ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття. Особливістю практичних занять є виконання завдань, аналіз конкретних ситуацій. Підсумкові заходи передбачають виконання підсумкового комплексного завдання та тестів. 

Зміст програми складається з 2 модулів та 12 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, - 100 балів. Прохідний бал – 60. Учасники, які успішно пройшли навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат. 

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає: 30 год, з них: 10 годин - лекційні заняття, 18 годин - практична робота, 2 години – контрольні заходи.

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА ТА  АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Тема 1.1. Інформаційно-цифрова компетентність як складова професійної майстерності педагога	2				2
Тема 1.2. Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища: можливості, переваги та виклики створення		2			2
Тема 1.3. Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі		2			2
Тема 1.4. Медіаосвітні тренди в умовах інформаційної війни	2				2
Тема 1.5. Академічна культура та доброчесність як основа сталого розвитку закладу освіти	2				2
Тема 1.6. Інструменти розвитку культури академічної доброчесності на основі ШІ; онлайн сервіси перевірки текстів на плагіат	2	2			4
Разом за модулем	8	6			14
МОДУЛЬ 2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА
Тема 2.1. Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів	2				2
Тема 2.2. Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання		2			2
Тема 2.3. Візуалізація та ефективна співпраця в освітньому процесі через засоби цифрових технологій та штучного інтелекту		4			4
Тема 2.4. Потенціал хмарних технологій для створення мультимедійних ресурсів в педагогічній діяльності.		2			2
Тема 2.5. Створення освітнього контенту засобами штучного інтелекту		2			2
Тема 2.6. Штучний інтелект для автоматизації рутинних завдань учителя		2			2
Разом за модулем	2	12			14
Підсумкові заходи				2	2
Усього	10	18		2	30

 

1. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА ТА АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

 

Тема 1.1. Інформаційно-цифрова компетентність як складова професійної майстерності педагога.

Нормативно-правове регулювання впровадження цифрових технологій в освітню систему України. Інформаційно-цифрова компетентність педагога як ключовий компонент професійної майстерності: структурні складові, рівні сформованості, міжнародні та національні рамкові документи (DigCompEdu, DigComp). Роль цифрової грамотності у підвищенні якості освітнього процесу та професійному зростанні вчителя. Готовність педагога до роботи в умовах цифровізації: самооцінювання на платформі SELFIE for Teachers.

 

Тема 1.2. Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища: можливості, переваги та виклики створення.

Сутність і структура електронного освітнього середовища: ключові поняття, компоненти та принципи організації. Огляд сучасних цифрових платформ, інструментів та сервісів, що забезпечують ефективну взаємодію учасників освітнього процесу. Можливості цифрового середовища для організації навчання, комунікації, співпраці та управління освітнім контентом. Переваги впровадження електронного середовища: індивідуалізація навчання, доступність освітніх ресурсів, розширення меж класної кімнати. Практичні підходи до проєктування та наповнення електронного освітнього середовища з урахуванням потреб педагога та здобувачів освіти.

 

Тема 1.3. Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі.

Сутність поняття цифрової безпеки та цифрового добробуту в контексті освітньої діяльності. Основні загрози цифрового середовища: кіберзагрози, фішинг, шахрайство, маніпуляції та дезінформація — як їх розпізнати та протидіяти. Захист персональних даних і приватності в мережі: правові аспекти та практичні поради. Відповідальна комунікація в соціальних мережах і месенджерах: формування позитивного цифрового іміджу педагога. Кібербулінг: розпізнавання, запобігання та алгоритм реагування в освітньому середовищі. Цифровий добробут і психологічна безпека: профілактика цифрової залежності та збереження балансу між онлайн- і офлайн-життям. Роль педагога у формуванні культури відповідальної та безпечної поведінки учнів у цифровому просторі.

 

Тема 1.4. Медіаосвітні тренди в умовах інформаційної війни.

Захист від деструктивного впливу медіа. Аналіз медіаосвітніх трендів  сьогодення (здоровʾязбережувальний, інформаційний патріотизм, цифровий гуманізм), що постали як відповідь на виклик воєнного часу. Правила інформаційної гігієни.

 

Тема 1.5. Академічна культура та доброчесність як основа сталого розвитку закладу освіти.

