"Програма підвищення кваліфікації вчителів інформатики ЗЗСО «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В 9 КЛАСАХ НУШ: ГОТУЄМО ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ»"

Курс для вчителів інформатики 9 класів НУШ. Програма фокусується на реалізації Держстандарту, профорієнтації, використанні ШІ та STEM-проєктів. Навчання спрямоване на розвиток навичок допрофільної підготовки учнів та інструментів формувального оцінювання

Навчально-тематичний план

Назва теми	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі
Тема 1.1. Підхід як стратегія сучасного навчання	2	2			4
Тема 1.2. Технології сучасного навчання. Інтегративний,  STEM-орієнтований, діяльнісний, та особистісно орієнтований підхід	2				2
Тема 1.3. Кооперативне навчання та розвиток критичного мислення		2			2
Тема 1.4. Особистісно орієнтований підхід як основа формування готовності учнів до усвідомленого освітнього вибору	2	2			4
Усього годин за модулем	6	6			12
МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні інформатики у 9 класі НУШ
Тема 2.1. Проєктування уроку інформатики на засадах сучасних підходів		2	2		4
Тема 2.2. Проблемно-проєктна діяльність як засіб підготовки учнів до вибору профілю навчання		2			2
Тема 2.3. Кооперативні моделі навчання на уроках інформатики. Глибинне навчання		2			2
Тема 2.4. Рефлексія та формувальне оцінювання в контексті особистісно орієнтованого підходу		2			2
Тема 2.5. Формування готовності до вибору профілю навчання засобами сучасних підходів		2			2
Тема 2.6. Компетентнісно орієнтовані завдання та практична спрямованість навчання		2	2		4
Усього годин за модулем		12	4		16
Підсумкові заходи				2	2
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми				1	1
Разом годин за програмою	6	18	4	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі

Тема 1.1. Підхід як стратегія сучасного навчання

Поняття «підхід» у педагогіці, його сутність і місце в структурі методології освіти; співвідношення понять «підхід», «принцип», «метод» і «технологія навчання»; підхід як стратегічна основа проєктування та організації освітнього процесу; еволюція наукових підходів у педагогічній теорії та практиці. Компетентнісний підхід, його ключові характеристики та орієнтація на результати навчання; особистісно орієнтований підхід і врахування індивідуальних особливостей здобувачів освіти; діяльнісний підхід як основа формування активної навчальної діяльності; інтегрований і системний підходи в забезпеченні цілісності знань. Вплив обраного підходу на визначення цілей, змісту, методів і форм навчання; роль викладача в реалізації сучасних освітніх стратегій; критерії вибору педагогічного підходу; проблеми та перспективи впровадження сучасних підходів у практику навчання.

Тема 1.2. Технології сучасного навчання. Інтегративний,  STEM-орієнтований, діяльнісний, та особистісно орієнтований підхід

Сутність і класифікація технологій сучасного навчання, їх відмінність від традиційних методів і форм організації освітнього процесу; теоретико-методологічні засади впровадження інноваційних педагогічних технологій; взаємозв’язок підходу та технології навчання як стратегічного й інструментального рівнів організації освіти. Інтегративний підхід як основа міжпредметної взаємодії та формування цілісної картини світу; принципи інтеграції змісту освіти, міждисциплінарні зв’язки, проєктна та дослідницька діяльність; особливості планування інтегрованих занять. STEM-орієнтований підхід, його мета та завдання в умовах сучасного суспільства; поєднання науки, технологій, інженерії та математики в освітньому процесі; формування критичного мислення, креативності та навичок розв’язання практичних проблем; використання цифрових інструментів і проєктного навчання в STEM-освіті. Діяльнісний підхід як основа організації активної навчальної діяльності здобувачів освіти; навчання через практику, дослідження, моделювання, виконання навчальних проєктів; роль викладача як організатора й фасилітатора пізнавальної діяльності. Особистісно орієнтований підхід, його гуманістичні засади та спрямованість на розвиток індивідуальності здобувача освіти; урахування освітніх потреб, інтересів і здібностей; створення сприятливого психологічного середовища та підтримка навчальної мотивації. Переваги та труднощі впровадження сучасних технологій навчання; критерії ефективності їх застосування; перспективи розвитку інноваційних освітніх практик.

