Vector

Сучасні підходи до вивчення української мови та літератури в Новій українській школі

Удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів закладів загальної середньої освіти, необхідних для викладання мовно-літературної освітньої галузі у другому циклі базової середньої освіти.

Сучасні підходи до вивчення української мови та літератури в Новій українській школі

Інформація про розробника (розробників):

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Петро Іванишин; доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Віра Котович; кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Любов Мельник; кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Марія Стецик.

Напрями підвищення кваліфікації:

  • сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А1. Мовно-комунікативна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя

 Вхідне заняття. Огляд програми підвищення кваліфікації. Представлення викладачів. Знайомство учасників. Вироблення правил взаємодії під час КПК.

 

МОДУЛЬ 1. 

Організація та здійснення освітнього процесу з української мови

 

Тема 1.1. Змістове наповнення програм мовно-літературної освітньої галузі: компаративний аналіз.

Особливості побудови освітніх програм з української мови для 5-9 класів, їх змістове наповнення відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої школи. Характеристика перерозподілу акцентів освітньої діяльності з метою набуття учнями навиків практичної, дослідницько-пошукової діяльності та формування у них ключових і предметних компетентностей. Виокремлення важливих моментів змістових ліній та їх репрезентування крізь призму ключових компетентностей.

Тема 1.2. Використання проблемно-орієнтованого навчання на уроках української мови у закладах загальної середньої освіти.

Сутність проблемно-орієнтованого навчання та обґрунтування доцільності його використання на уроках української мови в закладах загальної середньої освіти. Створення проблемних ситуацій, що стимулюють пізнавальну активність учнів, розвиток критичного мислення, мовленнєвих умінь і навичок самостійного здобуття знань. Основні методи та прийоми проблемно-орієнтованого навчання, їх практичне застосування під час вивчення мовних явищ. Педагогічні умови ефективного впровадження проблемно-орієнтованого навчання у процес формування мовної та комунікативної компетентностей здобувачів освіти.

Тема 1.3. Історичний коментар-мінімум у шкільному курсі української мови.

Роль історичного коментаря-мінімуму у шкільному курсі української мови. Зміст, дидактичне призначення та значення для усвідомленого засвоєння мовних явищ. Можливості використання коротких історико-мовних довідок під час вивчення фонетики, лексикології, морфології та синтаксису. Доцільність історичного коментаря-мінімуму як засобу підвищення пізнавального інтересу учнів, формування мовної культури та цілісного уявлення про розвиток української мови.

 Тема 1.4. Вивчення особової власної назви в НУШ у контексті мови, історії та культури.

Особливості творення і функціонування власних назв; методи й прийоми вивчення та опису онімів. Короткий ономастичний та лінгвокультурологічний аналіз власних назв. Основні методами і прийомами вивчення й опису пропріальних одиниць. Сучасні підходи та методика опрацювання топонімії й антропонімії у школі. Особливості творення й інтерпретації топонімів та антропонімів; специфіка ономастики та народної етимології. Комплексний аналіз онімів; етимологія основних різновидів власних назв.

 

МОДУЛЬ 2. 

Організація та здійснення освітнього процесу з української літератури

 

Тема 2.1. Теоретичні засади аналізу художнього твору на уроках української літератури.  

 Теоретичні засади аналізу художнього твору в процесі вивчення української літератури в закладах загальної середньої освіти. Основні підходи до інтерпретації художнього тексту, зокрема жанрово-стильовий, образний, композиційний та проблемно-тематичний аналіз. Роль літературознавчих понять у формуванні читацької компетентності учнів. Системний і цілісний аналіз художнього твору як основа розвитку естетичного сприйняття, критичного мислення та умінь аргументовано висловлювати власні судження.

Тема 2.2. Аксіологічний потенціал уроків української літератури. 

Аксіологічний потенціал уроків української літератури як важливий чинник формування ціннісних орієнтацій здобувачів освіти. Можливості художніх текстів у вихованні морально-етичних, національно-культурних і громадянських цінностей. Роль літературних образів, сюжетів і авторських позицій у розвитку духовного світу учнів, їхньої емпатії, світоглядних переконань та естетичного смаку. Педагогічні умови ефективної реалізації аксіологічного підходу на уроках української літератури.

Тема 2.3. Видатні діячі української літератури ХVІІІ-ХХІ ст.: мовно-літературна інтерпретація життєпису.

Життєпис найвидатніших діячів української літератури ХVІІІ-ХХІ ст. в сучасній мовно-літературній інтерпретації. Життєвий шлях та мистецький поступ видатних діячів української літератури як віддзеркалення їхнього творчого натхнення та життєдайної сили.

Підсумкове заняття. Підсумкове тестування навчальних досягнень слухачів за програмою підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

За результатами проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічні працівники:

знатимуть і розумітимуть

  • структуру й особливості  мовно-літературної освітньої галузі та основні тенденції викладання в 7–9 класах;
  • вимоги Державного стандарту та модельних навчальних програм до викладання мовно-літературної освітньої галузі в 7–9 класах;

умітимуть:

  • планувати уроки української мови та літератури в різних форматах;
  • моделювати уроки української мови та літератури з урахуванням компетентнісного підходу;
  • дотримуватися академічної доброчесності на уроках української мови та літератури.