Vector

Застосування генеративного штучного інтелекту для створення креативного освітнього контенту

Розвиток та вдосконалення інформаційно-цифрової компетентності педагогічних працівників закладів освіти шляхом опанування інструментів штучного інтелекту для створення творчих освітніх матеріалів та їх інтеграції в освітній процес відповідно до вимог чинних державних стандартів.

ГХЗВ
Застосування генеративного штучного інтелекту для створення креативного освітнього контенту

Назва проєкту ГХЗВ:

«Гроші ходять за вчителем»

Інформація про розробника (розробників):

Бурдун Олена Вікторівна, педагог, автор тренінгів, тренер, член громадської організації

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти(ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя

Програмою передбачено поєднання теоретичного та практичного навчання з використанням дистанційних освітніх технологій і сучасних інструментів штучного інтелекту.

 

МОДУЛЬ 1. ЦИФРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА

 

Тема 1.1. Цифрова компетентність педагога в умовах трансформації освіти

Поняття цифрової компетентності педагога та її значення в умовах цифрової трансформації освіти. Основні напрями цифрової діяльності вчителя відповідно до сучасних професійних вимог: робота з інформацією, створення цифрового контенту, організація навчання, оцінювання та розвиток цифрової компетентності здобувачів освіти. Роль цифрових технологій і штучного інтелекту в оновленні освітнього процесу. Самооцінювання рівня власної цифрової компетентності та визначення індивідуальних професійних потреб педагога.

 

Тема 1.2. Цифрові сервіси для професійної взаємодії та електронного документообігу

Цифрові сервіси як інструмент професійної комунікації, організації освітнього процесу та управлінської взаємодії в закладі освіти. Використання електронної пошти, хмарних сховищ, спільних документів, онлайн-календарів, платформ для комунікації та організації спільної роботи. Основи електронного документообігу, використання електронного підпису та державних цифрових сервісів у професійній діяльності педагога. Практичні підходи до впорядкування цифрового робочого простору вчителя.

 

Тема 1.3. Кібергігієна, цифрова безпека та етичне використання ШІ

Основні правила безпечної поведінки педагога в цифровому середовищі. Захист персональних даних учасників освітнього процесу, безпечне використання облікових записів, паролів, хмарних сервісів і цифрових платформ. Типові кіберзагрози в освіті: фішинг, шахрайські повідомлення, небезпечні посилання, витік інформації, соціальна інженерія. Етичні засади використання штучного інтелекту в професійній діяльності педагога: прозорість, відповідальність, академічна доброчесність, критичне оцінювання результатів роботи ШІ та дотримання авторського права.

 

МОДУЛЬ 2. ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИЗАЙН ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ

 

Тема 2.1. Цифровий контент для навчання: принципи створення та адаптації

Поняття електронного освітнього ресурсу та його місце в сучасному освітньому процесі. Основні види цифрового навчального контенту: текстові матеріали, презентації, інтерактивні вправи, відео, інфографіка, електронні робочі аркуші, тести, цифрові тренажери. Дидактичні вимоги до електронних освітніх ресурсів: відповідність навчальним цілям, віковим особливостям учнів, доступність, структурованість, наочність, інтерактивність і педагогічна доцільність. Адаптація цифрового контенту до різних форматів навчання: очного, дистанційного, змішаного та індивідуального.

 

Тема 2.2. Генеративний ШІ для створення текстових освітніх ресурсів

Можливості генеративного штучного інтелекту для створення текстових навчальних матеріалів. Використання ШІ для підготовки пояснень, планів уроків, навчальних інструкцій, завдань різного рівня складності, тестів, кейсів, дидактичних карток, сценаріїв занять та матеріалів для самостійної роботи учнів. Основи формулювання ефективних запитів для отримання якісного педагогічного результату. Перевірка, редагування та методична адаптація текстів, створених за допомогою ШІ, відповідно до навчальної мети, предметного змісту та рівня підготовки здобувачів освіти.

