«ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ НУШ ЗА ГРУПАМИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ПЛАНУВАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ ТА ФІКСАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ»

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО ПРАВОВА БАЗА ОЦІНЮВАННЯ

Тема 1.1. Нормативно правова база оцінювання навчальних досягнень учнів.

Реформування української школи в рамках концепції Нової української школи (НУШ) передбачає суттєву трансформацію підходів до оцінювання. Оцінювання в базовій школі (5-9 класи) переходить від суто контролюючих функцій до формувального оцінювання, яке має на меті підтримку та стимулювання розвитку особистості учня. Запровадження рівневого та вербального оцінювання, а також чітких критеріїв оцінювання результатів навчання, вимагає від педагогів глибокого розуміння оновленої нормативно-правової бази. Володіння нормативними документами є запорукою прозорого, об’єктивного та компетентнісного оцінювання вчителем природничих дисциплін.

Чинна нормативно-правова база, що регулює оцінювання навчальних досягнень учнів у 5–9 класах НУШ: ключові законодавчі акти, Державний стандарт базової середньої освіти, накази і методичні рекомендації МОН України щодо оцінювання та ведення документації. Практичні інструменти для застосування ключових наказів та методичних рекомендацій МОН у професійній діяльності вчителя природничої  освітньої галузі.

Тема 1.2. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення.

Законодавчо визначені вимоги щодо дотримання академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів як важливої умови забезпечення якості освіти. Основні нормативно-правові акти, що регламентують принципи академічної доброчесності, її складники (чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність) та види порушень у процесі оцінювання.

Роль педагога у формуванні культури академічної доброчесності, запобіганні списуванню, плагіату, необ’єктивному оцінюванню, а також використанню прозорих і зрозумілих критеріїв оцінювання. Механізми забезпечення академічної доброчесності: формувальне оцінювання, диференційовані та компетентнісні завдання, педагогіка партнерства, використання цифрових інструментів і процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти. 

МОДУЛЬ 2. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ З ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Тема 2.1. Реалізація компетентнісного підходу при вимірюванні результатів: оцінювання знань, умінь, цінностей і ставлень: як це реалізувати на практиці.

Реалізація компетентнісного підходу, забезпечення якісного й результативного навчання відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та ідей Нової української школи. 

Сутність компетентнісного підходу в освіті та особливості його реалізації в процесі вимірювання результатів навчання. Оцінювання цінностей та ставлень як невід’ємних складників компетентностей. Сучасні підходи до формувального й підсумкового оцінювання, інструменти та методи, що забезпечують комплексне вимірювання навчальних досягнень відповідно до визначених результатів навчання. Практичні шляхи впровадження компетентнісно орієнтованого оцінювання в освітньому процесі, зокрема через використання компетентнісних завдань, рубрик, портфоліо, спостереження та самооцінювання. 

Значення узгодженості між цілями навчання, освітнім змістом і методами оцінювання для забезпечення об’єктивності та прозорості вимірювання результатів.

Тема 2.2. Сучасні підходи до оцінювання. Принципи оцінювання.

Сучасні підходи до оцінювання в НУШ ґрунтуються на компетентнісному підході та орієнтації на розвиток дитини. Важливим є розмежування понять «оцінювання» і «оцінка»: оцінювання — це процес збирання та аналізу інформації про навчальні досягнення учня, а оцінка — результат цього процесу, виражений у вербальній або бальній формі. У центрі уваги — не лише результат, а й прогрес учня, його навчальні зусилля та індивідуальна траєкторія розвитку.

Основними принципами оцінювання в НУШ є об’єктивність, прозорість, справедливість, систематичність, доброзичливість і мотиваційний характер. Воно має бути зрозумілим для учнів і батьків, спиратися на чіткі критерії та сприяти формуванню відповідальності за власне навчання. 

Функції оцінювання охоплюють діагностичну (визначення рівня досягнень), формувальну (підтримка навчального поступу), мотиваційну, коригувальну та прогностичну. У НУШ використовуються різні форми оцінювання: формувальне, підсумкове, вербальне, рівневе, бальне (на відповідних етапах навчання). 

