Vector

Біологія та хімія в умовах Нової української школи: методики подолання освітніх втрат і розвитку дослідницьких умінь учнів

Удосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників задля ефективного виконання трудових функцій і завдань щодо організації освітнього процесу в другому циклі базової середньої освіти з урахуванням сучасних освітніх викликів: подолання освітніх втрат; застосування принципів травма-інформованого підходу; надання психосоціальної підтримки учасникам освітнього процесу.

ГХЗВ
Біологія та хімія в умовах Нової української школи: методики подолання освітніх втрат і розвитку дослідницьких умінь учнів

Назва проєкту ГХЗВ:

«Гроші ходять за вчителем»

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Криворізький державний педагогічний університет

Інформація про розробника (розробників):

Ахматова Н. О., асистент кафедри біології та екології; Комарова І. О., к.біол.н., доцент кафедри біології та екології.

Напрями підвищення кваліфікації:

  • подолання освітніх втрат здобувачів освіти у другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання) (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • повна загальна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • А2. Предметно-методична компетентність
  • Б1. Психологічна компетентність
  • Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ У ПРИРОДНИЧІЙ ОСВІТІ

Тема 1.1. Специфіка освітніх втрат у викладанні біології та хімії в 7-9 класах НУШ

Поняття освітніх втрат та розривів у контексті природничої вертикалі. Аналіз втрачених практичних навичок (робота з мікроскопом, хімічним посудом, проведення реакцій). Вплив дистанційного навчання на формування системних знань про живу та неживу природу.

Тема 1.2. Проєктування адаптивних програм та індивідуальних траєкторій надолуження знань

Коригування календарно-тематичного планування з біології та хімії. Методи «ущільнення» матеріалу без втрати змісту. Створення індивідуальних планів для учнів, які мають значні прогалини в базових темах (наприклад, «Будова клітини» або «Періодичний закон»).

Тема 1.3. Цифрові інструменти діагностування прогалин (Plickers, Quizizz, Google Forms у природничому циклі)

Особливості створення тестових завдань із візуалізацією (схеми циклів, хімічні рівняння). Використання швидких опитувань для вхідного діагностування перед початком вивчення нових тем. Аналіз результатів для групування учнів за рівнем потреб.

Тема 1.4. Методики інтенсифікації навчання: від теорії до практичного експерименту

Використання методу «перевернутого класу» для теоретичних тем. Акцент на ключових компетентностях. Інтегровані уроки (біохімія) як засіб економії часу та цілісного сприйняття природи.

Тема 1.5. Професійні спільноти вчителів природничих наук: обмін кейсами подолання втрат

Мережева взаємодія. Ресурси для самоосвіти вчителя. Спільне розроблення банку завдань для надолуження знань.

 

МОДУЛЬ 2. ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПІДХІД ТА БЕЗПЕКА В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Тема 2.1. Психологічні аспекти сприйняття складного матеріалу (хімія/біологія) в умовах стресу

Чому учням важко засвоювати абстрактні поняття (молі, валентність, генетичні коди) під час війни. Техніки «заземлення» через спостереження за природою. Травма-інформоване викладання складних тем.

Тема 2.2. Розвиток дослідницьких умінь учнів: організація домашніх експериментів та віртуальних лабораторій (PhET, Mozaik)

Методика проведення дослідів «на кухні» (вивчення дифузії, рН середовища побутових речовин, виділення ДНК із фруктів). Робота з віртуальними симуляціями PhET для візуалізації процесів, які неможливо побачити в реальності.

Тема 2.3. Створення безпечного середовища під час проведення практичних та лабораторних робіт (очно та дистанційно)

Правила техніки безпеки в нових реаліях. Алгоритм дій під час повітряної тривоги під час виконання хімічного досліду. Організація цифрового безпечного простору.

Тема 2.4. Психоемоційна стійкість вчителя природничих дисциплін: техніки саморегуляції

Профілактика вигорання вчителя-експериментатора. Пошук ресурсу в науковій творчості. Вправи на відновлення після уроків у складних умовах.

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (вдосконалять) уміння, навички щодо:

  • ідентифікації та аргументації відмінностей між освітніми втратами та освітніми розривами;
  • планування освітньої діяльності з урахуванням виявлених освітніх втрат учнів та обрання ефективних стратегій їх подолання;
  • застосування інструментів (у т. ч. цифрових) для діагностування освітніх втрат і оцінювання рівня сформованості компетентностей в учнів;
  • здійснення аналізу отриманих результатів діагностування щодо наявних освітніх втрат задля побудови індивідуальної освітньої траєкторії учнів;
  • створення програм та/або окремих елементів занять, спрямованих на надолуження знань і подолання освітніх втрат у здобувачів освіти;
  • реалізації змісту програм із подолання освітніх втрат у здобувачів освіти;
  • інтерпретації поведінкових особливостей через призму травматичного досвіду учня та їх врахування під час організації освітнього процесу;
  • формування та розвиток у слухачів здатності до організації освітнього процесу в другому циклі базової середньої освіти з урахуванням принципів травма-інформованого підходу;
  • надання психосоціальної підтримки учасникам освітнього процесу.