СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання, що поєднує методи, форми й прийоми навчання 

Поняття «педагогічний підхід» у сучасній дидактиці. 

Теорія до практика навчального заняття. 

Відмінність між підходом, методом, формою та прийомом навчання: дидактична ієрархія та взаємозв’язки. 

Вибір педагогічного підходу з урахуванням вікових особливостей учнів і специфіки мовно-літературної галузі.

Проєктування уроку/заняття на основі обраного підходу: логіка, структура, очікувані результати навчання. 

Аналіз і самооцінювання ефективності реалізованого підходу в освітньому процесі.

Тема 1.2. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного підходів у навчанні предметів/інтегрованих курсів

Компетентнісний підхід: формування мовно-літературних компетентностей учнів.

Викладання зарубіжної літератури – сучасно: діяльнісний підхід  до організації освітнього  процесу.

Особистісно орієнтований підхід: індивідуалізація навчання та підтримка психосоціального благополуччя дитини.

Інтегративний підхід: поєднання змісту різних освітніх галузей та створення безпечного освітнього середовища.

Тема 1.3. Взаємозалежність і взаємодоповнюваність педагогічних підходів в особистісно орієнтованому освітньому процесі; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання

Поєднання педагогічних підходів як умова цілісного розвитку особистості учня. Моделювання освітнього процесу на основі інтеграції кількох підходів у межах одного навчального заняття.

Реалізація педагогічних підходів в умовах очного навчання: просторові, комунікативні аспекти.

Особливості застосування підходів у дистанційному та змішаному навчанні: цифрові інструменти й педагогічні виклики.

Роль учителя як фасилітатора, наставника й тьютора в особистісно орієнтованому освітньому середовищі.

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.   

МОДУЛЬ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИХ НАВИЧОК У ПРОЦЕСІ ПРОБЛЕМНОГО,  ПРОЄКТНОГО ТА КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Тема 2.1. Мовно-літературні навички як основа успішної соціалізації учнів 

Ключові компетентності та наскрізні вміння у мовно- літературній освітній галузі.

Трансформація ролі знань: від репродуктивного засвоєння до функціонального застосування.

Методичні підходи до формування мовно-літературних навичок на уроці та в позаурочній діяльності.

Оцінювання розвитку мовно-літературних компетентностей учнів. 

Тема 2.2. Проблемне навчання: сутність, механізм реалізації, освітні інструменти

Дидактична сутність проблемного навчання та його місце в сучасному освітньому процесі.

Типи проблемних ситуацій на уроках зарубіжної літератури.

Етапи проблемного навчання: постановка проблеми, пошук рішень, рефлексія результатів.

Освітні інструменти проблемного навчання: запитання, кейси, дилеми, рольові ситуації.

Педагогічні умови ефективного застосування проблемного навчання.

Тема 2.3. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань

Проєктне навчання як інструмент формування комунікативних компетентностей.

Типологія навчальних проєктів у мовно-літературній освітній галузі.

Планування та етапи реалізації навчального проєкту: від ідеї до презентації результатів.

Роль учителя й учнів у проєктному навчанні: наставництво, партнерство, відповідальність.

Порівняльна характеристика проблемного й проєктного навчання: можливості інтеграції.

Тема 2.4. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, оцінювання групової діяльності учнів

Сутність кооперативного навчання та його значення для розвитку комунікативних навичок.

Методи й структури кооперативного навчання (Think – Pair – Share, «Акваріум» тощо).

Умови ефективної групової роботи: ролі, правила, позитивна взаємозалежність.

Матриця оцінювання групової діяльності: критерії, індикатори, само- й взаємооцінювання.

Стратегії розвитку культури співпраці та безпечної взаємодії в класі.

Тема 2.5. Глибинне навчання як основа усвідомленого засвоєння знань і навичок

Поняття глибинного навчання та його відмінність від поверхневого засвоєння.

Когнітивні процеси, що лежать в основі глибинного навчання.

Навчальні стратегії, що сприяють осмисленню, узагальненню й перенесенню знань.

Роль запитань, діалогу й рефлексії у формуванні глибинного розуміння.

Створення навчальних ситуацій для глибинного опрацювання тем з української мови та літератури.

МОДУЛЬ 3. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА РЕФЛЕКСИВНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ У МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТІ

Тема 3.1. Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів

Критичне мислення й когнітивна гнучкість як ключові навички ХХІ століття.

Прийоми розвитку критичного мислення на різних етапах уроку.

Формування вміння аналізувати інформацію, приймати рішення й оцінювати ризики.

Подолання стереотипів і розвиток відкритості до альтернативних точок зору.

Використання соціально значущих і життєвих ситуацій для розвитку мислення учнів

Тема 3.2. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання

Поняття компетентнісно орієнтованого завдання та його дидактичні особливості.

Структура компетентнісно орієнтованого завдання: ситуація, діяльність, результат.

Методичні орієнтири конструювання комунікативних завдань.

Рівні складності та диференціація компетентнісно орієнтованих завдань.

Оцінювання результатів виконання компетентнісно орієнтованих завдань.

Тема 3.3. Практична зорієнтованість навчання та активна роль учня як суб’єкта освітньої діяльності

Практико-орієнтоване навчання як умова формування комунікативних компетентностей.

Навчальні ситуації як основа змісту уроків  мовно-літературної освітньої галузі.

Активні та інтерактивні методи залучення учнів до навчальної діяльності.

Формування відповідальності учня за власне навчання та поведінковий вибір.

Педагогічні стратегії підтримки навчальної мотивації й самостійності учнів.

Тема 3.4. Рефлексивність навчання як чинник особистісного зростання учня

Поняття педагогічної рефлексії та її роль у навчальному процесі.

Види рефлексії: емоційна, діяльнісна, ціннісна.

Методи й прийоми організації рефлексії на уроці та після навчальної діяльності.

Рефлексія як інструмент саморегуляції та розвитку навчальної автономії учнів.

Формування рефлексивної культури в класі та професійної рефлексії вчителя.

Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Визначення точок поточного, діагностувального та підсумкового контролю при вивчення теми.
2. Аналіз та інтерпретація результатів досягнень учнів.
3. Планування та розробка матриці оцінювання.
4. Використання штучного інтелекту для генерації варіантів завдань, критеріїв оцінювання та рубрик з подальшою професійною корекцією.
5. Розробка дескрипторів (описів рівнів) для оцінювання конкретного виду діяльності.
6. Конструювання технік зворотного зв’язку.
7. Створення чек-листів або карток рефлексії для учнів.
8. Розробка критеріїв та інструментаріїв для формувального оцінювання конкретної теми (чек-листи, картки самооцінювання.

Знатимуть 

• нормативно-правові засади Державного стандарту базової середньої освіти, його роль та складники;
• особливості реалізації нового Державного стандарту базової середньої освіти в межах мовно-літературної галузі;
• мету та ключові компоненти Концепції «Нова українська школа»;
• моделі організації мовленнєвої діяльності відповідно до CEFR 2020;

Умітимуть

• організовувати освітній процес відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту базової середньої освіти;
• застосовувати  Типову освітню  програму  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти;
• розробляти навчальні програми на основі модельних і Державного стандарту базової середньої освіти;
• моделювати навчальну діяльність на уроках зарубіжної літератури в 5-9 класах з використанням інноваційних технологій; 
• аналізувати та обирати ефективні стратегії формування наскрізних умінь; 
• пояснювати сутність діяльнісного підходу та його роль у реалізації концепції Нової української школи.