Vector

Лідерська компетентність керівників закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти

Підвищення професійної компетентності керівників закладів освіти у сфері освітнього менеджменту – розвитку лідерства й здатності створювати безпечне, ресурсне та підтримувальне професійне середовище

Лідерська компетентність керівників закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти

Інформація про розробника (розробників):

Людмила МАЛІМОН, канд. психол. наук, професор, кафедри загальної та клінічної психології Наталія БЛАГОВІРНА, канд. філол. наук, доцент кафедри соціальних комунікацій Олена КОШЕЛЮК, канд. філол. наук, доцент кафедри соціальних комунікацій

Напрями підвищення кваліфікації:

  • підвищення кваліфікації керівників закладів освіти, що забезпечують здобуття базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗЗСО

Перелік професійних стандартів:

  • «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» (2021)

Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:

  • Керівник ЗЗСО. ЗК.02 Соціальна

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • повна загальна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Керівник ЗДО. Г1 Лідерська

МОДУЛЬ 1. ОСВІТНЄ ЛІДЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

 

Тема 1.1. Стратегії лідерства і стилі управління: класичні і сучасні моделі. Еволюція управлінських парадигм: від жорсткого адміністрування до людиноцентрованого лідерства. Класичні стилі (за Левіном): авторитарний, демократичний, ліберальний – межі ефективності в освіті. Ситуативне лідерство (модель Херсі-Бланшара): адаптація стилю керівництва (директивний, наставницький, підтримувальний, делегувальний) залежно від рівня професійної зрілості вчителя. Трансформаційне лідерство: як надихати колектив на зміни через спільні цінності, а не через накази. Травма-інформоване лідерство: специфіка управління персоналом, який перебуває у стані хронічного стресу. Концепція «лідерів п’ятого рівня» (за Джим Коллінз). Функції лідера-керівника в сучасному ЗЗСО. Горизонтальні моделі управління та розподілене лідерство: делегування відповідальності та стимулювання лідерських якостей у заступників та голів методичних об’єднань.

 

Практичний результат: діагностика власного стилю лідерства та план розвитку лідерських компетентностей.

 

Тема 1.2. Емоційний інтелект (EQ) керівника і концепція «резонансного лідерства». Структура EQ за Д. Гоулманом: самоусвідомлення, саморегуляція, соціальна чутливость та управління стосунками. Резонансне vs Дисонансне лідерство: як емоційний тон керівника створює «луну» в усьому колективі. Емпатія в управлінні: вміння розпізнавати емоційні стани вчителів та враховувати їх у навчально-виховному процесі. Керування емоційним кліматом: методи подолання токсичної атмосфери та формування культури психологічної безпеки. Розвиток соціальної навички: ефективна невербальна комунікація та активне слухання під час нарад.

 

Практичний результат: тестування на визначення рівня емоційного інтелекту (наприклад, за Д. Гоулманом) та складання індивідуальної карти розвитку дефіцитних навичок.

 

Тема 1.3. Управління змінами в закладі загальної середньої освіти. Типи змін: еволюція, трансформація, революція, інволюція. Запити зовнішнього і внутрішнього середовища. Готовність колективу до змін. Інструменти управління змінами в ЗЗСО. Роль директора як агента змін. Організація роботи з персоналом в аспекті впровадження змін. Побудова справжнього авторитету: чому довіра є важливішою за формальні повноваження в сучасній школі. Психологічні особливості реагування персоналу освітньої організації на зміни. Причини виникнення опору змінам. Подолання опору змінам. Оцінка ефективності процесу змін в ЗЗСО.

Практичний результат: розробка алгоритму впровадження змін у власному закладі.

МОДУЛЬ 2. КОМУНІКАЦІЙНЕ ЛІДЕРСТВО ТА КОМАНДНА ВЗАЄМОДІЯ В УПРАВЛІННІ СУЧАСНОЮ ШКОЛОЮ

 

Тема 2.1. Відповідальне лідерство та ціннісно орієнтоване управління закладом освіти. Формування моделі управління школою на основі спільних цінностей, довіри та відповідальності. Відповідальність як ключова управлінська компетентність керівника. Формування спільного бачення розвитку ЗЗСО. Роль директора у створенні ціннісної організаційної культури. Типологія організаційних культур: від «культури влади» до «культури підтримки та розвитку». Культура психологічної безпеки за Е. Едмондсон. Інклюзивна культура навчального закладу: подолання психологічних бар’єрів та стереотипів. Травма-інформований простір: адаптація фізичного та психологічного середовища школи під потреби учасників освітнього процесу з досвідом травми. Баланс персональної та колективної відповідальності. Етичні стандарти лідера освітньої організації

 

Практичний результат: розроблення ціннісної моделі управління власним закладом та алгоритму впровадження спільного бачення розвитку школи.

