РЕЦЕПТИ БЕЗПЕЧНОЇ ШКОЛИ

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття та практичні заняття (тренінги). 

Особливістю практичних занять є виконання вправ, аналіз конкретних ситуацій, розв’язання професійних кейсів. 

Самостійна робота включає індивідуальну роботу з нормативними документами, методичними матеріалами. 

Підсумкові заходи – тестування (16 запитань).

Зміст програми складається з двох модулів та 7 взаємопов’язаних тем. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, ㄧ 20. Прохідний бал ㄧ 15. Учасники, які виконали 75 % програми навчання та успішно склали підсумковий тест, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми: 30 год, з них: 6 ㄧ лекційні заняття, 18 ㄧ практична робота, 4  ㄧ самостійна робота, 2 ㄧ контрольні заходи.
 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. ІНСТРУМЕНТАРІЙ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 1.1. Кризовий менеджмент в умовах суспільних змін. 

Типологія криз в освіті: безпекові, економічні, соціально-психологічні та кадрові. Життєвий цикл кризи: від прихованої фази до піку та виходу. Чому старі методи управління «стабільного часу» більше не працюють? Створення антикризової команди. Інвентаризація матеріальних і людських активів, що стають критичними під час змін. Алгоритм прийняття рішень в умовах кризи. Гнучкість освітнього процесу. Зовнішня комунікація та внутрішня комунікація: підтримка тонусу колективу, запобігання професійному вигоранню педагогів.

Управлінські інструменти: аудит ресурсності – анонімне опитування щодо  виявлення ознак вигорання; Agile-планування (Канбан-дошка); антикризовий                 чек-лист – спільний документ у Google Keep; Stand-up-наради – короткі зустрічі для синхронізації планів.

Тема 1.2. Розвиток лідерської спільноти закладу освіти. Персональний план розвитку шкільного лідера: практикум.

Засади створення лідерської спільноти ЗЗСО. Визнання лідерства та принципів командності як корпоративної цінності й пріоритетів діяльності.  Визначення структури та функцій лідерської спільноти, розподіл функцій і зон відповідальності між її членами. Формування організаційної культури, позитивного психологічного клімату діяльності лідерської спільноти. Партнерські взаємовідносини керівника з членами лідерської спільноти, запобігання виникненню конфліктних ситуацій. Створення умов для професійного та особистісного розвитку кожного члена лідерської спільноти. Сприяння керівника ЗЗСО безперервному професійному розвитку лідерів через організацію навчань, тренінгів, майстер-класів, наставництва з командоутворення та розвитку лідерських якостей. Персональний (індивідуальний) план розвитку шкільного лідера: структура, зміст, індивідуальний підхід до його побудови та реалізації. Персональний план розвитку шкільного лідера як інструмент до самомотивації, саморозвитку, самозростання.

Управлінські інструменти: колесо лідерських компетенцій – візуальний інструмент для самооцінки ключових навичок; вікно Джохарі (Johari Window) –техніка для розширення «відкритої зони» лідера через отримання зворотного зв’язку від колег; майстер-майнд групи – регулярні зустрічі лідерської команди для розв’язання реальної проблеми одного з учасників; тіньове лідерство – практика, коли потенційний лідер протягом дня супроводжує досвідченого керівника, спостерігаючи за процесом прийняття рішень; внутрішній коучинг – використання моделі «GROW».

Тема 1.3. Дистрибутивне лідерство та формування команди: як організувати сучасний заклад освіти.

Забезпечення умов для дистрибутивного лідерства. Засади формування управлінської та шкільної лідерських команд. Розподіл завдань щодо функціональних обов’язків, особистісних i лідерських якостей. Організація процесу делегування відповідальності та повноважень окремим учасникам освітнього процесу aбo лідерським спільнотам закладу освіти. Мотивування директором ЗЗСО учасників освітнього процесу до активної участі у прийнятті рішень, здобуванні найкращого практичного лідерського досвіду. Залучення педагогічного, учнівського, батьківського колективів до планування діяльності ЗЗСО. Організація контролю / взаємоконтролю i відповідальності / взаємовідповідальності лідерів за доручені справи. Відкритість i прозорість у звітності перед засновником та учасниками освітнього процесу.