Тема 1.3. Кооперативне навчання та розвиток критичного мислення

Сутність кооперативного навчання як педагогічної технології, його принципи та відмінність від традиційної групової роботи; історичні передумови становлення кооперативного навчання та його місце в системі сучасних освітніх технологій; психолого-педагогічні основи організації співпраці в навчальному процесі. Основні структурні елементи кооперативного навчання: позитивна взаємозалежність, індивідуальна відповідальність, взаємодія «обличчям до обличчя», розвиток соціальних навичок і групова рефлексія; моделі та методи кооперативного навчання; роль викладача як організатора, модератора та фасилітатора групової взаємодії. Поняття критичного мислення, його структура та складники; умови формування критичного мислення в освітньому процесі; взаємозв’язок кооперативного навчання та розвитку аналітичних, рефлексивних і аргументативних умінь. Методи й прийоми розвитку критичного мислення в умовах кооперативної діяльності: дискусія, дебати, аналіз проблемних ситуацій, робота з інформаційними джерелами, формулювання аргументів і контраргументів; створення проблемних і дослідницьких завдань; оцінювання результатів спільної діяльності. Переваги та труднощі впровадження кооперативного навчання; формування комунікативної культури, відповідальності та вміння працювати в команді; перспективи використання кооперативних технологій для розвитку критичного мислення в сучасній освіті.

Тема 1.4. Особистісно орієнтований підхід як основа формування готовності учнів до усвідомленого освітнього вибору

Сутність особистісно орієнтованого підходу, його гуманістичні засади та місце в системі сучасних освітніх стратегій; концептуальні положення індивідуалізації та диференціації навчання; урахування вікових, психологічних і пізнавальних особливостей учнів у проєктуванні освітнього процесу. Поняття готовності до усвідомленого освітнього вибору, її структура (мотиваційний, когнітивний, ціннісний та діяльнісний компоненти); формування навчальної автономії, відповідальності та здатності до самопізнання; розвиток рефлексії як умови прийняття обґрунтованих освітніх рішень. Педагогічні умови формування готовності учнів до вибору профілю навчання, освітньої траєкторії або майбутньої професійної сфери; створення варіативного освітнього середовища; застосування індивідуальних освітніх маршрутів і консультаційної підтримки. Роль учителя як тьютора та наставника у процесі професійного самовизначення учнів; методи й технології, що сприяють розвитку самостійності та критичного мислення; використання проєктної діяльності, портфоліо та профорієнтаційних практик. Критерії та показники сформованості готовності до усвідомленого освітнього вибору; труднощі впровадження особистісно орієнтованого підходу в умовах сучасної школи; перспективи розвитку індивідуалізованих освітніх стратегій.

МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні інформатики у 9 класі НУШ

Тема 2.1. Проєктування уроку інформатики на засадах сучасних підходів

Сутність і структура проєктування сучасного уроку інформатики; вимоги до планування навчального заняття відповідно до компетентнісної парадигми освіти; визначення мети, очікуваних результатів і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. Реалізація компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів у змісті й структурі уроку інформатики; формування предметної та ключових компетентностей; інтеграція міжпредметних зв’язків і практичної спрямованості навчального матеріалу. Вибір методів, прийомів і форм організації навчальної діяльності на уроці інформатики; використання проблемного навчання, проєктної діяльності та групової роботи; 

Організація пізнавальної діяльності учнів, розвиток просторового мислення, аналітичних умінь і навичок роботи з різними джерелами інформації; створення мотиваційного та рефлексивного етапів уроку. Оцінювання результатів навчання на уроці інформатики, формувальне оцінювання та самооцінювання учнів; аналіз ефективності уроку; труднощі та перспективи впровадження сучасних підходів у практику викладання інформатики.

Тема 2.2. Проблемно-проєктна діяльність як засіб підготовки учнів до вибору профілю навчання

Сутність проблемно-проєктної діяльності, її методологічні засади та роль у формуванні ключових і предметних компетентностей; відмінність проблемно-проєктного підходу від традиційного навчання та його значення в сучасному освітньому процесі. Структура та етапи організації проблемно-проєктної діяльності: постановка проблеми, дослідження, планування та реалізація проекту, презентація результатів і рефлексія; методи й прийоми навчальної діяльності, що сприяють розвитку аналітичного, критичного та креативного мислення учнів. Роль проблемно-проєктної діяльності у підготовці учнів до усвідомленого вибору профілю навчання та майбутньої професійної траєкторії; розвиток самостійності, відповідальності, умінь приймати рішення та планувати власну освітню стратегію. Педагогічні умови та інструменти підтримки учнів під час реалізації проєктів: наставництво, тьюторські консультації, варіативність завдань, використання міжпредметних зв’язків і цифрових ресурсів. Переваги та можливі труднощі впровадження проблемно-проєктної діяльності; оцінювання результатів навчання, формування компетентностей та критичного мислення; перспективи використання цього підходу в профорієнтаційній роботі школи.

