Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі в математичній освітній галузі відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА НОРМАТИВНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ В МАТЕМАТИЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ НУШ

Тема 1.1. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі: принципи, функції, об’єкти

Сутність оцінювання та оцінки в Новій українській школі як взаємопов’язаних складників освітнього процесу, їх роль у підтримці розвитку учнівства 5-9 класів у математичній освітній галузі та формуванні безпечної, здорової й доброчесної поведінки. Принципи оцінювання в математичній освітній галузі НУШ: дитиноцентризм, компетентнісна спрямованість, об’єктивність, відкритість і доброзичливість.

Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення в математичній освітній галузі (прозорі критерії, запобігання формалізму, підтримка відповідального ставлення до навчання). Функціїта форми оцінювання (формувальне, підсумкове, само- та взаємооцінювання) з урахуванням специфіки галузі.

Об’єкти оцінювання в математичній освітній галузі: ключові компетентності, наскрізні вміння та результати навчання.

 

Тема 1.2. Види, форми та рамка оцінювання навчальних досягнень учнів базової середньої освіти. Оцінювання навчальних предметів / інтегрованих курсів математичній освітній галузі за групами результатів

Види оцінювання навчальних досягнень учнів базової середньої освіти в математичній освітній галузі: формувальне, поточне та підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове, річне), а також державна підсумкова атестація як складниксистеми забезпечення якості освіти. Їх призначення, взаємозв’язок і практичне застосування в математичній освітній галузі.

Форми оцінювання (вербальна, рівнева, бальна, описова), їх доцільність залежно від вікових особливостей учнівства, освітніх умов (очне, дистанційне, змішане навчання) та специфіки змісту галузі. Критерії та шкали оцінювання як інструмент забезпечення об’єктивності, прозорості й зрозумілості оцінювальної діяльності для учнів, батьків і педагогів.

Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти: логіка побудови, рівні досягнень, узгодження з результатами навчання Державного стандарту.

Узгодження видів, форм і критеріївоцінювання в межах математичній освітній галузі з метою забезпечення цілісності, прозорості та справедливості оцінювання результатів навчання учнів в математичній освітній галузі (МОГ).

 

Тема 1.3. Таксономія навчальних цілей і компетентнісне оцінювання результатів навчання. Цифрова підтримка платформи «Освіта для життя» для оцінювання в МОГ

Таксономія навчальних цілей як методична основа формулювання очікуваних результатів навчання та побудови системи оцінювання в МОГ. Узгодження навчальних цілей, очікуваних результатів і критеріїв оцінювання відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Компетентнісно орієнтовані завдання як засіб оцінювання навчальних досягнень у реальних і наближених до життя ситуаціях, оцінювання не лише знань, а й умінь,ставлень, цінностей і поведінкових проявів. Розроблення та аналіз компетентнісно- орієнтованих завдань з урахуванням різнихрівнів пізнавальної діяльності учнів, їх життєвого досвіду, у тому числі досвіду, пов’язаного з воєнними подіями. Міжнародний досвід оцінювання (PISA, TIMSS тощо) та можливості його критичного осмислення й адаптації до українського освітнього контексту.

Цифрова підтримка платформи «Освіта для життя» для МОГ. Аналіз комплексу «результати навчання – орієнтири для оцінювання – орієнтовні завдання». Відстеження індивідуального та групового прогресу.

 

МОДУЛЬ 2. ФОРМУВАЛЬНЕ Й РЕФЛЕКСИВНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА ЙОГО ІНСТРУМЕНТИ В МОГ НУШ

 

Тема 2.1. Формувальне оцінювання як стратегія підтримки навчального поступу учнів

Сутність формувального оцінювання, його місце й роль у системі оцінювання Нової української школи. Формувальне оцінювання як інструмент підтримки учнів в освітньому процесі, забезпечення компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів до навчання. Навчальні цілі й критерії успіху, їх формулювання в зрозумілій для учнів формі. Зворотний зв’язок як ключовий елемент формувального оцінювання, методи отримання вчителем інформації щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу. Формувальне оцінювання як травмочутлива педагогічна практика в умовах воєнного й повоєнного стану, спрямована на збереження психологічної безпеки та віри учнів у власні можливості.

 

Тема 2.2. Практиката інструменти оцінювання в МОГ

Практика оцінювання навчальних досягнень учнів у МОГ. Інструменти оцінювання: паперові та цифрові (у тому числі штучного інтелекту), їх добір і використання залежно від цілей навчання, форм організації освітнього процесу та можливостей учнів (завдання різного рівня складності, рубрики, чек-листи, портфоліо, рефлексивні карти, цифрові сервіси). Планування уроку з використанням інструментів формувального оцінювання, відслідковування індивідуального прогресу учнів. Адаптація й удосконалення завдань для оцінювання відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів. Особливості оцінювання в дистанційному та змішаному форматах, забезпечення об’єктивності й академічної доброчесності в цифровому освітньому середовищі.

