ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ТА ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХОДИ В УМОВАХ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-критеріальна основа оцінювання та академічна доброчесність в НУШ 

Тема 1.1. Сучасна філософія та принципи оцінювання в НУШ. Нормативний вимір, функції та об’єкти контролю.

Нормативно-правові засади оцінювання результатів навчання учнів у Новій українській школі. Державний стандарт базової середньої освіти, професійний стандарт учителя, методичні рекомендації МОН України щодо оцінювання результатів навчання учнів 7–9 класів. Аналіз сучасних змін у системі оцінювання та їх впливу на організацію освітнього процесу. Значення єдиних підходів до оцінювання в умовах компетентнісного навчання.

Філософія оцінювання в НУШ: перехід від контролю засвоєння знань до оцінювання навчального поступу, сформованості компетентностей і наскрізних умінь. Принципи оцінювання: об’єктивність, прозорість, дитиноцентризм, академічна доброчесність, педагогіка партнерства та інклюзивність. Функції оцінювання в освітньому процесі: діагностична, формувальна, мотиваційна, коригувальна та підсумкова.

Основні види оцінювання в базовій середній освіті: формувальне, поточне та підсумкове оцінювання. Об’єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння та результати навчання учнів. Особливості оцінювання в умовах діяльнісного підходу та використання ресурсозберігальних методів оцінювання без надмірного адміністративного навантаження на вчителя..

Педагоги та ресурсонезатратні методи оцінювання. Рекомендації  ефективної реалізації формувального оцінювання зі збереженням його об’єктивності та мотиваційної функції, без надмірного адміністративного навантаження.

Тема 1.2. Державний стандарт БСО та Орієнтовна рамка оцінювання. Оцінювання за групами результатів, шкали та Свідоцтво досягнень.

Державний стандарт базової середньої освіти як основа визначення обов’язкових результатів навчання, компетентнісного потенціалу освітніх галузей та вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 7–9 класів. Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання здобувачів базової середньої освіти. Особливості 12-бальної системи оцінювання в умовах компетентнісного навчання.

Оцінювання за групами результатів навчання: пізнавальна діяльність, практичне застосування знань, комунікація, співпраця, вияв ініціативності та самостійності. Поєднання оцінювання когнітивних результатів із оцінюванням наскрізних умінь і ключових компетентностей учнів. Використання кількісних та якісних показників оцінювання. Оцінювальні судження як інструмент характеристики навчального поступу учня / учениці.

Свідоцтво досягнень як форма фіксації результатів навчання та особистісного поступу учнів. Академічні результати та характеристика навчальної діяльності учнів у структурі Свідоцтва досягнень. Забезпечення об’єктивності та прозорості оцінювання. Розроблення критеріїв і рубрик для оцінювання предметних компетентностей, соціальної взаємодії, творчого мислення та діяльнісних результатів навчання. Форми фіксації та представлення результатів оцінювання в освітньому процесі.

Тема 1.3. Об'єктивність контролю, правила і процедури в закладі освіти. Забезпечення академічної доброчесності.

Дотримання принципів академічної доброчесності як фундаментальна вимога для всіх учасників освітнього процесу в НУШ. Ризики порушення академічної доброчесності в умовах дистанційного навчання та при збільшенні обсягів самостійної роботи учнів; правові та педагогічні механізми запобігання плагіату й списуванню.

Внутрішня система забезпечення якості освіти: правила, прозорі процедури та організаційно-педагогічні умови контрольно-оцінювальної діяльності в закладі освіти. Особиста відповідальність здобувачів освіти за результати власного навчання.

Забезпечення об’єктивності та мінімізації упередженості оцінювання шляхом використання чітко структурованих методик, універсальних зовнішніх критеріїв та рубрикаторів. Модернізація традиційної бальної системи через уніфікацію вимог. Особливості об'єктивного оцінювання в умовах диференціації та індивідуалізації освітнього процесу: врахування різного темпу навчання учнів та оцінювання здобувачів з особливими освітніми потребами. Методична підтримка педагогів під час переходу до нових критеріальних вимог базової середньої освіти.