Тема 2.3. Кооперативні моделі навчання на уроках інформатки. Глибинне навчання

Сутність кооперативного навчання, його принципи та переваги у формуванні активної навчальної взаємодії учнів; відмінність кооперативного підходу від традиційної групової роботи; психолого-педагогічні основи ефективної співпраці в навчальному процесі. Основні моделі кооперативного навчання: «Джигсоу», «Карусель», робота в парах і малих групах, проєктні групи; структура та організація діяльності учнів, роль викладача як модератора і фасилітатора; створення позитивної взаємозалежності, індивідуальної відповідальності та групової рефлексії. Глибинне навчання як стратегія розвитку критичного, аналітичного та системного мислення; поєднання кооперативних моделей із завданнями на аналіз, синтез, порівняння та обґрунтування висновків; розвиток навичок роботи з статистичними даними. Методи й прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів: дискусії, дебати, проблемні завдання, дослідницькі та проєктні завдання; формування просторового мислення, умінь аргументовано висловлювати судження та обґрунтовувати рішення. Переваги та труднощі впровадження кооперативних моделей і глибинного навчання на уроках інформатики; оцінювання ефективності навчальної діяльності, розвиток компетентностей та перспективи застосування у сучасній освітній практиці.

Тема 2.4. Рефлексія та формувальне оцінювання в контексті особистісно орієнтованого підходу

Сутність особистісно орієнтованого підходу та його гуманістичні засади; роль індивідуалізації та диференціації навчання у розвитку особистості учня; вплив цього підходу на організацію освітнього процесу та мотивацію до навчання. Поняття рефлексії як механізму самопізнання та самоконтролю у навчальній діяльності; види і форми рефлексії, її роль у формуванні навчальної автономії та усвідомленого навчального вибору; розвиток здатності учнів аналізувати власну діяльність, визначати сильні та слабкі сторони, ставити навчальні цілі. Формувальне оцінювання як інструмент підтримки навчання, а не лише підсумкової перевірки знань; методи та прийоми формувального оцінювання (самооцінка, взаємооцінка, контрольні завдання з розгорнутим зворотним зв’язком, проєктні та практичні завдання); зв’язок формувального оцінювання з розвитком компетентностей і особистісного потенціалу учня. Взаємозв’язок рефлексії та формувального оцінювання: як оцінка стає засобом розвитку, а не лише контролю; роль учителя як наставника і фасилітатора процесу саморозвитку; створення сприятливого психологічного середовища для самостійного аналізу результатів і навчального прогресу. Переваги та можливі труднощі впровадження рефлексії та формувального оцінювання в навчальний процес; перспективи використання цих підходів для підвищення ефективності особистісно орієнтованого навчання та формування відповідальної, рефлексивної та компетентної особистості.

Тема 2.5. Формування готовності до вибору профілю навчання засобами сучасних підходів

Сутність готовності до усвідомленого освітнього вибору, її структура та складники: мотиваційний, когнітивний, ціннісний і діяльнісний; роль сучасних педагогічних підходів у розвитку здатності учнів до самостійного прийняття освітніх рішень. Особистісно орієнтований підхід як основа врахування індивідуальних інтересів, здібностей та ціннісних орієнтацій учнів; розвиток навчальної автономії, саморефлексії та відповідальності за власні освітні рішення. Діяльнісний та компетентнісний підходи як інструменти формування практичних умінь і компетентностей, що сприяють усвідомленому вибору профілю навчання; використання проєктної, дослідницької та інтегративної діяльності для розвитку аналітичних і критичних навичок. Педагогічні технології та методи підтримки учнів у процесі профорієнтації: проблемно-проєктна діяльність, кооперативні моделі навчання, наставництво, тьюторські консультації та варіативне освітнє середовище. Критерії оцінювання готовності до освітнього вибору, показники розвитку компетентностей і самостійності; труднощі та перспективи впровадження сучасних підходів у підготовку учнів до усвідомленого вибору профілю навчання.

Тема 2.6. Компетентнісно орієнтовані завдання та практична спрямованість навчання 

Сутність компетентнісно орієнтованого підходу в сучасній освіті, його мета та роль у формуванні ключових і предметних компетентностей учнів; відмінність компетентнісно орієнтованих завдань від традиційних навчальних завдань. Принципи розробки компетентнісно орієнтованих завдань: практична значущість, інтеграція знань і навичок, спрямованість на розвиток критичного, аналітичного та творчого мислення; роль проблемно-проєктної та дослідницької діяльності у навчальному процесі. Вплив практичної спрямованості навчання на мотивацію учнів, розвиток навчальної автономії, умінь застосовувати знання у реальних життєвих і професійних ситуаціях; роль учителя як наставника, фасилітатора та організатора навчальної діяльності. Критерії оцінювання результатів компетентнісно орієнтованих завдань, показники сформованості компетентностей; труднощі та перспективи впровадження практично орієнтованого навчання у сучасну освітню практику.