Орієнтовна рамка оцінювання в НУШ передбачає чітко визначені очікувані результати навчання, зрозумілі критерії оцінювання та постійний зворотний зв’язок. Вона допомагає вчителю планувати навчальний процес, а учням — усвідомлювати власні досягнення й напрями подальшого розвитку.

Тема 2.3. Групи результатів природничої освітньої галузі. Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Реалізація компетентнісного підходу при навчанні в умовах упровадження концепції Нової української школи. Сутність компетентнісного підходу як ключового орієнтиру сучасної природничої освіти та його роль у формуванні природничої, екологічної й здоров’язбережувальної компетентностей здобувачів освіти.

Групи результатів природничої освітньої галузі. Методичні підходи до проєктування уроків на засадах діяльнісного навчання, інтеграція ключових і предметних компетентностей, ефективні форми й методи організації навчальної діяльності учнів. Використання компетентнісних та практико орієнтованих завдань, навчальних проєктів, дослідницької та експериментальної діяльності, що сприяють формуванню в учнів умінь застосовувати природничі знання в реальних життєвих ситуаціях.

Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до груп результатів природничої освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти. Особливості оцінювання результатів навчання за групами результатів природничої освітньої галузі.

Тема 2.4. Інструменти формувального оцінювання: ключова роль у підвищенні якості навчальних досягнень учнів НУШ. Самооцінювання, взаємооцінювання – складові формувального оцінювання.

Інструменти формувального оцінювання в природничій галузі — це не додаткове навантаження, а невід'ємна частина дослідницького процесу, яка вчить учнів мислити, аналізувати та брати відповідальність за своє навчання.

Ефективні інструменти формувального оцінювання та їхня визначальна роль у відстеженні індивідуального прогресу здобувачів освіти в природничій освітній галузі. Систематичне застосування цих інструментів допомагає не лише констатувати рівень знань, а й оперативно корегувати освітній процес, забезпечуючи стійке зростання мотивації та якості навчальних результатів. Практичні аспекти впровадження компетентнісного підходу в освітній процес, зокрема добір методів і форм навчання, оцінювання результатів навчання та створення навчальних ситуацій, наближених до реального життя.

Самооцінювання та взаємооцінювання – ключові інструменти формувального оцінювання, оскільки вони переносять фокус із результату на процес навчання, вони фокусуються на підтримці та покращенні навчання, а не на покаранні оцінками, допомагаючи вчителям і учням коригувати освітній процес.

Роль у навчанні:

• підтримка навчання: ці методи дають учням зворотний зв'язок, який допомагає їм зрозуміти свої сильні сторони та зони росту;
• розвиток самостійності: самооцінювання підвищує самостійність учнів у навчанні, оскільки вони вчаться аналізувати свою роботу;
• корекція процесу: вчитель може оперативно коригувати методи викладання, а учні — свої навчальні стратегії, залежно від отриманих результатів оцінювання;
• мотивація: мотивують учнів, показуючи їм шлях до покращення, а не просто констатують недоліки;
• зменшення стресу: відсутність негайної бальної оцінки знімає страх помилки;
• автономії: формується навичка «вчитися вчитися», що є пріоритетом НУШ.

Самооцінювання та взаємооцінювання – невід'ємні інструменти формувального підходу Нової української школи для розвитку відповідальних та самостійних учнів.

Тема 2.5. Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища.

Педагогічні підходи до оцінювання, що ґрунтуються на принципах справедливості, індивідуалізації та підтримки навчальної мотивації.

Традиційні та альтернативні методи оцінювання, можливості формувального оцінювання, а також адаптації процедур і критеріїв оцінювання відповідно до індивідуальних освітніх потреб і можливостей здобувачів освіти. Етичні аспекти оцінювання, ролі зворотного зв’язку та впливу оцінювальної діяльності на емоційний стан, самооцінку й розвиток навчальної автономії учнів з особливими  освітніми потребами.

Формування у педагогів професійної компетентності щодо побудови об’єктивної, підтримувальної та розвиткової системи оцінювання, яка сприяє академічному поступу й особистісному розвитку здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

Тема 2.6. Компетенція 4К як орієнтир оцінювання навичок навчання та майбутнього для роботи.