Академічна культура та доброчесність як соціальний капітал. Розвиток людського потенціалу через шкільну освіту як шлях до формування покоління, здатного діяти на принципах академічної свободи, суспільної відповідальності, пошани до людської гідності і дотримання академічної доброчесності. Академічна доброчесність - частина інституційної політики, основа сталого розвитку закладу освіти: створення гуманного та рівноправного освітнього середовища, врахування потреб і запитів кожного учасника, сповідування прав і свобод, обов’язків і відповідальності, формування нетерпимості до нечесності й проявів корупції. Залучення та розширення можливостей викладачів і учнів.

 

Тема 1.6. Інструменти розвитку культури академічної доброчесності на основі ШІ; онлайн сервіси перевірки текстів на плагіат.

Передумови появи штучного інтелекту у просторі академічної доброчесності. Впровадження технологій на основі штучного інтелекту в освітній процес: переваги та ризики. Етичні та правові аспекти використання штучного інтелекту в освіті. Теоретичні основи етики та права ШІ в освіті. Актуальні нормативні та рекомендаційні документи щодо авторства ШІ. Як правильно позначати використання ШІ в освітніх матеріалах. Методичні та етичні документи (приклади, посилання, чек-листи). Як орієнтовно визначити частку ШІ в роботі. Кейс практичних рекомендацій.

 

МОДУЛЬ 2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

 

Тема 2.1. Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів.

Класифікація цифрових освітніх ресурсів за типом, форматом, дидактичним призначенням та способом використання: навчальні відео, інтерактивні вправи, електронні підручники, освітні платформи, симулятори, тести тощо. Критерії добору електронних освітніх ресурсів: відповідність навчальній програмі, віковим особливостям здобувачів освіти, доступність, технічна зручність та педагогічна цінність. Оцінювання якості цифрових ресурсів: достовірність джерел, актуальність змісту, дотримання авторського права та ліцензійних умов. Модифікація та адаптація існуючих електронних ресурсів під потреби конкретного освітнього середовища, вікової групи чи індивідуальних особливостей учнів. Практичні підходи до систематизації, зберігання та організації цифрової бібліотеки педагога для ефективного використання в освітньому процесі.

 

Тема 2.2. Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання.

Сутність і роль цифрового оцінювання в сучасному освітньому процесі: від контролю знань до підтримки навчального прогресу учнів. Види оцінювання в цифровому середовищі: формувальне, підсумкове, взаємооцінювання та самооцінювання — особливості реалізації засобами цифрових технологій. Огляд сучасних платформ і сервісів для створення тестів, опитувань та інтерактивних завдань.

 

Тема 2.3. Візуалізація та ефективна співпраця в освітньому процесі через засоби цифрових технологій та штучного інтелекту.

Роль візуалізації у навчанні: психолого-педагогічні засади та переваги візуального представлення інформації для підвищення рівня засвоєння знань. Огляд цифрових інструментів для створення візуального контенту: інфографіки, ментальних карт, інтерактивних презентацій, схем та діаграм. Можливості штучного інтелекту у створенні візуального освітнього контенту: генерація зображень, автоматизація оформлення, адаптація матеріалів до потреб аудиторії. Цифрові платформи для організації спільної роботи учасників освітнього процесу: синхронна та асинхронна співпраця, спільне редагування, командні проєкти та обмін ідеями. Інструменти ШІ для підтримки колаборативного навчання: автоматизований розподіл ролей, аналіз групової взаємодії, персоналізований супровід учасників спільної діяльності. Практичні сценарії використання цифрової візуалізації та інструментів співпраці на різних етапах уроку: мотивація, подача нового матеріалу, закріплення, рефлексія.

 

Тема 2.4. Потенціал хмарних технологій для створення мультимедійних ресурсів в педагогічній діяльності.

Огляд апаратних та програмних засобів для запису та захвату відео. Створення навчального відео за допомогою запису екрану та за допомогою цифрових пристроїв. Огляд програмних засобів для редагування відео та аудіо. Створення відеоряду з відео фрагментів.

 

Тема 2.5. Створення освітнього контенту засобами штучного інтелекту.

Огляд сучасних ШІ-інструментів для створення освітнього контенту: текстові генератори, зображення, відео, аудіо та інтерактивні матеріали. Практичні техніки ефективної взаємодії зі штучним інтелектом: основи промпт-інжинірингу для педагога — як формулювати запити для отримання якісного освітнього контенту. Створення засобами ШІ навчальних текстів, пояснень, завдань, тестів, сценаріїв уроків та дидактичних матеріалів з урахуванням вікових особливостей і навчальних потреб здобувачів освіти. 

