SCAFFOLD ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ПЕДАГОГА В ПРОЄКТУВАННІ АДАПТИВНОГО НАВЧАННЯ
Розвиток професійної здатності педагогів використовувати інструмент Scaffold для проєктування адаптивного, варіативного та педагогічно обґрунтованого навчання з урахуванням міжнародних підходів до дизайну освітнього процесу
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет"Інформація про розробника (розробників):
Пономарьова Людмила Володимирівна, канд. філолог. наук, доцент кафедри української мови та слов’янської філології ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», керівниця Міжнародної тренерської школи при ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- використання інструменту підтримки педагогів в організації навчальної діяльності “Scaffold” (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель спеціального закладу загальної середньої освіти
- Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
- Заступник керівника (директора, завідувача, начальника) ЗЗСО
- Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗЗСО
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
- «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» (2021)
Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:
- Керівник ЗЗСО. ЗК.02 Соціальна
- Керівник ЗЗСО. ЗК.04 Когнітивна
- Керівник ЗДО. ЗК.04 Цифрова
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
- освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А2.1. Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти
- А2.2. Здатність формувати І розвивати в здобувачІв освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти
- А2.4. Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
- А3.2. Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси
- АЗ.З. Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі
- Б1.1. Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан
- Б2.2. Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу
- Б3.1. Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі
- Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ SCAFFOLD В АДАПТИВНОМУ НАВЧАННІ
Тема 1.1. Scaffold у сучасній педагогічній теорії
Поняття scaffold-підходу в контексті сучасної освітньої парадигми. Історичні витоки теорії педагогічної підтримки та її розвиток у міжнародній практиці. Інтерпретація scaffold як тимчасової опори в навчанні та як інструменту організації освітнього процесу. Поступове передавання відповідальності здобувачеві освіти як принцип формування автономії навчання. Співвідношення scaffold-підходу з компетентнісною моделлю освіти та вимогами державних стандартів.
Розгляд scaffold як архітектури педагогічного мислення, що дозволяє структурувати зміст навчання, прогнозувати труднощі та проєктувати підтримувальні механізми для різнорівневих груп учнів.
Тема 1.2. Universal Design for Learning якоснова адаптивності
Концептуальніположення Universal Design for Learning якміжнародної моделі забезпеченнядоступності освіти. Принципи варіативності представлення навчального матеріалу, способів залучення та форм демонстрації результатів. Аналіз освітніх бар’єрів у навчальному процесі та шляхи їх мінімізації. Інтеграція принципів UDL у процес планування уроку. Поєднання scaffold-підходу з моделлю універсального дизайну для забезпечення гнучкого та інклюзивного освітнього середовища.
Практичне осмислення можливостей адаптації навчального матеріалу з урахуванням індивідуальних потреб здобувачів освіти.
Тема 1.3. Когнітивне навантаження та структура уроку
Поняття когнітивного навантаження в теорії навчання. Види когнітивного навантаження та їх вплив на результативність засвоєння матеріалу. Принципи оптимізації навчального контенту з урахуванням обмежень робочої пам’яті. Структурування навчального матеріалу як засіб зниження перевантаження та підвищення ефективності навчання.
Використання scaffold як інструменту логічного впорядкування змісту уроку, виділення ключових опор і поетапного ускладнення навчальних завдань.
Тема 1.4. Scaffold як рамка педагогічного рішення
Scaffold як інструмент систематизації професійних дій педагога під час планування уроку. Алгоритм прийняття педагогічних рішень у процесі адаптивного проєктування навчання. Аналіз можливих освітніх ризиків і визначення механізмів підтримки. Визначення точок корекції навчального процесу відповідно до результатів оцінювання. Формування професійної рефлексії як складника адаптивного освітнього дизайну.
Авторська модель використання Scaffold як рамки прийняття рішень у процесі розроблення освітніх сценаріїв.
МОДУЛЬ 2. ЗВОРОТНЕ ПРОЄКТУВАННЯ ТА АДАПТИВНИЙ ДИЗАЙН ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Тема 2.1. Backward Design: логіка проєктування від результату
Поняття зворотного проєктування (Backward Design) як підходу до планування навчання від очікуваних результатів до освітньої діяльності. Визначення кінцевих результатів навчання відповідно до вимог державного стандарту та освітньої програми. Формулювання навчальних цілей у вимірюваних категоріях. Узгодження результатів навчання з критеріями оцінювання та доказами досягнення результатів.