МОДУЛЬ 2. Практика, інструментарій та інклюзивний вимір оцінювання в НУШ

Тема 2.1. Таксономія навчальних цілей Блума у поточній та підсумковій практиці оцінювання. Розроблення й аналіз завдань.

Таксономія когнітивних цілей Блума як інструмент планування результатів навчання та проєктування рівнів контрольно-оцінювальної діяльності в НУШ. Класифікація рівнів мислення (від знання та розуміння до аналізу, оцінювання та створення) у поточній та підсумковій практиці контролю.

Методика конструювання тестових і відкритих завдань різних рівнів складності відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Інструменти якісного та кількісного аналізу діагностичних завдань (валідність, надійність, дискримінативність).

Автентичне оцінювання в контексті діяльнісного підходу: вимірювання здатності учнів/учениць застосовувати знання і наскрізні навички у реальних життєвих ситуаціях. Проєктування компетентнісно орієнтованих завдань на основі когнітивних рівнів таксономії Блума для оцінювання результатів проєктної діяльності, колаборативного навчання та групової взаємодії слухачів. Методичні особливості адаптації та ускладнення інструментів формувального оцінювання для учнів 7-9 класів із урахуванням їхнього досвіду групової роботи та самостійного пошуку рішень, набутого на попередніх етапах навчання.

Тема 2.2. Особливості та адаптація методів і прийомів оцінювання для учнів з особливими освітніми потребами (ООП) відповідно до ІПР

Специфіка контрольно-оцінювальної діяльності в інклюзивному освітньому просторі базової школи. Індивідуальна програма розвитку (ІПР) як основа для визначення стратегій, критеріїв, шкал та інструментів оцінювання навчальних досягнень учнів з екологічними чи інтелектуальними труднощами. Співпраця вчителя-предметника з асистентом учителя та фахівцями ІРЦ у процесі моніторингу динаміки розвитку дитини.

Адаптація та модифікація методів і прийомів оцінювання відповідно до нозологій та категорій освітніх труднощів учнів з ООП. Особливості розроблення й застосування диференційованого інструментарію поточного та підсумкового контролю (зміна тривалості виконання завдань, використання альтернативних форм відповідей, оптимізація обсягу та візуальної структури текстових матеріалів).

Спрямування формувального оцінювання на відстеження індивідуальної динаміки навчального поступу учнів з ООП та фіксацію їхніх некогнітивних досягнень. Специфіка організації зворотного зв’язку: вимоги до чіткості, психологічного комфорту та конструктивності оцінювальних суджень в електронних системах чи щоденниках («демонструє помітний прогрес», «потребує підтримки»). Особливості залучення дітей з особливими освітніми потребами до самооцінювання та взаємооцінювання за допомогою високоструктурованих візуальних інструментів, адаптованих чек-листів, карток рефлексії та індивідуальних рубрик. Методична підтримка педагогів щодо ведення систематичного спостереження та об'єктивного документування результатів інклюзивного навчання.

Тема 2.3. Автономія закладу освіти. Цифровий інструментарій та міжнародний досвід (PISA, TIMSS) в оцінюванні особистісного поступу учнів.

Академічна та організаційна автономія закладу освіти у розробленні власної внутрішньої системи, правил, процедур та планів оцінювання результатів навчання. Повноваження педагогічної ради щодо затвердження критеріїв, шкал та інструментарію оцінювання особистісного поступу учнів.

Методологія та досвід міжнародних порівняльних досліджень якості освіти (PISA, TIMSS тощо) в контексті оцінювання наскрізних умінь, математичної та природничо-наукової грамотності. Інтеграція міжнародних стандартів та відкритих завдань компетентнісного типу у практику внутрішнього моніторингу та оцінювання базової середньої освіти.

