Vector

Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ: ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ»

Оновлення знань, набуття нових/додаткових вмінь щодо використання потенційних можливостей інструментів штучного інтелекту у професійній діяльності педагога на засадах академічної доброчесності

ГХЗВ
Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ: ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ»

Назва проєкту ГХЗВ:

«Гроші ходять за вчителем»

Інформація про розробника (розробників):

КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради» (Лєснікова Ю.В., завідувач відділу координації дистанційної освіти та пролонгованого підвищення кваліфікації КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради»)

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти(ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • інституційна (дистанційна)

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя

Програмою передбачено практичне опанування засобів ШІ з фокусом на оптимізацію підготовчо-методичної діяльності педагога: автоматизацію розробки конспектів, генерацію дидактичних матеріалів та створення інтерактивних завдань на основі запитів

Навчально-тематичний план

Назва навчальних темКількість годин
ЛекціїПрактичні заняттяСамостійна роботаПідсумкові заходиУсього
МОДУЛЬ 1. Цифрові технології та штучний інтелект в освіті: типологія систем та інструменти вчителя
Тема 1.1. Цифрові технології педагогічної діяльності. Типологія систем штучного інтелекту в освіті1   1
Тема 1.2. Google Gemini: інструмент на базі LLM. Розвиток навичок роботи та основи промптингу для навчальних завдань 1  1
Тема 1.3. Створення персональних асистентів-помічників, автоматизоване оцінювання учнівських робіт з дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних  1 1
Тема 1.4. Генерація візуального освітнього контенту: огляд інструментів (Copilot Дизайнер, Перейти за покликанням , Adobe Express), особливості промптингу1   1
Тема 1.5. Створення візуальних ресурсів різних форматів засобами ШІ: ілюстрації, фони, логотипи, шрифти тощо 1  1
Тема 1.6. Розробка персоналізованого візуального рішення з обраної предметної області засобами ШІ-генерації 1  1
Разом за модулем231 6
МОДУЛЬ 2. Генерація цифрових дидактичних ресурсів педагога інструментами штучного інтелекту
Тема 2.1. Оптимізація пошуково-аналітичної діяльності педагога засобами ШІ. Генерація інфографіки та схематичної візуалізації1   1
Тема 2.2. Створення аналітичних звітів, інфографіки, аудіопереказів та ментальних карт ШІ-інструментами: NotebookLM, Napkin Ai, Mylens ai, Gamma 1  1
Тема 2.3. Генерація персоналізованого освітнього контенту у форматі схематичної візуалізації 1  1
Тема 2.4. Особливості сучасних навчальних матеріалів: мультимедійність, інтерактивність, персоналізація. Створення авторського пояснювального відео засобами ШІ 1   1
Тема 2.5. Генерація освітнього відеоформату-mp4 засобами Vidnoz AI, Pixverse, Adobe Express 11 2
Тема 2.6. Потенційні можливості платформи графічного дизайну Canva: створення авторських педагогічних дизайнів 11  2
Підсумковий захід. Презентація авторських цифрових ресурсів: аналіз типових помилок та обговорення творчих знахідок   11
Разом за модулем34119
Усього15 

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Цифрові технології та штучний інтелект в освіті: типологія систем та інструменти вчителя

Тема 1.1. Цифрові технології педагогічної діяльності. Типологія систем штучного інтелекту в освіті.

Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища. Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти. Оцінювання ефективності обраних електронних (цифрових) ресурсів для досягнення навчальних цілей. 

Типологія систем генеративного штучного інтелекту в освіті. Інструктивно-методичні рекомендацій щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. Функціональне призначення систем генеративного штучного інтелекту в освіті, сфери застосування, педагогічна доцільність. Інструменти генеративного штучного інтелекту для освіти: призначення, умови використання.

Створення, зберігання, систематизація та організація спільної роботи з цифровими освітніми ресурсами. Захист авторських прав у мережі Інтернет. Надання доступу до електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Поширення та спільне використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення та модифікації електронних (освітніх) ресурсів (маркування згенерованого контенту).