 

3. ОРІЄНТОВНІ ПЕРЕЛІКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Кейс-завдання «STEM-урок»: Розробити план-схему інтегрованого фрагмента уроку (наприклад, «Опрацювання статистичних даних» або «Моделювання фізичних процесів»), де поєднуються інформатика та інша предметна галузь (математика, географія, фізика).
2. Вправа «Профільний компас»: Сформулювати 3–5 критеріїв оцінки готовності учня 9 класу до вибору ІТ-профілю (використовуючи особистісно орієнтований підхід).
3. Проєктування «Цифрового портфоліо»: Розробити структуру випускного проєкту для учня 9 класу, який демонструє його досягнення в обраному напрямі (програмування, дизайн, аналітика).
4. Методичний конструктор: Скласти систему компетентнісно орієнтованих завдань до теми «Штучний інтелект» (відтворення, аналіз, створення продукту).
5. Практикум з оцінювання: Створити рубрикатор (критерії) для формувального оцінювання практичної роботи з теми «Бази даних» або «Створення вебсайтів».
6. Симуляція тьюторської бесіди: Скласти перелік відкритих питань для рефлексійної бесіди з учнем, який вагається між технологічним та гуманітарним профілем.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Як змінюється функція вчителя інформатики (від транслятора знань до ментора/тьютора) при переході учнів до профільного навчання?
2. Які існують методи інтеграції складних алгоритмічних завдань із реальними інженерними чи бізнес-кейсами для підвищення мотивації дев’ятикласників?
3. Які вікові особливості учнів 14–15 років критично важливо враховувати при виборі складності практичних завдань з програмування чи дизайну?
4. Як за допомогою засобів інформатики (портфоліо, профорієнтаційні тести, симулятори) допомогти учню обрати між технологічним та гуманітарним профілем навчання?
5. Які методики дозволяють перейти від простого копіювання коду/інструкцій до критичного розуміння архітектури цифрових систем?
6. Аналіз етичних аспектів та технічних можливостей використання генеративного ШІ для автоматизації відлагодження учнівських програмних проєктів.
7. Як розробити прозору систему самооцінювання для складних довготривалих проєктів (наприклад, створення мобільного застосунку чи бази даних)?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898  (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
3. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : Лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
4. Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024. № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
5. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти» : наказ МОН від 12.10.2022 № 904 URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)

Основна література

1. Кобинець Я. Підходи Нової української школи, або Шлях до дитячого серця. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
2. Методики психологічного супроводу педагогічних працівників зі створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти в умовах війни / за наук. редакцією Н.В. Лунченко; авт. кол.: В.В. Байдик, Ю.П. Гопкало, Ю.А. Луценко, Р.А. Мороз, М.В. Саврасов: НАПН України, Укр. наук.-метод. центр практ. психол. і соц. роботи. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2025. 157 с.
3. Інформатика. Навчально-методичний посібник для вчителя : 9 клас / за ред. В. В. Лапінського. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2022. 144 с.
4. Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Додаткова література

1. Абетка інклюзивності і толерантності: науково-популярне видання ІГО «Соціальна синергія». Київ: Видавництво «Теза», 2020. 30 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
2. Богосвятська А., Кудрик Л. Комунікативна компетентність педагога-коуча. Зарубіжна література в школах України. 2020. № 4. С. 12-17.
3. Гусак В.М. Нові ролі педагога у контексті реформ сучасної української школи. Педагогіка партнерства як основа розвитку суб’єктів освітньої діяльності в умовах НУШ: матеріали наук.-практич. конф. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
4. Основи робототехніки та симуляції Arduino в Tinkercad Circuits : дистанційний курс. Всеукраїнська школа онлайн. URL:Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

• знання сучасних тенденцій розвитку шкільної освіти, сучасних педагогічних підходів (компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, STEM) та технологій навчання;
• розуміння принципів організації навчального процесу на основі сучасних підходів, кооперативних і проблемно-проєктних моделей, а також їх впливу на розвиток критичного та творчого мислення учнів;
• вміння розробляти уроки, компетентнісно орієнтовані завдання та практично спрямовані навчальні вправи з використанням сучасних педагогічних технологій;
• готовність впроваджувати сучасні підходи, кооперативні моделі та проєктну діяльність для підтримки навчальної автономії учнів і формування їх здатності до усвідомленого освітнього вибору;
• спроможність організовувати навчальний процес із застосуванням рефлексії, формувального оцінювання та інноваційних методів для підвищення результативності та мотивації учнів;
• здатність оцінювати ефективність впроваджених підходів, аналізувати досягнуті результати та коригувати освітню діяльність для розвитку компетентностей учнів та їх готовності до профільного навчання.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026