СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ НАСКРІЗНИХ УМІНЬ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

МОДУЛЬ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ: ВІД ГЛОБАЛЬНОГО ДОСВІДУ ДО УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ

Тема 1.1. Емоційний інтелект та технології його розвитку

Визначення та розпізнавання емоцій. Визначення причин виникнення емоцій. П’ять складових емоційного інтелекту. Емоційний інтелект (EQ) як проблема психологічних досліджень та психоедукації. Вплив емоційного інтелекту на стосунки, кар’єру, здоров’я та загальну якість життя.

Соціально-емоційне навчання (СЕН) як цілеспрямований процес, що допомагає розвивати ключові життєві компетентності, як основа психологічного благополуччя та життєстійкості, що допомагає адаптуватися до змін, знижує рівень стресу й підвищує успішність у навчанні. Суть СЕН у навчанні розуміти себе, свої почуття та мотивації, ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Наскрізні вміння НУШ як віддзеркалення соціально-емоційних навичок.

Методи (анкетування, тести, спостереження, самооцінювання, рефлексія тощо) вимірювання соціально-емоційних навичок для їх розвитку.

Тема 1.2. Світовий досвід соціально-емоційного навчання

Успішне впровадження СЕН у міжнародному освітньому просторі. Міжнародні дослідження ДоСЕН (дослідження соціально-емоційних навичок). Урахування результатів ДоСЕН під час організації соціально-емоційного навчання. Потреби вчительства в розвитку соціально-емоційних навичок крізь призму міжнародного дослідження TALIS (Teaching and Learning International Survey).

Міжнародна організація з поширення соціально-емоційного навчання CASEL (Collaborative for Academic, Social, and Emotional Learning) та її інформаційні ресурси для вчительства. П’ять напрямів СЕН за рамкою CASEL. Застосунок How We Feel.

Тема 1.3. Упровадження міжнародного досвіду СЕН в освітній процес НУШ

Досвід участі України в ДоСЕН у 2023–2024 рр. Адаптація міжнародного досвіду СЕН до культурного контексту України. Міжнародні програми СЕН в Україні.

Інтеграція СЕН у НУШ та використання його інструментів на різних уроках. Розвиток наскрізних умінь здобувачів освіти у процесі впровадження міжнародних програм СЕН.

Тема 1.4. Створення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища як результат упровадження СЕН

Інструменти СЕН для створення безпечного, здорового та інклюзивного середовища закладу загальної середньої освіти. Ключові уроки впровадження СЕН: системність, підготовка вчительства, залучення батьківської спільноти.

Результативність упровадження СЕН та вимірювані показники. Переваги СЕН для учнівства й батьківства: академічний прогрес, зниження агресії та конфліктності, покращення психічного здоров’я, розвиток емпатії. Учительство як провідник розвитку соціально-емоційних навичок учнівства.

МОДУЛЬ 2. НАСКРІЗНІ ВМІННЯ УЧНІВСТВА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Тема 2.1. Самоусвідомлення та саморегуляція: конструктивне керування емоціями

Самоусвідомлення як здатність розуміти власні емоції, думки та цінності, а також те, як вони впливають на поведінку в різних контекстах. Компоненти самоусвідомлення: усвідомлення емоцій, реалістична самооцінка, впевненість у собі, знання власних цінностей та мотивацій. Сучасне розуміння «помилок».

Конструктивне керування емоціями як наскрізне вміння: здатність розуміти, приймати та ефективно реагувати на власні почуття й адекватно сприймати емоції інших. Чітке розуміння своїх відчуттів. Відчуття емоції без засудження. Вибір здорових способів вираження почуттів. Здатність змінювати поведінку відповідно до емоційного стану, щоб досягти бажаних результатів, не піддаватися руйнівним імпульсам.

Практичні інструменти для розвитку самоусвідомлення та саморегуляції в освітньому процесі. Практики Моделі стійкості спільнот (МСС) як інструмент тілесної та емоційної грамотності для розвитку стресостійкості. Набір навичок, скерованих на увагу до тіла й плекання приємних і нейтральних самовідчуттів у ньому («Зчитування», «Заземлення», «Ресурсність», «4 стихії»). Практики «Миттєва допомога!». Робота з «автоматичними думками», які викликають сильні емоції.

Тема 2.2. Соціальна обізнаність і співпраця з іншими

Соціальна обізнаність як здатність розуміти позицію інших людей, зокрема тих, хто походить з іншого середовища, культури та контексту, а також здатність до співпереживання. Поняття емпатії. Розуміння соціальних та етичних норм. Толерантність і прийняття інших. Готовність до надання допомоги. Феномен альтруїзму.

Співпраця з іншими як наскрізне вміння: об’єднання зусиль, знань і ресурсів таким чином, щоб результат перевершував суму індивідуальних внесків. Здатність слухати, розуміти та враховувати думки інших. Визначення й виконання обов’язків у команді. Готовність підтримувати однолітків і одноліток та ділитися знаннями. Усвідомлення колективної відповідальності за результат.

Практичні інструменти розвитку в учнівства соціальної обізнаності та здатності до співпраці. Ігри та вправи: «Театр емоцій 2.0», «Палітра емоцій», «Спільний малюнок», «Вежа з соломинок».