Тема 1.2. Google Gemini: інструмент на базі LLM. Розвиток навичок роботи та основи промптингу для навчальних завдань.

 Практичне використання потенціалу великих мовних моделей ШІ у навчальних цілях. Чатботи на основі великих мовних моделей LLM − універсальні інструменти роботи з текстом для різних цілей: пошук ідей, планування, розробка дидактичних матеріалів, аналітика даних, оцінювання та ін. 

Використання Gemini як інструменту генеративного ШІ для персоналізації навчання та адаптації навчально-методичних матеріалів. Промптинг для створення тестових завдань у Gemini: календарно-тематичного планування, інструкцій, шаблонів, планів уроків у різних форматах, диференційованих завдань, конспектів, практикумів, глосарія нових термінів тощо. Створення власної колекції ефективних запитів для типових педагогічних завдань. Генерація освітніх ресурсів педагога, розміщення у спільній таблиці результатів, надання доступу на перегляд. Інструменти розвитку культури академічної доброчесності на основі ШІ, онлайн сервіси перевірки текстів на плагіат.

Тема 1.3. Створення персональних асистентів-помічників, автоматизоване оцінювання учнівських робіт з дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних.

Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання. Самостійна практична робота із менеджером Gem-ботів від Google, який є частиною функціоналу Gemini. Налаштування персональних асистентів-помічників для для виконання конкретних, цільових завдань вчителя: редактор тексту (підвищення граматичної та стилістичної якості текстів), storybook, асистент-оцінювач письмових робіт тощо. Тестування та адаптація автоматизованого оцінювання учнівських робіт щодо вимог конфіденційності та захисту персональних даних. 

Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками, колегами, іншими особами. Правила спілкування онлайн.

Тема 1.4. Генерація візуального освітнього контенту: огляд інструментів (Copilot Дизайнер, Перейти за покликанням , Adobe Express), особливості промптингу.

Генерація візуального контенту як засіб оптимізації засвоєння знань. Використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) у цифровій трансформації дидактики. 

Ефективність візуалізації як результат свідомого вибору технічних параметрів. Вибір стилів (схематичний, векторний, фотореалізм) як критерій дидактичної мети. Визначення розмірів (16:9 для презентацій, 1:1 для навчальних карток; 9:16 для вертикальних мобільних форматів) та форматів збереження (SVG, PNG) − умова подальшого використання. Модель як гарант якості та точності (DALL-E 3). 

Точність промпту як вирішальний фактор якості візуального ресурсу. Суть prompt engineering − чітке завдання теми, мети та стилю ілюстрації.

Реалізація візуалізації − функціонал спеціалізованих платформ. Copilot Designer, Перейти за покликанням ., Adobe Express (Firefly): генерація та подальше редагування контенту в єдиному середовищі.

Тема 1.5. Створення візуальних ресурсів різних форматів засобами ШІ: ілюстрації, фони, логотипи, шрифти тощо.

Створення ілюстрацій, фонів, логотипів та шрифтів як частина комплексного підходу до дизайну освітнього контенту. Ілюстрації − засіб прямої візуалізації абстрактних чи складних концепцій. Фони − елемент створення цілісної навчальної атмосфери та оформлення презентацій, пояснювальних відео. Логотипи як інструмент брендування навчальних проектів чи курсів. Генерація шрифтів − можливість адаптації текстового контенту під специфічні дидактичні потреби (підсилення загальної концепції, наочне виділення термінів). Успішна генерація − результат чіткої деталізації дизайнерської мети та технічних вимог у промпті.

Функціонал ШІ-інструментів (Adobe, Recraft.ai, Copilot Designer) − створення базових елементів та їхнє подальше редагування (зміна кольору, текстури, додавання ефектів). Розширення можливостей викладача у створенні професійного та адаптованого візуального середовища. 

Тема 1.6. Розробка персоналізованого візуального рішення з обраної предметної області засобами ШІ-генерації.

