Психосоціальний супровід учасників освітнього процесу: травма-інформований підхід у сучасній школі

МОДУЛЬ 1.

СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ

 

Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини та підходи до подолання (від аналізу до дії).

Поняття освітніх втрат та їх відмінність від навчальних прогалин. Основні причини виникнення освітніх втрат (соціальні, психологічні, організаційні, безпекові).

Вплив освітніх втрат на навчальні результати, мотивацію та благополуччя учнів. 

Підходи до подолання освітніх втрат у сучасній освіті. Перехід від фіксації проблем до планування дій.

Тема 1.2. Алгоритм роботи вчителя щодо подолання освітніх втрат.

Етапи роботи педагога з освітніми втратами: виявлення, аналіз, визначення пріоритетів, планування та реалізація заходів. 

Інструменти педагогічної діагностики. Використання формувального оцінювання. 

Планування індивідуальної та групової підтримки учнів. 

Аналіз ефективності вжитих заходів.

Тема 1.3. Від освітніх потреб учнів до проєктування програм подолання освітніх втрат: системний підхід.

Визначення освітніх потреб здобувачів освіти.

Проєктування програм подолання освітніх втрат на рівні класу, паралелі, закладу освіти.

Узгодження педагогічних рішень із можливостями освітнього середовища. Взаємодія педагогів, психологічної служби та адміністрації.

Тема 1.4. Освітні втрати як ресурс розвитку: можливості для зростання.

Переосмислення освітніх втрат як потенціалу для розвитку. 

Підтримка навчальної мотивації та суб’єктності учнів. 

Формування навичок саморегуляції та відповідальності за власне навчання. Практики педагогічної підтримки, орієнтовані на сильні сторони учнів.

Тема 1.5. Професійна підтримка вчителя в роботі з освітніми втратами у здобувачів освіти.

Роль професійної підтримки педагога у подоланні освітніх втрат учнів. Командна робота та педагогічне партнерство. 

Використання ресурсів професійних спільнот. 

 

МОДУЛЬ 2.

СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ТА ПІДТРИМУЮЧОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК І ПІДХОДІВ, ЧУТЛИВИХ ДО ТРАВМИ

 

Тема 2.1. Травма та її вплив на навчання і психоемоційний стан учнів.

Поняття психологічної травми та потенційно травматичних подій. Вікові особливості реагування дітей і підлітків на травматичний досвід. Вплив травми на когнітивні процеси, поведінку, навчальну діяльність та соціальну взаємодію учнів.                  

Роль педагога у створенні відчуття безпеки.

Тема 2.2. Підтримка і супровід учнів у навчальному процесі після пережитих травматичних подій

Типові прояви травматичного досвіду в освітньому процесі. Поведінкові реакції та труднощі навчання. 

Педагогічні стратегії підтримки учнів з досвідом травми. 

Адаптація навчального процесу з урахуванням психоемоційного стану здобувачів освіти.

Тема 2.3. Створення безпечного та підтримуючого освітнього простору. Модель «зцілюючих класів».

Принципи травма-інформованого та психосоціального підходів в освіті. Поняття безпечного та підтримуючого освітнього простору. 

Модель «зцілюючих класів»: ключові компоненти, педагогічні практики, роль взаємин. Формування довіри, передбачуваності та підтримки в класі.

Тема 2.4. Внутрішній ресурс педагога: як зберегти себе, підтримуючи інших.

Психоемоційні виклики в роботі педагога. Поняття професійної стійкості та ресурсності. 

Самодопомога і саморегуляція. 

Баланс між підтримкою учнів і турботою про власне благополуччя. Формування навичок емоційної гігієни.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1.Проведення психолого-педагогічного аналізу освітніх втрат та визначення індивідуальних потреб здобувачів освіти.

2. Розроблення діагностичного інструментарію для виявлення навчальних труднощів, емоційного стану та рівня мотивації.

3. Створення алгоритму психологічного супроводу здобувачів освіти, які пережили травматичні події.

4. Моделювання кризового реагування в закладі освіти з урахуванням принципів психологічної безпеки.

5. Розроблення критеріїв оцінювання психологічно безпечного освітнього середовища.

6. Створення програми підтримки психологічного благополуччя та професійної стійкості педагогів.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Вплив травматичного досвіду на навчальну діяльність, поведінку та мотивацію здобувачів освіти.

2. Психосоціальні практики підтримки учнів у програмах подолання освітніх втрат: поєднання навчальної та емоційної складової.

За результатами навчання педагоги оволодіють необхідними знаннями та сформують уміння і навички щодо:

- розуміння сутності освітніх втрат, причин їх виникнення та впливу на навчальну діяльність, мотивацію й психоемоційний стан здобувачів освіти;

- виявлення освітніх потреб і освітніх втрат учнів із використанням інструментів педагогічної діагностики та формувального оцінювання;

- застосування педагогічних і психосоціальних стратегій підтримки учнів з метою подолання освітніх втрат у навчальному процесі;

- планування та реалізації програм з подолання освітніх втрат учасників  освітнього процесу;

- використання базових принципів травма-інформованого підходу та усвідомлення можливостей їх застосування в освітньому процесі;

- створення безпечного та підтримуючого освітнього середовища, чутливого до психоемоційних потреб і травматичного досвіду здобувачів освіти;

- здійснення педагогічного супроводу учнів, які пережили травматичні події, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей;

- розвитку власної професійної стійкості, усвідомлення значення ресурсності та застосування базових практик профілактики емоційного вигорання.