 

Тема 2.3. Генеративний ШІ для створення візуального та мультимедійного контенту

Використання інструментів генеративного штучного інтелекту для створення візуальних, аудіо- та мультимедійних освітніх матеріалів. Генерація навчальних ілюстрацій, інфографіки, схем, плакатів, коміксів, презентаційних матеріалів, зображень для пояснення складних понять і мотивації учнів. Можливості створення аудіосупроводу, коротких відеофрагментів, анімацій та мультимедійних елементів для уроку. Критерії якості візуального й мультимедійного контенту: змістова коректність, педагогічна цінність, візуальна зрозумілість, відповідність віку учнів, дотримання етичних норм і авторського права.

 

МОДУЛЬ 3. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШІ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

Тема 3.1. Персоналізація навчання та індивідуальні освітні траєкторії

Поняття персоналізації навчання та індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти. Можливості цифрових технологій для врахування навчальних потреб, темпу роботи, рівня підготовки та інтересів учнів. Використання ШІ для створення диференційованих завдань, додаткових пояснень, індивідуальних навчальних маршрутів, рекомендацій і матеріалів для підтримки учнів. Педагогічні умови ефективної персоналізації: доцільність, реалістичність, збереження ролі вчителя, безпечність даних і недопущення дискримінації.

 

Тема 3.2. ШІ-асистенти в освітньому процесі

Поняття ШІ-асистента та його функції в освітній діяльності педагога. Використання ШІ-асистентів для планування уроків, пояснення навчального матеріалу, створення прикладів, добору вправ, формулювання запитань, підготовки інструкцій, організації рефлексії та зворотного зв’язку. Можливості застосування ШІ як інструменту підтримки самостійної роботи учнів. Обмеження використання ШІ-асистентів у навчанні: необхідність перевірки відповідей, ризик помилок і галюцинацій, збереження педагогічного контролю, дотримання етичних правил та академічної доброчесності.

 

Тема 3.3. Інклюзивне навчання та цифрові технології підтримки

Цифрові технології як засіб забезпечення доступності та підтримки учнів з різними освітніми потребами. Принципи універсального дизайну навчання та адаптації цифрового контенту. Використання інструментів для озвучення тексту, перетворення мовлення в текст, створення візуальних підказок, спрощення інструкцій, перекладу, структурування матеріалу та підтримки комунікації. Можливості ШІ для адаптації навчальних матеріалів, створення додаткових пояснень, диференційованих завдань і підтримки індивідуального навчального прогресу учнів.

 

Тема 3.4. Проєктування уроку з використанням цифрових технологій та ШІ

Методичні підходи до планування уроку з доцільним використанням цифрових технологій і штучного інтелекту. Визначення навчальної мети, очікуваних результатів, етапів уроку та цифрових інструментів, які підтримують діяльність учителя й учнів. Інтеграція ШІ на різних етапах заняття: мотивація, пояснення нового матеріалу, тренування, дослідження, рефлексія, оцінювання та домашня робота. Розроблення фрагмента уроку або навчального сценарію з урахуванням педагогічної доцільності, вікових особливостей учнів, безпеки та етичного використання цифрових інструментів.

 

МОДУЛЬ 4. ЦИФРОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА ОСВІТНЯ АНАЛІТИКА

 

Тема 4.1. Цифрові інструменти оцінювання навчальних досягнень

Сучасні підходи до оцінювання результатів навчання в цифровому освітньому середовищі. Формувальне, підсумкове, діагностувальне оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання з використанням цифрових інструментів. Створення онлайн-тестів, інтерактивних вправ, електронних рубрик, форм зворотного зв’язку, опитувань і завдань для перевірки навчальних досягнень. Педагогічні вимоги до цифрових інструментів оцінювання: прозорість критеріїв, відповідність очікуваним результатам, доступність, об’єктивність і можливість надання якісного зворотного зв’язку.

 

Тема 4.2. Використання ШІ для аналізу освітніх даних та зворотного зв’язку

Поняття освітніх даних та їх використання для прийняття педагогічних рішень. Аналіз результатів тестування, виконання завдань, активності учнів і динаміки навчального прогресу. Можливості штучного інтелекту для узагальнення даних, виявлення типових помилок, формування індивідуальних рекомендацій і створення персоналізованого зворотного зв’язку. Обмеження й ризики використання ШІ-аналітики: захист персональних даних, коректність інтерпретації результатів, недопущення автоматизованого ухвалення важливих рішень без участі педагога.

