ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ТА ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХОДИ В УМОВАХ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-критеріальна основа оцінювання в базовій середній освіті

Тема 1.1. Сучасна філософія оцінювання: нормативний та компетентнісний вимір НУШ

Аналіз нормативного підґрунтя, що є основою для всіх змін у системі оцінювання. Ключові документи: Державний стандарт базової середньої освіти та методичні рекомендації МОН, зокрема Наказ № 289 від 01 квітня 2022 року, що затвердив рекомендації для оцінювання учнів/учениць 5-6 класів, а також нові рекомендації для 5–9 класів, що оприлюднені у 2024 році. Постійна динаміка нормативної бази як гнучкість системи НУШ.  Потреба вчителів у систематизованій та актуальній інтерпретації цих змін.

Поділ оцінювання в НУШ у рамках компетентнісного підходу на формувальне, підсумкове та особистісне. Формувальне оцінювання як  процесно-орієнтоване, сфокусоване на наданні зворотного зв’язку та мотивації учнів/учениць. Спрямування підсумкового оцінювання на визначенні результатів навчання за певний період. Сучасні тенденції переходу від фокусування на результатах знань до наголосу на застосуванні знань і навичок у реальних ситуаціях. Інклюзивні підходи у задоволенні освітніх потреб учнів/учениць із різним темпом або особливостями навчання.

Педагоги та ресурсонезатратні методи оцінювання. Рекомендації  ефективної реалізації формувального оцінювання зі збереженням його об’єктивності та мотиваційної функції, без надмірного адміністративного навантаження.

Тема 1.2. Державний стандарт БСО: оцінювання за групами результатів та критерії

ДСБСО у визначенні обов’язкових результатів навчання, компетентнісного потенціалу та вимог до освітніх галузей. 12-бальне оцінювання у 5–9 класах. Ключова складність інтеграції оцінки академічних (когнітивних) результатів з оцінкою некогнітивних вмінь, які визначені в наскрізних вміннях ДСБСО.

Оцінювання всього комплексу компетенцій: навички, ставлення та концепції. Роль перевірки знань (когнітивний вимір), систематичного фіксування соціально-емоційного розвитку та креативних умінь. Здатність логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, виявляти ініціативу, а також співпрацювати з іншими. Застосування оцінювальних суджень та якісних показників.

Свідоцтво досягнень, фіксування результатів навчання: академічні оцінки та характеристика навчальної діяльності, що відображає наскрізні вміння. Забезпечення об’єктивності двокомпонентної системи оцінювання. Розробка критеріїв (рубрик), які дозволять оцінювати соціальні навички (як-от вирішення конфліктів) та креативність (дивергентне мислення) нарівні з математичною чи природничо-науковою грамотністю. Типи оцінювання. Форми фіксації.

Тема 1.3. Об’єктивність оцінювання та забезпечення академічної доброчесності

Дотримання принципів академічної доброчесності як  фундаментальна вимога для всіх учасників освітнього процесу. Збільшення обсягів навчальної та оцінювальної самостійної роботи у  підвищенні ризику для порушення цих принципів, особливо в умовах дистанційної освіти.

Забезпечення об’єктивності та мінімізації упередженості оцінок шляхом  використання універсальних зовнішніх критеріїв (рубрик), що дозволяють модернізувати бальну систему. Диференціація та індивідуалізація освітнього процесу, об’єктивне оцінювання учнів/учениць з різними освітніми потребами або темпом навчання.

Питання методичної підтримки педагогів з досвідом. Тенденція  зниження оцінки вчителями власної педагогічної діяльності в контексті оцінювання на етапі досягнення 10-річного педагогічного стажу. Використання високоструктурованих методик, які забезпечують чіткість інструкцій та уніфікацію критеріїв, що є особливо важливим для досвідчених педагогів під час переходу до нових критеріальних вимог НУШ.