Управлінські інструменти: матриця відповідальності – інструмент для визначення ролей у проєктах; делегування повноважень – техніка визначення рівня автономії працівника; командний договір – спільне напрацювання правил гри (як ми комунікуємо, як вирішуємо конфлікти, як святкуємо перемоги); інструмент               360-градусного зворотного зв’язку – система оцінювання, за якою педагог отримує фідбек від колег, учнів, батьків; Канбан-методологія – використання спільних цифрових просторів (Notion, Slack, Microsoft Teams) для управління завданнями, де кожен бачить прогрес усієї команди. 

Тема 1.4. Підприємницька трансформація школи: проєктний підхід, фінансова грамотність та стратегічне партнерство.

Компетентність підприємництва та фінансової грамотності, її місце в освітньому процесі. Колаборативне навчання і підприємницьке ставлення до освітньої діяльності. Навчання на основі проєктів у межах освітнього процесу та поза ним. Залучення представників бізнесу для налагодження партнерства в освіті.  Мотивація до професійного розвитку педагогів та учнів за допомогою проєктів. Розроблення підприємницьких проєктів i програм із залученням учасників освітнього процесу з метою вирішення потреб суспільства. Залучення додаткових коштів на розвиток ЗЗСО за допомогою проєктів. Соціальне проєктування. Шкільне підприємництво. Роль закладу освіти як партнера місцевої громади, шкільне громадське бюджетування.

Управлінські інструменти: грант-менеджмент – формування внутрішнього проєктного офісу; шкільний громадський бюджет; візуалізація шкільних проєктів; визначення чітких показників успіху для кожного шкільного проєкту; фандрейзингова стратегія – план дій із залучення ресурсів; модель шкільного підприємництва (School Enterprise) – створення легальних механізмів для реалізації учнівських товарів чи послуг.

МОДУЛЬ 2. ПОЛІТИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Тема 2.1. Концепція благополуччя та добробуту в закладі загальної середньої освіти. Упровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній процес.

Здійснення директором політики створення i розвитку благополуччя, добробуту в ЗЗСО, що сприяє відчуттю спільноти та відповідальності за вдосконалення кожної особистості. Структура i зміст концепції благополуччя та добробуту в ЗЗСО. Емоційне, фізичне, психологічне, когнітивне, соціальне благополуччя учасників освітнього процесу. Створення умов для розвитку унікальності й індивідуальності всіх учасників освітнього процесу ЗЗСО. Використання здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі: формування навичок психологічної гігієни та саморефлексії.

Управлінські інструменти: аудит добробуту – проведення комплексного оцінювання освітнього середовища; стратегічний план «Здорова школа» –  інтеграція цілей благополуччя в стратегію розвитку закладу; дизайн-мислення – залучення учнів і вчителів до проєктування «зон релаксації»; програми розвитку емоційного інтелекту; хвилинки психологічного розвантаження (Mindfulness) – короткі практики медитації або дихальні вправи.

Тема 2.2. Запобігання і протидія мобінгу та булінгу в освітньому середовищі.

Поняття мобінгу в освітньому середовищі. Причини, ознаки мобінгу i способи запобігання проявів цькування серед педагогічних працівників. Поняття булінгу в освітньому середовищі та його типові ознаки. Принципи побудови антибулінгової політики закладу загальної середньої освіти. План заходів із протидії булінгу (цькуванню), його структурні елементи, порядок затвердження i оприлюднення. Роль керівника у створенні сприятливих умов для забезпечення освітнього процесу в атмосфері поваги, партнерської взаємодії, взаємодопомоги, взаємопідтримки, формуванні національних, морально-етичних цінностей, що сприяють створенню атмосфери професійного й особистісного зростання учасників освітнього процесу.

