КАР̕ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. 

КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема 1.1. Інтеграція кар’єрного консультування в систему базової та профільної середньої освіти

Сутність кар’єрного консультування, його значення, цілі та функції в системі професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти. Місце кар’єрного консультування в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти. Нормативно-правові засади та державна політика у сфері профорієнтаційної діяльності. Актуалізація підходів до професійного самовизначення учнів у контексті реалізації концепції Нової української школи.

Основні напрями розвитку профільної середньої освіти та роль закладів освіти у підтримці усвідомленого професійного вибору учнів. Використання європейських підходів до формування ключових компетентностей (зокрема рамок LifeComp та EntreComp) як основи розвитку особистісної, соціальної та підприємницької готовності до побудови кар’єрної траєкторії.

Співвідношення понять «професійна орієнтація» та «кар’єрне консультування», їх спільні та відмінні характеристики. Значення кар’єрного консультування для формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти.

Зміст кар’єрного консультування: визначення інтересів, здібностей і схильностей учнів; інформування про освітні можливості та сучасний ринок праці; підтримка у формуванні кар’єрних намірів і планів; розвиток навичок самопрезентації та прийняття рішень. Основні завдання: сприяння усвідомленому вибору, розвиток самопізнання, попередження необґрунтованих професійних рішень, формування ключових м’яких навичок (soft skills).

Принципи кар’єрного консультування: добровільність участі, конфіденційність, урахування вікових та індивідуальних особливостей, етичність і безпечність взаємодії, недискримінаційний підхід, повага до вибору особистості. Етичні засади діяльності консультанта: професійна відповідальність, об’єктивність, дотримання меж компетентності.

Сучасні виклики у сфері кар’єрного консультування: вплив цифровізації, динамічні зміни ринку праці, необхідність інклюзивності та персоналізації освітніх і кар’єрних маршрутів.

Організація взаємодії педагогічних працівників, адміністрації закладу освіти, психологічної служби та інших учасників освітнього процесу у забезпеченні ефективної системи кар’єрного консультування.

Практична спрямованість теми: інтерактивна лекція з елементами обговорення, аналіз кейсів із практики кар’єрного консультування, робота в малих групах (визначення ролі кар’єрного консультування в закладі освіти), виконання вправ на розмежування понять «професійна орієнтація» і «кар’єрне консультування», моделювання фрагментів взаємодії з учнями щодо вибору освітньої траєкторії, рефлексія власного досвіду та можливостей упровадження кар’єрного консультування в освітній процес.

Тема 1.2. Сучасні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації.

Розгляд основних теорій і моделей кар’єрного консультування, їх розвитку та значення для сучасної освіти: теорія рис і факторів (Френк Парсонс, Джон Голланд), розвиткові теорії (Дональд Супер, Елі Гінзберг), соціально-когнітивна теорія кар’єрного вибору (Роберт Лент, Стівен Браун), конструктивістські підходи (Марк Савікас) та ідея кар’єрної адаптивності.

Ознайомлення з поєднанням моделей кар’єрного консультування з розвитком ключових компетентностей LifeComp і EntreComp, а також із концепцією автономної кар’єрної мотивації.

Практична спрямованість теми: інтерактивна лекція, обговорення прикладів застосування теорій у шкільній практиці, аналіз ситуацій професійного вибору, виконання вправ на визначення типів професійної спрямованості та розвиток кар’єрної адаптивності учнів.

Після завершення модуля слухачі:

       Знатимуть:

• сучасні підходи та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації;
• особливості розвитку кар’єрної компетентності учнів;
• зміст і структуру ключових компетентностей LifeComp та підприємницьких компетентностей EntreComp;
• принципи формування автономної кар’єрної мотивації та кар’єрної адаптивності.

          Вмітимуть:

• застосовувати елементи сучасних теорій кар’єрного консультування у професійній діяльності;
• аналізувати запити учнів щодо професійного самовизначення;
• добирати методи та інструменти підтримки кар’єрного вибору;
• інтегрувати розвиток кар’єрних і підприємницьких компетентностей в освітній процес.
• Матимуть установку на:
• підтримку усвідомленого професійного самовизначення учнів;
• розвиток внутрішньої мотивації до побудови власної кар’єрної траєкторії;
• формування культури відповідального й гнучкого кар’єрного планування.

