: від розуміння змісту до інтерпретації підтекстів.
• Аналіз письмової взаємодії за параметрами змісту, структури та мовної грамотності (вправа «Правильно-неправильно», «Редактор»).
• Дискусія щодо доцільності зниження балів за технічні аспекти (каліграфія).
•  Практичні методи забезпечення академічної доброчесності в умовах доступності ШІ. 
• Розробка завдань, що унеможливлюють плагіат через творчу складову.
•  Опрацювання нормативних вимог законодавства щодо академічної етики під час письмового контролю.

Тема 2.4. 

• Порівняльна характеристика платформ для миттєвого збору даних (Classtime, Kahoot, «На Урок»).
•  Налаштування параметрів чесного тестування: обмеження часу та перемішування питань.
•  Робота з віртуальними дошками та ментальними картами для оцінювання групових навичок.
•  Концепція Е-портфоліо як інструмент відстеження індивідуального поступу учня протягом циклу.
•  Цифровізація зворотного зв’язку через Google Docs та хмарні сервіси.
•  Використання аналітики цифрових платформ для корекції освітньої програми.

Тема 2.5. 

• Оцінювання колаборації: розмежування результату продукту та якості самої співпраці.
• Упровадження інструментів рефлексії («Щоденники успіху», «Рефлексивне коло»).
•  Розроблення та аналіз завдань відповідно до вимог Держстандарту.
•  Практика адаптації вправ підручника під індивідуальні освітні траєкторії.
•  Моделювання ситуацій взаємооцінювання для розвитку автономії учнів.

Тема 3.1. 

• Опрацювання механізму виведення семестрової та річної оцінки на основі результатів навчання.
•  Практичне заповнення бланка Свідоцтва досягнень учня 7–9 класів відповідно до нормативних вимог. 
• Визначення рівня сформованості наскрізних умінь за результатами спостереження.
•  Співвіднесення бальної шкали з описовою характеристикою досягнень.
•  Робота з електронними журналами та паперовою звітністю.

Тема 3.2. 

• Адаптація методів і критеріїв оцінювання для дітей з ООП у мовно-літературній галузі (вправи «Адаптація чи модифікація?», «Конструювання адаптованого завдання»).
•  Узгодження оцінювальної діяльності з індивідуальною програмою розвитку (ІПР).
•  Використання модифікованих завдань, що враховують психофізіологічні можливості дитини (вправи «Перероби завдання»,  «Три рівні складності», «Конструктор модифікацій»).
• Роль асистента вчителя в процесі фіксації результатів навчання (вправи «Розмежування повноважень», «Сірі зони», розроблення зразка карти спостереження асистента). 

Підсумкові заходи

Проведення тематичної дискусії щодо викликів оцінювання в НУШ. Захист розроблених кейсів або зразків оцінювальних інструментів. Виконання підсумкового тесту для перевірки теоретичних знань та практичних навичок. Підбиття підсумків конференції.

1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 27.09.2025).

  2. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 12.01.2026).

3. Закон України «Про академічну доброчесність» (№4742-IX). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 06.02.2026).

4. Лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.2021 No1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів ЗЗСО». Режим доступу: URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025).

5. Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти : наказ МОН України від 13.07.2021 № 813. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025).

6. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти: наказ МОН України від 01.04.2022 № 289. URL: Перейти за покликанням

7. Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120. URL: Перейти за покликанням    (дата звернення: 10.08.2025).

8. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки: Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 №1163. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 10.09.2025).

9. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 03.09.2025).

10. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання: Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 11.12.2025).

11. Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році : лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2025 № 1/16828-25. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 15.10.2025).

12. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ. URL: Перейти за покликанням    (дата звернення: 25.12.2026).

13. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 

№ 463-ІХ. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 20.12.2026).

 14. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. Дата оновлення: 22.08.2018. URL: Перейти за покликанням    (дата звернення: 30.11.2025).

