Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу в умовах кризи: технології та практики в другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання)

МОДУЛЬ 1. КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ 

В РОБОТІ ПЕДАГОГА

Тема 1.1. Освітні втрати: забезпечення якості та безперервності освітнього процесу.

Психологічна підтримка у системі освіти, Закон України про освіту (2017), Закон України про повну загальну середню освіту (2020). Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024).

Концептуальні аспекти психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу в умовах суспільних змін. Ключові компоненти та пріоритетні напрями забезпечення якості та безперервності освітнього процесу НУШ.  Актуальні проблеми освітніх втрат, сутність освітніх та психологічних втрат у сучасному освітньому середовищі. 

 

Тема 1.2. Алгоритм роботи педагога у подоланні освітніх втрат в НУШ. 

Структуровані етапи роботи педагога щодо подолання освітніх втрат. Виявлення потреб учнів та визначення пріоритетних напрямів втручання. Структурне підґрунтя освітніх втрат: інституційні, індивідуальні, соціальні. Сутність і причини освітніх втрат та освітніх розривів. 

Алгоритм роботи педагога щодо надолуження освітніх втрат. Визначення індивідуальних потреб особистості. Планування індивідуального або групового маршруту психологічного супроводу процесу надолуження освітніх втрат. Індивідуальні та групові заходи для відновлення навчальних досягнень. 

Інтерактивні та ресурсні методики для підвищення мотивації до навчання. Комплексний психосоціальний супровід. Моніторинг визначення рівня психологічних втрат. Оцінка ефективності психосоціальної підтримки та надолуження освітніх втрат.

 

Тема 1.3. Психологічний супровід учнів в екстремальних умовах.

Вплив екстремальних умов на психоемоційний стан учнів. Ознаки травматизації та емоційного виснаження. Вплив освітніх втрат на навчальну діяльність, поведінку та емоційний стан. Прогалини у знаннях, навичках та соціально-емоційних компетентностях учнів. Методи психологічної підтримки й травма-інформованого підходу. Психологічна підтримка (MHPSS)  учасників освітнього процесу.

Формування адаптаційних стратегій у складних умовах. Вплив ресурсів особистості на ефективність подолання труднощів. Психологічні чинники підтримки стійкості та самопідтримки. Індивідуальні та групові заняття для розвитку адаптивних навичок. Техніки саморегуляції, самокорекції поведінки, релаксації. Співпраця педагогів і батьків щодо комплексної допомоги. Стратегії відновлення психоемоційної стабільності учнів. 

 

Тема 1.4. Інструменти та  технології профілактики освітніх втрат.

Моніторинг рівня освітніх втрат, ступінь впливу психологічної травми на різні сфери розвитку особистості. Опитувальники, спостереження та цифрові платформи для оцінки освітніх втрат. Виявлення учнів із високим ризиком освітніх втрат та стресових реакцій. 

Планування превентивних заходів. Системне та об’єктивне оцінювання ефективності заходів з реагування на психологічні наслідки освітніх втрат, їх удосконалення, коригування.  Фасилітаційні, коучингові та інтерактивні методики надолуження освітніх  втрат. Моніторинг динаміки змін у мотиваційній сфері, самооцінці, навичках навчальної діяльності, комунікативних навичок учнів.

 

Тема 1.5. Формування психологічної готовності педагогів до змін.

Інтеграція нових освітніх технологій у навчальний процес. Стресостійкість та адаптивність педагогів у періоди освітніх реформ. Тренінги, супервізії та ресурсні практики для підтримки професійної готовності до змін. 

 

Стрес-менеджмент: основи подолання стресів у роботі педагога. Усвідомлення власних сильних сторін та ресурсів. Навички управління емоційним станом та підтримки учнів. Командна взаємодія та колегіальна підтримка. Підвищення ефективності взаємодії з учнями та колегами в умовах невизначенності.

 

МОДУЛЬ 2. БЕЗПЕЧНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР: 

ІНСТРУМЕНАРІЙ ПОДОЛАННЯ ТРАВМАТИЗАЦІЇ

Тема 2.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів

Поняття та закономірності безпечного освітнього середовища в закладі освіти. Модель побудови безпечного освітнього простору НУШ. Фізична, психологічна, інформаційна та емоційна безпека учасників освітнього процесу. Принципи травма-інформованого підходу та інклюзивності. Створення підтримувального середовища. 