 

МОДУЛЬ 2.

ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 2.1. Вікові й психологічні особливості професійного самовизначення і кар’єрного вибору здобувачів базової та профільної середньої освіти.

Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці (14,5–17 років). Провідний вид діяльності та його вплив на формування життєвих планів і професійних намірів. Трансформація потреб, розвиток самосвідомості, формування особистісної та професійної ідентичності. Самопроєкція на майбутнє як психологічний механізм кар’єрного вибору. Усвідомлення значущості навчальної діяльності у контексті майбутньої професійної реалізації.

 

Кар’єрний вибір як провідний напрям самовизначення в ранній юності. Професійне самовизначення як процес співвіднесення «Я-реального» та «Я-професійного». 

Фактори професійного вибору здобувачів освіти:

1. Зовнішні чинники: престижність та соціальний статус професії; матеріальні та змістові характеристики професійної діяльності; попит на ринку праці та можливості працевлаштування; вплив сім’ї, однолітків, педагогів; соціальні та гендерні стереотипи; рівень поінформованості про світ професій; соціальний тиск (поради, рекомендації, приклади публічних осіб, медіаобрази); індивідуальні об’єктивні обставини (стан здоров’я, соціально-економічні умови).

2. Внутрішні чинники: психофізіологічні особливості; здібності та нахили;

інтереси, покликання; ціннісні орієнтації; рівень домагань; самооцінка та впевненість у власних можливостях; сформованість мотивації досягнення.

Особливості мрій та ідеалізованих уявлень про професії у старшокласників. Юнацький максималізм і вікові кризи як бар’єри та водночас ресурси професійного самовизначення.

Гендерні аспекти формування професійних намірів та кар’єрної мотивації.

Роль батьків, педагогів та соціального оточення у підтримці професійного вибору.

Формування готовності до самостійного прийняття кар’єрних рішень як ключовий результат кар’єрного консультування.

Практична спрямованість теми: Опрацювання практичних підходів до діагностики та консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти з урахуванням їхніх вікових і психологічних особливостей; формування навичок проведення первинної кар’єрної діагностики (інтереси, здібності, цінності, самооцінка), аналізу зовнішніх і внутрішніх чинників професійного вибору, корекції ідеалізованих уявлень про професії, врахування гендерних аспектів і подолання стереотипів, ефективної взаємодії з батьками та педагогами, а також розвитку в учнів готовності до самостійного прийняття кар’єрних рішень через відпрацювання кейсів і моделювання консультаційних ситуацій.

Тема 2.2. Особливості мотивації професійного вибору старшокласників. Групи мотивів вибору професії: соціальні; моральні; матеріальні; пізнавальні; естетичні; творчі; змістовні; престижні та утилітарні. Провідні мотиви професійного вибору в ранньому юнацькому віці: пізнавальні інтереси; прагнення до соціального визнання; наслідування авторитетів; вплив сім’ї та однолітків, зростання значення внутрішньої (автономної) мотивації. Роль ціннісних орієнтацій, уявлень про майбутнє, самооцінки та впевненості у власних здібностях. Вплив зовнішніх чинників (медіа, трендів ринку праці, освітнього середовища) на мотиваційний вибір підлітків.

Індивідуальний мотиваційний профіль та інструменти посилення внутрішньої зацікавленості учня у свідомому професійному самовизначенні.

Практична спрямованість теми: Формування навичок визначення мотиваційного профілю учня, діагностики провідних мотивів професійного вибору та їх аналізу; опрацювання інструментів розвитку внутрішньої мотивації й усвідомленого професійного самовизначення; відпрацювання методів роботи з впливом зовнішніх чинників (сім’я, однолітки, медіа) та корекції мотиваційних установок учнів через кейси й моделювання консультаційних ситуацій.

Після завершення модуля слухачі:

Знатимуть:

• вікові та психологічні особливості професійного самовизначення учнів;
• чинники та мотивацію професійного вибору;
• роль соціального оточення і гендерних аспектів;
• типові труднощі кар’єрного вибору.

Вмітимуть:

• проводити первинну кар’єрну діагностику;
• аналізувати чинники та мотивацію професійного вибору;
• коригувати нереалістичні уявлення про професії;
• взаємодіяти з учнями, батьками та педагогами;
• застосовувати інструменти кар’єрного консультування.

