СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НАВЧАЛЬНІ ПРЕДМЕТИ/ІНТЕГРОВАНІ КУРСИ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ)

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання, що поєднує методи, форми й прийоми навчання 

Поняття «педагогічний підхід» у сучасній дидактиці. 

Теорія до практика навчального заняття. 

Відмінність між підходом, методом, формою та прийомом навчання: дидактична ієрархія та взаємозв’язки. 

Вибір педагогічного підходу з урахуванням вікових особливостей учнів і специфіки природничої освітньої галузі.

Проєктування уроку/заняття на основі обраного підходу: логіка, структура, очікувані результати навчання. 

Аналіз і самооцінювання ефективності реалізованого підходу в освітньому процесі.

Тема 1.2. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного та STEM-орієнтованого підходів у навчанні фізики

Компетентнісний підхід: формування ключових компетентностей учнів.

Діяльнісний підхід: організація активної пізнавальної та соціальної діяльності учнів на уроці й поза ним.

Особистісно орієнтований підхід: індивідуалізація навчання та підтримка психосоціального благополуччя дитини.

Інтегративний і середовищний підходи: поєднання змісту різних освітніх галузей та створення безпечного освітнього середовища.

STEM-орієнтований підхід у природничій освіті: міждисциплінарні зв’язки, практичні кейси, дослідницька діяльність.

Тема 1.3. Взаємозалежність і взаємодоповнюваність педагогічних підходів в особистісно орієнтованому освітньому процесі; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання

Поєднання педагогічних підходів як умова цілісного розвитку особистості учня. Моделювання освітнього процесу на основі інтеграції кількох підходів у межах одного навчального заняття.

Реалізація педагогічних підходів в умовах очного навчання.

Особливості застосування підходів у дистанційному та змішаному навчанні: цифрові інструменти й педагогічні виклики.

Роль учителя як фасилітатора, наставника й тьютора в особистісно орієнтованому освітньому середовищі.

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

МОДУЛЬ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА ЖИТТЄВИХ НАВИЧОК У ПРОЦЕСІ ПРОБЛЕМНОГО, ПРОЄКТНОГО ТА КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Тема 2.1. Ключові компетентності та життєві навички як основа успішної соціалізації учнів

Ключові компетентності та наскрізні вміння в природничій освітній галузі.

Трансформація ролі знань: від репродуктивного засвоєння до функціонального застосування.

Методичні підходи до формування життєвих навичок на уроці та в позаурочній діяльності.

Оцінювання розвитку життєвих навичок і природничих компетентностей учнів. 

Тема 2.2. Проблемне навчання: сутність, механізм реалізації, освітні інструменти

Дидактична сутність проблемного навчання та його місце в сучасному освітньому процесі.

Типи проблемних ситуацій у навчанні природничої тематики.

Етапи проблемного навчання: постановка проблеми, пошук рішень, рефлексія результатів.

Освітні інструменти проблемного навчання: запитання, кейси, дилеми, рольові ситуації.

Педагогічні умови ефективного застосування проблемного навчання.

Тема 2.3. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань

Проєктне навчання як інструмент формування життєвих і природничих компетентностей.

Типологія навчальних проєктів у природничій освітній галузі.

Планування та етапи реалізації навчального проєкту: від ідеї до презентації результатів.

Роль учителя й учнів у проєктному навчанні: наставництво, партнерство, відповідальність.

Порівняльна характеристика проблемного й проєктного навчання: можливості інтеграції.

Тема 2.4. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, оцінювання групової діяльності учнів

Сутність кооперативного навчання та його значення для розвитку природничих навичок.

Методи й структури кооперативного навчання.

Умови ефективної групової роботи: ролі, правила, позитивна взаємозалежність.

Матриця оцінювання групової діяльності: критерії, індикатори, само- й взаємооцінювання.

Стратегії розвитку культури співпраці та безпечної взаємодії в класі.

