Освітнє лідерство: фасилітація, самоефективність та стратегія розвитку

МОДУЛЬ 1. ЛІДЕРСТВО У ВИМІРАХ СУЧАСНИХ ТРЕНДІВ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

Тема 1.1. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) у контексті модернізації освіти України.

Трансформаційні процеси в освіті держави. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї). Основні етапи реформи старшої профільної школи на найближчі 10 років. Державний стандарт профільної середньої освіти: ключові концепти. Роль місцевої громади у формуванні ефективної мережі закладів старшої профільної освіти академічного або професійного спрямування. Форми і зміст навчання: профілізація як широкий вибір предметів за різними освітніми галузями; реалізація права учнів на вибір; надання здобувачам освіти можливостей для реалізації індивідуальних і творчих потреб.

Тема 1.2. Менеджмент і лідерство: у чому різниця?

Актуалізація проблеми кадрового забезпечення змін. Особистість керівника-лідера та його готовність до використання ефективних технологій управління закладом освіти задля якісного функціонування й розвитку закладу. Лідерство і менеджмент – дві різні речі, що пов'язані між собою. Сфера влади проти сфери впливу: менеджмент як системний процес забезпечення належного втілення програми та цілей організації; лідерство як виявлення і бачення потенціалу людей, їх мотивація і згуртування на досягнення мети. Керівник і лідер: спільне і відмінне, функції менеджера і функції лідера. Удосконалення й розвиток лідерського потенціалу керівника.

Тема 1.3. Сучасні тренди лідерства: трансформаційне та транзакційне лідерство.

Освіта і лідерство: погляди зарубіжних та вітчизняних дослідників і практиків. Трансформаційне лідерство як один із ефективних стилів керівництва, зосереджений на створенні змін і розвитку організацій та людей. Інструменти впливу на працівників: харизма, мотивація, інтелектуальне стимулювання, індивідуальний підхід. Транзакційне лідерство як стиль, що передбачає виконання поставлених завдань через методи примусу і похвали. Теорія «Емоційного лідерства» (Primal Leadership) (Деніел Гоулман, Річард Бояціс, Енні МакКі): «за» і «проти».

Тема 1.4. Реактивний та проактивний стилі управління закладом освіти у вимірі воєнного/повоєнного часу. Лідерство, орієнтоване на майбутнє.

Поняття «реактивний» і «проактивний» стилі управління. Стівен Р. Кові про реактивну й проактивну особистість. Професійна діяльність керівника закладу освіти у вимірі воєнного/повоєнного часу: ключові виклики та співвідношення реактивного й проактивного в управлінні. Як розвинути в собі проактивність? Лідерство, орієнтоване на майбутнє (візіонерське лідерство): оптимізм, прагматизм, бачення майбутніх результатів, прийняття ризиків. Формування команди, орієнтованої на майбутнє.

Тема 1.5. Фасилітація як інструмент освітнього лідерства.

Поняття фасилітації та фасилітаційного підходу в управлінні освітою. Відмінності між фасилітацією, модерацією та традиційними методами керування нарадами. Типи фасилітації в освітньому контексті: фасилітація групової взаємодії, фасилітація педагогічних команд, стратегічна фасилітація для розроблення плану розвитку закладу освіти. Роль керівника-фасилітатора: нейтральність, орієнтація на процес, створення безпечного простору для діалогу.

Практичні методи та інструменти фасилітації: World Café («Кафе знань»), Open Space Technology (Відкритий простір), Design Thinking (дизайн-мислення) у шкільному управлінні, Fishbowl (акваріумна дискусія), методи «6 капелюхів» та SWOT-фасилітація. Фасилітація у розвитку спільнот професійного навчання (Professional Learning Communities – PLC): досвід Фінляндії, Шотландії та Нідерландів. Дослідження Hargreaves & Fullan щодо «професійного капіталу» як основи сталого розвитку школи. Дані OECD TALIS про рівень колаборативного лідерства директорів шкіл у країнах ЄС. Практичні сценарії застосування фасилітації: педагогічна рада, розроблення стратегії розвитку закладу, подолання конфліктів.

Тема 1.6. Професійна самоефективність керівника закладу освіти.

Концепція самоефективності Альберта Бандури (Social Cognitive Theory): що таке самоефективність і чим вона відрізняється від самооцінки, самовпевненості та резильєнтності. Чотири джерела переконань щодо самоефективності: досвід власних досягнень (mastery experiences), вікарний досвід (vicarious learning), соціальне переконання (social persuasion), фізіологічні та емоційні стани.

Дослідження OECD TALIS (2018/2023): рівень професійної самоефективності директора школи як предиктор академічних результатів учнів та якості педагогічної діяльності вчителів. Дані European School Leadership Network: вплив професійної самоефективності керівника на стійкість педагогічного колективу. Концепція «зростаючого мислення» (Growth Mindset) Керол Двек: практичне застосування в управлінській діяльності.

Рефлексивна практика як інструмент розвитку професійної самоефективності: моделі рефлексії (Kolb, Gibbs, Schön). Стратегії зміцнення управлінської самоефективності: наставництво та коучинг, одноранговий обмін досвідом (peer learning), систематичне цілепокладання та фіксація успіхів. Професійна самоефективність в умовах хронічної невизначеності та воєнного стану: управління стресом, збереження лідерського ресурсу, підтримка особистого благополуччя (wellbeing). Практичні інструменти самооцінки рівня самоефективності: опитувальник Schwarzer & Jerusalem (General Self-Efficacy Scale); адаптовані інструменти European Principal Training Framework.