Основна література

1. Дорожня карта учителя / учительки мовно-літературної галузі: інструментарії оцінювання (для 5–7 (НУШ) та 8–11 класів  закладів загальної середньої освіти) URL: Перейти за покликанням  (Дата звернення: 17.11.2025).
2. Мистецтво оцінювання в НУШ / Терещенко В., Панченков А., Алгольм М., Лінник О. URL: Перейти за покликанням (Дата звернення: 17.11.2025). 
3. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 10.12.2025).

4. Молочко С.Р. Мовно-літературна освітня галузь. «Методичний курсор». Педагогічні обрії. 2025. №4–5 (139–140). С. 52–55.

5. Молочко С. Р. Оцінювання результатів навчання з української мови і літератури, зарубіжної літератури відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Педагогічні обрії. 2023. №3. С. 5–12.

6. Онопрієнко О. В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів: сутність і методика здійснення. Український педагогічний журнал. 2016. № 4. С. 36 – 42.

7.Оцінювання навчальних досягнень учнів URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 25.10.2025).

8. Платформа «Всеукраїнська школа онлайн». URL: Перейти за покликанням  / (дата звернення: 15.08.2025). 

14. Формувальне оцінювання: означення, техніки і інструменти [Електронний ресурс] : [блог] : україн. версія - Режим доступу: Перейти за покликанням (Дата звернення: 09.09.2025). 

15. Щербак О. І., Софій Н. 3., Бович Б. Ю. Теорія і практика оцінювання навчальних досягнень: Навчально-методичний посібник / За наук. ред. О. І. Щербак. Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», 2014. 136 с.

16. Як оцінювати в НУШ URL: Перейти за покликанням (Дата звернення: 01.02.2026).

17. Як працює оцінювання за групами результатів у мовно-літературній галузі: головне з вебінару. URL: Перейти за покликанням  (Дата звернення: 09.09.2025).

Додаткова література

1. Богосвятська А.-М. Педагогічний інструментарій учителя зарубіжної літератури. Зарубіжна література в школах України. 2016. №6. С. 12-20.
2. Грона Н. В. Спецкурс «Компетентнісний підхід до розвитку гнучких умінь (SOFT SKILLS) під час вивчення української мови і літератури у післядипломній освіті педагогів». Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Реалізація в дошкільній та початковій освіті (15 вересня 2022 року кафедра дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).

3.Електронна бібліотека: сайт ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». URL: https ://lib.imzo.gov.ua/  (дата звернення: 17.11.2025). 

1. Караман С.О. Методика навчання української мови в гімназії: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти.  К.:Ленвіт, 2000.
2. Коткова Л.І. Листи, що оживають: Як сучасно подати біографію письменника. Вид-во «Ранок». 2025. 160 с.
3. Коткова Л. Мовні таємниці: досліджуємо втрачені й віднайдені скарби. Українська мова і література. № 84. 2025. С. 26–35.
4. Коткова Л.І. Стилізація як засіб розвитку літературної компетентності учнів 9-11 класів. Літературна освіта. № 4. 2025. С. 21–26.
5. Куцевол О.М. Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія): Навчальний посібник.  К.: Освіта, 2009.

9. Малихін О. В., Арістова Н. О., Шпарик О. М. Використання позитивного досвіду організації освітнього процесу в країнах ЄС в умовах непрогнозованих глобальних впливів у системі національної освіти України : методичні рекомендації [Електронне видання]. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2021. 80 с. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.11.2025). 

