Програма підвищення кваліфікації вчителів мистецтва академічних ліцеїв «МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ У ПРОФІЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ»

Програма спрямована на вдосконалення навичок проєктування навчання у 10-12 кл. Охоплює стратегії профілізації, STEAM-інтеграцію, цифрові інструменти артменеджменту та методи формування національної ідентичності й професійного самовизначення учнівства.

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти
Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: від адаптації до професіоналізації.	2				2
Тема 1.2. Компетентнісна модель навчання мистецтва в профільній школі		1	1		2
Тема 1.3. Типова освітня програма для академічних ліцеїв		1	1		2
Разом за модулем	2	2	2		6
МОДУЛЬ 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору в академічному ліцеї
Тема 2.1. Модельні навчальні програми: принципи добору та адаптації	1		1		2
Тема 2.2. Навчальні програми, розроблення, затвердження, упровадження	1		1		2
Тема 2.3. Організація освітнього простору в академічному ліцеї	1	1			2
Разом за модулем	3	1	2		6
МОДУЛЬ 3. Особливості викладання  предметів/курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі
Тема 3.1. Особливості викладання предметів/курсів мистецької освітньої галузі на основному й поглибленому рівнях	1	1			2
Тема 3.2. Діяльнісний підхід і STEAM-інтеграція в особливостях викладання мистецької освітньої галузі	1	1			2
Тема 3.3. Стратегії реалізації дослідницько-проєктної та міжпредметної діяльності у викладанні мистецтва	1	1			2
Тема 3.4. Практики використання інтерактивних цифрових інструментів та сервісів на уроках мистецтва	1	1			2
Тема 3.5. Кар’єрна орієнтація та професійне самовизначення учнівства через мистецтво	1	1			2
Разом за модулем	5	5			10
МОДУЛЬ 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти
Тема 4.1. Підходи до оцінювання в старшій профільній школі	1		1		2
Тема 4.2. Інструментарій оцінювання результатів навчання	1	2	1		4
Разом за модулем	2	2	2		6
Підсумкові заходи				2	2
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми				1	1
Усього	12	10	6	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти

Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: від адаптації до професіоналізації. 

Мета та ключові ідеї Державного стандарту профільної середньої освіти. Структура стандарту, мистецька освітня галузь та її складники. Очікувані результати навчання (сприйняття, аналіз, інтерпретація, створення, комунікація). Ключові ідеї Державного стандарту профільної освіти. Розмежування очікуваних результатів навчання для адаптаційного циклу (10 клас) та циклу профільної підготовки (11-12 класи). Зв’язок стандарту з компетентнісним і діяльнісним підходами. 

Тема 1.2. Компетентнісна модель мистецької освіти в профільній школі

Узгодження мистецьких компетентностей із профілем ліцею (мистецький, гуманітарний, STEM-профіль). Мистецький профіль: поглиблення фахових інструментальних навичок, розвиток художньої експертності та здатності до створення складних авторських проєктів. Гуманітарний профіль: акцент на мистецтвознавчому аналізі, культурній антропології, зв’язку мистецтва з історією, філософією та літературою. STEM/Технологічний профіль: розвиток візуальної грамотності, естетики дизайну, використання мистецтва як інструменту візуалізації наукових даних та інженерних рішень (медіамистецтво, архітектурне моделювання).

Мистецтво як засіб розвитку наскрізних навичок (гнучкість мислення, емоційний інтелект, командна співпраця). Методи стимулювання дивергентного мислення у ліцеїстів. Естетичний смак як основа критичного споживання медіаконтенту та формування візуальної культури особистості.

Роль мистецької компетентності у формуванні ціннісних орієнтирів.Аналіз сучасних українських артпроцесів як засіб усвідомлення власної культурної приналежності.

Трансформація очікуваних результатів навчання від базової школи до профільного рівня: від ознайомлення до критичного аналізу та професійно орієнтованого створення.

Тема 1.3. Типова освітня програма для академічних ліцеїв

Структура та особливості типової освітньої програми академічного ліцею. Варіативна складова: інтегровані курси («Мистецтво») та окремі предмети (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, дизайн, профільні спецкурси та інші). 

Співвідношення інваріантної та варіативної складових як баланс між державним стандартом та запитами ліцеїстів. Визначення обов’язкового мінімуму та простору для профілізації. Моделі розподілу навчального навантаження, розрахунок годин для мистецької галузі на основному та поглибленому рівнях у межах різних профілів. Проєктування вибору: порівняльний аналіз інтегрованого курсу «Мистецтво» та окремих дисциплін (музика, образотворче мистецтво, дизайн). Спецкурси як інструмент профілізації, розроблення та впровадження вибіркових компонентів («Цифрове мистецтво», «Артменеджмент», «Івент-дизайн»), що підсилюють професійне спрямування ліцею.