 

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ: ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ?

Тема 2.1. Ключові фокуси управлінського впливу в умовах автономії.

Закон України «Про освіту»: фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладу освіти. Ключові фокуси управлінського впливу в умовах автономії закладу освіти: стратегія розвитку закладу освіти, культура управління, управління освітнім процесом, розвиток персоналу та саморозвиток, співпраця і партнерство, економіка і фінансова автономія. Сутність та аспекти управління процесом підвищення якості освіти. Вплив лідерських якостей на якість освітнього процесу.

Тема 2.2. Побудова Стратегії розвитку закладу освіти на засадах лідерства.

Співпраця задля створення Стратегії розвитку закладу освіти на засадах лідерства через мотивацію і згуртування, зорієнтованого на досягнення мети. Етапи розроблення Стратегії: інформаційно-аналітичне забезпечення, формування концепції нового бачення діяльності закладу освіти і розробка стратегії досягнення цілей. Використання SWOT-аналізу, PEST-аналізу для вивчення сильних і слабких сторін у діяльності закладу освіти, врахування можливостей і ризиків. Компетентності керівника, які мають забезпечити досягнення мети Стратегії: лідерські, управлінські, фахові, особисті.

Тема 2.3. Профільне навчання: лідерство, що сприяє успіху (кращі практики).

Усвідомлений вибір професії як важливий крок до успішної особистісної та професійної самореалізації молоді. Всесвітній Економічний Форум у Давосі (WEF), 2023 р.: звіт «Майбутнє професій» про активне навчання та навчальні стратегії, аналітичне мислення та інноваційність. Роль держави у формуванні запиту на спеціальності, необхідні для відбудови країни. Директор ліцею як проактивний лідер громади: фокуси впливу й співпраці, що сприяють успішному вибору молоддю профілю навчання.

Тема 2.4. Ефективне лідерство: співпраця закладу освіти з владою, бізнесом, стейкхолдерами, громадою і міжнародними партнерами.

Керівник / заступник керівника як лідер розвитку компетентностей співпраці й партнерства закладу освіти у синергії з бізнесом, владою, стейкхолдерами, міжнародними партнерами. Масштабування дієвого партнерства для забезпечення розвитку комунікативних, громадянських, лідерських компетентностей, м'яких навичок (soft skills) педагогічних і науково-педагогічних працівників. Створення дорожньої карти розвитку закладу освіти через відкриту і прозору взаємодію з владою, бізнесом, стейкхолдерами.

Тема 2.5. Технологія High tech & High touch (НТНТ) в діяльності ліцею: змінюємо навчання – змінюємо викладання.

Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (розпорядження КМУ від 2 грудня 2020 р. № 1556-р), Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні (2023–2030). Інформаційна компетентність як важлива складова професійної діяльності керівника і педагогів. Поєднання унікальних сильних сторін вчителя (High Touch) і потужностей штучного інтелекту (High tech). High tech & High touch у персоналізації освітнього процесу та подоланні освітніх втрат. Застосування HTHT до таксономії Бенджаміна Блума.

Тема 2.6. Спіральна динаміка як модель інноваційного розвитку сучасного закладу освіти (кращі практики).

Спіральна модель лідерства та управління, що описує розвиток психосоціальних систем різного масштабу: людина, компанія, народ, людство в цілому. Спіральна модель як потужний інструмент для розширення можливостей людей (Валерій Пекар «Різнобарвний менеджмент»). Спіральна динаміка як управлінська культура та лідерство в освіті: становлення дорослих, лідерство, переосмислення та визначення власних цінностей, парадигми мислення та прийняття щоденних рішень керівників і педагогів.

Тема 2.7. Впровадження профільної середньої освіти: міжнародний погляд.

Аналітична записка OECD щодо реформування профільної середньої освіти в Україні шляхом надання більшого вибору та глибини навчання. Зарубіжний досвід у визначенні ключових елементів концепції розвитку закладів освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Впровадження в освіту України кращих міжнародних практик управління розвитком академічного ліцею. Проєктна діяльність як нарощування спроможності закладу освіти працювати на рівні сучасних вимог.

Слухачі:

• розуміють сутність сучасних трендів освітнього лідерства, відмінності між менеджментом і лідерством, концептуальні засади реформування профільної середньої освіти;
• орієнтуються в поняттях: реактивний і проактивний стилі управління, трансформаційне та транзакційне лідерство, спіральна динаміка;
• розуміють сутність і роль фасилітації в освітньому лідерстві; вміють застосовувати фасилітативні методи та інструменти в управлінській практиці;
• усвідомлюють значення та вміють цілеспрямовано розвивати власну професійну самоефективність; демонструють навички рефлексивної практики та резильєнтності;
• удосконалили практичні вміння створення стратегії розвитку закладу освіти на засадах лідерства;
• актуалізували та поглибили знання щодо ефективних шляхів створення нової культури закладів освіти;
• підвищили рівень професійних компетентностей щодо використання технологій High tech & High touch в освітній діяльності закладу освіти;
• усвідомили важливість використання можливостей міжнародного партнерства у розвитку закладу освіти.