МАЙСТЕРНЯ «PRO-НАСТАВНИЦТВО» ВІД ТЕОРІЇ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ
Розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників щодо надання наставницької підтримки колегам у їхньому професійному зростанні відповідно до принципів педагогіки партнерства та компетентнісного підходу НУШ.
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Український державний університет імені Михайла ДрагомановаІнформація про розробника (розробників):
Український державний університет імені Михайла Драгоманова (Ірина МАКАРЕНКО кандидат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри освіти дорослих Українського державного університету імені Михайла Драгоманова).Напрями підвищення кваліфікації:
- набуття (вдосконалення) компетентностей з провадження наставницької діяльності (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Б2. Емоційно-етична компетентність
- Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Д1. Здатність до навчання впродовж життя
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ НАСТАВНИЦТВА В КОНТЕКСТІ НУШ (6 годин)
Тема 1.1. Наставництво як форма професійної підтримки педагогів та її цінність. Профіль наставника (3 години)
Визначення наставництва та його роль у системі професійного розвитку педагогів. Наставництво як підтримка без оцінювання. Відмінності наставництва від супервізії, коучингу, інструктажу. Континуум професійної підтримки («mentoring umbrella»). Роль наставництва у впровадженні НУШ.
Компетентності ефективного наставника. П’ять ключових доменів компетентностей (педагогогічний, міжособистісний, когнітивний коучинг, організаційний, рефлексивний). Професійні стандарти та етика наставництва. Самооцінка готовності до наставницької діяльності.
Структурно-змістові складові профіля педагога-наставника: цінності, комунікативні та організаційні навички, вміння підтримувати та мотивувати, здатність до співпраці, відповідальність та професійна етика, обізнаність в інформаційних технологіях, здатність до критичного мислення та рефлексії, емоційна стабільність, інноваційність, здатність до самооцінювання та самовдосконалення, дотримання академічної доброчесності та інші.
Моделі наставництва: європейський досвід. Планування – спостереження – рефлексія. Educative Mentoring: розвиток критичного мислення через дослідження. Досвід європейських країн та адаптація його до українського контексту.
Педагогіка партнерства як основа наставницьких відносин. Створення безпечного простору для професійного розвитку. Баланс професійної підтримки та викликів.
Тема 1.2. Принципи андрагогіки та навчання дорослих (3 години)
Теорія андрагогіки Малькольма Ноулза. Шість принципів навчання дорослих. Відмінності педагогіки та андрагогіки. Фасилітація замість директивного навчання. Особливості професійного навчання педагогів. Опір змінам та як з ним працювати. Значення автономії для вчителів. Емоційні аспекти зміни практики.
Цикл професійного навчання дорослих (конкретний досвід – рефлексивне спостереження – абстрактна концептуалізація – активне експериментування). Зона акутального та зона найближчого розвитку для дорослих. Градуальна передача відповідальності (I do – We do – You do).
Створення умов для навчання дорослих. Психологічна безпека та довіра. Визнання досвіду та експертності. Час для рефлексії та інтеграції.
МОДУЛЬ 2. НАСТАВНИЦТВО В КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІНТЕРНАТУРИ (6 годин)
Тема 2.1. Нормативно-правове забезпечення функціонування педагогічної інтернатури в Україні (3 години)
Нормативно-правова база організації педагогічної інтернатури у закладі освіти (Закон України «Про повну загальну середню освіту», Положення про педагогічну інтернатуру). Мета і завдання педагогічної інтернатури. Роль керівників (директорів) закладів освіти щодо впровадження педагогічної інтернатури. Вплив автономії закладу освіти та академічної свободи на функціонування педагогічної інтернатури. Основні документи під час педагогічної інтернатури: наказ про організацію педагогічної інтернатури, програма педагогічної інтернатури, звіт про виконання програми педагогічної інтернатури. Роль центрів професійного розвитку педагогічних працівників запровадженні педагогічної інтернатури.