Матимуть установку на:

• підтримку усвідомленого кар’єрного вибору учнів;
• розвиток внутрішньої мотивації;
• врахування індивідуальних особливостей;
• подолання стереотипів і партнерську взаємодію.

 

МОДУЛЬ 3.

ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

Тема 3.1. Форми кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти.

Форми кар’єрного консультування як організаційні способи надання психолого-педагогічної підтримки здобувачам освіти у процесі професійного самовизначення. Класифікація форм кар’єрного консультування: за кількістю учасників – індивідуальна (персоналізована робота з урахуванням індивідуальних особливостей учня), групова (робота з невеликими групами учнів, об’єднаних спільними інтересами, здібностями чи професійними намірами), колективна (робота з класом, паралеллю або групами учнів одного профілю); за тривалістю – разові (одноразові консультації), короткотривалі (2–3 зустрічі), довготривалі (серія консультацій), систематичні (регулярні консультації за визначеним графіком), оперативні (швидке реагування на актуальні труднощі або кризові ситуації у професійному виборі); за змістом – довідково-інформаційна (надання структурованої інформації про світ професій, вимоги до них, шляхи здобуття освіти та можливості працевлаштування), діагностична (виявлення індивідуальних особливостей – інтересів, здібностей, нахилів, особистісних якостей, рівня готовності до вибору), формувальна (розвиток і корекція професійних намірів, побудова індивідуальної освітньо-кар’єрної траєкторії); за профілем консультанта – медична (оцінювання відповідності стану здоров’я вимогам професії), педагогічна (супровід освітнього маршруту та узгодження його з професійними цілями), економіко-професіологічна (ознайомлення з ринком праці, попитом на професії, умовами вступу до закладів освіти), психологічна (діагностика індивідуально-психологічних особливостей, визначення професійної придатності, розвиток здатності до усвідомленого вибору); за способом організації – очна, дистанційна, змішана. 

Практична спрямованість теми: формування вмінь добирати й поєднувати різні форми кар’єрного консультування (індивідуальні, групові, колективні) відповідно до запиту та вікових особливостей учнів; планувати коротко- і довготривалий консультативний супровід; визначати доцільний зміст консультації (інформаційний, діагностичний, формувальний); організовувати взаємодію фахівців різного профілю; відпрацювання моделей очного, дистанційного та змішаного консультування через аналіз кейсів і моделювання практичних ситуацій.

Тема 3.2. Методи та прийоми кар’єрного консультування

Методи та прийоми кар’єрного консультування охоплюють комплекс інструментів, спрямованих на підтримку здобувачів освіти у процесі професійного самовизначення.

До основних належать:

• інформаційно-довідкові методи – ознайомлення зі світом професій, професіограмами, вимогами до професій, шляхами здобуття освіти;
• освітні методи – організація екскурсій, зустрічей із фахівцями, профорієнтаційних занять, використання навчальних матеріалів, воркшопів, проєктної діяльності та елементів STEAM-освіти;
• психодіагностичні методи – виявлення інтересів, здібностей, мотивації та індивідуальних особливостей учнів за допомогою бесід, анкетування, тестування, спостереження, аналізу портфоліо;
• мотиваційно-підтримувальні методи – розвиток внутрішньої мотивації через спілкування, коучингові та наставницькі підходи, використання позитивних прикладів професійного становлення;
• практично-дійові методи – залучення учнів до «професійних проб», тренінгів, ділових ігор, розвитку soft skills, планування кар’єрної траєкторії та прийняття рішень.

Ефективність кар’єрного консультування забезпечується доцільним добором і поєднанням методів залежно від форми роботи, індивідуальних особливостей учнів та їхніх освітньо-професійних запитів, що дає змогу здійснювати комплексну оцінку готовності до професійного вибору.

Практична спрямованість теми: формування навичок використання різних методів і прийомів кар’єрного консультування відповідно до віку, потреб та індивідуальних особливостей учнів; відпрацювання застосування інформаційно-довідкових, освітніх, психодіагностичних, мотиваційно-підтримувальних та практично-дійових методів; розробка індивідуальної або групової стратегії консультування, планування «професійних проб», тренінгів і моделювання консультаційних ситуацій; поєднання методів для комплексної оцінки інтересів, здібностей і готовності до професійного вибору.