Алгоритм реалізації автономії: від формування власного навчального плану до процедури затвердження авторських програм педагогічною радою. Адаптація та трансформація змісту: використання академічної свободи вчителя для створення унікального освітнього контенту під конкретні ресурси та потреби громади.

Мистецтво як конкурентоспроможний освітній продукт. Стратегії залучення учнівства немистецьких профілів: як зробити мистецькі модулі привабливими для майбутніх IT-фахівців, юристів чи медиків. 

МОДУЛЬ 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору в академічному ліцеї

Тема 2.1. Модельні навчальні програми: принципи добору та адаптації

Аналіз та адаптація модельних програм з мистецтва для профільної школи. Критерії вибору модельних програм з мистецтва з урахуванням профілю ліцею та регіонального контексту. Методика диференціації: розподіл змісту на основний та поглиблений рівні залежно від обраного учнівством профілю.

Навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Алгоритм розроблення програм на основі (або не на основі) модельних для обов’язкових та вибіркових компонентів (спецкурсів). Специфіка розроблення та впровадження вибіркових компонентів (спецкурсів). Використання ідей та академічної свободи вчителя для створення унікального змісту навчальної програми. Модифікація змісту під матеріальні ресурси ліцею (інструменти, цифрові засоби) та творчі запити ліцеїстів. Затвердження та впровадження: процедура введення програми в освітній процес закладу.

Тема 2.2. Організація освітнього простору в академічному ліцеї

Мистецький хаб як екосистема творчості. Проєктування багатофункціональних зон (арт-майстерні, музичні студії, виставкові зали) з урахуванням сучасних вимог до матеріально-технічного забезпечення. 

STEAM-простори та ергономіка: створення безпечного середовища для міжгалузевих досліджень, де фізичний простір сприяє інтеграції мистецтва з наукою та технологіями. Цифрова та дистанційна інфраструктура, використання функціональних можливостей платформ дистанційного навчання для створення віртуальних галерей, онлайн-концертів та спільних цифрових архівів. Моделі змішаного навчання: організація освітнього процесу через поєднання очних творчих сесій у ліцеї та дистанційної індивідуальної чи групової роботи. Реалізація принципів універсального дизайну (доступність, мультимодальність) та інклюзивні стратегії в мистецькій практиці. Віртуальна інфраструктура (галереї, онлайн-платформи).

МОДУЛЬ 3. Особливості викладання  предметів/курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі

Тема 3.1. Особливості викладання  предметів/курсів мистецької освітньої галузі на основному й поглибленому рівнях

Рівнева диференціація та фасилітація. Специфіка викладання предметів/курсів мистецької освітньої галузі на основному (загальнокультурному) та поглибленому (професійно-орієнтованому) рівнях. Робота з обдарованою молоддю.

Методичні особливості інтегрованих курсів розгляд специфіки викладання інтегрованих курсів, зокрема міжгалузевих. Розвиток критичного мислення через застосування інтеграції освітніх галузей як інструменту для формування критичного мислення у старшокласників й старшокласниць.

Вчитель як фасилітатор перехід від стратегії контролю до стратегії супроводу, де педагог виступає в ролі наставника. Командна робота педагогів у організації співпраці вчителів під час викладання інтегрованих курсів.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії ліцеїста/ліцеїстки, забезпечення умов для побудови та реалізації освітнього шляху.

Тема 3.2. Діяльнісний підхід і STEAM-інтеграція в особливостях викладання мистецької освітньої галузі 

Сутність діяльнісного підходу: від репродуктивного відтворення до авторського висловлювання. Діяльнісний цикл від дослідження ідеї та ескізування до публічної презентації та рефлексії. Перехід від копіювання зразків до створення унікального мистецького продукту. Розвиток критичного мислення через аналіз художніх контекстів та власний творчий пошук. Зміна ролі педагога − від контролера до наставника, який супроводжує індивідуальну освітню траєкторію ліцеїста, забезпечуючи академічну свободу вибору засобів виразності

Мистецтво як точка збірки для технологій, інженерії та математики. STEAM як інструмент поєднання мистецтва з технологіями (саунд-дизайн, генеративне мистецтво, архітектурне моделювання). Організація командної роботи учнівства над комплексними проєктами (арт-стартапи, медіа-продукти). Техніки підтримки групової динаміки та подолання творчих криз у процесі реалізації STEAM-проєктів.

Тема 3.3. Стратегії реалізації дослідницько-проєктної та міжпредметної діяльності у викладанні мистецтва

Мистецький проєкт: від ідеї до презентації (перформанс, виставка, арт-стартап). Типологія проєктів у профільному ліцеї (дослідницькі – мистецтвознавчі розвідки, творчі – виставки, вистави, концетри, прикладні – дизайн-рішення для громади/ліцею, інформаційні – медіа-проєкти. Життєвий цикл проєкту: концептуалізація (визначення теми), етап дослідження (збір матеріалів, референсів), реалізація (створення арт-об’єкта) та презентація (захист ідеї). 