Тема 2.2. Професійна адаптація інтерна до педагогічної діяльності та специфіка ефективної програми педагогічної інтернатури(3 години)
Поняття «професійна адаптація інтернів» та види професійної адаптації. Чинники, що впливають на успішну адаптацію інтернів до педагогічної діяльності. Проблеми адаптації інтернів та шляхи їх вирішення. Андрагогічний підхід у роботі з інтернами. Професійний імідж наставника та вплив колективу закладу освіти на професійно-педагогічну адаптацію інтернів. Права та обов'язки педагога-наставника й інтерна. Роль професійних спільнот та центрів професійного розвитку педагогічних працівників під час адаптації інтернів до педагогічної діяльності. Діагностування рівня сформованості загальних і професійних компетентностей, визначення індивідуальних професійних потреб інтерна для розроблення програми педагогічної інтернатури. Орієнтовні складові та приклади програми педагогічної інтернатури. Особливості реалізації та моніторинг виконання програми педагогічної інтернатури.
МОДУЛЬ 3. РЕФЛЕКСИВНИЙ ДІАЛОГ ТА ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК
(6 годин)
Тема 3.1. Фасилітація рефлексивної практики (3,5 години)
Критичне мислення про власну практику. Рефлексія-в-дії та рефлексія-на-дію. Значення рефлексії для професійного зростання. Від інтуїтивної до систематичної рефлексії. Моделі структурованої рефлексії. Цикл рефлексії Gibbs. Модель 5R Bain (Reporting, Responding, Relating, Reasoning, Reconstructing).
Запитання для поглибленого мислення. Послідовність запитань: від конкретного до абстрактного. Запитання для стимулювання критичного мислення. Пауза як простір для мислення.
Навички активного слухання. Мінімізація внутрішнього діалогу та оцінювання. Перефразування для перевірки розуміння. Резюмування ключових ідей. Створення діалогічного простору. Позиція «not-knowing» наставника: щирий інтерес до мислення вчителя.
Тема 3.2. Конструктивний зворотний зв’язок (2,5 години)
Принципи ефективного зворотного зв’язку. Модель Feed-up (Куди йдемо?), Feedback (Як йдемо?), Feed-forward (Що далі?). Діалогічний підхід: запитання перед твердженнями. Спільне конструювання шляхів покращення. Описово-оцінювальна мова. Емоційний інтелект у наданні зворотного зв’язку. Захисні механізми: виправдання, мінімізація, перехід в атаку. Створення безпечного простору для отримання складного зворотного зв’язку. Підтримка професійної самоефективності вчителя.
МОДУЛЬ 4. ПІДТРИМКА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ (6 годин)
Тема 4.1. Цілепокладання та планування розвитку (3,5 години)
Співконструювання цілей професійного розвитку. Зв’язок із професійними стандартами та контекстом НУШ. Баланс між потребами вчителя та потребами школи. Від загальних намірів до конкретних цілей.
Модель SMART для формулювання цілей. Індивідуальний план професійного розвитку. Роль наставника у підтримці виконання індивідуального плану професійного розвитку. Гнучкість та адаптація плану на основі досвіду.
Визначення пріоритетів розвитку. Моніторинг прогресу та адаптації.
Тема 4.2. Підтримка автономії та агентності педагога (2,5 години)
Автономія вчителя як принцип НУШ. Поступова передача відповідальності. Довіра до здатності вчителя вчитися. Фасилітація замість експертного консультування. Дослідницька позиція: множинні варіанти рішень. Підтримка експериментування та ризику.
Підтримка та сприяння розвитку професійної самоефективності вчителя. Теорія самоефективності А. Бандури. Основні джерела самоефективності. Визнання прогресу, а не лише результатів. Атрибуція успіху зусиллям та стратегіям вчителя. Допомога у подоланні перешкод без створення залежності.
МОДУЛЬ 5. НАСТАВНИЦТВО У ПРОФЕСІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ СПІЛЬНОТАХ (4 години)
Тема 5.1. Групове наставництво та професійні спільноти (2,5 години)
Визначення професійної спільноти: групи педагогів, що спільно навчаються. Характеристики ефективних професійних навчальних спільнот (ПНС). Типи ПНС: предметні команди, міжпредметні групи, професійні мережі. ПНС як культура школи, а не разові заходи.
Модель Peer-Group Mentoring (PGM) Фінляндії. Принципи фінської моделі. Структура PGM-сесії. Докази ефективності: підвищення teacher agency, професійної ідентичності, wellbeing.