 

Тема 2.6. Тема 2.5. Штучний інтелект для автоматизації рутинних завдань учителя.

Автоматизоване створення навчальних матеріалів. Генерація завдань різних рівнів складності, самостійних і контрольних робіт, тестів, диференційованих вправ. Швидке оновлення та варіативність контенту. Освітні платформи зі вбудованим ШІ.

 

3.1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Розробіть проєкт власного електронного освітнього середовища для вашого предмета або класу: визначте його структуру, перелік необхідних цифрових інструментів, способи організації навчального контенту. Представити проєкт у вигляді схеми або інфографіки з коротким описом кожного компонента та обґрунтуванням вибору інструментів.
2. Розробіть для учнів вашого класу/групи міні-урок або інтерактивне завдання на тему безпечної поведінки в цифровому просторі.
3. Розробіть формувальне оцінювання з теми вашого предмета, використовуючи один із сервісів: Google Forms, Quizizz або Classtime та інші. Завдання має містити різні типи запитань.
4. Розробіть сценарій колаборативного завдання для учнів із використанням цифрової дошки Miro або Padlet. Опишіть: навчальну мету, розподіл ролей у групі, інструкцію для учнів та критерії оцінювання спільної роботи. 
5. Створіть хмарну папку (Google Drive або OneDrive) з тематичною добіркою мультимедійних ресурсів до однієї навчальної теми: відео, презентація, інтерактивне завдання, документ для спільної роботи. Налаштуйте рівні доступу для учнів.
6. Розробіть мультимедійний навчальний матеріал (інтерактивну презентацію, відео або подкаст) із використанням хмарних інструментів. Матеріал має бути розміщений у хмарному сховищі з відкритим посиланням.
7. Організуйте спільну роботу над навчальним документом у хмарному середовищі: створіть Google Doc або Microsoft Word Online із завданням для учнів, що передбачає одночасне редагування, коментування та обговорення. 
8. Створіть за допомогою ШІ повний комплект дидактичних матеріалів до одного уроку/заняття: план уроку, пояснювальний текст, ілюстрацію або схему, завдання для учнів та інструмент рефлексії. 
9. Створіть тести до теми за допомогою штучного інтелекту на основі власних матеріалів. 
10. Складіть пам'ятку для учнів і батьків «Як не стати жертвою інформаційної маніпуляції» — у форматі інфографіки або ментальної карти. Пам'ятка має містити практичні поради, ілюстровані конкретними прикладами з сучасного українського медіапростору, та перелік надійних ресурсів для перевірки інформації.
11. Підготуйте методичні рекомендації для колег-педагогів щодо формування культури академічної доброчесності в умовах широкого використання цифрових технологій та штучного інтелекту.
12. Проведіть практичне порівняння щонайменше трьох онлайн-сервісів перевірки текстів на плагіат.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: Перейти за покликанням  Перейти за покликанням
2. Закон України «Про освіту». (2017).URL: Перейти за покликанням )
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту»Перейти за покликанням URL: Перейти за покликанням
4. #книгоНУШ. 36 книжок для розвитку освітян. URL: Перейти за покликанням
5. Концепція «Нова українська школа». (2016). URL: Перейти за покликанням .
6. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності» № 1340 (2021). Перейти за покликанням . 
7. Наказ МОН «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти» №904 (2022). Перейти за покликанням  
8. Міністерство освіти і науки України. (2024). Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої школи» (№1225). Міністерство освіти і науки України. Перейти за покликанням .
9. Міністерство цифрової трансформації України (2021). Концептуально-референтна Рамка цифрової компетентності педагогічних й науково-педагогічних працівників. Взято 12.09.2024 з Перейти за покликанням .  

 