Тема 3.3. Технології кар’єрного консультування на різних етапах підготовки здобувачів базової та профільної середньої освіти.

Кар’єрне консультування на рівні базової середньої освіти (5–9 класи) спрямоване на розвиток пізнавального інтересу до світу професій, формування навичок самопізнання (інтереси, здібності, цінності), ознайомлення зі спектром професійних сфер та початкове розуміння ринку праці і ролі освіти у кар’єрному зростанні. Підготовка до свідомого вибору фахового профілю.

На рівні профільної середньої освіти (10–12 класи) акцент робиться на поглибленому дослідженні обраного профілю, формуванні індивідуального кар’єрного плану, опануванні навичок пошуку роботи, самопрезентації та прийняття відповідальних рішень.

Використовувані технології: кар’єрний коучинг, менторство, індивідуальні консультації з аналізом портфоліо досягнень, симуляції співбесід, стажування, участь у профільних конкурсах та проєктах.

Цифрові інструменти та ресурси: платформа профорієнтації та розвитку кар’єри Державної служби зайнятості, портал «Моя професія», «Дія.Освіта» (курси та сертифікати), національна онлайн-платформа Career Hub, інтерактивні ресурси Prometheus та EdEra.

Практична спрямованість теми: формування вмінь застосовувати сучасні технології кар’єрного консультування, включно з коучингом, менторством, симуляціями та стажуванням; використання цифрових платформ для професійної орієнтації; планування та реалізація кар’єрних заходів відповідно до віку, інтересів і здібностей учнів; моделювання консультаційних ситуацій на різних етапах підготовки здобувачів освіти.

Тема 3.4. Технологія побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку здобувачів базової та профільної середньої освіти

Розглядаються принципи, етапи та інструменти побудови індивідуальної освітньої траєкторії, що враховує інтереси, здібності, цінності учнів та потреби ринку праці. Акцент на ролі кар’єрного консультування у визначенні освітніх і професійних цілей, виборі профільних напрямів навчання, розвитку ключових компетентностей і формуванні навичок автономного управління кар’єрою.

Особлива увага приділяється міждисциплінарній співпраці вчителів-предметників, класних керівників і психологів для комплексної підтримки учня; збору та аналізу індивідуальної інформації; розробці персоналізованих кар’єрних планів та алгоритмів їх реалізації.

Практична спрямованість теми: формування навичок розробки та застосування індивідуальних освітніх траєкторій для учнів; аналіз інтересів, здібностей та цінностей здобувачів освіти; планування профільного навчання та кар’єрного розвитку; використання інструментів міждисциплінарної співпраці для підтримки свідомого професійного вибору; практичне моделювання алгоритмів персоналізованого кар’єрного консультування.

Тема 3.5. Співпраця ЗЗСО з батьками, психологами, громадами та роботодавцями у сфері професійної орієнтації та кар’єрного визначення учнів

У процесі професійної орієнтації учнів важливу роль відіграє системна взаємодія загальноосвітніх закладів із батьками, психологами, місцевими громадами та роботодавцями.

1. Співпраця з батьками
   • Значення: батьки виступають ключовими партнерами у підтримці професійного самовизначення дітей, формуванні мотивації до навчання та розвитку професійних інтересів.
   • Форми залучення: проведення консультацій та тренінгів для батьків, інформаційні зустрічі щодо ринку праці, спільне планування профорієнтаційних заходів, використання онлайн-платформ для обміну інформацією.
2. Роль психологів у ЗЗСО
   • Діагностика та розвиток мотивації: психологи здійснюють оцінку здібностей, інтересів і професійних схильностей учнів, допомагають формувати адекватні очікування щодо кар’єри.
   • Партнерство з учителями та консультантами: спільне проведення профорієнтаційних тестувань, тренінгів та групових занять для підтримки професійного самовизначення.
3. Взаємодія з місцевими громадами
   • Мета: розширення практичних можливостей для учнів через залучення ресурсів громади.
   • Форми співпраці: організація навчальних практик, екскурсій на підприємства, участь у громадських проєктах, проведення спільних заходів із соціальними та культурними організаціями.
4. Співпраця з роботодавцями
   • Значення: ознайомлення учнів із реальними умовами праці, сучасними професіями та потребами ринку.
   • Форми взаємодії: проведення інформаційних зустрічей і майстер-класів, організація спільних проєктів, створення мережі партнерств для стажувань, волонтерських та практичних програм.