Компетенція 4К (критичне мислення, креативність, комунікація, співпраця) як ключовий орієнтир сучасного оцінювання навичок навчання та підготовки учнів до майбутньої професійної діяльності. Перехід від традиційного оцінювання знань до формувального оцінювання, спрямованого на розвиток soft skills, необхідних для успішного навчання впродовж життя та конкурентоспроможності на ринку праці.

         Підходи й інструменти оцінювання компетенцій 4К у навчальному процесі: критерії та рубрики, спостереження, самооцінювання і взаємооцінювання, рефлексивні практики, проєктні та групові форми роботи. Системне оцінювання 4К сприяє усвідомленню учнями власного прогресу, розвитку відповідальності за результат навчання та формуванню готовності до реальних професійних викликів.

Тема 2.7. Групова робота як інструмент формувального оцінювання: можливості та виклики.

         Групова робота як ефективний інструмент формувального оцінювання, що поєднує розвиток навичок співпраці, комунікації та критичного мислення з оцінюванням навчальних досягнень учнів у процесі роботи над спільними завданнями. Можливості, які відкриває групова робота: активізація учнів, розвиток самостійності та відповідальності за результат, стимулювання рефлексії та самооцінювання.

         Практичні інструменти формувального оцінювання у груповій роботі, такі як рубрики оцінювання, чек-лісти, взаємооцінювання, спостереження та фідбек від учителя. Системне застосування цих інструментів дозволяє не лише оцінювати результат, а й підтримувати навчальний процес, коригувати стратегії групової взаємодії та розвивати ключові компетенції учнів.

         Виклики групової роботи, включно з нерівномірним розподілом ролей, можливими конфліктами та суб’єктивністю оцінювання, і запропоновано способи їх подолання. Матеріал має практичне значення для педагогів, які прагнуть інтегрувати групові форми навчання з ефективним формувальним оцінюванням.

Тема 2.8. Інтеграція інтерактивних робочих аркушів у процес оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів природничої освітньої галузі.

Сучасна освітня парадигма вимагає від педагогів постійного пошуку інструментів, які б не лише підвищували зацікавленість учнів до вивчення предметів природничої галузі (біологія, географія, фізика, хімія), а й забезпечували ефективне, прозоре та об'єктивне оцінювання їхніх компетентностей. Традиційні методи контролю знань часто не встигають за динамікою освітнього процесу та не завжди відображають повну картину навчальних досягнень здобувачів освіти. У цьому контексті цифрові технології, зокрема інтерактивні робочі аркуші, стають потужним засобом модернізації оцінювальної діяльності. Вони дозволяють перетворити статичні завдання на динамічні вправи з миттєвим зворотним зв'язком, що є критично важливим елементом формувального (поточного) оцінювання.

Інтерактивний аркуш як комплексний інструмент діагностики та підтримки навчання. Його використання в природничій галузі дозволяє моделювати явища, проводити віртуальні експерименти, аналізувати мультимедійні дані та миттєво перевіряти гіпотези компетентнісно орієнтованих завдань; методика їх упровадження на різних етапах уроку; оцінювання результатів навчання в компетентнісній парадигмі.

Тема 2.9. Оцінювання експериментальної та дослідницької діяльності здобувачів освіти  з фізики в умовах НУШ.

Методологія оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі експериментальної та дослідницької діяльності з фізики в контексті Нової української школи. Об’єкти оцінювання, ключові критерії та інструменти формувального оцінювання, що дозволяють оцінювати не лише результат, а й процес дослідницької роботи. Використання чек-лістів, спостережень та зворотного зв’язку для підтримки розвитку наукового мислення, дослідницьких умінь та компетентностей здобувачів освіти. Практичні приклади оцінювання експериментів, які демонструють, як педагогічне оцінювання може стимулювати самостійне мислення, критичний аналіз даних та застосування фізичних знань у реальних і навчальних ситуаціях.

Тема 2.10. Практика та інструменти оцінювання. Штучний інтелект в освіті: нові можливості для педагогів при оцінюванні навчальних досягнень учнів.