Управлінські інструменти: антибулінгова програма закладу – розробка та затвердження внутрішнього регламенту; опитування серед учнів та вчителів для виявлення «прихованої» напруги; скринька довіри – створення каналів швидкого зв’язку (Google-форми, чат-боти); картування «зон ризику» – визначення місць у закладі (коридори, роздягальні).

Тема 2.3. Батьки, громада, школа: як партнерство впливає на безпеку освітнього середовища.

Організація партнерських взаємовідносин з батьками й особами, що ïx замінюють. Форми та принципи ефективного партнерства в організації безпечного освітнього середовища ЗЗСО. Спільне вироблення правил культури співпраці. Відповідальність директора ЗЗСО за розвиток співпраці. Сучасні виклики у формуванні безпечного освітнього середовища. Залучення директором ЗЗСО батьків до подолання викликів.

10 кроків до створення безпечного освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти. Кодекс безпечного освітнього середовища, його роль у соціальному навчанні, формуванні особистої гідності, безпеки життя та громадянської позиції учасників освітнього процесу. Алгоритм i етапи створення Кодексу безпечного освітнього середовища, його структурні компоненти. Реалізація i моніторинг виконання положень Кодексу безпечного освітнього середовища.

Управлінські інструменти: структуровані платформи (Slack, Discord або спеціальні модулі в e-school/Human); диджитал-панель (Dashboard) безпеки – доступна батькам сторінка (на сайті чи в додатку) з актуальним статусом: стан укриття, наявність запасів води / ліків, графік чергувань, протоколи дій під час НС; інструмент «Social Listening» – регулярний моніторинг настроїв через короткі                         (1–2 хв) імпульс-опитування в Google Forms або Mentimeter для виявлення прихованих конфліктів чи нових запитів родин.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

1. Вправа «Аудит безпечного простору» (метод «360 градусів»). Пройдіть по школі та укриттю, оцініть простір, його безпечність, заповніть чек-лист із позиції: а) першокласника; б) учителя-предметника; в) мами учня.
2. Вправа «Сценарне планування: що, якщо..?» Оберіть критичну ситуацію (наприклад: «Тривала повітряна тривога закінчилася за 15 хвилин до початку уроків, частина вчителів не встигає доїхати»). Запропонуйте 3 варіанти дій та оберіть найбільш безпечний і ефективний.
3. Вправа «Колесо благополуччя учасника освітнього процесу». Намалюйте коло, розділене на 5 секторів відповідно до складових благополуччя. Оцініть за 10-бальною шкалою рівень реалізації кожного виміру у вашому закладі освіти (або у вашому класі). Питання для рефлексії: Який сектор набрав найменше балів? Чому? Які конкретні бар’єри в освітньому середовищі заважають розвитку цієї сфери? Запропонуйте 3 кроки для покращення ситуації.
4. Вправа «Три риси, три дії, три точки зростання». Опишіть 3 власні лідерські якості або компетентності, що можуть бути корисними в розвитку лідерської спільноти (управлінські, комунікативні, командні, креативні тощо); запропонуйте 3 конкретні дії, які ви готові реалізувати протягом найближчого періоду (місяць / семестр) для розвитку лідерської спільноти; до кожної дії визначте: очікуваний результат для команди; критерій, за яким ви зрозумієте, що дія була успішною.
5. Вправа – стратегічна практика «Атмосфера довіри» (роль керівника). Як керівник ЗЗСО розробіть «Кодекс етики взаємодії» для педагогічного колективу. Вимоги: документ має містити 5–7 конкретних правил, що унеможливлюють мобінг. Наприклад, правило прозорої комунікації: будь-яка критика професійної діяльності висловлюється лише віч-на-віч, без переходу на особистості. Запропонуйте один захід тімбілдингу, який сприятиме партнерській взаємодії, а не конкуренції.
6. Вправа «Аудит командних ролей». Визначте власну переважну роль та сформуйте карту команди ЗЗСО. Обговоріть у групі, яких ролей не вистачає і як це впливає на ефективність команди.
7. Вправа «Пастка делегування». Розгляньте 10 завдань директора закладу освіти, розподіліть ці справи за матрицею Ейзенхауера або рівнями делегування по групах. Презентуйте результати та обговоріть  питання: Чому керівники бояться делегувати? Які ризики та як їх уникнути?
8. Вправа «Карта безпеки школи». Об’єднайтеся у групи по 4 особи. Розподіліть між собою такі ролі: учителі, батьки, представники громади, учні. У схемі школи (або плані)  позначте: безпечні місця, зони потенційного ризику, небезпечні ділянки. Визначте, хто може допомогти вирішити проблеми (школа / батьки / громада).
9. Вправа «Безпечна школа через рік». Об’єднайтеся у групи по 3–4 особи. Кожна група готує відповіді на 3 питання: 1. Яким має бути безпечне середовище?                    2. Що змінилось у взаємодії батьків, школи, громади? 3. Які 3 кроки потрібно зробити вже зараз? Презентуйте результати роботи у вигляді постера.
10. Вправа «Мотиватори». Об’єднайтеся у групи відповідно до категорій учасників освітнього процесу: адміністрація закладу освіти, педагогічні працівники, здобувачі освіти (учні), батьківська спільнота, громадськість та засновник. Кожна група визначає 3–5 ключових факторів (мотивів), що спонукатимуть представників їхньої ролі активно долучитися до створення, покращення, підтримки безпечного освітнього середовища. Після презентації результатів учасники спільно класифікують напрацьовані мотиви в матрицю мотивів, розподіляючи їх за різними групами: економічні, організаційні, соціально-психологічні тощо.
11.  Вправа – проєкт «Школа майбутнього». Об’єднайтеся у групи для вибору одного варіанта внесення змін до освітнього середовища й розробіть рішення щодо впровадження обраної ідеї. У процесі роботи зазначте: цілі, завдання, результати, ресурси (матеріальні, фінансові, людські), цільові зацікавлені групи та ризики.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання: 