Персоналізоване візуальне рішення − відповідь на дидактичні потреби Нової української школи (НУШ). Розробка контенту як чітка адаптація до вікових, психологічних та освітніх особливостей учнів. ШІ-генерація − інструмент швидкого створення візуалізацій, націлених на конкретну предметну галузь: природознавство (схеми процесів), математика (ілюстрації задач), мистецтво (стилізація історичних періодів). Персоналізація як необхідність урахування індивідуального стилю сприйняття та темпу навчання. Успішність розробки − результат детального аналізу навчальної програми та цільової аудиторії, а також ефективного промптингу з включенням дидактичних маркерів.

Процес розробки персоналізованого рішення − послідовність технічних кроків. Перший крок − визначення навчальної мети та дидактичного формату (інфографіка, постер, картка). Другий − промпт-інжиніринг, а саме: включення НУШ-специфіки (наприклад, мультяшний стиль, яскраві кольори, відсутність агресії). Третій − вибір моделі ШІ (з урахуванням її здатності до чіткого відтворення навчальних об'єктів).

МОДУЛЬ 2. Генерація цифрових дидактичних ресурсів педагога інструментами штучного інтелекту

Тема 2.1. Оптимізація пошуково-аналітичної діяльності педагога засобами ШІ. Генерація інфографіки та схематичної візуалізації.

Оптимізація пошуково-аналітичної діяльності − ключова функція ШІ в освітньому процесі. Штучний інтелект: інструмент фільтрації великих масивів інформації. Ідентифікація релевантних педагогічних ресурсів за допомогою ШІ-систем. Аналітична діяльність − автоматизація виділення ключових ідей, трендів та статистичних даних. Економія часу педагога − прямий результат цього використання. Наслідок оптимізації: швидке формування актуальної методичної бази та прийняття обґрунтованих рішень.

Генерація інфографіки та схематичної візуалізації − фінальний етап аналізу. ШІ-генерація в аспекті перетворення складних даних на доступну візуальну форму. Інфографіка: засіб унаочнення статистики та процесів. Схематична візуалізація: інструмент відображення структури і взаємозв'язків. Ментальні карти як засіб унаочнення взаємозв'язків між поняттями та систематизації знань. Точність та зрозумілість візуальних елементів як головні вимоги. Prompt engineering − чітке завдання типу діаграми, стилю оформлення та вхідних даних для коректного відображення аналітичних результатів.

Тема 2.2. Створення аналітичних звітів, інфографіки, аудіопереказів та ментальних карт ШІ-інструментами: NotebookLM, Napkin Ai, Mylensai

Створення аналітичних звітів та інфографіки як ключовий етап структурування дослідницької інформації. Опанування функціоналу спеціалізованих платформ для різних форматів.

NotebookLM − доступний інструмент для глибокого аналізу та генерації нових ідей на основі завантажених джерел, ідеальний персональний асистент для створення аналітичних звітів. Генерація аудіопереказів − можливість швидкої конвертації навчального тексту у подкаст-формат, сприяння аудіальному засвоєнню матеріалу. Автоматизація переходу від текстового аналізу до інтерактивного схематичного та мультимедійного форматів. 

Napkin Ai − фокус на швидкій візуалізації ключових ідей та створення схематичних візуалів у форматі лаконічних, констатуючих карток. Створення власного схематичного контенту, завантаження на пристрій у різних форматах.

Mylens ai − інтелектуальний інструмент для створення та організації ментальних карт та інших рішень схематичної візуалізації. Генерація персоналізованих візуалів різного формату в контексті актуальності навчальної тематики.

Тема 2.3. Генерація персоналізованого освітнього контенту у форматі схематичної візуалізації

Створення персоналізованої схематичної візуалізації − ключовий аспект адаптації контенту. Створення навчальних схем, ментальних карт та діаграм у контексті індивідуальних потреб вчителя. Актуальність завдання − відповідність візуального формату специфіці предметної області (наприклад, хронології в історії). Редагування ресурсів, збереження, надання доступу щодо перегляду. Добір інформаційного контенту для подальшої візуалізації за допомогою ШІ-інструментів (Napkin Ai, Mylens ai). Генерація різних стилів візуалів (блок-схеми, ментальні карти, хронології, діаграми тощо) в аспекті найкращого сприйняття цільовою аудиторією. 