1. Матюшкіна Т.П. Використання компетентнісно зорієнтованих завдань як засіб активізації читацької діяльності учнів. Шкільна літературна освіта: традиції і новаторство. VІІІ Волошинські читання. 15 травня 2020 р.: зб. тез Всеукраїнської науково-практичної конференції/ за заг. ред.
   Т.О. Яценко.  Інститут педагогіки НАПН України. Київ: УОВЦ «Оріон», 2020. С.91-97.
2.  Медіаосвіта в Державному стандарті базової середньої освіти : навч.-метод. посіб. / О.П. Мокрогуз та ін. 2022. 63 с. Режим доступу: URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.12.2025). 
3.  Методика викладання мови в середніх освітніх закладах / за ред. М.І. Пентилюк. К.: 2004.
4. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних  закладах: Підручник для студентів-філологів.  К.: Ленвіт, 2000.   240 с.
5. Наукові основи методики літератури: Навч.-метод. посібник / За ред. проф. Н. Й. Волошиної.  К.: Ленвіт, 2002. 344 с.
6. Молочко С. Р. Компетентнісно зорієнтовані завдання з української мови і літератури як засіб формування предметних і ключових компетентностей здобувачів освіти. Мова й література в контексті модернізації освітнього середовища: актуальні питання, стратегії та лінгводидактичні інструменти.: Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції педагогічних, науково-педагогічних працівників та студентів (м. Чернігів, 21–22 лютого 2025 р.)). Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2025. 380 с. С. 177–185.
7. Молочко С.Р. Методичні поради щодо виконання олімпіадних завдань з української літератури: написання есе, ідейно-художній аналіз поезії. Педагогічні обрії. 2024. №4. С. 20–23. Перейти за покликанням
8. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. К.: Ленвіт, 2000. 384 с.
9. Пометун О. Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку) URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 25.08.2025). 
10. Ситченко А. Л. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах: Навч. посіб. для студентів-філологів.  К.: Ленвіт, 2011.

20. Тест: чи знаєте ви новий український правопис? Режим доступу: URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.12.2025).

21. Токмань Г. Методика навчання української літератури в середній школі.  К.: Академія, 2012.  312 с.

 Очікувані результати підвищення кваліфікації:

Знання й розуміння:

–   стратегій освітнього поступу в 7 – 9 класах, положень Державного стандарту базової середньої освіти (2020 р.) відповідно до груп результатів навчання в мовно-літературної освітньої галузі;

–  характеристик навчальної діяльності, сформованих відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти;

–  принципів, функцій, об'єктів оцінювання;

–  підходів (бального, вербального, рівневого) до вираження оцінки;

–  концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання;

–  сутності формувального оцінювання, стратегій здійснення формувального оцінювання;

–  методів і прийомів для організації різних видів оцінювання, розвитку в учнів здатності до самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання;

–  структури Свідоцтва досягнень.

Уміння:

–  здійснювати різні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове);

–  організовувати оцінювальну діяльність на основі самооцінювання й взаємооцінювання; формулювати об'єктивні й зрозумілі для учнів навчальні цілі, визначати критерії оцінювання;

–  забезпечувати компетентнісний та особистісно орієнтований підходи в навчанні;

–  застосовувати формувальне оцінювання з метою підтримки учнів в освітньому процесі;

–  добирати й використовувати завдання для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти; адаптувати / удосконалювати їх відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів;

–  обирати відповідні навчальні методи для визначення навчальних потреб учнів, розвитку їх самостійності й взаємодії, відслідковування прогресу в навчанні та перевірки розуміння;

–  планувати урок, який підтримує освітній процес з використанням інструментів формувального оцінювання;

–  прогнозувати ефективність застосування елементів формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності;

–   упроваджувати стратегії формувального та критеріального оцінювання результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу, забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти;

–   використовувати ефективні практики оцінювання для підвищення мотивації учнів і розвитку їхніх ключових компетентностей;

–   застосовувати оцінювання як інструмент побудови індивідуальної освітньої траєкторії учня;

–  аналізувати та інтерпретувати освітні результати учнів з метою корекції навчальної діяльності та підвищення її ефективності;

–  створювати умови для формування в учнів уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності;

–  дотримуватися принципів об’єктивності, прозорості та академічної доброчесності в процесі оцінювання результатів навчання;

–  ефективно комунікувати з учнями та їхніми батьками щодо результатів оцінювання через відкритість та партнерську взаємодію.

Цінності та ставлення:

–   здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства;

–  критичне оцінювання вітчизняного і зарубіжного досвіду з проблеми оцінювання результатів навчання учнів;

–  готовність застосувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів у сучасній школі;

–   мотивація до розроблення нових інструментів оцінювання

(паперових, цифрових) власної педагогічної діяльності.