ПРОГРАМА підвищення кваліфікації вчителів біології та хімії закладів загальної середньої освіти, які викладають у 7-9 класах СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ біології та хімії В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Особливістю програми є активна практична діяльність слухачів та виконання навчально-дослідницьких завдань.

Самостійна робота передбачає опрацювання науково-методичної літератури, вивчення функціоналу цифрових і віртуальних лабораторій, виконання практичних і рефлексивних завдань.

Зміст програми включає 3 модулі та 10 взаємопов’язаних тем. Наприкінці навчання слухачі проходять підсумкове тестування (30 запитань) та здійснюють захист власного методичного кейсу. Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає: 30 год, з них: 6 год — лекційні заняття, 18 год — практична робота, 2 год  — самостійна робота, 4 год  — контрольні заходи.

Підсумкові заходи включають: захист двох практичних завдань та підсумкове тестування. 

Навчально-тематичний план

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до організації освітнього процесу в Новій українській школі

Тема 1.1. Сутність і характеристика сучасних підходів до навчання в НУШ

Ключові питання до теми. Підхід як стратегія навчання, що інтегрує методи, форми та прийоми освітньої діяльності. Характеристика компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів. Їх взаємозв’язок і взаємодоповнюваність. Переорієнтація освітнього процесу на розвиток життєвих навичок учнів.

Тема 1.2. Діяльнісні стратегії навчання: проблемне та проєктне навчання

Ключові питання до теми. Сутність проблемного навчання, механізми створення проблемної ситуації. Проєктне навчання: структура, етапи, планування навчального проєкту. Спільні та відмінні риси проблемного і проєктного навчання. Практична зорієнтованість освітнього процесу.

Тема 1.3. Кооперативне навчання та розвиток навичок співпраці

Ключові питання до теми. Методи кооперативного навчання. Умови ефективної групової роботи. Формування 4К-умінь. Стратегії кооперації в класі. Організація взаємодії учнів, попередження конфліктів. Матриця оцінювання групової діяльності.

Тема 1.4. STEM-орієнтований та інтегративний підходи в навчанні

Ключові питання до теми. Стратегії інтеграції природничих наук, технологій, інженерії та математики (STEM) у єдиний контекст. Методологія розробки інтегрованих уроків, що базуються на вирішенні інженерних викликів. Використання сучасного цифрового інструментарію (датчиків, віртуальних симуляторів, конструкторських рішень) для проведення пошукової діяльності. Формування культури наукового експерименту та аналізу отриманих даних.

Тема 1.5. Глибинне, рефлексивне навчання та розвиток критичного мислення

Ключові питання до теми. Динамічна адаптація освітніх методик до сучасних викликів. Огляд та практичне освоєння платформ для віртуальних досліджень (PhET, Mozaik, BioInteractive). Використання хмарних сервісів для спільної роботи в реальному часі. Методика гейміфікації навчання через інтерактивні вправи на WordWall та Kahoot. Створення електронного контенту, що забезпечує безперервність навчання незалежно від формату взаємодії.

МОДУЛЬ 2. Методичні підходи та освітні практики щодо реалізації сучасних підходів до викладання біології та хімії 

Тема 2.1. Організація діяльнісного навчання та взаємодія вчителя і учнів 

Ключові питання до теми. Переосмислення ролі педагога: перехід від домінування до модерації та супроводу. Алгоритм побудови уроку.. Практичне застосування авторських технік (зокрема класифікаційних карток) для структурування логічних зв'язків. Створення сценаріїв занять, де учень самостійно «відкриває» знання через серію керованих активностей.

Тема 2.2. Засади глибинного навчання та підходи до розвитку критичного мислення і когнітивної гнучкості

Ключові питання до теми. Відмінності глибинного та поверхневого навчання. Використання таксономії Блума для стимулювання вищих рівнів мислення (аналіз, синтез, оцінка). Технологія «6 капелюхів» як інструмент багатогранного погляду на проблему. Розвиток когнітивної гнучкості через зміну контекстів та використання Mind Mapping для візуалізації складних процесів. Дискусія як засіб формування аргументованої позиції.

Тема 2.3. Реалізація проблемного навчання через проєктування проблемних ситуацій

Ключові питання до теми. Мистецтво створення інтелектуального дефіциту та когнітивного дисонансу на початку заняття. Перетворення сухих фактів підручника на живі дослідницькі кейси. Методика «Лабораторія запитань»: як навчити дітей формулювати гіпотези та шукати шляхи їх перевірки. Використання цифрових симуляцій для проведення безпечних експериментів та перевірки найсміливіших припущень

Тема 2.4. Організація проєктної діяльності учнів: від ідеї до освітнього результату

Ключові питання до теми. Менеджмент навчальних проєктів: від виявлення актуальної проблеми до публічного захисту продукту. Методологія наукового пошуку: робота із залежними та незалежними змінними, контроль умов, обробка статистичних даних. Оцінка ризиків та похибок. Диференціація короткострокових досліджень та тривалих проєктів. Розробка критеріїв оцінювання, що враховують як процес, так і кінцевий результат.