Еволюція педагогічної професії в умовах появи штучного інтелекту та нових можливостей для сучасного вчителя. Аналогія між природним добором і освітніми змінами: виживає не найсильніший, а той, хто пристосовується. Приклади використання AI на уроках: підготовка дидактичних матеріалів, створення таблиць, схем і тестів, індивідуальних завдань для учнів. Виховний потенціал AI – формування культури спілкування, ввічливості й відповідальності. Застосування AI для дітей з особливими освітніми потребами: прості пояснення, візуальні схеми, аудіо інструкції. Формула 10×80×10 допомагає ефективно співпрацювати з AI та підсилює інтелект учителя. Питання академічної доброчесності: як перевірити, що учень реально розуміє тему, а не просто копіює відповідь. Нормативи в Україні та світі, які визначають рамки використання AI в освіті. Переваги й ризики використання АІ: економія часу, індивідуалізація навчання, небезпека поверхневих знань чи списування. Підсумок: як учителю «еволюціонувати» і використати нові можливості AI, залишаючись ядром освітнього процесу.

Тема 2.11. Оцінювання як механізм формування та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти  в природничій освітній галузі НУШ.

Оцінювання як інструмент підтримки та розвитку індивідуальної освітньої траєкторії учня в природничій галузі Нової української школи. Підходи до фіксування навчального прогресу, визначення зон зростання та диференціації завдань відповідно до потреб і можливостей учнів. Застосування діагностичних завдань, карт навчального прогресу, портфоліо й рубрик для забезпечення прозорості, справедливості та ефективності оцінювання, яке стимулює саморозвиток, наукове мислення та компетентнісне зростання кожного учня.

Тема 2.12. Проєктно-дослідницький підхід у географії: формувальне оцінювання як інструмент підготовки до профілю.

Значення проєктно-дослідницького підходу в навчанні географії як ефективного засобу формування ключових та предметних компетентностей учнів у контексті підготовки до профільного навчання. Формувальне оцінювання як інструмент підтримки навчального поступу, розвитку самостійності, відповідальності та рефлексії здобувачів освіти.

         Практичні інструменти формувального оцінювання в процесі виконання географічних проєктів і досліджень: чіткі критерії та рубрики оцінювання, самооцінювання і взаємооцінювання, чек-листи, рефлексивні щоденники, зворотний зв’язок учителя. Показано, як оцінювання на різних етапах проєктної діяльності (постановка проблеми, планування дослідження, аналіз даних, презентація результатів) сприяє розвитку компетенцій 4К, навичок навчання та готовності до свідомого вибору профілю навчання.

         Практична цінність досвіду для вчителів географії, які впроваджують компетентнісний підхід та прагнуть зробити оцінювання інструментом навчання й підготовки учнів до подальшої освітньої траєкторії.

Знання й розуміння:

• принципів, функцій, об'єктів оцінювання; 
• характеристик навчальної діяльності, сформованих відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти;
• концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання;
• сутності формувального оцінювання, стратегій здійснення формувального оцінювання;
• методів і прийомів для організації різних видів оцінювання, розвитку в учнів здатності до самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання. 

Розвинені вміння:

• здійснювати різні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове);
• організовувати оцінювальну діяльність на основі самооцінювання взаємооцінювання;
• формулювати об'єктивні й зрозумілі для учнів навчальні цілі, визначати критерії оцінювання;
• застосовувати формувальне оцінювання з метою підтримки учнів в освітньому процесі, забезпечувати компетентнісний та особистісно орієнтований підходи в навчанні;
• добирати й використовувати завдання для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти; адаптувати або вдосконалювати їх відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів;
• створювати умови для формування в учнів уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності;
• обирати відповідні навчальні методи для визначення навчальних потреб учнів,
• розвитку їх самостійності й взаємодії, відслідковування прогресу в навчанні та перевірки розуміння;
• планувати урок, який підтримує освітній процес з використанням інструментів формувального оцінювання;
• прогнозувати ефективність застосування елементів формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства;
• здатність критично оцінювати вітчизняний і зарубіжний досвід з проблеми оцінювання результатів навчання учнів;
• готовність застосувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів у сучасній школі, мотивація до розроблення нових інструментів оцінювання (паперових, цифрових) власної педагогічної діяльності.