 

Тема 2.2. Комунікаційне лідерство директора: стратегія, інструменти, цифрові рішення. Комунікація як стратегічний ресурс розвитку закладу освіти та складова ціннісного управлінняОсобливості внутрішніх і зовнішніх комунікацій у ЗЗСО. Сучасні форми і методи взаємодії (офлайн та онлайн)Ненасильницьке спілкування (НСЗ) та управління конфліктами. Використання цифрових технологій у комунікаційній діяльності керівникаОсновні засади побудови ефективної комунікації: прозорість, системність, довіра. Особливості усної комунікація: публічні виступи, фасилітація нарад, ведення переговорів. Письмова комунікація: ділове листування, накази, службові записки, офіційні повідомлення. Антикризова комунікація.

 

Практичний результат: створення комунікаційної стратегії закладу освіти та чек-листа стандартів управлінської комунікації.

Тема 2.3. Формування ефективної команди та партнерств у закладі загальної середньої освіти. Розвиток колективу як стратегічного ресурсу школи. Підтримка та професійний розвиток педагогічного колективу. Формування управлінської та педагогічної команди. Психологія групової динаміки: аналіз стадій розвитку колективу за Б. Такменом (формування, бурління, нормування, виконання). Роль керівника на кожному етапі. Командні ролі за М. Белбіном: як ідентифікувати «генераторів ідей», «організаторів» та «аналітиків» серед педагогів для збалансування робочих груп. Інструменти мотивації та залучення працівників. Профілактика конфліктів та управління напруженістю. Розбудова партнерств (батьки, громада, органи місцевого самоврядування, громадські організації). Культура співпраці та довіри.

Практичний результат: розроблення програми розвитку команди ЗЗСО та карти стейкхолдерів закладу.

МОДУЛЬ 3. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІМІДЖЕМ ТА ЗОВНІШНІМИ КОМУНІКАЦІЯМИ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 3.1. Стратегічне формування іміджу та бренду закладу загальної середньої освіти. Імідж школи як стратегічний ресурс її конкурентоспроможності та розвитку. Тенденції розвитку позитивного іміджу закладу освіти. Поняття «імідж» і «бренд» ЗЗСО: від репутації до позиціонування. Бренд керівника як складова бренду школи. Імідж сучасного керівника-лідера. Формування іміджевої стратегії закладу. Інструменти моніторингу та оцінювання репутації

 

Практичний результат: розроблення концепції бренду ЗЗСО та дорожньої карти формування позитивного іміджу школи.

 

Тема 3.2. Маркетингові комунікації та представницька діяльність керівника закладу освіти. Маркетинг як управлінський інструмент розвитку освітньої організації. Основи сучасного освітнього маркетингу. Маркетингові комунікації: офлайн та цифрові інструменти. Публічне позиціонування школи в громаді. Представницька функція директора. Алгоритми представлення інтересів закладу в зовнішньому середовищі. Комунікація з медіа та громадськістю

 

Практичний результат: створення плану маркетингових комунікацій ЗЗСО та протоколу представницької діяльності керівника.

 

Тема 3.3. Партнерство та мережеві взаємодії як чинник розвитку закладу освіти. Розбудова ефективної системи зовнішніх зв’язків та міжсекторної співпраці. Моделі співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування. Взаємодія з профспілковими організаціями, громадськими об’єднаннями, юридичними та фізичними особами. Розвиток міжнародних контактів і партнерств. Мережеві взаємодії та міжшкільне співробітництво. Стратегія залучення ресурсів через партнерство.

 

Практичний результат: розроблення карти стейкхолдерів закладу освіти та програми розвитку партнерської мережі.

 

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 

Спрямовані на поглиблення теоретичних знань та рефлексію.

 

  1. Чим відрізняється «адміністрування» від «освітнього лідерства» в контексті сучасної української школи?
  2. Які когнітивні упередження найчастіше заважають керівнику приймати об’єктивні кадрові рішення?
  3. У чому полягає ефект «емоційного зараження» в колективі та яка роль лідера в цьому процесі?
  4. Які основні ознаки переходу команди від стадії «штормінгу» до стадії «нормування»?
  5. Як «культура страху» в закладі освіти впливає на рівень академічної доброчесності вчителів та учнів?
  6. Які психологічні перепони заважають керівникам ефективно делегувати повноваження?
  7. У чому полягає відмінність між емпатією та симпатією в управлінському спілкуванні?
  8. Які фактори організаційного середовища найбільше сприяють виникненню професійного вигорання вчителів?
  9. Як концепція «резонансного лідерства» пояснює успішність змін у закладі освіти?
  10. Які правові та психологічні наслідки організаційного мобінгу для закладу освіти?
  11. Як побудувати комунікацію з «токсичним» працівником, не руйнуючи загальний клімат у команді?
  12. Які існують методи експрес-відновлення емоційної стійкості (резильєнтності) безпосередньо протягом робочого дня?
  13. Яка роль організаційних ритуалів (традицій) у підтримці ментального здоров’я персоналу?
  14. У чому особливість управління закладом освіти, де впроваджується інклюзивне навчання (психологічний аспект)?
  15. Як керівнику знайти баланс між вимогливістю до результатів праці та турботою про психологічний стан підлеглих?