Арт-стартап як форма навчання, розробка мистецького продукту з урахуванням цільової аудиторії та платформ для просування. Міжпредметна інтеграція, поєднання мистецтва з історією (реконструкція епох), літературою (театралізація), іноземними мовами (міжнародні арт-кейси). Дослідницька діяльність через мистецтвознавчий пошук у роботі з першоджерелами, архівами, віртуальними колекціями музеїв. Розвиток критичне мислення під час аргументованої інтерпретації творів мистецтва. Академічна доброчесність як методика коректного цитування, роботи з авторським правом та запобігання плагіату в творчих і дослідницьких роботах.

Критерії успіху, як оцінити процес (зусилля, пошук) та результат (якість продукту). Публічний захист, розвиток навичок самопрезентації, ведення дискусії та захисту власної авторської позиції. Метод «Критичного відгуку» надання та отримання конструктивного зворотного зв'язку від однолітків.

Тема 3.4. Практики використання інтерактивних цифрових інструментів та сервісів на уроках мистецтва 

Можливості віртуальних музеїв світу. Цифрові інструменти (Google Arts & Culture, Canva, MuseScore тощо) для створення візуального контенту, нотного запису та відеомонтажу. Методика використання хмарних технологій для спільної творчої роботи учнів.

Гаджет (планшет и смартфон) як мольберт, фотокамера, диктофон чи музичний інструмент. Додатки для доповненої реальності (AR) у візуальному мистецтві. Питання авторського права в цифровому просторі.

Використання нейромереж (Midjourney, DALL-E, ChatGPT) для генерації ідей, розробки ескізів та аналізу творів мистецтва. Етичні аспекти ШІ та проблема плагіату. ШІ як персональний асистент учня у творчому пошуку.

Тема 3.5. Кар’єрна орієнтація та професійне самовизначення учнівства через мистецтво

Ознайомлення з професіями креативних індустрій (дизайнер, веб-дизайнер, архітектор, куратор, ілюстратор, звукорежисер). Роль мистецтва у формуванні м'яких навичок (soft skills) для будь-якої кар'єри. Розробка професійного портфоліо учня / учениці.

МОДУЛЬ 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти

Тема 4.1. Підходи до оцінювання в старшій профільній школі

Філософія оцінювання в НУШ (профільна ланка): перехід від оцінювання «навченості» до оцінювання «готовності до діяльності». Різниця між оцінюванням в адаптаційному циклі (10 класі) та професійно-орієнтованому (11-12 класах).

Специфіка оцінювання в мистецькій галузі: суб'єктивність сприйняття та об'єктивність критеріїв. Визначення груп результатів навчання згідно з Держстандартом (сприймання, творення, аналіз). Формувальне оцінювання як підтримка творчого зростання. Перехід від контролю до діагностики. Специфіка оцінювання суб'єктивного творчого процесу. Методика діагностування прогалин у знаннях з історії мистецтва за допомогою Kahoot, Quizizz.

Тема 4.2. Інструментарій оцінювання результатів навчання

Алгоритм розроблення критеріальних матриць (рубрик) для складних творчих продуктів (перформанс, дизайн-проєкт, відеоарт). Опис рівнів досягнень: від «початкового пошуку» до «майстерного виконання»

Чек-листи та дорожні карти як інструменти для самоперевірки на етапі реалізації проєкту. Навчання учнівства розбивати велику творчу задачу на етапи та контролювати якість власної роботи. 

Електронне портфоліо ліцеїста створення цифрового архіву досягнень (на базі Google Sites, Behance або Padlet). Портфоліо як інструмент підсумкового оцінювання та «візитна картка» для майбутнього вступу в заклади вищої освіти мистецького спрямування.

Культура конструктивної критики, методика «Критичного відгуку» (за Ліз Лерман) — як навчити ліцеїстів давати глибокий аналіз робіт однолітків без переходу на особистості. Розвиток навичок рефлексії: «що я зрозумів про себе через цей твір

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Порівняльний аналіз очікуваних результатів навчання мистецької галузі в основній (7–9 кл.) та профільній (10–11 кл.) школі: наступність та поглиблення вимог.

2. Проєктування «Академічного профілю» (моделювання навчального плану). Розробити фрагмент освітньої програми ліцею для конкретного профілю, наприклад, «Дизайн та медіа». Визначити співвідношення між інваріантною частиною (курс «Мистецтво») та профільними спецкурсами (наприклад, «Комп’ютерна графіка», «Артменеджмент»). Скласти перелік очікуваних результатів.