Застосування scaffold-підходу у структурі зворотного проєктування. Визначення підтримувальних елементів, які допомагають здобувачам освіти поступово досягати очікуваних результатів. Узгодження змісту, методів і форм діяльності з визначеними результатами навчання.
Тема 2.2. Доказ навчання та критерії оцінювання
Поняття доказу навчання як підтвердження сформованості знань, умінь і компетентностей. Формувальне та підсумкове оцінювання в системі адаптивного навчання. Визначення індикаторів прогресу та розроблення критеріїв оцінювання відповідно до навчальних цілей.
Інтеграція scaffold-підходу у процес оцінювання. Створення проміжних опор для відстеження поступу учнів. Використання інструментів самооцінювання та взаємооцінювання. Аналіз результатів оцінювання як підстава для коригування навчального процесу.
Тема 2.3. Проєктування варіативних сценаріїв уроку
Адаптивний освітній дизайн як модель організації навчання з урахуванням різнорівневих освітніх потреб. Структурування уроку відповідно до визначених результатів навчання, принципів UDL та положень теорії когнітивного навантаження. Побудова варіативних маршрутів виконання завдань. Забезпечення гнучкості змісту, темпу та способів роботи.
Використання scaffold як інструменту проєктування сценаріїв із різними рівнями підтримки. Планування поступового зменшення допомоги та переходу до більшої автономії здобувачів освіти. Аналіз ефективності адаптивного сценарію та можливості його коригування.
Тема 2.4. Agile-підхід до планування освітнього процесу
Поняття гнучкого підходу до організації діяльності в освітньому середовищі. Ітеративність, поетапність і рефлексивність як принципи адаптивного планування. Застосування елементів Agile у педагогічній практиці: короткі цикли планування, регулярний зворотний зв’язок, оперативне коригування освітніх сценаріїв.
Поєднання scaffold-підходу з гнучким плануванням як механізм підтримки педагога в умовах змін. Визначення точок аналізу та корекції уроку після його реалізації. Формування здатності до системного перегляду власних педагогічних рішень.
МОДУЛЬ 3. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ SCAFFOLD В АДАПТИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Тема 3.1. Аналіз освітніх бар’єрів та ризиків у проєктуванні навчання
Поняття освітніх бар’єрів у сучасному навчальному процесі. Когнітивні, мотиваційні, організаційні та контекстуальні чинники, що впливають на ефективність навчання. Визначення потенційних труднощів під час засвоєння навчального матеріалу та способів їх попередження. Аналіз типових помилок у плануванні уроку, що призводять до перевантаження або втрати навчальної мотивації.
Використання scaffold як інструменту передбачення ризиків і побудови підтримувальних механізмів у структурі уроку. Визначення точок входу в навчальний матеріал для учнів із різним рівнем підготовки. Розроблення варіантів адаптації змісту відповідно до результатів попереднього оцінювання.
Тема 3.2. Коригування освітнього процесу та ітеративний перегляд педагогічних рішень
Рефлексія як складник професійної діяльності педагога. Аналіз результатів навчання з позиції ефективності запланованих підтримувальних елементів. Визначення необхідності змін у структурі уроку або освітнього модуля.
Ітеративність у проєктуванні навчання як принцип гнучкого освітнього дизайну. Застосування scaffold для коригування сценаріїв уроків після отримання зворотного зв’язку. Поступове вдосконалення навчального процесу через цикли планування, реалізації та аналізу результатів.
Тема 3.3. Розроблення індивідуального адаптивного освітнього модуля
Структурування власного освітнього сценарію з використанням scaffold-підходу. Визначення очікуваних результатів навчання, критеріїв оцінювання та підтримувальних елементів у межах конкретної теми або розділу. Проєктування варіативних маршрутів навчальної діяльності для різних груп здобувачів освіти.
Аналіз відповідності розробленого модуля принципам UDL, зворотного проєктування та оптимального когнітивного навантаження. Підготовка до представлення індивідуального адаптивного освітнього проєкту як підсумкового результату навчання.
За результатами навчання слухачі оволодіють заннями та набудуть (вдосконалять) уміння та навички:
-пояснювати концептуальні засади scaffold-підходу та його місце в системі сучасного освітнього дизайну;
-планувати навчальну діяльність із використанням принципів зворотного проєктування;
-конструювати адаптивні освітні сценарії з урахуванням різних рівнів готовності здобувачів освіти;
-застосовувати принципи UDL для мінімізації освітніх бар’єрів;
-структурувати навчальний матеріал із урахуванням когнітивного навантаження;
-здійснювати рефлексивний аналіз власної педагогічної практики та коригувати її відповідно до результатів оцінювання