Програма підвищення кваліфікації вчителів історії та громадянської освіти ЗЗСО «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В 9 КЛАСАХ НУШ: ГОТУЄМО ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ»

Стратегії викладання іст.-громадян. галузі в 9 кл. для вибору профілю навчання. Розвиток ключових компетентностей, профорієнтаційний потенціал галузі, практичні методики та формування ціннісних орієнтирів учнівства НУШ в умовах впровадження Держстандарту

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі
Тема 1.1. Компетентнісний і діяльнісний підхід	2	2			4
Тема 1.2. Інтеграція та STEM	2				2
Тема 1.3. Кооперація і критичне мислення		2			2
Тема 1.4. Особистісно орієнтований підхід і профорієнтація	2	2			4
Разом за модулем	6	6			12
МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні історії та громадянської освіти в 9 класі НУШ
Тема 2.1. Проєктування уроку історії та громадянської освіти на засадах сучасних підходів		2	2		4
Тема 2.2. Реалізація профорієнтаційного потенціалу предметів історико-громадянського циклу.		2			2
Тема 2.3. Практика професійного самовизначення через апробацію професійних ролей (юриста, історика, аналітика) у процесі реалізації суспільно значущих проєктів.		2	2		4
Тема 2.4. Рефлексія та формувальне оцінювання в контексті особистісно орієнтованого підходу		2			2
Тема 2.5. Цифрові інструменти супроводу профорієнтаційної діяльності		4			4
Разом за модулем	0	12	4	0	16
Підсумкові заходи	0	0	0	2	2
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми				1	1
Усього	6	18	4	2	30

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі

Тема 1.1. Компетентнісний і діяльнісний підхід

Характеристика компетентнісного та діяльнісного підходів як стратегій навчання. Формування ключових компетентностей та наскрізних вмінь учнів. Проектування компетентнісно орієнтованих завдань: структура, методичні орієнтири та умови їх реалізації. Інструменти включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта.

Уміння застосовувати діяльнісні методи та конструювати завдання, що моделюють життєві ситуації.

Реалізація учителем компетентнісного підходу як необхідної складової формування в учнівства готовності використовувати отримані знання на практиці, вироблення умінь та навичок, необхідних у реальному житті.

Упровадження інтегрованих методів навчання та різних видів діяльності з метою розвитку пізнавальної, комунікативної та особистісної активності учнів та учениць.

Проблемне та проєктне навчання, розвиток критичного мислення, дослідницько-пошукова діяльність з метою компетентнісно орієнтованої підготовки учнівства.

Проєктне навчання (проблема, планування, пошук, продукт, презентація, портфоліо), його переваги для учнівства та вчителів, організація та особливості впровадження у циклі предметного навчання. Етапи організації проєктної діяльності школярів та школярок. Види освітніх проєктів та проєктної діяльності в процесі навчання історії та громадянської освіти.

Тема 1.2. Інтеграція та STEM

Особливості інтегративного та STEM-орієнтованого підходів у навчанні гуманітарних предметів. Механізми інтеграції освітніх галузей (громадянської та історичної) для формування цілісної картини світу. Використання STEM-технологій для розвитку дослідницьких навичок учнів. 

STEAM-технології кейси інтеграції візуальної історії та громадянської освіти з географією , літературою, мистецтвом а IT.

Діяльнісний підхід під час організації й проведення творчих майстерень, стартап-проєктів та соціальних громадянських акцій.

Уміння здійснювати інтегроване навчання та реалізовувати міжпредметні зв'язки.

Тема 1.3. Кооперація і критичне мислення

Методи кооперативного навчання та умови їх ефективного перебігу в класі. Стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості. Матриця оцінювання групової діяльності учнів та формування колективної відповідальності. Глибинне навчання проти поверхневого. Моделювання уроків за сценаріями кооперативного навчання та застосування технік критичного аналізу інформації.

Тема 1.4. Особистісно орієнтований підхід і профорієнтація

Орієнтація освітнього процесу на особистість учня, його потреби та інтереси. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Психологічні умови саморозвитку підлітка. Роль вчителя як фасилітатора та коуча у професійному самовизначенні учнів. Практична зорієнтованість навчання для вибору майбутнього фаху.

Музейна педагогіка. Використання потенціалу віртуальних та реальних музеїв, архівів та пам’яток як дослідницьких лабораторій для передпрофільної підготовки майбутніх істориків, юристів та дипломатів.

Освітній туризм та краєзнавчі студії. Інтеграція локальної історії у глобальний контекст через експедиції, зустрічі з лідерами думок та участь у програмах шкільного громадського бюджету.

МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні історії та громадянської освіти в 9 класі НУШ

Тема 2.1. Проєктування уроку історії та громадянської освіти на засадах сучасних підходів

Нормативно-змістові засади проєктування уроку історії та громадянської освіти в НУШ. Мета та компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі у II циклі БСО. 

Методика визначення цілей уроку через результати навчання (знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти). 

Моделювання уроків за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого та проектного навчання. Планування навчального заняття з урахуванням академічної свободи вчителя та вимог Державного стандарту. Створення ефективного плану уроку: тайм-менеджмент, зміна видів діяльності, чіткі інструкції.

Тема 2.2. Реалізація профорієнтаційного потенціалу предметів історико-громадянського циклу

Виявлення компетентнісного потенціалу історичної та громадянської галузей для професійного розвитку. Трансформація знань у життєві навички (soft skills). Вивчення соціально-професійних ролей через зміст предметів. Аналіз ринку праці та суспільних запитів через призму історії та права.

Методика інтеграції профорієнтаційних елементів безпосередньо у структуру уроку. Аналіз історичних постатей як професіоналів у своїх сферах (дипломатів, публіцистів, реформаторів Опановання інструментами діагностики професійних інтересів учнівства ,що дозволить дев’ятикласникам співвідносити власні здібності з вимогами сучасного ринку праці та прогнозувати свою професійну траєкторію в умовах сучасних змін.

Тема 2.3. Практика професійного самовизначення через апробацію професійних ролей у процесі реалізації проєктів

Сутність та переваги проєктного навчання. Алгоритм планування та реалізації суспільно значущого проєкту. Моделювання ситуацій, що потребують нестандартного розв’язання проблем у ролях юриста, аналітика чи історика. Розвиток лідерства та навичок співпраці під час реалізації проектів.

Основна увага приділяється переходу від теоретичного вивчення історії та права до практичного застосування знань у симульованих або реальних соціальних ситуаціях. Проєктна діяльність розглядається як майданчик для формування допрофільної компетентності.

Етапи реалізації проєкту: дослідження ринку/запиту → ідея → візуалізація (прототип) → презентація (пітчинг).

Методологічний вибір — проблемний запит чи проєктне рішення. Порівняльний аналіз стратегій: коли доцільно використовувати проблемний діалог, а коли — тривалий проєкт. Формування в учнівства здатності обирати оптимальну стратегію для розв’язання творчих завдань різної складності. 

Тема 2.4. Рефлексія та формувальне оцінювання в контексті особистісно орієнтованого підходу

Оцінювання на засадах компетентнісного підходу. Методики самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання. Створення рефлексивного навчального середовища. Використання критеріїв оцінювання як орієнтирів для поступу учня. Систематичне надання конструктивного зворотного зв'язку.

Нова парадигма оцінювання від контролю знань до підтримки поступу учня.Інструменти формувального оцінювання: «Сендвіч зворотного зв’язку», техніка «3-2-1», використання чек-листів для самоперевірки.

Оцінювання проєктної діяльності через розроблення критеріїв для стартапів, портфоліо та публічних виступів.

Тема 2.5. Цифрові інструменти супроводу профорієнтаційної діяльності

Використання цифрових технологій в освітньому процесі для пошуку та критичного оцінювання інформації. Створення та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів для профорієнтації. Організація дистанційного та змішаного навчання за допомогою онлайн-інструментів. Конструювання контенту з урахуванням особливостей сприйняття інформації сучасними підлітками.

Огляд цифрових інструментів для історичного аналізу та громадянської активності (створення таймлайнів (TimelineJS), інтерактивних карт (StoryMap, Google Earth) та інфографік (Canva, Visme). Цифрова архівація: робота з віртуальними музеями та онлайн-архівами. Громадянські платформи: інструменти для електронних петицій, бюджету участі та симулятори демократичних процедур.

Штучний інтелект у суспільно-гуманітарній освіті. Використання нейромереж для персоналізації навчання, моделювання історичних подій.Створення персоналізованих чат-ботів «історичних постатей» для проведення інтерактивних інтерв'ю.

Критичне мислення та безпека в епоху диджиталізації. Формування цифрового імунітету для розпізнавання діпфейків, дезінформації та пропаганди.