Упровадження цифрових технологій як невід’ємна частина модернізації оцінювання та автоматизації аналітики навчальних досягнень. Використання цифрового портфоліо (e-portfolio) та електронних освітніх ресурсів як ключових інструментів для відстеження та гнучкої фіксації індивідуальної динаміки розвитку особистості (соціально-емоційного розвитку, навичок самоорганізації, емоційної стійкості). Специфіка демонстраційного та електронного портфоліо як доказової бази для заповнення розділу Свідоцтва досягнень «Характеристика навчальної діяльності». Використання онлайн-платформ для забезпечення прозорої взаємодії між учителем, учнями та батьками у процесі оцінювання особистісного поступу.

3.1. Перелік практичних робіт

1. Розроблення інструментарію формувального оцінювання (навчальні цілі, критерії успіху та прийоми зворотного зв'язку) для парної/групової форми діяльності для конкретного розділу навчальної програми (7-9 класи).
2. Створення критеріальної матриці (рубрикатора) для оцінювання наскрізних умінь і ключових компетентностей учнів/учениць під час виконання дослідницького проєкту або лабораторної роботи.
3. Проєктування технік рефлексивного оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання учнів/учениць на уроці.
4. Конструювання та аналіз завдань різних рівнів складності за таксономією навчальних цілей Блума (з використанням цифрових інструментів).
5. Адаптація методів, прийомів та шкал оцінювання для учнів/учениць з особливими освітніми потребами (ООП) відповідно до Індивідуальної програми розвитку (ІПР).
6. Розроблення специфікації та завдань для підсумкового (семестрового) контролю на основі Орієнтовної рамки оцінювання здобувачів базової середньої освіти та з урахуванням вимог академічної доброчесності.

3.2. Перелік питань для самостійного опрацювання (матеріал для самостійного аналізу, що підлягає обов’язковому контролю).

1. Нормативно-правова база НУШ: вимоги законодавства щодо забезпечення академічної доброчесності під час оцінювання та механізми реалізації автономії закладу освіти у розробленні власної системи оцінювання.
2. Організаційно-педагогічні умови: правила, процедури, відкритість і прозорість внутрішньошкільної системи оцінювання та виховання особистої відповідальності учнів/учениць за результати навчання.
3. Формувальне та підсумкове оцінювання: суть, відмінності, взаємозв’язок. Критеріальне оцінювання як основа прозорості та об’єктивності навчальних досягнень. Психолого-педагогічні особливості підлітків та їх врахування під час вибору інструментів формувального оцінювання.
4. Самооцінювання та взаємооцінювання в освітньому процесі: педагогічні умови реалізації. Особливості оцінювання в умовах компетентнісного навчання. Психолого-педагогічні аспекти рефлексивного оцінювання та готовність вчителів, здобувачів освіти і батьків до ефективної взаємодії в процесі оцінювання без травматизації учнів/учениць.
5. Зворотний зв’язок як інструмент підтримки навчальної мотивації учнів/учениць. Цифрові інструменти оцінювання в очному, змішаному та дистанційному форматах навчання.
6. Світовий досвід та стандарти: порівняльний аналіз методології оцінювання у міжнародних дослідженнях (PISA, TIMSS) та їх інтеграція в українську шкільну практику.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Список включає ключові нормативні документи, методичні рекомендації та актуальні наукові публікації, що відображають інноваційний характер програми.

Нормативно-правові документи

1. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. Офіційний вісник України. 2020. № 81. Ст. 2616. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).
2. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 25.05.2026).
3. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання: Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 р. № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).
4. Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 р. № 957 (у редакції Постанови КМУ від 30.08.2022 р. № 979). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).
5. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 38–39. Ст. 380. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).
6. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 р. № 463-IX. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 31. Ст. 226. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).