Тема 2.5. Глибинне навчання як основа усвідомленого засвоєння знань і навичок

Поняття глибинного навчання та його відмінність від поверхневого засвоєння.

Когнітивні процеси, що лежать в основі глибинного навчання.

Навчальні стратегії, що сприяють осмисленню, узагальненню й перенесенню знань.

Роль запитань, діалогу й рефлексії у формуванні глибинного розуміння.

Створення навчальних ситуацій для глибинного опрацювання природничих тем.

МОДУЛЬ 3. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА РЕФЛЕКСИВНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ У ПРИРОДНИЧІЙ ОСВІТІ

Тема 3.1. Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів

Критичне мислення й когнітивна гнучкість як ключові навички ХХІ століття.

Прийоми розвитку критичного мислення на різних етапах уроку.

Формування вміння аналізувати інформацію, приймати рішення й оцінювати ризики.

Подолання стереотипів і розвиток відкритості до альтернативних точок зору.

Використання соціально значущих і життєвих ситуацій для розвитку мислення учнів

Тема 3.2. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання

Поняття компетентнісно орієнтованого завдання та його дидактичні особливості.

Структура компетентнісно орієнтованого завдання: ситуація, діяльність, результат.

Методичні орієнтири конструювання завдань природничої тематики.

Рівні складності та диференціація компетентнісно орієнтованих завдань.

Оцінювання результатів виконання компетентнісно орієнтованих завдань.

Тема 3.3. Практична зорієнтованість навчання та активна роль учня як суб’єкта освітньої діяльності

Практико-орієнтоване навчання як умова формування життєвих компетентностей.

Навчальні ситуації з реального життя як основа змісту уроків природничої освітньої галузі.

Активні та інтерактивні методи залучення учнів до навчальної діяльності.

Формування відповідальності учня за власне навчання та поведінковий вибір.

Педагогічні стратегії підтримки навчальної мотивації й самостійності учнів.

Тема 3.4. Рефлексивність навчання як чинник особистісного зростання учня

Поняття педагогічної рефлексії та її роль у навчальному процесі.

Види рефлексії: емоційна, діяльнісна, ціннісна.

Методи й прийоми організації рефлексії на уроці та після навчальної діяльності.

Рефлексія як інструмент саморегуляції та розвитку навчальної автономії учнів.

Формування рефлексивної культури в класі та професійної рефлексії вчителя.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

З метою закріплення здобутих знань, формування практичних навичок та перевірки розуміння матеріалу учасники виконують практичні завдання, які відповідають тематиці програми та очікуваним результатам навчання.

Орієнтовні типи практичних завдань: 

аналіз ситуацій/кейсів (розбір професійних ситуацій з практики учасників; вирішення педагогічних задач; обговорення варіантів дій в етичних або конфліктних ситуаціях) тощо;

розробка методичних матеріалів (створення планів уроків, занять, тренінгів; розробка презентацій, дидактичних матеріалів; написання алгоритмів дій або інструкцій); 

практичні тренінгові вправи (рольові ігри (моделювання ситуацій); робота в групах, парах); 

проєктна робота (розробка та презентація мініпроєктів); 

виконання тестових/діагностичних завдань (рефлексійні анкети, опитування, самооцінювання); 

робота з нормативними документами (аналіз змін у законодавстві; оцінка відповідності освітньої діяльності вимогам державних стандартів) тощо.

Знання й розуміння: 

сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі; 

спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання; 

умов ефективного перебігу кооперативного навчання; 

методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності; 

сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі; 

ознак поверхневого і глибинного навчань; 

стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.

Уміння: 

організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ; 

реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі; 

реалізовувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання; 

аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання; 

моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань; планувати навчальний проєкт; 

добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості; 

вирізняти ознаки поверхневого та глибинного навчань;

створювати рефлексивне навчальне середовище.

Диспозиції (цінності, ставлення): 

готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі; 

усвідомлення необхідності професійної мобільності й гнучкості; 

здатність планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.