 

Тема 4.3. Академічна доброчесність під час оцінювання в епоху ШІ

Академічна доброчесність як основа справедливого оцінювання в умовах поширення генеративного штучного інтелекту. Виклики, пов’язані з використанням ШІ учнями під час виконання навчальних завдань, проєктів, письмових робіт і тестування. Підходи до формулювання завдань, які знижують ризик недоброчесного використання ШІ та сприяють розвитку критичного мислення, самостійності й рефлексії. Розроблення правил прозорого використання ШІ в освітньому процесі, визначення допустимих і недопустимих способів його застосування під час оцінювання.

 

МОДУЛЬ 5. РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

Тема 5.1. Медіаграмотність та критичне мислення в епоху ШІ. Дипфейки, дезінформація та цифрова безпека учнів

Медіаграмотність і критичне мислення як ключові складові цифрової компетентності здобувачів освіти. Основні види інформаційних загроз у цифровому середовищі: маніпуляції, фейки, дезінформація, клікбейт, пропаганда, шахрайський контент, дипфейки та інші види синтетичного контенту. Ознаки недостовірної інформації, способи перевірки джерел, зображень, відео та аудіоматеріалів. Формування в учнів навичок безпечної поведінки в інтернеті, відповідального поширення інформації, захисту персональних даних, усвідомлення цифрового сліду та критичного ставлення до ШІ-контенту.

 

Тема 5.2. Проєктування занять із розвитку цифрової компетентності учнів

Методичні підходи до формування цифрової компетентності здобувачів освіти в межах різних навчальних предметів та виховної діяльності. Визначення очікуваних результатів навчання, добір цифрових інструментів, створення практичних завдань і навчальних ситуацій, спрямованих на розвиток медіаграмотності, інформаційної безпеки, критичного мислення та відповідального використання ШІ. Проєктування фрагмента заняття або навчального кейсу для учнів із тем цифрової безпеки, фактчекінгу, розпізнавання дипфейків чи етичного використання цифрових технологій. Оцінювання ефективності таких занять і можливостей їх інтеграції в освітній процес.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Практична частина курсу спрямована на формування в педагогічних працівників умінь ефективно використовувати цифрові технології та інструменти штучного інтелекту для організації професійної діяльності, створення електронних освітніх ресурсів, персоналізації навчання, здійснення цифрового оцінювання та розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти.

У межах курсу слухачі виконують такі практичні завдання:

 

Модуль 1. Цифрове середовище та професійна діяльність педагога

 

Аналіз власного цифрового робочого середовища педагога та визначення напрямів його вдосконалення.

Робота з цифровими сервісами для професійної взаємодії: створення, редагування та спільне використання електронних документів, таблиць, презентацій, онлайн-календарів і хмарних сховищ.

Налаштування базових параметрів цифрової безпеки облікових записів: надійні паролі, двофакторна автентифікація, перевірка доступів до файлів і сервісів.

Аналіз типових кіберзагроз в освітньому середовищі: фішингові повідомлення, небезпечні посилання, шахрайські запити, витік персональних даних.

Розбір педагогічних кейсів щодо етичного та безпечного використання штучного інтелекту.

Розроблення короткої пам’ятки або правил безпечної й відповідальної цифрової поведінки педагога.

 

Модуль 2. Педагогічний дизайн електронних освітніх ресурсів

 

Аналіз прикладів електронних освітніх ресурсів з погляду дидактичної доцільності, структури, доступності, інтерактивності та відповідності навчальній меті.

Добір цифрового контенту до конкретної теми навчального предмета з урахуванням віку учнів, формату навчання та очікуваних результатів.

Створення або адаптація фрагмента цифрового навчального матеріалу: електронного робочого аркуша, інтерактивної вправи, мініпрезентації, інструкції, чеклиста або навчальної картки.

Формулювання промптів для створення текстових освітніх ресурсів за допомогою генеративного ШІ.

Генерація за допомогою ШІ пояснення навчальної теми, прикладів, запитань, тестових завдань або диференційованих вправ.