Чи володіє кожен педагог вашого закладу навичками першої психологічної допомоги та чи є чіткий маршрут перенаправлення до фахівців?

1. Як організовано вами зворотний зв’язок з батьками в умовах кризи? Визначте, він є конструктивним, чи лише інформувальним?
2. Як змінилася ваша модель прийняття рішень: стала більш авторитарною (що допустимо в гострій фазі кризи) або залишилася демократичною?
3. У чому полягає взаємозалежність між рівнем психологічного, фізичного добробуту вчителя (включно з навичками психогігієни) та якістю освітнього середовища, яке він створює для учнів? Які види благополуччя ви знаєте? 
4. Наведіть приклади практичних дій, що сприяють формуванню емоційного та психологічного благополуччя.
5. Які управлінські рішення та особисті лідерські дії перетворюють окремих педагогів на дієву лідерську спільноту школи?
6. У чому полягає ключова відмінність між суб’єктами мобінгу й суб’єктами булінгу в закладі освіти? Чи може педагогічний працівник бути одночасно жертвою мобінгу з боку колег та булером стосовно учня? 
7. Протягом якого часу керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та службу у справах дітей після отримання заяви про випадок булінгу? (негайно, протягом доби, протягом 3 днів). 
8. Назвіть три обов’язкові структурні елементи плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, що мають бути оприлюднені на вебсайті закладу освіти.
9. У яких видах діяльності керівника закладу освіти доцільно застосовувати дистрибутивне лідерство?
10. Які управлінські рішення варто делегувати членам команди?
11. Як змінюється роль керівника закладу освіти від  «центру ухвалення рішень» до фасилітатора процесів?
12. Яку роль та функції має Кодекс безпечного освітнього середовища?
13. Визначте структурні компоненти Кодексу безпечного освітнього середовища?
14. Сформуйте алгоритм створення Кодексу безпечного освітнього середовища.  
15. У чому головна відмінність між роботою над проєктом наприкінці теми та навчанням на основі проєктів?
16. Які ключові етапи має пройти кожен проєкт від ідеї до завершення?
17. Які ролі виконує керівник проєкту?
18. Які переваги має застосування проєктів у навчанні та діяльності закладу освіти?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Нормативно-правові документи:

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL : Перейти за покликанням (дата звернення: 03.03.2026).
2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 03.03.2026).
3. Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану : Закон України від 15.03.2022 № 2126-IX. URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 03.03.2026).
4. Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства економіки України від 17.09.2021 568-21. URL: Перейти за покликанням
5. Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : наказ Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 № 274. URL : Перейти за покликанням
6. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL : Перейти за покликанням
7. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (зі змінами) : наказ Міністерства охорони здоров’я України                          від 25.09.2020 № 2205. URL : Перейти за покликанням
8. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL : Перейти за покликанням
9. Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2024 № 851. URL : Перейти за покликанням

Основна література:

1. Дубасенюк О. А. Партнерська взаємодія як базова складова комунікативної компетентності майбутніх педагогів в умовах магістратури. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2022. № 1 (349), ч. 2. С. 15–25. URL : Перейти за покликанням
2. Цюман Т. П., Бойчук Н. І. Кодекс безпечного освітнього середовища : навч.-метод. посіб. / за ред. Т. П. Цюман. Київ : Укр. фонд «Благополуччя дітей», 2018. 164 с. URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 19.01.2026).
3. Психологічні ресурси взаємодії школи, сім’ї, громади : практ. посіб. / за ред. Г. М. Бевз, М. С. Каніболоцької ; НАПН України, Ін-т соц. та політ. психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. 106 с. URL : Перейти за покликанням
4. Новик І., Венгловська О. Наставництво : професійна підтримка та розвиток педагогів : посібник. Київ : УІРО, 2023. 111 с. URL : Перейти за покликанням
5. Педченко Р., Кубіцький С. Шляхи вдосконалення розвитку інноваційної компетентності керівника закладу загальної середньої освіти. Collection of Scientific Papers «Scientia». Singapore, 2025. С. 95–103. URL : Перейти за покликанням
6. Маккрістал С., Коллінз Т., Сільверман Д., Фассел К. Команда команд : нові правила взаємодії у складному світі. URL : Перейти за покликанням

Додаткова література:

1. Бугайчук А. Групи підтримки та мобільні додатки : як борються зі шкільним булінгом у США і Канаді? Психолог. 2019. № 1 (649). С. 20–25.
2. Розбудова миру. Профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації : соціально-педагогічний аспект : посібник. URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 19.01.2026).
3. Матюшенко О. В. Соціальне проєктування : теоретичні підходи до визначення. Проблеми сучасних трансформацій. Серія : право, публічне управління та адміністрування. 2022. № 4. URL : Перейти за покликанням
4. Величко К., Тимохова Г., Кудінова М. Соціальне шкільне підприємництво : сучасний стан та перспективи розвитку в Україні. Економіка та суспільство. 2022. № 44. URL : Перейти за покликанням
5. Чуба А., Міневич Р. Соціальне шкільне підприємництво – шлях до самореалізації учнівства : практ. посіб. для освітян та учнівства 8–11 класів. Львів : ТзОВ «Друкарня «Папуга», 2025. 152 с. URL : Перейти за покликанням

Знання:

• концепції благополуччя та добробуту в закладі загальної середньої освіти; 
• змісту нормативно-правової бази щодо запобігання будь-яких форм насильства та булінгу;  
• правил антикризового менеджменту в умовах суспільних змін;
•  засад формування управлінської та шкільної лідерських команд; 
• принципів розроблення підприємницьких проєктів i програм із залученням учасників освітнього процесу з метою вирішення потреб суспільства.

Уміння (навички):

• забезпечувати ефективний психологічний супровід, попереджувати та протидіяти негативним безпековим явищам в освітньому середовищі;
• використовувати здоров’язбережувальні технології в освітньому процесі ЗЗСО; 
• створювати безпечне, безбар’єрне та інклюзивне освітнє середовище для учнів з особливими потребами; 
• перетворювати колектив в ефективну та продуктивну команду.

Установки щодо:

• ціннісного ставлення до збереження життя і здоров’я учасників освітнього процесу;
• професійного самовдосконалення та саморозвитку