 

МОДУЛЬ 2. Діяльнісний підхід та автентичні інструменти оцінювання

Тема 2.1. Методологія діяльнісного підходу: інструменти автентичного оцінювання

Діяльнісний підхід як наріжний камінь НУШ. Навчання через гру, практичну діяльність та командну взаємодію, розвиток критичного мислення, комунікації та здатності до самостійного пошуку рішень. Схема реалізації навчання: постановка відкритого завдання, обговорення в команді, самостійний пошук рішень, аналіз і рефлексія результатів. Перехід від моделі «пояснив – перевірив» до «досліджуй – помиляйся – аналізуй – відкривай».

Автентичне оцінювання як таке, що відповідає діяльнісному підходу.  Вимірювання здатності учня/учениці застосовувати знання і навички у реальних ситуаціях. Автентичне оцінювання у демонструванні школяреві  усього комплексу компетенцій, яких він набув. Застосування проєктної діяльності, колаборативного навчання, навчання на основі запитів дітей, які дозволяють оцінити як когнітивні, так і емоційні, соціальні та креативні вміння.

Важливість для педагогів 5–9 класів адаптування діяльнісних методик, щоб не втратити формувальне оцінювання, яке передбачає підтримку поступу дітей  (оскільки учні/учениці, які приходять до базової школи, вже навчені працювати в групі, аргументувати та вільно висловлювати свої думки – наслідок  впровадження НУШ у початковій школі). Практичні приклади застосування елементів формувального оцінювання для розвитку комплексних навичок у середній школі.

Тема 2.2. Формувальне оцінювання: технології зворотного зв’язку, само- та взаємооцінювання

Формувальне оцінювання, його спрямування на відстеження динаміки навчального поступу учнів/учениць та визначення їхніх освітніх потреб. Його ефективність та залежність від якості зворотного зв’язку. Зворотний зв’язок шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку (щоденниках, електронних системах), вимоги до них: чіткість та конструктивність, відображення реального поступу учня/учениці: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», або «Потребує уваги і допомоги».

Залучення учнів/учениць до самооцінювання та взаємооцінювання як ключовий компонент діяльнісного оцінювання. Активне навчання та розвиток метапізнання (усвідомлення власних психічних функцій). Потреба в постійній методичній підтримці вчителів щодо цих методів, як найменш стандартизованих на практиці.

Практичні інструменти для впровадження само- та взаємооцінювання, які забезпечують їхню об’єктивність. Розробка стандартизованих чек-листів та рубрик, які можуть бути використані учнями/ученицями. Спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання та рефлексія учнів/учениць як об’єкти систематичної фіксації, що дозволяє формулювати достовірні оцінювальні судження про некогнітивні досягнення.

Тема 2.3. Цифрові інструменти та оцінювання особистісного поступу: портфоліо в 5–9 класах

Упровадження цифрових технологій як невід’ємна частина модернізації оцінювання. Портфоліо як ефективний інструмент для вивчення прогресу розвитку дитини за певний період часу та забезпечення можливості для самооцінювання.

Особливе значення використання цифрового портфоліо (e-portfolio) як ключового інструменту для оцінювання особистісного поступу здобувачів освіти. Особистісний поступ як динаміка розвитку особистості, що включає соціально-емоційний розвиток, формування життєвих компетентностей, навичок самоорганізації, емоційної стійкості, та громадянської позиції. Демонстраційне портфоліо як приклад мотивації, його переваги та недоліки. Електронне портфоліо (e-portfolio) як інструмент фіксації більш повного спектру доказів.