Gamma − ШІ-інструмент для автоматизованої генерації презентацій: структуризація змісту, забезпечення логічної послідовності слайдів на основі текстового запиту. Швидкість створення − результат мінімізації рутинних дизайнерських операцій. Вибір стилів зображень та дизайну − адаптація візуальної естетики під цільову аудиторію. Інтеграція з іншими сервісами в аспекті додавання зовнішнього контенту, забезпечення використання інтерактивних елементів. Динамічний дизайн − відсутність необхідності ручного розміщення, фокус на змісті. Результат: професійна, візуально приваблива презентація без значних часових витрат педагога.

Тема 2.4. Особливості сучасних навчальних матеріалів: мультимедійність, інтерактивність, персоналізація. Створення авторського пояснювального відео засобами ШІ.

Мультимедійність як інтеграція тексту, графіки, аудіо та відео для посилення сприйняття інформації. Інтерактивність − забезпечення активної взаємодії учня з контентом у контексті ігрових елементів та зворотного зв'язку. Персоналізація − адаптація контенту під індивідуальний темп, стиль навчання та рівень підготовки учня. Ключовий аспект − відповідність матеріалів вимогам цифрового освітнього середовища НУШ.

Створення авторського пояснювального відео − інструмент реалізації мультимедійності. Розробка якісного навчального відео засобами ШІ − автоматизація складних процесів монтажу, озвучення та анімації. Генерація дикторського тексту та його озвучення власним голосом через функціонал ШІ-платформ. Візуалізація абстрактних понять в аспекті анімованих схем та ілюстрацій. Результат: отримання пояснювального матеріалу високої якості без необхідності спеціалізованих студійних умов. Створення авторського контенту − запорука унікальності та релевантності навчальних матеріалів.

Тема 2.5. Генерація освітнього відеоформату-mp4 засобами Vidnoz AI, Pixverse, Adobe Express.

Генерація освітнього відеоформату-mp4 − необхідність у контексті мультимедійності. Створення високоякісного відеоконтенту для пояснення складних тем у дистанційному та змішаному форматах навчання. Універсальність використання mp4 на різних пристроях та платформах. Використання ШІ-платформ як засіб економії часу та ресурсів педагога. Основний фокус − автоматизація усіх етапів створення відео: від сценарію до фінального монтажу.

Vidnoz AI − платформа для швидкої розробки пояснювального відео. Генерація відео з аватаром за допомогою штучного інтелекту. Vidnoz AI в аспекті створення віртуального спікера, забезпечення озвучення тексту власним голосом. Можливість швидкої адаптації сценарію та заміни мовного супроводу. Перевага − відсутність необхідності студійного запису, фокус на текстовому контенті та його візуальному представленні.

Pixverse − інструмент для генерації анімованих та динамічних відео. Створення унікальних коротких відео та анімованих роликів з акцентом на візуальній привабливості. Pixverse у контексті генерації стилізованих зображень та їхньої анімації, досягнення високої динаміки відеоряду. Актуальність використання для створення коротких, насичених інформацією кліпів (explainers) та вступних відео.

Adobe Express − інтеграція дизайну, відеомонтажу та анімації персонажів. Створення анімованого персонажа як інструмент для пояснювального відео. Використання Adobe Express для фінальної обробки, додавання субтитрів, графічних накладок та музичного супроводу. Можливість постредагування згенерованих ШІ-платформами відео.

Тема 2.6. Потенційні можливості платформи графічного дизайну Canva: створення авторських педагогічних дизайнів.

Canva − платформа графічного дизайну в аспекті створення авторських педагогічних матеріалів. Потенційні можливості Canva − розробка різноманітних візуальних рішень: від постерів до робочих зошитів, презентацій та відео. Широкий функціонал платформи як засіб швидкої адаптації наявних шаблонів під навчальні цілі. Створення дидактичних карток, інфографіки та колажів на основі інтегрованих інструментів дизайну. Зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, адаптований українською мовою. Умови реєстрації вчителів (безкоштовна преміум-версія). 