Основна література 

1. Академічна доброчесність: інформаційний бюлетень / упоряд. та наук. ред. Є. Ніколаєв. Київ: Національний залізничний університет, 2020. 44 с. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 15.05.2026).
2. Компетентнісно орієнтоване оцінювання навчальних досягнень учнів. За ред. О. І. Пометун. Київ : Генеза, 2019. 176 с. 
3. Методичний посібник  «Як оцінювати в НУШ». URL:  Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).
4. Нова українська школа: порадник для вчителя. Київ: Плеяди, 2021. 160 с. 
5. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами / методичні рекомендації / укладачі: Н. Софій, О. Стягунова, О. Федоренко. Київ, УІРО, 2024. 40 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.05.2026).
6. Оцінювання результатів навчання учнів у Новій українській школі. Київ: Інститут модернізації змісту освіти, 2021. 96 с.
7. Пометун О. І. Організація та оцінювання діяльнісного навчання учнів у базовій школі: метод. посіб. Київ: Оріон, 2023. 96 с.
8. Професійна діяльність учителя в умовах освітніх змін: науково-методичний посібник. Київ: Педагогічна думка, 2020.  168 с.
9. Формувальне оцінювання в 5-9 класах НУШ: від теорії до практики: навч.-метод. посіб. / авт. кол.: І. О. Андрух, Т. М. Засєкіна та ін. Львів: Світ, 2024. 160 с.
10. Формувальне оцінювання в дії: методичний посібник для вчителів. За заг. ред. О. Локшиної. Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2020. 112 с.
11. Шваб С. Інклюзивне оцінювання: інструменти для вимірювання прогресу учнів з особливими освітніми потребами / пер. з нім. А. Кравченко. Львів: Видавництво УКУ, 2021. 212 с.

Додаткова література

1. Андерсон Л. В., Кратволь Д. Р. Таксономія навчання, викладання та оцінювання: класифікація освітніх цілей Блума / пер. з англ. Харків: Основа, 2020. 320 с.
2. Групи результатів: усе, що ви хотіли знати про оцінювання в НУШ - Освіторія Медіа. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.05.2026).
3. Діяльнісний підхід у Новій українській школі. Скай   Освіта. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.05.2026).
4. Критерії оцінювання НУШ: детальний аналіз та практичний посібник для вчителів. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.05.2026).
5. Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2013. № 6. С. 45-57. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.05.2026).
6. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 / кол. авт. : Г. Бичко (осн. автор), Т. Вакуленко, Т. Лісова, М. Мазорчук, В. Терещенко, С. Раков, В. Горох та ін.; за ред. В. Терещенка та І. Клименко; Український центр оцінювання якості освіти. Київ, 2023. 395 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).
7. Основні результати міжнародного дослідження трендів у математичній та природничій освіті TIMSS: аналітичний огляд / упоряд. О. І. Топузов. Київ: Педагогічна думка, 2021. 88 с.
8. PISA-2022. Результати. (Том І). Стан навчання та рівності в освіті: Міжнародний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 (переклад українською мовою) / перекл. Л. Овсяннікова; наук. ред. В. Терещенко; Український центр оцінювання якості освіти. Київ: УЦОЯО, 2024. 518 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).
9. Техніки оцінювання особистісного поступу учня: використання технології е-портфоліо в базовій школі / за ред. В. М. Співаковського. Одеса: Букаєв, 2023. 104 с. 

Слухач(ка) зможе:

• Співвідносити інструменти оцінювання з вимогами Державного стандарту базової середньої освіти.
• Розробляти та застосовувати мінімум 5 технік формувального й сумативного (підсумкового) оцінювання у щоденній практиці.
• Складати чіткі критерії оцінювання для видів діяльності, що не мають однозначної відповіді (дискусії, творчі роботи).
• Використовувати цифрові інструменти для створення індивідуальної карти прогресу учня/учениці.
• Уміти аналізувати та коригувати власну оцінювальну діяльність на основі моніторингу динаміки навчальних досягнень учнів/учениць 7–9 класів, забезпечуючи конструктивний зворотний зв’язок та підтримку мотивації учнівства.