Архітектура змін: все про математичну освітню галузь в старшій профільній школі НУШ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання математики 

 

Тема 1.1. Архітектура старшої профільної школи

Організація освітнього простору в академічному ліцеї. Сучасні вимоги до організації освітнього простору та матеріально-технічного забезпечення в академічному ліцеї. Структурна модель старшої профільної школи, яка передбачає  розмежування закладів на академічні, професійні та наукові ліцеї та трирічний цикл навчання (10–12 класи). Механізми формування освітніх профілів та індивідуальних траєкторій. Практична реалізація права учня обирати курси за вибором. 

Практичне завдання. Аналіз кадрових та матеріальних ресурсів власного ліцею, запитів громади та учнівства. Визначення, які саме профілі навчання можливо якісно забезпечити.

 

Тема 1.2. Державний стандарт та типова освітня програма для академічних ліцеїв

Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Базовий навчальний план профільної середньої освіти. Компетентнісний потенціал освітніх галузей та базові знання. Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти відповідно до освітніх галузей. Обов'язкові та вибіркові освітні компоненти. 

Структура Типової освітньої програми. Засади створення освітньої програми закладу освіти на основі Типової освітньої програми. Механізм розподілу годин між інваріантною та варіативною складовими для забезпечення академічної свободи учнів. Приклади створення навчальних планів.

Практичне завдання.  Розроблення проєкту навчального плану для профілю, якого немає в ТОП (наприклад, з поглибленим вивченням математики та англійської мови), коректно розподіливши тижневе навантаження з математики відповідно до вимог Типової освітньої програми.

 

Тема 1.3. Аналіз наявних модельних програм для математичної освітньої галузі

Модельні навчальні програми для обов'язкових та вибіркових освітніх компонентів. Складники модельних навчальних програм профільної середньої освіти. Вимоги до модельних навчальних програм. Модельні навчальні програми основного та поглибленого рівнів. Адаптація модельних навчальних програм до специфіки закладу освіти та профілю навчання.

Практичне завдання. Опрацювання затверджених модельних програм. Дискусія щодо переваг та викликів впровадження інтегрованого курсу «Математика» у порівнянні з традиційним навчанням окремих предметів «Алгебра» та «Геометрія» на основному рівні мовно-літературного і суспільно-гуманітарного профілів. Методичний потенціал модельних програм у контексті їхньої адаптивності: наскільки вони дозволяють вчителю варіювати глибину занурення в тему залежно від профілю.

 Визначення сильних та слабких сторін двох різних модельних програм, для аргументовано вибору найефективнішої для свого закладу освіти.

 

Тема 1.4. Створення навчальної програми

Навчальні програми для обов'язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розроблення навчальних програм на основі модельних / не на основі модельних. Освітній дизайн навчальної програми. Ідеї для створення навчальних програм. Затвердження та впровадження навчальних програм. 

Практичне завдання. Покроковий алгоритм трансформації обраної модельної програми у навчальну програму. Адаптації змісту (перерозподіл години між темами, зміна послідовності тем, доповнення темами, що відповідають специфіці профілю). Очікувані результати навчання та види діяльності.

 Створення проєкту навчальної програми з математики для 10 класу (або розгорнутий фрагмент на один семестр), з обґрунтуванням власного розподілу навчального часу та систем оцінювання.

 

МОДУЛЬ 2. Особливості навчання математики у старшій профільній школі

 

Тема 2.1. Особливості навчання предметів і курсів на основному і поглибленому рівні 

Навчання предметів на основному та поглибленому рівнях. Особливості навчання інтегрованих курсів. Розвиток критичного мислення через інтеграцію освітніх галузей. Командна робота педагогів у навчанні інтегрованих курсів. Учитель як фасилітатор: стратегія супроводу замість контролю. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти в старній профільній школі.

Практичне завдання. Специфіка методичного інструментарію для кожного рівня. Моделювання двох різних сценаріїв уроку (цілі, глибина матеріалу та складність завдань для учнів різних профілів). Інструменти діагностики та подолання освітніх втрат для допомоги вчителю вирівняти можливості учнів у 10 класі.

Вибір однієї математичної теми та розроблення для неї "картки двох рівнів": формулювання відмінніх цілей уроку та добір трьох типових задач окремо для базового та окремо для поглибленого рівня вивчення.

 

Тема 2.2. Диференційоване навчання математики

Цифрові інструменти та їхній потенціал для профільної середньої освіти. Огляд сучасних освітніх онлайн-платформ. 

Створення та адаптація цифрових навчальних матеріалів для старшої профільної школи. Стратегії диференційованого навчання для ефективного навчання в одному класі учнів з різним рівнем підготовки та мотивації. Можливості адаптації навчання для забезпечення  зони найближчого розвитку для кожного учня чи учениці. 

Використання штучного інтелекту для персоналізації навчання: можливості й етичні аспекти. Цифрова грамотність педагогів і здобувачів освіти. 

Профорієнтація у викладанні предметів та курсів за освітніми галузями. Роль учителя в кар'єрному консультуванні. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій учнів.

Практичне завдання.  Розроблення кейсу диференціації для одного етапу уроку: створення трьох варіантів завдання (базовий з підказками, основний та творчий/ускладнений) для однієї теми та опис механізм розподілу цих завдань між учнями.

 

Тема 2.3. Оцінювання в контексті НУШ

Види оцінювання. Загальні критерії оцінювання та галузеві критерії. Особливості оцінювання обов'язкових освітніх компонентів. Специфіка оцінювання вибіркових курсів. Вибір закладом освіти власної шкали оцінювання чи системи оцінювання, визначеної законодавством.

Принципи й характеристики ефективного оцінювання (формувального, підсумкового тощо). Самооцінювання і взаємооцінювання здобувачів освіти. Застосування цифрових інструментів для оцінювання. 

Роль самооцінювання у формуванні відповідальності учня за власну освітню траєкторію. Розвиток рефлексивних навичок у здобувачів профільної середньої освіти. Оцінювання в очному, дистанційному й змішаному навчанні. 

Практичне завдання. Філософія оцінювання в НУШ. Акцент на формувальній функції оцінювання. Створення різних способів оцінювання для оцінювання не лише кінцевої відповіді, а й процесу мислення та застосування навичок. Розроблення підсумкової роботи компетентнісного характеру та надання критеріїв для її оцінювання.

 

За результатами навчання вчителі математики:

 знатимуть та розумітимуть:

• суть нормативних нормативних документів, що регламентують впровадження реформи у старшій профільній школі;
• вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на основному та поглибленому рівнях та можливості для їх оцінювання;
• особливості Типової освітньої програми: перерозподіл годин, наявність варіативного компоненту, можливість організації курсів за вибором;
• важливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії учня;

вмітимуть:

• створювати навчальні програми;
• оцінювати навчальні досягнення учнівства 10-12 класів;
• організовувати диференційоване навчання математики в старшій профільній школі.

Вебінари 5, 7, 12, 14, 19, 21 жовтня 2026