Фасилітація групових наставницьких сесій. Фасилітаційні техніки. Структуровані протоколи для групових обговорень. Lesson Study як форма колективного наставництва. Японська модель Lesson Study. Адаптація до українського контексту.
Взаємоспостереження. Відмінність від інспектування: без оцінювання, для взаємного навчання.
Тема 5.2. Співпраця в системі шкільного розвитку (1,5 години)
Наставник у системі шкільної підтримки вчителів. Екосистема професійного розвитку у школі (наставники (неформальна підтримка); методисти (предметна підтримка); адміністрація (організаційна підтримка, оцінювання); психологи (емоційна підтримка); зовнішні ресурси (тренінги, курси, мережі). Координація між різними формами підтримки. Комунікація у команді професійного розвитку. Баланс конфіденційності та комунікації.
Співпраця з шкільним лідерством. Підтримка адміністрації для наставницької діяльності. Внесок наставництва у шкільний розвиток.
Управління потенційними конфліктами ролей (коли наставник є також: колегою у методоб’єднанні; членом атестаційної комісії; керівником проєкту). Розбудова культури наставництва у школі. Від індивідуального наставництва до шкільної культури взаємопідтримки. Advocacy для системного наставництва. Документування та поширення кращих практик наставництва. Створення спільноти наставнриків у школі/регіоні для взаємопідтримки.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань
- створення концептуальної карти «Моє розуміння наставництва»;
- самооцінка наставницьких компетентностей (вихідна діагностика);
- аналіз кейсу: що є наставництвом, а що ні?
- розробка власного визначення ефективного наставництва.
- рефлексія власного досвіду навчання;
- аналіз менторської ситуації крізь призму принципів андрагогіки;
- розробка питань для з’ясування готовності до навчання.
- практика самооцінювання та взаємооцінювання за розробленими критеріями.
- практика рефлексії за моделлю Gibbs: аналіз власного досвіду викладання;
- аналіз відеозапису наставницької бесіди: які запитання поглиблюють рефлексію?
- практика активного слухання в тріадах з взаємооцінюванням.
- аналіз прикладів зворотного зв’язку: що робить їх ефективними/неефективними?
- практика перефразування оцінювальних висловлювань в описові;
- розробка власної SMART-цілі професійного розвитку;
- створення повного індивідуального плану професійного розвитку;
- розробка інструментів для моніторингу прогресу.
- практика перефразування директивних порад у фасилітативних запитаннях;
- розробка стратегій підтримки експериментування у шкільному контексті.
- дизайн повної PGM-сесії: порядок денний, запитання, тайминг.
- мапування системи професійної підтримки у власній школі;
- аналіз кейсу: конфлікт ролей наставників – як діяти?
- планування стратегії розбудови культури наставництва у школі;
- створення короткої презентації про наставництво для педагогічної ради.
3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання
- світовий досвід менторства: порівняльний аналіз моделей наставництва Фінляндії (Peer-Group Mentoring) та Естонії;
- андрагогічний підхід у роботі з досвідченими вчителями: стратегії подолання професійного опору змінам та підтримка автономії;
- методика фокусного спостереження: розробка авторських критеріїв фіксації фактів на уроці без суб'єктивних суджень;
- алгоритми глибокої рефлексії: практичне застосування моделей Gibbs та 5R Bain для аналізу власного педагогічного досвіду;
- техніки недирективної комунікації: опанування моделей Feed-up, Feedback та Feed-forward у діалозі з колегою;
- проєктування траєкторії розвитку: перетворення загальних професійних намірів у конкретні цілі за методикою SMART;
- психологія самоефективності: використання теорії А. Бандури для підтримки професійної агентності та експериментування вчителя;
- модерація професійних спільнот: розробка структурованих протоколів для групових наставницьких сесій та взаємоспостереження;
- екосистема шкільної підтримки: мапування взаємодії наставника з адміністрацією та психологічною службою для розвитку закладу.
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Нормативно-правові документи
1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
3. Концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська школа». 2016. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
4. Наказ Державної служби якості освіти України «Про анкету самооцінювання» від 29 березня 2021 № 01-11/26. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
5. Наказ Міністерства освіти і науки України «Положення про педагогічну інтернатуру» від 25 жовтня 2021 р. № 1128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1670/37292. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
6. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників» від 13.10.2025 № 1349. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21 серпня 2019 р. № 800. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
Основна література
1. Марчук А. В. Андрагогіка : навч. посіб. Львів: ЛьвДУВС, 2020. 300 с. URL: Перейти за покликанням .