Правила взаємодії та підтримки в навчальному середовищі. Навички конструктивного спілкування та взаємоповаги. Профілактика конфліктів та негативних соціально-психологічних проявів. Стимулювання позитивного соціально-психологічного клімату. Підтримка групової динаміки та колективної взаємодії.

 

Тема 2.2. Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події.

Індивідуальні потреби учнів з особливостями розвитку. Рівний доступ до ресурсів та освітніх можливостей. Особливості підготовки дітей з ООП до реагування на надзвичайні ситуації. Визначення перешкод щодо відновлення психологічного стану, шляхів компенсації інклюзивних стратегій реагування. Адаптації та модифікації навчального процесу. Методи психологічної підтримки та профілактики загострення симптомів. 

Індивідуальні та групові втручання для подолання освітніх втрат. Соціальна інтеграція та розвиток навичок співпраці. Координація роботи команди психолого-педагогічного супроводу. Оцінка ефективності заходів і прогресу учнів. Роль педагогів та батьків у стабілізації психоемоційного стану дитини з особливими освітніми потребами.

 

Тема 2.3. Навчання в умовах кризи: інструменти подолання освітніх втрат в контексті травмо-інформованого підходу.

Розвиток адаптативних  механізмів життєстійкості: стратегічні техніки Поняття життєстійкості та її роль у подоланні стресу. Формування адаптаційних стратегій в контексті травмо-інформованого підходу. Вплив ресурсів особистості на ефективність подолання освітніх втрат, адаптивна поведінка у кризових ситуаціях. Сучасні методи стабілізації психоемоційного стану особистості у травмо-інформованому підході.  Інструменти психологічної стабілізації, навички стресостійкості, практики відновлення емоційного балансу. Техніки саморегуляції, релаксації та когнітивного переосмислення. 

Групові та індивідуальні заняття для зміцнення психологічних ресурсів надолуження освітніх втрат. Стратегічні вправи для підвищення внутрішньої стійкості. Саморегуляція та самокорекція психоемоційного стану. Оцінка ефективності технік у щоденній практиці. 

 

Тема 2.4. Профілактика професійного вигорання  педагогів: ресурсні практики.

Профілактика професійного вигорання та перевтоми. Створення стійкого та безпечного освітнього середовища. Складові феномену резилієнтності. Підтримка ментального здоров’я педагогів: психологічні прийоми, технік. Методики релаксації, ресурсні вправи та коучингові підходи. 

Формування культури психологічного благополуччя (well-being) та професійної стійкості. Групові сесії для обміну досвідом та підтримки колег. Навички усвідомленого управління емоційним станом. Інтеграція практик психосоціального благополуччя в освітні програми, внутрішню політику та повсякденну діяльність закладу освіти. Розгляд практичних кейсів професійного вигорання педагогів

• формування цілісного уявлення про психосоціальну підтримку як невід’ємну складову філософії Нової української школи, орієнтованої на дитиноцентризм, безпеку, добробут і розвиток життєстійкості учнів;
• володіння здатністю своєчасно ідентифікувати психосоціальні ризики, а також наслідки кризових і травматичних подій, що впливають на психологічний стан, поведінку та навчальну діяльність учнів;
• уміння застосовувати моніторингові, зокрема цифрові, інструменти для виявлення психоемоційних труднощів, освітніх втрат і потреб учнів у підтримці;
• набуття практичних умінь проєктувати та реалізовувати індивідуальні й групові активності з психосоціальної підтримки з урахуванням принципів травма-інформованого підходу та інклюзивного навчання;
• готовності до створення й підтримки безпечного, підтримувального та інклюзивного освітнього середовища як умови збереження психічного здоров’я учнів і подолання освітніх втрат;
• удосконалення професійних навичок реагування на кризові ситуації та надання підтримки учням у стресових і невизначених умовах із використанням сучасних методик психосоціальної допомоги;
• підвищення рівня професійної стійкості, психоемоційної саморегуляції та готовності до міждисциплінарної взаємодії в команді педагогів і фахівців закладу освіти

Реалізація курсу сприятиме розвитку професійних можливостей підтримувального та відновлювального освітнього середовища в умовах криз й невизначеності, удосконалення академічних компетентностей педагогічних працівників другого циклу базової середньої освіти в подоланні освітніх втрат, застосуванні принципів травма-інформованого підходу

11.05-13.05.2026 року

25.08-27.08.2026 року

26.09-28.09.2026 року

07.10-09.10.2026 року

Підвищення  професійної компетентності педагогічних працівників щодо психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу  в умовах кризи,  оволодіння сучасними технологіями та практиками подолання освітніх втрат здобувачів освіти