Етика використання ШІ та дотримання академічної доброчесності під час підготовки історичних досліджень та проєктних робіт.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Опрацювати Загальну декларацію прав людини та створити чек-лист «5 прав, які я використовую щодня».
2. Розробити дизайн мобільного застосунку «Юний адвокат», де в ігровій формі пояснюється алгоритм захисту прав споживача.
3. Створити сценарій TikTok-серіалу про життя «Громад»: «За лаштунками забороненої культури: Емський указ та Валуєвський циркуляр».
4. Проаналізувати дві новини на одну тему з різних ресурсів. Виявити ознаки пропаганди, маніпулятивні заголовки та порушення журналістських стандартів. Побудувати схему: «Джерело − Інтерес автора − Вплив на аудиторію».
5. Створити плакат-інфографіку «Цифрова гігієна в моєму смартфоні». Уявити себе «детективом медіапростору» і позначити 5 ознак «фейкового профілю» у соцмережах за допомогою візуальних символів.
6. Розробити «Картку самооцінювання» для учня 9 класу за критеріями нового Державного стандарту (технічні показники, дотримання правил, робота в команді, лідерство…)
7. Сформувати «Кейс адвоката» для захисту української мови. Юридичне обґрунтування незаконності Емського указу з позиції тогочасного та сучасного права (роль юриста-міжнародника).
8. Створити візуальний гайд «Символи незламності». Розробка плакатів для таємних зібрань громадівців, що містять приховані сенси та заклики до збереження культури (роль бренд-менеджера).

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Яким чином специфіка уроків історії та громадянської освіти дозволяє виявити професійно важливі якості учня (лідерство, стресостійкість, здатність до аналізу), що необхідні для вибору майбутнього профілю навчання?
2. Як врахувати вікові кризи підліткового віку (потреба в самоствердженні, зміна авторитетів) при проектуванні уроку історії та громадянської освіти щоб підтримати мотивацію до самовдосконалення?
3. Як навчити учнів відокремлювати критику їхніх аргументів від критики їхньої особистості?
4. Які елементи гейміфікації (рольові ігри, квести) найкраще нівелюють страх перед публічною відповіддю?
5. Як інтегрувати методику «право на помилку» в систему оцінювання на уроках історії?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
3. Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 27.12.2019 №1133). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
4. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
5. Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2023 рік : розпорядження КМУ від 24.02.2023 № 174-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
6. Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
7. Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 : наказ МОН від 06.06.2022 № 527 (із змінами, внесеними згідно з наказом МОН від 23.06.2022 №586). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
8. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки: наказ МОН України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 10.12.25) 

Основна література

1. Берендєєв С., Косенчук Ю., Лисогор Л. Діагностичне тестування: як працювати з тестами та їхніми результатами: методичний посібник. Київ, 2023. 35 с. URL:Перейти за покликанням Перейти за покликанням (дата звернення: 12.12.2025).
2. Бичко Г., Терещенко В. Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шлях подолання. Київ: УЦОЯО, 2023. URL:Перейти за покликанням Перейти за покликанням (дата звернення: 12.12.2025).
3. Богосвятська А., Кудрик Л. Комунікативна компетентність педагога-коуча. Зарубіжна література в школах України. 2020. № 4. С. 12-17.
4. Терещенко В., Панченков А., Алгольм М., Лінник О. Мистецтво оцінювання в НУШ. Київ: вид.-цтво «Юстон», 2024. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 12.12.2025).

Додаткова література

1. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України: методичні рекомендації / за загальною редакцією О.М. Топузова; уклад. М.В. Головко. [Електронне видання]. Київ: Педагогічна думка. 2023. 187 с. URL:Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.12.2025).
2. Залюбовська Л. Catch up vs звичайне заняття: у чому різниця та що має знати вчитель. URL:Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.12.2025).
3. Назаренко Ю. Освітні втрати: підходи до вимірювання та компенсації. Київ, Cedos, 2022. URL:Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).
4. Рекомендації щодо організації програм з надолуження освітніх втрат. МОН, ЮНІСЕФ, 2023. URL:Перейти за покликанням  (дата звернення 10.12.25).
5. Топузов О. Алєксєєва С. Можливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі закладів середньої освіти в умовах воєнного стану. Український Педагогічний журнал. №1. С,5–11. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 15.12.25).
6. Усе про освітні втрати: ефективні методики та алгоритми для вчителя. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення 15.12.25).
7. Формула успішного навчання: як штучний інтелект перетворює навчання на стиль життя. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 10.12.25).

• знання нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в контексті сучасних підходів до навчання;
• розуміння вимог Державного стандарту базової середньої освіти, особливості оцінювання результатів навчання учнів з історії та громадянської освіти в умовах НУШ
• вміння планувати освітній процес з громадянської та історичної освітньої галузі відповідно до стандарту, освітньої програми закладу освіти, усвідомленого професійного самовизначення учнями;
• готовність до професійної рефлексії та саморозвитку;
• спроможність створювати безпечне освітнє середовище, що сприяє формуванню усвідомленого вибору учнями профілю навчання;
• здатність використовувати цифрові інструменти для проєктування, організації, оцінювання та рефлексії освітнього процесу.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026