Такий підхід забезпечує комплексну підтримку учнів у процесі професійного самовизначення та формує готовність до свідомого вибору майбутньої кар’єри.

Практична спрямованість теми: тема спрямована на формування в учнів умінь і навичок усвідомленого професійного самовизначення через активну взаємодію з батьками, психологами, представниками громад та роботодавцями. Практична діяльність включає: участь у консультаціях і тренінгах із залученням батьків; виконання профорієнтаційних завдань і тестувань під керівництвом психолога; участь у навчальних практиках, екскурсіях та спільних проєктах із місцевими громадами; ознайомлення з умовами праці на підприємствах, майстер-класах та через мережу партнерств із роботодавцями.

Це дозволяє учням безпосередньо застосовувати теоретичні знання, розвивати професійні інтереси та формувати компетенції, необхідні для свідомого вибору майбутньої професії. 

Після завершення модуля слухачі:

Знатимуть:

• форми, методи та технології кар’єрного консультування;

• принципи побудови індивідуальної освітньої та кар’єрної траєкторії;

• роль батьків, психологів, громади та роботодавців;

• сучасні цифрові платформи для професійної орієнтації.

Вмітимуть:

• добирати форми та методи консультування за віком і потребами учнів;

• планувати та проводити очні, дистанційні та змішані консультації;

• розробляти індивідуальні траєкторії та кар’єрні плани;

• організовувати співпрацю з учнями, батьками та партнерами;

• застосовувати цифрові ресурси для професійної орієнтації.

Матимуть установку на:

• усвідомлений та системний підхід до професійного самовизначення учнів;

• розвиток автономії та мотивації учнів;

• поєднання теорії та практики в кар’єрному консультуванні. 

 

.     ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК САМОСТІЙНИХ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Модуль 1. Кар’єрне консультування як складова Нової української школи

1. Аналіз нормативних документів – дослідити закони та накази щодо кар’єрного консультування і зробити короткий висновок про державну політику у сфері профорієнтації.
2. Порівняння понять – визначити відмінності та спільні риси «професійної орієнтації» та «кар’єрного консультування» на прикладі шкільної практики.
3. Схема інтеграції – розробити схему включення кар’єрного консультування у навчальний процес та визначити ключові етапи.
4. Компетентності LifeComp та EntreComp – підготувати коротку презентацію і показати, як їх можна застосовувати у кар’єрному консультуванні.
5. План впровадження – скласти короткий план, як інтегрувати елементи кар’єрного консультування у власну педагогічну практику.

Модуль 2. Особливості кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти

1. Кар’єрна діагностика учня – провести аналіз інтересів, здібностей, цінностей та мотивації учня (реального або умовного).
2. Аналіз факторів вибору – визначити зовнішні та внутрішні чинники професійного вибору учнів у класі чи групі.
3. Кейс для роботи з батьками – розробити ситуацію для тренування взаємодії з батьками щодо професійного вибору учнів.
4. Мотиваційний профіль – скласти індивідуальний мотиваційний профіль учня і запропонувати заходи для розвитку внутрішньої мотивації.
5. Подолання стереотипів – проаналізувати гендерні стереотипи у професійному виборі та запропонувати способи їх подолання.

Модуль 3. Форми, методи та технології кар’єрного консультування

1. Добір форм консультування – обрати індивідуальні, групові та колективні форми відповідно до запиту учнів.
2. Сценарій консультацій – розробити план короткотривалої та довготривалої консультації з учнем чи групою.
3. Використання методів – застосувати інформаційно-довідкові, психодіагностичні, мотиваційні та практично-дійові методи кар’єрного консультування.
4. Технології на різних етапах – скласти план застосування коучингу, менторства, «професійних проб», симуляцій та цифрових інструментів для базової та профільної школи.
5. Авторський сценарій заходу – підготувати урок або позакласний захід із елементами кар’єрного консультування.
6. План розвитку компетентностей – скласти персональний план підвищення професійних компетентностей для ефективного кар’єрного консультування.

 

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) : наказ МОН України від 10.10.2024 № 1451. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.08.2025).

2. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.08.2025).

3. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.02.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.08.2025).

4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.08.2025).

Основна література

5. Заєць І. В., Шевченко А. М. Науково-практичне забезпечення профдіагностичної і профконсультативної діяльності : методичні рекомендації. Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2022. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.08.2025).