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Безпечний простір : корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей школярів / заг. ред. Ю. А. Луценко. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2021. 128 с.
  2. Вітвицька С. С., Коновальчук І. М. Освітній менеджмент : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2022. 264 с.
  3. Гошовська Д. Т., Мудрак С. М., Сологуб Т. В., Чепелюк Н. О. Теоретико-емпіричні моделі ризику та предиктори розвитку посттравматичного стресового розладу. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія»). 2025. № 10(56). С. 1433–1445.
  4. Карамушка Л. М. Психологія управління : підручник. Київ : Фенікс, 2023. 432 с.
  5. Карамушка Л. М., Креденцер О. В. Психологічне здоров’я персоналу організацій : навч. посіб. Київ : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2022. 160 с.
  6. Криза та травма: психологічне консультування та психотерапія : навч. посіб. / за ред. О. В. Журавльової. Луцьк : Вежа-Друк, 2023. 340 с.
  7. Кузікова С. Б., Щербакова І. М. Психологічна допомога особистості в кризових ситуаціях : практ. посіб. Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2022. 240 с.
  8. Лазоренко Б. П. Психологічна підтримка вчителів в умовах війни : методичні рекомендації. Київ : КМДА, 2023. 84 с.
  9. Лушин П. В. Екологічна психологія та розвиток особистості в кризових умовах : монографія. Кропивницький : Код, 2024. 212 с.
  10. Психологічна стійкість особистості в умовах війни : зб. тез наук.-практ. конф. / за заг. ред. Н. О. Чепелюк. Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2024. 180 с.
  11. Травма-інформований підхід в освітньому закладі : посібник для керівників / за заг. ред. О. В. Журавльової, Д. Т. Гошовської. Луцьк : Волиньполіграф, 2025. 156 с.
  12. Терлецька Л. Г. Психологія емоційного інтелекту : навч. посіб. Київ : Вид. дім «Слово», 2022. 192 с.
  13. Швалб Ю. М. Етика та психологія лідерства в освіті : курс лекцій. Київ : Освіта України, 2023. 176 с.

 

Додаткові електронні ресурси:

  • Державна служба якості освіти України (матеріали щодо створення безпечного середовища): Перейти за покликанням
  • Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» (курс про психологічну підтримку): Перейти за покликанням
  • Офіційні ресурси МОН України щодо впровадження НУШ у базовій школі.

 

 

Очікувані результати навчання

Після завершення програми підвищення кваліфікації слухачі повинні:

розуміти сутність сучасних концепцій лідерства, зокрема горизонтального та розподіленого лідерства; 

знати технології позитивного впливу на колектив, окремих осіб і груп із метою досягнення стратегічних цілей закладу освіти;

усвідомлювати запити зовнішнього та внутрішнього середовища і володіє підходами до управління змінами;

знати сучасні форми і методи комунікації, співпраці та взаємодії, у тому числі з використанням цифрових технологій;

розуміти принципи управління, заснованого на цінностях, та роль відповідального лідерства;

знати основи сучасних маркетингових комунікацій і формування позитивного іміджу закладу освіти;

усвідомлювати сутність представницької функції керівника та механізми побудови партнерської взаємодії.

 

Реалізація програми підвищення кваліфікації керівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до вимог професійного стандарту, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки України № 568-21, та спрямована на розвиток лідерської компетентності керівника як стратегічного чинника розвитку закладу освіти.

  1. Нормативно-правова відповідність

Програма реалізується відповідно до професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» та чинного законодавства у сфері освіти, забезпечуючи узгодженість змісту з вимогами державної освітньої політики.

  1. Компетентнісна спрямованість

Освітній процес орієнтований на формування та розвиток загальних (соціальної, культурної, когнітивної) та професійної (лідерської) компетентностей керівника, із фокусом на практичне застосування здобутих знань і вмінь.

  1. Практикоорієнтованість 

Зміст програми базується на реальних управлінських ситуаціях, кейсах, аналізі професійного досвіду учасників, розробленні власних управлінських рішень та стратегій розвитку закладу освіти.

  1. Принцип андрагогіки

Навчання враховує професійний досвід слухачів, їхню мотивацію, запити та потреби; передбачає активну взаємодію, рефлексію та самостійну роботу.

  1. Ціннісна орієнтація

Програма ґрунтується на принципах відповідального та розподіленого лідерства, управління на основі цінностей, партнерства, довіри, відкритості та академічної доброчесності.

  1. Інноваційність і гнучкість

Передбачає використання сучасних освітніх технологій, цифрових інструментів комунікації, інтерактивних методів навчання, а також адаптацію змісту до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі закладу освіти.

  1. Партнерська взаємодія

Реалізація програми спрямована на формування навичок ефективної комунікації та співпраці з учасниками освітнього процесу, органами влади, громадськими організаціями та територіальними громадами.