3. Арткритика та есеїстика як інструменти аргументації. Розробити методику написання мистецтвознавчого есе або рецензії на виставку/фільм/виставу. Створити чек-лист для учнівства щодо розрізнення мистецтва, кітчу та пропаганди в сучасному медіапросторі.

4. Створити інтерактивну карту професій: від гейм-дизайнера до реставратора пам’яток. Розробити завдання для учнів «Один день із життя профі», де вони мають дослідити необхідні навички для обраної творчої професії.

5. Естетична лабораторія: STEAM-експеримент з нейромережами. Розробити мінідослідження для учнів 11-12 класів: «Як колір/звук впливає на емоційний стан» (із використанням цифрових датчиків або ШІ-аналізаторів міміки). Створити алгоритм обговорення результатів через призму сучасного дизайну середовища.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

Алгоритм реалізації академічної свободи вчителя при виборі та адаптації змісту варіативної складової Типової освітньої програми.

Міжнародний досвід профілізації мистецької освіти (на прикладі країн ЄС): моделі інтеграції мистецтва в академічні ліцеї.

Методика трансформації звичайного навчального кабінету в інтерактивний «Мистецький хаб» за обмежених ресурсів. 

Особливості застосування принципів Універсального дизайну в навчанні під час аналізу та інтерпретації візуальних та музичних творів для учнівства з різними освітніми потребами.

Специфіка методики викладання мистецтва на поглибленому рівні: як збалансувати розвиток професійних навичок та збереження творчої індивідуальності. 

Дифузія мистецтва та технологій: аналіз кейсів успішних STEAM-проєктів, що поєднують музику з програмуванням або архітектуру з фізикою. 

Артменеджмент для учнівства: як навчити старшокласників й старшокласниць презентувати свій творчий продукт (створення особистого бренду, портфоліо).

Розробка дескрипторів (критеріїв) для оцінювання складних видів діяльності: перформансу, арт-проєкту, мистецтвознавчого дослідження.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 851. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) : наказ Міністерства освіти і науки України від 10.10.2024 № 1451. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.08.2025).

Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Про затвердження типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 26.05.2025 № 765 (зі змінами від 19.07.2025 № 884). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 №463-IX (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення:15.12.2025).

Основна література

Кремень В. Г., Топузов О. М., Ляшенко О. І., Мальований Ю. І., Засєкіна Т. М. Профільна середня освіта: концептуальні засади для нової української школи. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2023. № 5(2). С. 1-8. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Профільна середня освіта: виклики і шляхи реалізації : збірник матеріалів / за ред. Ляшенка О. І., Засєкіної Т. М., Мальованого Ю. І., Топузова О. М., Мальчевської А. В. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2024. 288 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення:15.12.2025).

Методичні рекомендації щодо розроблення навчальної / навчальної програми з предметів та інтегрованих курсів. Державна служба якості освіти України. Київ, 2025. 28 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Осадчий О., Сєстаков А., Мархлевський В. Кроки до становлення. Версія 2.0. Київ : Видавництво «Освіта», 2024. 76 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Додаткова література

Головань К. В., Жуков В. В., Постриган Н. О., Стариченко Л. М. Профільна підготовка вчителів старшої школи у зарубіжних країнах : навчальний посібник для дистанційного курсу. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2022. 190 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Пономаренко Л. Поточне та формувальне оцінювання в базовій та старшій профільній школі. Український педагогічний журнал, 2021, № 2. С. 72–83. URL: Перейти за покликанням (дата звернення:15.12.2025).

Малихін О. В., Алексєєва С. В., Арістова Н. О. Індивідуалізація навчання в умовах змішаного формату організації освітнього процесу у профільній старшій школі : методичний посібник. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2024. 99 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Інтернет-ресурси

Реформа старшої школи: профільна. URL:Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

• моделювати освітній процес у 10-12 класах, розробляючи авторські навчальні програми (курси за вибором) відповідно до Держстандарту профільної освіти та академічної автономії закладу;
• застосовувати діяльнісні та STEAM-технології для викладання мистецтва на профільному рівні, інтегруючи мистецьку галузь із соціально-гуманітарним та технологічним напрямами навчання;
• створювати цифрові вітрини (портфоліо) та віртуальні галереї робіт учнівства, використовує ШІ-інструменти для персоналізації навчання та реалізації мистецьких медіапроєктів;
• розробляти інструментарій формувального й підсумкового оцінювання (рубрики, критеріальні матриці) відповідно до визначених Держстандартом груп результатів навчання;
• здійснювати кар’єрне консультування учнівства, орієнтуючи їх на професійну реалізацію в креативних індустріях, дизайні та артменеджменті;
• впроваджувати принципи універсального дизайну в мистецьку практику, забезпечуючи рівний доступ до творчої самореалізації для всіх учнів та учениць.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026