 

Тема 2.3. Підсумкове оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання, рефлексивне оцінювання результатів навчання

Підсумкове оцінювання як елемент цілісної системи оцінювання результатів навчання учнів. Розроблення підсумкових робіт, створення варіантів завдань, критеріїв і рубрик оцінювання. Самооцінювання й взаємооцінювання як важливі складові формувального оцінювання та розвитку відповідальності учнів за власні результати навчання. Педагогічні техніки, методи й прийоми організації самооцінювання та взаємооцінювання в освітньому процесі, у тому числі під час парної й групової (командної) роботи. Оцінювання результату й процесу спільної діяльності учнів, формування навичок співпраці, взаємопідтримки та конструктивної комунікації. Рефлексивне оцінювання як засіб усвідомлення учнями власного навчального досвіду, труднощів і досягнень, особливо в умовах підвищеного стресу, втрат і емоційної нестабільності воєнного часу.

 

МОДУЛЬ 3. АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ, АВТОНОМІЯ, ІНКЛЮЗІЯ ТА ШКІЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ В МОГ НУШ

 

Тема 3.1. Оцінювання та самооцінювання в МОГ на засадах академічної доброчесності й академічної свободи

Принципи академічної доброчесності в оцінюванні та самооцінюванні результатів навчання учнів як основа довіри та безпечного освітнього середовища. Внутрішні процедури забезпечення об’єктивного оцінювання у закладах освіти в умовах академічної свободи. Автономія вчителя в оцінюванні з точки зору академічної доброчесності та корпоративної етики. Комунікація критеріїв оцінювання учнівству: відкритість, прозорість, зрозумілість і системний зворотний зв’язок. Поєднання оцінювання та доброчесності в умовах онлайн-навчання, стресу та воєнних викликів.

 

Тема 3.2. Особливості оцінювання учнів в МОГ з особливими освітніми потребами

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами в МО. Адаптація та модифікація методів, прийомів і інструментів оцінювання відповідно до освітніх можливостей учнів. Зв’язок оцінювання з індивідуальною програмою розвиткута індивідуальною освітньою траєкторією. Формувальне оцінювання як інструмент підтримки та розвитку навчальної  автономії  учнів  з  ООП. Урахування  психоемоційного  стану, травматичногодосвіду та потребу додатковій підтримці в умовах воєнногоі повоєнного періодів.

 

Тема 3.3. Система оцінювання результатів навчання учнів у закладі загальної середньої освіти

Організаційно-педагогічні умови функціонування системи оцінювання результатів навчання учнів у закладі загальної середньої освіти. Відкритість і прозорість шкільної системи оцінювання, чіткість правил і процедур, формування відповідальності учнів за власні результати навчання. Автономія закладу освіти у розробленні власних підходів до оцінювання. Роль учителів, учнів і батьків/осіб, які їх замінюють, у розвитку культури оцінювання. Оцінювання як інструмент відновлення довіри, стабільності та розвитку освітнього середовища в повоєнний період.

• знання принципів, функцій, видів та об’єктів оцінювання результатів навчання учнів у циклі базового предметного навчання математичної освітньої галузі НУШ, а також нормативно-правових вимог щодо академічної доброчесності в процесі оцінювання;
• розуміння особливостей організації формувального, підсумкового, само- та взаємооцінювання за трьома групами результатів із застосуванням різноманітних педагогічних технік та паперових і цифрових інструментів оцінювання;
• володіння підходами до використання таксономії Блума в оцінюванні навчальних досягнень, розроблення компетентнісно-орієнтованих завдань для оцінювання компетентностей і наскрізних умінь, створення підсумкових робіт за групами результатів;
• здатність використовувати цифрові платформи,зокрема платформу «Освіта для життя», для моніторингу, аналізу, фіксації та рефлексії результатів навчання учнів у процесі формувального й підсумкового оцінювання;
• уміння аналізувати та адаптувати методи й інструменти оцінювання відповідно до різних освітніх потреб учнівства, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами, а також до умов воєнного і післявоєнного часу з метою забезпечення освітньої включеності;
• готовність до створення та вдосконалення відкритої, прозорої й партнерської шкільної системи оцінювання результатів навчання, орієнтованої на підтримку учнівства й урахування різноманітності освітніх потреб.