Основна література

1. Оксенюк І.Л. Роль хмарних технологій у розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів. Перспективи та інновації науки. 2023. №12 (30)  С. 407-417.
2. Оксенюк І.Л. Потенціал хмарних технологій для створення мультимедійних ресурсів в педагогічній діяльності. Нова педагогічна думка. 2023. №3(115) С.
3. Оксенюк, І. Л . Можливості хмарних сервісів та штучного інтелекту для створення педагогами навчального відео. Věda a perspektivy. 2024. (3)34, 63-74. doi: 10.52058/2695-1592-2024-3(34)-63-74.
4. Гребенюк, А. В., Оксенюк, І. Л. (2024). Тривимірна графіка в сучасному освітньому процесі. Педагогічний пошук, (2)122, 45–49.
5. Гребенюк, А., Оксенюк, І. (2024). «Цифровий поворот» в освіті в контексті сталого розвитку суспільства. Information Technologies in Learning Tools, 100(2), 1-15. doi: 10.33407/itlt.v100i2.5514
6. Олешко, П. С., Оксенюк, І. Л., Андрущук, І. М. & Олійник, В. В. (Заг. ред.), & Касьян, С. П., Ляхоцька, Л. Л., Бондаренко, Л. В. (Ред. кол.). (2019). Використання електронного освітнього ресурсу для організації самостійної роботи слухачів в закладі післядипломної педагогічної освіти за змішаною формою навчання. Технологія змішаного навчання в системі відкритої післядипломної освіти: підручник (с. 132-140). Київ: ДВНЗ «Ун-т менеджменту освіти».
7. Фратавчан В. Г., Фратавчан Т. М., Лукашів Т. О., Літвінчук Ю. А. Методи та системи штучного інтелекту : навчальний посібник. Чернівці : ЧНУ, 2023. 114 с.
8. Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні : монографія / заг. ред. А. І. Шевченко. Київ, 2023. 370 с. 
9. Рубльова Н. О. Використання штучного інтелекту в освітній діяльності: для викладачів та здобувачів : науково-методичний посібник. Луцьк : ФОП Мажула Ю. М., 2025. 172 с.
10. Воротникова, І. П. (2019). Умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, 6, 101-118.
11. Бондаренко Л. В. Сучасні засоби візуалізації навчального матеріалу (скетчноутинг, скрайбінг, інтелектуальні карти) / Л. В. Бондаренко // Науково-методичні основи застосування технологій навчання в системі відкритої післядипломної педагогічної освіти : метод. посіб. – К., 2018. – 162 с.  – С. 78–95.

 

Додаткова література

1. Оксенюк, І. Л. (2022). Організація діагностики та контролю знань засобами комп’ютерного тестування. Педагогічний пошук, (1)113, 31-35.
2. Оксенюк, І. Л., & Баженков Є. В., Сафонов Ю. М., Дубовик О. А., Коломоєць Г. А.,. Малечко Т. А,. Ребрина А. А, Буянова Г. В. (Упор.) (2023). Вплив хмарних технологій на розвиток цифрової компетентності у педагогів Нової української школи. Імперативи розвитку Нової української школи в умовах цифрових трансформацій: зб. матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної очно-дистанційної конф. (с. 129-132). Київ: ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».
3. Оксенюк І. Л. (2025). Формування інформаційно-цифрової компетентності педагогів засобами хмарних технологій  в системі післядипломної педагогічної освіти[Дис. доктора філос. з освітніх, педагогічних наук, Волинський національний університет імені Лесі Українки].
4. Use of AI in education: Deciding on the future we want. UNESCO. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення 24.10.2025).
5. The future of learning: How AI is revolutionizing education 4.0. World Economic Forum. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення 24.10.2025).

Після завершення програми слухачі повинні будуть:

• усвідомлювати актуальні тренди цифрової трансформації освітнього процесу;
• визначати ключові ризики та виклики, пов’язані з цифровізацією навчання;
• організовувати цифрове робоче місце власне та здобувача освіти;
• демонструвати здатність до етичного, безпечного й ефективного застосування цифрових інструментів у педагогічній діяльності;
• дотримуватися правил цифрової безпеки та конфіденційності даних;
• здійснювати критичну оцінку достовірності інформації, надійності цифрових джерел та освітніх ресурсів;
• здійснювати добір, аналіз, адаптацію та модифікацію цифрових навчальних матеріалів відповідно до мети та потреб навчання;
• ефективно інтегрувати електронні ресурси в педагогічну практику;
• використовувати цифрові інструменти для формувального й підсумкового оцінювання;
• організовувати зворотний зв’язок та рефлексію навчання за допомогою онлайн-ресурсів;
• підтримувати професійне спілкування та співпрацю в онлайн-середовищі;
• створювати, зберігати, систематизувати та організовувати спільну (командну) роботу з електронними навчальними матеріалами;
• застосовувати інструменти штучного інтелекту для створення навчальних матеріалів, планування уроків та персоналізації навчання;
• забезпечувати дотримання авторських прав, академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення, поширення та спільного використання цифрових освітніх ресурсів;
• формувати культуру етичного використання інформації в освітньому процесі.