Інноваційні методики викладання математики в НУШ відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти
Професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів математики ЗЗСО, необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» і на основі Державного стандарту базової середньої освіти. Професійний розвиток вчителів математики відбувається через оновлення предметних, методичних та цифрових компетентностей відповідно до концептуальних засад математичної освітньої галузі.
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Чернівецький національний університет імені Юрія ФедьковичаІнформація про розробника (розробників):
факультет математики та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича - Ольга МАРТИНЮК, доктор фізико-математичних наук, професор, декан факультету математики та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; - Руслана КОЛІСНИК, кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри алгебри та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; - Вікторія ЛУЧКО, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри алгебри та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Віра СІКОРА, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри алгебри та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель спеціального закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А2. Предметно-методична компетентність
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
- Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
- Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття, спрямовані на ознайомлення педагогів із сучасними методиками викладання математики в НУШ, пов’язаними з використанням цифрових технологій, інноваційних методик і практик.
Особливістю практичних занять є виконання практичних завдань із трансформації академічних задач у компетентнісно орієнтовані, застосування дослідницьких методів та STEM-підходу, створення динамічних моделей і аплетів у GeoGebra та Desmos, використання можливостей штучного інтелекту для підготовки до занять, створення інтерактивних завдань у CleverMaths, використання цифрових інструментів для оцінювання та персоналізації навчання. Практичні тренінги й тренажери передбачають аналіз конкретних педагогічних ситуацій, моделювання уроків, розробку кейсів та відпрацювання навичок роботи зі школярами, які навчаються в НУШ.
Самостійна робота передбачає індивідуальну підготовку портфоліо (з фрагментами використання вивчених матеріалів, навчальних кейсів, розроблення навчально-методичних матеріалів).
Підсумковими заходами є тестування та презентація портфоліо. Це забезпечує комплексну оцінку засвоєння матеріалу, формування навичок систематизації та аналізу отриманих знань, а також диференційоване врахування результатів учасників залежно від їхнього рівня професійної підготовки.
Зміст програми складається з 2 модулів та 7 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі презентують результати власного навчання у вигляді портфоліо та складають підсумковий тест із 30 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, — 100 балів. Мінімальний прохідний бал — 50 балів.
Учасники, які успішно пройшли навчання, презентували портфоліо та склали підсумковий тест, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації.
Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає 30 год, з них: 9 год — лекційні заняття, 15 год — практична робота, 5 год — самостійна робота, 1 год — контрольні заходи.
Навчально-тематичний план
| Назва навчальних тем | Кількість годин | ||||
| Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього | |
| МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення та методологія реформи НУШ | |||||
| Тема 1.1. Державний стандарт базової середньої освіти. Математична освітня галузь. | 2 | - | - | - | 2 |
| Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання в НУШ | 4 | 6 | 2 | - | 12 |
| Разом за модулем | 6 | 6 | 2 | - | 14 |
| МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу з математики: Цифрові інструменти візуалізації та оцінювання в математичній освіті | |||||
| Тема 2.1. Використання математичних майданчиків та програм для візуалізації та досліджень. | 1 | 3 | 1 | - | 5 |
| Тема 2.2. Онлайн-сервіси для швидкого тестування та інтерактивних вправ. | 1 | 3 | 1 | - | 5 |
| Тема 2.3. Інтерактивні дошки для візуалізації, диференціації та формувального оцінювання | 1 | 3 | 1 | - | 5 |
| Разом за модулем | 3 | 9 | 3 | 15 | |
| Підсумкові контрольні заходи | - | - | - | 1 | 1 |
| Усього | 9 | 15 | 5 | 1 | 30 |
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення та методолгія реформи НУШ
Тема 1.1. Державний стандарт базової середньої освіти. Математична освітня галузь.
Структура Державного стандарту базової середньої освіти, перелік ключових компетентностей та наскрізних умінь, групи обов’язкових результатів навчання з математики, особливості побудови індивідуальної освітньої траєкторії учня. Компетентнісний потенціал, очікувані результати навчання та практичні орієнтири для формування математичної грамотності учнів. Модельні навчальні програми, матриці академічної свободи вчителя, документи щодо критеріїв оцінювання.
Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.
Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів (на прикладі математичної галузі). Ваємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.
Проблемне навчання (сутність, механізм, освітні інструменти). Проєктне навчання (сутність, переваги, планування навчального проєкту). Спільні та відмінні риси проблемного та проєктного навчань. Кооперативне навчання (методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі). Глибинне навчання (Deep Learning). Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості учасників освітнього процесу.
Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань як умови реалізації компетентнісного підходу до навчання (структура та методичні орієнтири для їх розробки). Практична зорієнтованість навчання, включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта та рефлексивність навчання.
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу з математики: Цифрові інструменти візуалізації та оцінювання в математичній освіті
Тема 2.1. Використання математичних майданчиків і програм для візуалізації та досліджень
Функціональні можливості динамічних математичних середовищ, методики візуалізації геометричних фігур та графіків функцій, способи організації дослідницької роботи учнів у цифровому середовищі. Візуалізація абстрактних концепцій та переході від статичного малюнка в зошиті до живої моделі, яку можна досліджувати. Методики комп'ютерного моделювання, лабораторних робіт на уроках математики та метод "керованого дослідження". Програмні засоби GeoGebra, Desmos, Gran, онлайн-платформи (наприклад, GIOS, Matific, Khan Academy та інші).
Тема 2.2. Онлайн-сервіси для швидкого тестування та інтерактивних вправ
Інструменти для миттєвого зворотного зв’язку. Методики проведення експрес-діагностики знань. Способи створення інтерактивних вправ з математики для синхронного та асинхронного навчання. Методики бліц-опитувань, змагальні елементи (синхронні вікторини) та асинхронні домашні завдання в ігровій формі (використання смартфонів у навчальних цілях). Сервіси Kahoot!, Quizizz, Classtime, LearningApps, Google Forms, Wordwall тощо.
Тема 2.3. Інтерактивні дошки для візуалізації, диференціації та формувального оцінювання
Можливості віртуальних дошок для спільної роботи (колаборації) на уроках математики. Техніки візуалізації мислення (майнд-мепінг). Інструменти формувального оцінювання, стратегії диференціації завдань у реальному часі. Інтерактивна дошка CleverMaths. Інноваційні методики: гейміфікація, інтерактивні симуляції, візуалізація даних, адаптивні тренажери, що забезпечують індивідуалізацію навчання та підвищують мотивацію учнів.
Орієнтовний перелік практичних завдань
Передбачені програмою практичні заняття, охоплюють аналіз стандартів, створення програм і кейсів, роботу з цифровими платформами, застосування ШІ. Вони спрямовані на формування у вчителів математики здатності поєднувати теорію з практикою, інтегрувати інноваційні інструменти та здійснювати рефлексію власної діяльності. Заняття розроблені так, щоб учителі математики отримали готові кейси для використання у своїй педагогічній діяльності.
Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.
Практична робота №1. Розробка плану-конспекту фрагмента уроку з виділенням етапів STEM-кейсу на основі проблемного або проєктного навчання (з письмовим обґрунтуванням обраного методу, його сутності та переваг).
Практична робота №2.Моделювання математичної вправи на основі кооперативного навчання (робота в мікрогрупах) та розробка універсальної матриці оцінювання групової діяльності учнів (самооцінювання, взаємооцінювання, оцінка вчителя).
Тема 2.1. Використання математичних майданчиків та програм для візуалізації та досліджень.
Практична робота №3. Створення динамічних креслень в GeoGebra для доведення теорем. Побудова рухомих графіків функцій з повзунками-параметрами в Desmos.
Тема 2.2. Онлайн-сервіси для швидкого тестування та інтерактивних вправ.
Практична робота №4. Порівняльне тестування сервісів: створення вікторини в Kahoot (для синхронної гри) та інтерактивної сесії в Classtime з використанням різних типів запитань (відкрита відповідь, вибір на зображенні).
Тема 2.3. Інтерактивні дошки для візуалізації, диференціації та формувального оцінювання
Практична робота №5. Опанування інструментарію дошки CleverMaths: використання віртуальних математичних приладів (транспортир, циркуль), побудова 3D-фігур та налаштування «шарів» для створення ефекту прихованої відповіді (диференціація).
Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання
Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.
Слухач обирає один із треків за вибором: Адаптація міжнародної задачі PISA у компетентнісно орієнтоване завдання АБО Створення математичного сторітелінгу / квесту для забезпечення глибинного навчання (Deep Learning).
Тема 2.1. Використання математичних майданчиків та програм для візуалізації та досліджень.
Реєстрація вчительського аккаунта та створення власного «Збірника активностей» (Activity Builder) у Desmos для проведення фронтального дослідження.
Тема 2.2. Онлайн-сервіси для швидкого тестування та інтерактивних вправ.
Аналіз результатів тестової сесії (вивантаження звіту) та розробка плану корекційної роботи на основі виявлених типових помилок учнів.
Тема 2.3. Інтерактивні дошки для візуалізації, диференціації та формувального оцінювання
Створення інтерактивного шаблону для етапу рефлексії (наприклад, «Математичне дерево знань»), який можна багаторазово використовувати на дошці.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Нормативно-правові документи
- Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII // Відомості Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням
- Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 р. № 463-IX // Відомості Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням
- Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» від 26 серпня 2024 р. № 1225. URL: Перейти за покликанням
- Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21 серпня 2019 р. № 800. URL: Перейти за покликанням
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 27 грудня 2019 р. № 1133. URL: Перейти за покликанням
- Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників» від 13 жовтня 2025 р. № 1349. URL: Перейти за покликанням
- Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти» від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням
- Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку установлення відповідності програм підвищення кваліфікації та/або супервізії педагогічних працівників умовам Порядку реалізації експериментального проєкту щодо закупівлі послуг з підвищення кваліфікації та супервізії педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» від 09 грудня 2025 р. № 1608. URL: Перейти за покликанням
- Концептуальні засади математичної освітньої галузі URL: Перейти за покликанням
Основна література
- Журнал «Математика в школі». Київ: Інститут педагогіки НАПН України.
- Годованюк, Т. Л., Махомета, Т. М., Тягай, І. М. Інноваційні технології навчання шкільного курсу математики: навчально-методичний посібник / Т. Л. Годованюк, Т. М. Махомета, І. М. Тягай. – Умань: Візаві, 2021. – 156 с.
- Подшивайлова, Л. М. Впровадження інноваційних технологій у навчанні математики як засіб розвитку творчих здібностей учнів [Електронний ресурс] / Л. М. Подшивайлова // Всеосвіта. – 2024. URL: Перейти за покликанням
- Міністерство освіти і науки України. Методичні рекомендації щодо використання цифрових інструментів у навчанні математики / Міністерство освіти і науки України. – Київ: МОН України, 2024. – 48 с.
- Інноваційні методи навчання на уроках математики в Новій українській школі [Електронний ресурс] // Бібліотека НУШ. – 2023. URL: Перейти за покликанням
Додаткова література
- Математика в школі. (щоквартальний науково-методичний журнал). Київ: Інститут педагогіки НАПН України.
- Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої освіти. Київ: МОН України, 2016. URL: Перейти за покликанням
Після завершення навчання за програмою курсів підвищення кваліфікації слухач:
- знає особливості модельних навчальних програм з математики; вміє будувати індивідуальну освітню траєкторію учня на основі модельних програм; орієнтується у вимогах Державного стандарту базової середньої освіти;
- трансформує традиційне навчання у діяльнісне: конструює уроки-дослідження, створює проблемні ситуації та замінює репродуктивні завдання на компетентнісні;
- застосовує інструменти рефлексії та матриці академічної свободи для ефективного планування освітнього процесу;
- впроваджує сучасні підходи до викладання математики, інтегрує математику з іншими науками (STEM-проєкти), використовує гейміфікацію та сторітелінг для мотивації учнів, розв’язує задачі PISA-формату;
- володіє цифровими інструментами, створює динамічні моделі у GeoGebra/Desmos, використовує онлайн-сервіси (Kahoot!, Quizizz) для експрес-діагностики та віртуальні дошки для колаборації;
- вміє розробляти завдання для формувального оцінювання (рубрики, чек-листи) та забезпечує миттєвий зворотний зв’язок для корекції знань учнів.