Редагування, перевірка й методична адаптація текстового матеріалу, створеного ШІ, відповідно до навчальної мети та рівня підготовки учнів.

Створення візуального або мультимедійного освітнього матеріалу за допомогою цифрових інструментів і генеративного ШІ: навчальної ілюстрації, інфографіки, схеми, плаката, коміксу, презентаційного слайда або короткого відеофрагмента.

Оцінювання якості створеного електронного освітнього ресурсу за критеріями змістової коректності, педагогічної цінності, наочності, доступності та безпечності використання.

 

Модуль 3. Методика використання цифрових технологій та ШІ в навчальному процесі

 

Розроблення прикладів диференційованих завдань для учнів з різним рівнем навчальної підготовки за допомогою цифрових інструментів і ШІ.

Використання ШІ для підготовки додаткових пояснень, підказок, тренувальних вправ і рекомендацій для учнів.

Моделювання роботи ШІ-асистента педагога для планування уроку, добору навчальних матеріалів, створення запитань, організації рефлексії та зворотного зв’язку.

Аналіз відповідей ШІ-асистента з погляду точності, педагогічної доцільності, вікової відповідності та можливих ризиків.

Використання цифрових інструментів підтримки інклюзивного навчання: озвучення тексту, перетворення мовлення в текст, створення субтитрів, візуалізація змісту, переклад або адаптація матеріалів.

Проєктування фрагмента уроку з використанням цифрових технологій та ШІ на одному або кількох етапах: мотивація, пояснення, тренування, дослідження, оцінювання, рефлексія.

Презентація та обговорення розробленого фрагмента уроку з погляду педагогічної доцільності, безпечності та реалістичності використання цифрових інструментів.

 

Модуль 4. Цифрове оцінювання та освітня аналітика

 

Створення цифрового інструменту оцінювання навчальних досягнень: онлайн-тесту, опитування, інтерактивної вправи, електронної рубрики або форми зворотного зв’язку.

Формулювання критеріїв оцінювання для навчального завдання, проєкту, практичної роботи або цифрового освітнього ресурсу.

Розроблення завдань для формувального оцінювання з використанням цифрових сервісів.

Аналіз результатів виконання учнями цифрових завдань: виявлення типових помилок, групування труднощів, визначення потреб у додатковому поясненні.

Використання ШІ для узагальнення освітніх даних, формулювання висновків і підготовки персоналізованого зворотного зв’язку.

Аналіз ризиків використання ШІ під час оцінювання: неточність інтерпретації даних, порушення конфіденційності, надмірна автоматизація педагогічних рішень.

Розроблення правил доброчесного використання ШІ під час виконання навчальних і контрольних завдань.

Переформулювання типових навчальних завдань так, щоб вони зменшували ризик недоброчесного використання ШІ та сприяли розвитку самостійності, аргументації й рефлексії учнів.

 

Модуль 5. Розвиток цифрової компетентності здобувачів освіти

 

Аналіз прикладів цифрового контенту на наявність ознак маніпуляції, дезінформації, клікбейту, фейків або синтетичного походження.

Практичне відпрацювання алгоритмів перевірки інформації: аналіз джерела, перевірка автора, порівняння з іншими джерелами, пошук першоджерела, перевірка зображень і відео.

Розпізнавання потенційних ознак дипфейків, ШІ-згенерованих зображень, відео, аудіо або текстів.

Розроблення навчального кейсу для учнів із теми медіаграмотності, цифрової безпеки, критичного мислення або відповідального використання ШІ.

 

Підсумкове практичне завдання

 

Підсумкове практичне завдання передбачає розроблення та представлення педагогом власного цифрового освітнього продукту або навчального кейсу, що демонструє здатність доцільно використовувати цифрові технології та інструменти штучного інтелекту в освітньому процесі.