2. Програма шкільного наставництва в Україні: посібник. British Council. 66 с. URL: Перейти за покликанням nasta vnyctva v ukrayini.pdf.
3. Рівний рівному: посібник для менторів Укл. О. Іваннік. Київ, 2015. 57 с. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 19.11.2025).
4. Савич Ж. В. Наставництво як інструмент адаптації нових працівників у закладах освіти: практикум. К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2021. 52 с. URL:https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38820/1/Z V Savych NYIANPUZ O KUBG.pdf. (дата звернення: 19.11.2025).
5. Уварова А. Від керівника до лідера: практичні поради для директорів шкіл та керівників відділів освіти: посібник / упоряд. П. Гоч. Центр Інноваційної освіти «Про. Світ», 2019. 60 c. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 19.11.2025).
6. Costa A. L., Garmston R. J. Cognitive Coaching: Developing Self-Directed Leaders and Learners. 3rd ed. Lanham : Rowman & Littlefield, 2016. 368 p.
7. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning : Council of the European Union, 2018. Official Journal of the European Union. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
8. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu / C. Redecker (Ed.) ; European Commission, Joint Research Centre. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2017. 93 p. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025). (дата звернення: 19.11.2025).
9. Geeraerts K., Vanhoof J., Van den Bossche P. Teachers' perspectives on peer coaching for professional development. Teachers and Teaching. 2016. Vol. 22, Iss. 8. P. 1035–1058. DOI: Перейти за покликанням
10. Hobson A. J., Ashby P., Malderez A., Tomlinson P. D. Mentoring beginning teachers: What we know and what we don't. Teaching and Teacher Education. 2009. Vol. 25, Iss. 1. P. 207–216. DOI: Перейти за покликанням .
Додаткова література
1. Aspfors J., Fransson G. Research on mentor education for mentors of newly qualified teachers: A qualitative meta-synthesis. Teaching and Teacher Education. 2015. Vol. 48. P. 75–86. DOI: 10.1016/j.tate.2015.02.004.
2.Empowering early career teachers: their mentors need support too. European School Education Platform. 2023. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.11.2025).
3. Helleve I., Ulvik M., Smith K. What is good mentoring? Newly qualified teachers' expectations and experiences. Teachers and Teaching. 2021. Vol. 27, N 8. P. 750–767. DOI: 10.1080/13540602.2021.2007371
4. Kuusisaari H. Teachers at the zone of proximal development — Collaboration promoting or hindering the development process. Teaching and Teacher Education. 2014. Vol. 43. P. 46–57. DOI: 10.1016/j.tate.2014.06.001.
Після завершення програми учасники будуть здатні:
Знати та розуміти:
- сутність наставництва та його відмінність від супервізії, коучингу, оцінювання;
- ціннісні орієнтири наставництва в освіті;
- зміст нормативно-правових документів, що визначають мету, завдання наставництва та педагогічної інтернатури в Україні;
- принципи, види і форми, методи наставництва;
- моделі наставництва (Cognitive Coaching, PMG Фінляндії, Educative Mentoring);
- принципи андрагогіки та особливості навчання дорослих;
- теоретичні основи рефлексивної практики;
- контекст НУШ та європейські рамки компетентностей.
Вміти:
- здійснювати самооцінювання необхідіних компетентностей для ефективного наставництва;
- проводити систематичне спостереження уроків із використанням структурованих протоколів;
- реалізовувати фасилітацію рефлексивного діалогу через постановку ланцюжка змістово-сфокусованих запитань;
- надавати конструктивний зворотний зв’язок за моделлю feed-up, feedback, feed-forward;
- підримувати цілепокладання та планування професійного розвитку;
- фасилітувати групові наставницькі сесії у професійних спільнотах;
- розробляти (разом з інтерном) програму і звіт педагогічної інтернатури;
- здійснювати моніторинг виконання програми педагогічної інтернатури;
- рефлексувати власну наставницьку практику та вчитися з досвіду;
- демонструвати професійні якості (емпатію та активне слухання, етичність та конфіденційність; повагу до автономії та професійного досвіду колег)