6. Професійна орієнтація у Новій українській школі. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.08.2025).

Додаткова література

7. Глубоченко К. Впровадження інституту кар’єрних радників у школах: підходи до оцінювання ефективності. Академічні візії. 2024. Випуск 36. С. 1–10. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.08.2025).

8. Психологія професійної діагностики та професійного консультування : практичний посібник / Ігнатович О. М., Татаурова-Осика Г. П., Шевченко А. М.; за ред. О. М. Ігнатович. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021.

9. Толочко С. В. Вимоги до професійно-педагогічної компетентності кар’єрних радників та едвайзерів в українських закладах освіти. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2020. № 1 (34).

10. Хоружа Л., Братко М., Гриневич Л. Інноваційні тренди у професійно-педагогічній освіті: кар’єрний радник для Нової української школи. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2024. № 80(3).

11. Шевченко А. Проблеми підготовки радника з професійної орієнтації для закладів загальної середньої освіти. UNESCO Journal Lifelong Professional Education in the XXI Century. 2023. v. 1, n. 7.

12. Lytvynenko O., Korkos Y. Adaptation of the Ukrainian version of Autonomous Career Motivation Scale. URL: Перейти за покликанням .

 

Інтернет-ресурси

13. Міністерство цифрової трансформації України. Тести. Дія.Освіта. URL: Перейти за покликанням .

14. Міністерство цифрової трансформації України. Дерево професій. Дія.Освіта. URL: Перейти за покликанням .

15. Платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри. Офіційний інтернет-портал Державної служби зайнятості України. URL: Перейти за покликанням .

 35. Всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії». URL: Перейти за покликанням .

 

 Очікувані результати підвищення кваліфікації. У результаті проходження програми «Кар’єрне консультування здобувачів освіти» педагогічні працівники поглиблять фахові знання та вдосконалять практичні компетентності, необхідні для організації й здійснення кар’єрного консультування в закладі загальної середньої освіти.

Слухачі набудуть (удосконалять) здатність:

• організовувати та впроваджувати в закладі освіти системну роботу з кар’єрного консультування й професійного самовизначення учнів базової та профільної середньої освіти;
• застосовувати сучасні інструменти, методики та практики індивідуального й групового кар’єрного консультування з урахуванням потреб здобувачів освіти;
• здійснювати супровід індивідуальної освітньої траєкторії учнів, підтримувати їх у процесі вибору профілю навчання та подальшого професійного спрямування;
• виявляти освітні, мотиваційні та кар’єрні запити учнів із урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей, дотримуючись принципів інклюзивності, гендерної чутливості та безбар’єрності;
• формувати в учнів навички самопізнання, усвідомленого цілепокладання, прийняття рішень і планування власного освітнього та професійного розвитку;
• інтегрувати елементи кар’єрного консультування в освітній процес, виховну та проєктну діяльність відповідно до принципів Нової української школи та компетентнісного підходу.

Реалізація програми підвищення кваліфікації ґрунтується на принципах практичної спрямованості, безпечного освітнього середовища та врахування професійного досвіду дорослих слухачів.

Реалізація програми передбачає залучення викладачів та практиків, які мають практичний досвід роботи у сфері профорієнтаційного консультування та кар’єрного супроводу здобувачів освіти, а також володіють навичками впровадження інноваційних технологій у навчальний процес Нової української школи.

Послідовність вивчення модулів, окремих тем, а також загальна кількість годин на опрацювання матеріалу можуть змінюватися залежно від запиту слухачів та їхнього професійного досвіду. Деякі теми можуть бути деталізовані або розширені з урахуванням практичних потреб педагогів.

Теоретичний компонент програми реалізується через лекції, відеолекції, вебінари та онлайн-конференції. Практичний компонент передбачає проведення тренінгів, інтерактивних практикумів, майстер-класів та кейс-обговорень, спрямованих на формування практичних навичок кар’єрного консультування.

Самостійна робота слухачів включає підготовку навчальних матеріалів, аналіз кейсів, розробку проєктів або групових завдань, спрямованих на впровадження кар’єрного консультування у власній педагогічній практиці. Самостійна робота виконується поза аудиторними заняттями та дозволяє закріпити теоретичні знання на практиці.