Тема 2.3. Навички міжособистісного спілкування: розв’язання проблем і конфліктів

Розв’язання проблем як комплексна навичка визначення, аналізу та подолання перешкод на шляху до досягнення мети. Чітке усвідомлення суті зовнішніх і внутрішніх труднощів. Розуміння причин, контексту та можливих наслідків. Пошук різноманітних етичних варіантів подолання. Оцінка ефективності та ризиків кожного варіанту. Реалізація обраного плану дій. Аналіз успішності рішення та коригування за потреби.

Активне слухання, доброзичливе спілкування та розв’язання конфліктів. Чітке висловлення ідей і відкритий обмін інформацією. Конструктивний пошук спільних рішень у разі розбіжностей. Скринінг конфліктної ситуації. Модель комунікації «бодінот» (bodyknot) у розв’язанні конфліктів.

Практичні інструменти розвитку в учнівства здатності до розв’язання проблем: «Розслідування труднощів», «Мозковий штурм. Пошук варіантів», «Аналіз ризиків і вигод», «План дій і зворотний зв’язок». Вправи для проведення з дітьми.

Тема 2.4. Відповідальне ухвалення рішень: критичне і системне мислення

Критичне мислення як здатність аналізувати інформацію неупереджено, оцінювати її достовірність, знаходити логічні зв’язки та формувати власні обґрунтовані висновки. Системне мислення як уміння бачити цілісну картину, розуміти, як різні частини взаємодіють між собою у складній системі. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків, передбачення наслідків змін та розуміння динаміки процесів, а не лише окремих елементів.

Відповідальне ухвалення рішень як здатність робити турботливий і конструктивний вибір особистої поведінки та соціальної взаємодії в різних ситуаціях. Компоненти: діагностика ситуації, пошук альтернативних рішень, усвідомлення наслідків, вибір на основі цінностей.

Практичні інструменти для розвитку критичного й системного мислення в освітньому процесі. Вправи на розвиток критичного мислення: «Детектив думкою», «П’ять чому», «За і проти». Вправи на розвиток системного мислення: «Мапа зв’язків», «Що буде, якщо…?», «Аналіз системи чи предмету. Хто залучений до її функціонування».

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Самодіагностика рівня власних соціально-емоційних навичок (анкетування, самооцінювання, рефлексія) з опорою на рамку CASEL.
2. Аналіз ресурсів CASEL та застосунку How We Feel; добір інструментів під власну освітню галузь.
3. Практикум «Моделі стійкості спільнот»: відпрацювання навичок «Зчитування», «Заземлення», «Ресурсність», «4 стихії».
4. Практикум «Миттєва допомога!»: моделювання ситуацій гострого емоційного напруження в класі.
5. Ігрові практики розвитку емпатії: «Театр емоцій 2.0», «Палітра емоцій» з подальшою рефлексією.
6. Вправи на співпрацю: «Спільний малюнок», «Вежа з соломинок» — аналіз командних ролей і колективної відповідальності.
7. Розбір кейсів шкільних конфліктів із застосуванням моделі комунікації «бодінот»; вправа «Розслідування труднощів».
8. Вправи на критичне та системне мислення: «Детектив думкою», «П’ять чому», «За і проти», «Мапа зв’язків».
9. Груповий проєкт «Інтеграція СЕН у шкільні предмети»: розроблення й презентація фрагмента уроку з елементами СЕН.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Опрацювати перелік наскрізних умінь у державних стандартах початкової, базової середньої та профільної середньої освіти; скласти конспект (обсяг — 1–2 сторінки).
2. Проаналізувати результати міжнародного дослідження ДоСЕН та визначити, які висновки застосовні до практики власного закладу освіти.
3. Порівняти дві міжнародні програми СЕН (за вибором) за критеріями мети, змісту та умов адаптації до українського контексту.
4. Дібрати не менше п’яти практик СЕН для власної освітньої галузі й обґрунтувати їх доцільність.
5. Написати рефлексивне есе (обсяг — 0,5–1 сторінка) на тему: «Які соціально-емоційні навички я хочу розвинути в собі як педагог і що для цього готовий(а) змінити у своїй практиці?».
6. Підготувати структуру групового проєкту «Інтеграція СЕН у шкільні предмети».

За результатами навчання слухачі знатимуть:

• суть соціально-емоційного навчання, його складники та роль у формуванні наскрізних умінь учнівства, визначених державними освітніми стандартами;
• зміст поняття емоційного інтелекту та методи вимірювання соціально-емоційних навичок;
• результати міжнародних досліджень ДоСЕН і TALIS та можливості їх урахування в освітньому процесі;
• міжнародні програми СЕН та умови їх адаптації до українського культурного контексту.

Слухачі набудуть (вдосконалять) уміння, навички та способи діяльності:

• пояснювати роль СЕН у формуванні критичного та системного мислення, конструктивного керування емоціями, розв’язання проблем і співпраці з іншими;
• застосовувати інструменти та практики СЕН у різних навчальних і виховних ситуаціях;
• добирати вправи й техніки відповідно до вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
• аналізувати конфліктні та проблемні ситуації в освітньому середовищі й обирати конструктивні стратегії їх розв’язання;
• оцінювати результативність упровадження СЕН за вимірюваними показниками;
• створювати безпечне, здорове та інклюзивне освітнє середовище, сприятливе для емоційного розвитку й набуття наскрізних умінь усіма учасниками освітнього процесу;
• розробляти й презентувати проєкт інтеграції СЕН у викладання шкільних предметів.