Створення авторських дизайн-проєктів на Canva: штучний інтелект у прикладному аспекті. Використання інтегрованих у Canva додатків-ШІ, (MagicMedia) для генерації тексту, графічного та відео-контенту. Розробка унікального візуального стилю у контексті потреб конкретної освітньої галузі НУШ. Забезпечення колірної та шрифтової відповідності психологічним вимогам сприйняття учнів. Професійне редагування засобами ШІ, можливості спільної роботи у синхронному та асинхронному режимах над дизайн-проєктами, варіативність експорту та збереження цифрових ресурсів у різних форматах.

Підсумковий захід. Презентація авторських цифрових ресурсів: аналіз типових помилок та обговорення творчих знахідок.

Презентація авторських цифрових ресурсів − фінальний етап роботи. Демонстрація розробленого освітнього контенту як підтвердження опанування ШІ-інструментів. Обов'язковість представлення згенерованих авторських ресурсів різних типів. Мета заходу − обмін досвідом та оцінка педагогічної доцільності створених цифрових рішень.

Аналіз типових помилок − основа подальшого вдосконалення. Ідентифікація найбільш поширених неточностей у контексті використання ШІ-генерації. Обговорення творчих знахідок − стимулювання інновацій. Представлення найбільш успішних рішень, нестандартних підходів до візуалізації та ефективних інтеграцій ШІ-інструментів. Спільний аналіз прикладів найкращого використання NotebookLM, Vidnoz AI чи Canva в аспекті вирішення складних дидактичних завдань. Творчі знахідки − потенціал для масштабування та впровадження інноваційних методик в освітній процес.

 

3.1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Генерація власних цифрових ресурсів педагога інструментами штучного інтелекту різних типів: текстові навчально-методичні матеріали; зображення, інфографіка, схематична візуалізація, презентації, пояснювальні відео Перейти за покликанням  

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

  1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 10.12.2025).
  2. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р. (Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 1138-р від 22.12.2021). URL:Перейти за покликанням Перейти за покликанням   (дата звернення: 11.12.2025).
  3. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 12.12.2025).
  4. Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 27.12.2019 №1133). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
  5. Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 08.12.2025).

Основна література

  1. Галицька-Дідух Т. В., Корчаженко Т. В., Михайлюк А. М. Застосування штучного інтелекту для персоналізації освітніх траєкторій здобувачів середньої освіти в Україні. Академічні візії. 2025. Випуск 01/2025. URL:Перейти за покликанням . (дата звернення: 09.12.2025).
  2. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти: проєкт Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації України від 22.05.2024 р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
  3. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти:  наказ МОН України від 12.10.2022 No 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
  4. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників : наказ МОН від 13.10.2025 №1349. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 07.12.2025).
  5. Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти з академічної доброчесності: наказ МОН України від 18.12.2024 No 1759. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.12.2025).
  6. Порядок реалізації експериментального проєкту щодо закупівлі послуг з підвищення кваліфікації та супервізії педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 05.11.2025 № 1439. URL: https:/ Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025).
  7. Топузов О., Алєксєєва С. Можливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі закладів середньої освіти в умовах воєнного стану. Український Педагогічний журнал. №1. 2024. С. 5–11. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 14.12.2025).

Додаткова література

  1. Академія ШІ для освітян від Google. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.12.2025).
  2. Освіта нового покоління: ТОП-5 можливостей ШІ. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 05.12.2025).
  3. Шевченко А. І. Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні: монографія. Київ: ІПШІ. С. 64-66. URL:  Перейти за покликанням (дата звернення 15.12.2025).
  • набуття системних знань щодо потенційних можливостей генеративного штучного інтелекту в контексті оптимізації педагогічної діяльності;
  • розвиток практичних умінь ефективного управління цифровим освітнім контентом у хмарному середовищі;
  • здатність використовувати функціонал систем генеративного штучного інтелекту різних типів у професійній діяльності;
  • готовність впроваджувати технології штучного інтелекту в освітній процес у межах педагогічної доцільності;
  • усвідомлення відповідального підходу до використання систем штучного інтелекту в освіті із дотриманням правил академічної доброчесності.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026