Підсумкове практичне завдання:

  • Розробка власного освітнього продукту (урок, мініпроєкт або навчальний модуль) із використанням:
  • текстового контенту, створеного ШІ
  • візуальних матеріалів
  • музичного або аудіосупроводу
  • Презентація та обговорення розробки
  • Самооцінювання та взаємооцінювання результатів

Знання та розуміння: 

  • можливостей та напрямів використання технології штучного інтелекту в освітньому процесі в умовах цифровізації освіти відповідно до вимог державних стандартів;
  • принципів роботи генеративного штучного інтелекту (нейромереж);
  • принципів побудови та уточнення промптів для різних сервісів генеративного ШІ;
  • основних принципів створення текстових, музичних та візуальних освітніх матеріалів із використанням інструментів штучного інтелекту;
  • обмежень та ризиків використання ШІ, зокрема явище галюцинацій, а також етичні аспекти й питання авторського права.

Уміння

  • використовувати інструменти штучного інтелекту для створення дидактичних текстових, музичних і візуальних матеріалів;
  • інтегрувати цифрові інноваційні інструменти в навчальну та позакласну діяльність з урахуванням вікових і освітніх особливостей здобувачів освіти;
  • формулювати ефективні промпти для отримання якісних освітніх матеріалів;
  • критично оцінювати результати роботи ШІ та коригувати їх відповідно до навчальних цілей;
  • проєктувати власні освітні завдання та проєкти з використанням цифрових технологій.

 

Ціннісне ставлення

  • усвідомлюватимуть значення відповідального та етичного використання технологій штучного інтелекту в освіті;
  • виявлятимуть готовність до свідомого й критичного ставлення до результатів, створених ШІ;
  • підтримуватимуть творчий підхід до організації освітнього процесу;
  • проявлятимуть мотивацію до професійного саморозвитку та впровадження інноваційних цифрових практик у власній педагогічній діяльності.

Актуальність програми. Сучасна освіта розвивається в умовах стрімкої цифровізації та впровадження інноваційних технологій, серед яких особливе місце займає генеративний штучний інтелект. Його можливості відкривають нові підходи до створення освітнього контенту, організації навчального процесу та розвитку творчого потенціалу як учителя, так і учнів. У цих умовах педагог має не лише орієнтуватися в сучасних цифрових інструментах, а й уміти ефективно використовувати їх для розроблення навчальних матеріалів, що відповідають вимогам державних стандартів освіти.

Використання технологій штучного інтелекту сприяє створенню текстових, музичних і візуальних освітніх ресурсів, розширює можливості міждисциплінарного навчання, забезпечує персоналізацію освітнього процесу та підвищує мотивацію здобувачів освіти. Водночас актуальним є формування в педагогів навичок критичного оцінювання результатів роботи ШІ, дотримання принципів академічної доброчесності та усвідомленого використання цифрових ресурсів.

Актуальність програми зумовлена необхідністю підвищення інформаційно-цифрової компетентності педагогічних працівників, опанування ними сучасних інструментів генеративного штучного інтелекту для створення креативного освітнього контенту та інтеграції цих технологій у навчальну і позакласну діяльність з урахуванням вікових та освітніх особливостей здобувачів освіти.

 

Детальніше про курс: Перейти за покликанням

 

Подати заявку на сайті Академії інноваційного розвитку освіти: Перейти за покликанням

Програмою передбачено поєднання теоретичного та практичного навчання з використанням дистанційних освітніх технологій і сучасних інструментів штучного інтелекту.

Особливістю (вид діяльності) є практико-орієнтований підхід, спрямований на створення слухачами власних освітніх матеріалів (текстових, музичних і візуальних) із використанням інструментів штучного інтелекту.

Самостійна робота передбачає опрацювання навчальних матеріалів, виконання практичних завдань, створення власних освітніх прикладів і підготовку до підсумкового тестування.

Підсумкові заходи включають проходження підсумкового тестування та виконання підсумкового практичного завдання з метою оцінювання рівня засвоєння слухачами змісту Програми, сформованості практичних умінь щодо використання цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту в освітньому процесі.

Зміст програми складається з 5 модулів та 15 взаємопов’язаних тематичних блоків. Загальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, — 40 балів. Прохідний бал — 30 балів (75%).

Оцінювання здійснюється за результатами виконання практичних і самостійних завдань у межах модулів, а також за результатами підсумкового контролю.

Успішне виконання заходів за програмою дає можливість педагогічному працівнику пройти чергову (позачергову) атестацію, за умови визнання Сертифіката педагогічною радою закладу