Тема 2.5. Розроблення компетентнісно орієнтованого навчального завдання

Ключові питання до теми. Алгоритм створення завдань, що мають життєвий контекст (context-based learning). Структурні елементи: мотиваційний стимул, робота з різними джерелами інформації (текст, графік, схема), задачне формулювання. Розробка рубрикаторів та дескрипторів оцінювання, що дають дитині чітке розуміння шляху до успіху. Залучення учнів до самокорекції та партнерського оцінювання.

МОДУЛЬ 3. Моніторингово-аналітичний

Ключові питання до теми. Комплексний підсумок результативності навчання: аналіз динаміки професійного розвитку педагога. Рефлексія щодо освітньої мобільності: готовність вчителя до швидкої зміни технологій та форматів викладання. Експертна оцінка розроблених методичних продуктів (кейсів, завдань, проєктів) на предмет їх відповідності стандартам НУШ.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань (два на вибір)

1. Розробка технологічної карти інтегрованого уроку на стику біології та хімії (наприклад, «Хімічний склад клітини», «Екологічна роль оксидів» тощо).
2. Створення інтерактивної вправи або віртуального досліду за допомогою цифрових сервісів (LearningApps, PHeT).
3. Розробка фрагмента уроку з використанням компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів 
4. Моделювання проблемної ситуації до теми з біології або хімії та розробка системи запитань для її розв’язання 
5. Створення навчального STEM/STEAM-проєкту з інтеграцією природничих дисциплін із визначенням етапів, ролей учасників та очікуваних результатів.
6. Розробка алгоритму організації кооперативного навчання (робота в групах) із використанням методів формування 4К-компетентностей та матриці оцінювання.
7. Створення кейсу для розвитку критичного мислення із застосуванням таксономії Блума, технології «6 капелюхів» або Mind Mapping.
8. Розробка компетентнісно орієнтованого навчального завдання з реальним життєвим контекстом, включаючи критерії оцінювання та дескриптори результатів.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Переваги і виклики впровадження інтегрованих курсів у освітній процес.
2. Особливості реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів у викладанні біології та хімії.
3. Ефективність використання проблемного та проєктного навчання у формуванні наукового мислення учнів.
4. Роль кооперативного навчання у розвитку учнів під час вивчення природничих дисциплін.
5. Методи розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості під час вивчення біології та хімії.
6. Підходи до створення компетентнісно орієнтованих завдань із життєвим контекстом у природничій освіті.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Закон України «Про освіту». URL: Перейти за покликанням
2. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: Перейти за покликанням
3. Постанова КМУ № 800 від 21.08.2019 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації педагогічних працівників» (зі змінами). URL: Перейти за покликанням
4. Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–6 класів (наказ МОН № 289 від 01.04.2022). URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Бутенко О. та ін. Інтегровані курси природничих наук у Новій українській школі. – К.: Генеза, 2023.
2. Савченко О.Я. Дидактика Нової української школи. – К.: Освіта, 2022.
3. Засєкіна Т.М. Природничі науки: теоретико-методичні засади реалізації інтегрованого підходу. – К.: Педагогічна думка, 2024.
4. Василенко С.В. Методика навчання хімії та біології в основній школі за стандартами НУШ. – К.: Ранок, 2023.

Додаткова література

1. STEM-освіта: теорія і практика / за ред. О.М. Спірін. – К.: НАПН України, 2024.
2. Онлайн-ресурси для природничих наук: посібник для вчителів / уклад. І.І. Іванова. – Львів: ЛНУ, 2025.
3. Локшина О.І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика. – К., 2009. 
4. Локшина О.І. Формування ключових компетентностей учнів через інтерактивне навчання // Педагогічний вісник. – 2020. – № 3. – С. 45–52.
5. Морзе Н.В. Цифрові технології в освітньому процесі: від віртуальної лабораторії до штучного інтелекту. – К., 2025.
6. Шаламов Р.В. Сучасні підходи до викладання біології: дослідницький метод та критичне мислення. – Харків: Соняшник, 2023.
7. Шульга С.В. Інтегроване навчання природничих наук: методичні рекомендації для вчителів 7-9 класів. – К.: Педагогічна преса, 2024.
8. Попель П.П. Хімічний експеримент у сучасній школі: традиції та інновації. – К.: Академія, 2022.

Знання і розуміння

• характеризують сучасні підходи до навчання;
• розрізняють проблемне і проєктне навчання;
• знають умови ефективного кооперативного навчання;
• розуміють сутність діяльнісного підходу;
• визначають ознаки глибинного навчання;
• володіють стратегіями розвитку критичного мислення.

Уміння

• організовувати навчання на засадах сучасних підходів;
• застосовувати діяльнісні методи;
• проєктувати уроки (проблемні, проєктні, кооперативні);
• створювати компетентнісно орієнтовані завдання;
• планувати навчальні проєкти;
• формувати критичне мислення учнів;
• організовувати рефлексивне освітнє середовище.

Терміни реалізації програми будуть визначені за результатами формування груп