Результати оцінювання особистісного поступу, зібрані за допомогою портфоліо, у використанні заповнення другої частини Свідоцтва досягнень – «Характеристики навчальної діяльності», що включають оцінку наскрізних умінь. Цифрові інструменти у забезпеченні прозорої, гнучкої та сучасної фіксації розвитку учня/учениці.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Проаналізувати чинну систему оцінювання у власній педагогічній практиці з позицій вимог НУШ.
2. Розробити критерії та рівні оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць з конкретної теми або виду діяльності.
3. Створити приклади інструментів формувального оцінювання (рубрики, чек-листи, карти спостережень).
4. Скласти зразки розгорнутого формувального зворотного зв’язку до навчальних робіт учнів/учениць.
5. Розробити фрагмент уроку або навчального заняття з використанням формувального оцінювання.
6. Підібрати та обґрунтувати використання цифрових інструментів для оцінювання та самооцінювання учнів/учениць.
7. Підготувати комплексне методичне завдання «Оцінювання для навчання» для використання у власній практиці.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Підходи до оцінювання результатів навчання в концепції Нової української школи.
2. Формувальне та підсумкове оцінювання: суть, відмінності, взаємозв’язок.
3. Критеріальне оцінювання як основа прозорості та об’єктивності навчальних досягнень.
4. Зворотний зв’язок як інструмент підтримки навчальної мотивації учнів/учениць.
5. Самооцінювання та взаємооцінювання в освітньому процесі: педагогічні умови реалізації.
6. Особливості оцінювання в умовах компетентнісного навчання.
7. Цифрові інструменти оцінювання в очному, змішаному та дистанційному форматах навчання.
8. Психолого-педагогічні аспекти оцінювання без травматизації учнів/учениць.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Список включає ключові нормативні документи, методичні рекомендації та актуальні наукові публікації, що відображають інноваційний характер програми.

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти - Освіта.UA.  URL: Перейти за покликанням
2. Міністерство освіти і науки України наказ № 289 від 01.04.2022 року. URL: Перейти за покликанням
3. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання - Освіта.UA. URL: Перейти за покликанням

 

Основна література 

1. Компетентнісно орієнтоване оцінювання навчальних досягнень учнів. За ред. О. І. Пометун. Київ : Генеза, 2019. 176 с.
2. Нова українська школа: порадник для вчителя. Київ: Плеяди, 2021. 160 с.
3. Оцінювання результатів навчання учнів у Новій українській школі. Київ: Інститут модернізації змісту освіти, 2021. 96 с.
4. Професійна діяльність учителя в умовах освітніх змін: науково-методичний посібник. Київ: Педагогічна думка, 2020.  168 с.
5. Формувальне оцінювання в дії: методичний посібник для вчителів. За заг. ред. О. Локшиної. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2020. 112 с.

 

Додаткова література

1. Автентичне оцінювання - Полтавський палац дитячої творчості. URL: Перейти за покликанням
2. Групи результатів: усе, що ви хотіли знати про оцінювання в НУШ - Освіторія Медіа. URL: Перейти за покликанням
3. Діяльнісний підхід у Новій українській школі - Скай -  Освіта. URL: Перейти за покликанням
4. З 01.07.2026 запрацюють зміни до положення про підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників. URL: Перейти за покликанням
5. Критерії оцінювання НУШ: детальний аналіз та практичний посібник для вчителів. URL: Перейти за покликанням
6. Методичні рекомендації і приклади реалізації НУШ у 5-6 класах на основі досвіду освітян столиці: природнича, математична, інформатична, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна галузі. URL: Перейти за покликанням
7. Модернізація базових принципів оцінювання навчальних досягнень. URL:Перейти за покликанням
8. Науменко С. О. Сучасні підходи до оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. URL: Перейти за покликанням
9. Нові підходи до системи оцінювання здобувачів освіти НУШ - На Урок. URL: Перейти за покликанням
10. Оцінювання орієнтоване на дитину. URL: Перейти за покликанням
11. Оцінювання результатів навчання та оформлення Свідоцтва досягнень учнів/учениць 5-9 класів НУШ: нові вимоги та підходи - На Урок. URL: Перейти за покликанням
12. Рекомендації щодо оцінювання 5-6 класів НУШ. URL: Перейти за покликанням

 

 

 

Очікувані результати підвищення кваліфікації для слухачів включають не лише глибоке розуміння нормативно-правової бази оцінювання в Новій українській школі (НУШ) (зокрема, Наказів МОН 2022 та 2024 років, що постійно оновлюють методичні рекомендації), але й формування вміння розробляти критерії оцінювання (рубрики) для різних груп результатів навчання. Крім того, слухачі набудуть практичних навичок використання інструментів діяльнісного підходу, таких як автентичне оцінювання та портфоліо, а також навчаться забезпечувати якісний зворотний зв’язок та дотримуватися принципів академічної доброчесності.