НАВІГАТОР ПІДТРИМКИ: ВІД ТРАВМИ ДО ЗРОСТАННЯ. ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ТА ТРАВМА-ІНФОРМОВАНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ
удосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників щодо ефективного виконання трудових функцій і завдань з організації освітнього процесу відповідно до принципів травма-інформованого підходу, надання психосоціальної підтримки учасникам освітнього процесу
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Дробишева М. В., старший викладач кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Сливінська Т. О., завідувач навчально-методичної лабораторії практичної психології та соціальної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- психосоціальна підтримка і травма-інформований підхід під час навчання здобувачів освіти у другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання) (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
- Заступник керівника (директора, завідувача, начальника) ЗЗСО
- Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗЗСО
- Практичний психолог
- Соціальний педагог
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
- «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» (2021)
- «Практичний психолог закладу освіти» (2020)
Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:
- Керівник ЗЗСО. ЗК.02 Соціальна
- Практичний психолог. ЗК.02 Соціальна
- Практичний психолог. ЗК.05 Лідерська
- Практичний психолог. ЗК.09 Етична
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. В2. Здоров’язбережувальна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
- Керівник ЗЗСО. В1. Лідерська компетентність
- Керівник ЗЗСО. В2. Емоційно-етична компетентність
- Керівник ЗЗСО. ВЗ.Компетентність педагогічного, соціального та мережевого партнерства
- Керівник ЗЗСО. Г1.Здоров’язбережувальна компетентність
- Керівник ЗЗСО. Д1. Інноваційна компетентність
- Керівник ЗЗСО. Д2.Здатність до навчання впродовж життя
- Практичний психолог. А1 Здатність визначати актуальні напрями і завдання психологічної профілактики з урахуванням моніторингу та аналізу соціально-психологічної ситуації в закладі освіти відповідно до визначених завдань, особливостей розвитку та вікових о
- Практичний психолог. Б1 Здатність визначати актуальні напрями і завдання психологічної просвіти з урахуванням моніторингу та аналізу соціально-психологічної ситуації в закладі освіти відповідно до визначених завдань, потреб, особливостей розвитку та віков
- Практичний психолог. Ґ1 Здатність до самооцінювання професійної діяльності, критичної саморефлексії та визначення індивідуальних потреб у професійному розвитку та самоосвіті
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття та практичні заняття (тренінги).
Особливістю практичних занять є виконання вправ, аналіз конкретних ситуацій, розв’язання професійних кейсів.
Самостійна робота включає індивідуальну роботу з нормативними документами, методичними матеріалами щодо здійснення психосоціальної підтримки здобувачів освіти, реалізації принципів травма-інформованого підходу в закладі освіти.
Підсумкові заходи – тестування.
Зміст програми складається з 5 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання слухачі складають підсумковий тест із 10 питань.
Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 20. Прохідний бал – 15. Учасники, які виконали 75 % програми та успішно склали підсумковий тест, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.
Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми: 30 год, з них: 5 – лекційні заняття, 18 – практична робота, 5 – самостійна робота, 2 год – контрольні заходи.
Навчально-тематичний план
| Назва навчальних тем | Кількість годин | ||||
| Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього | |
Тема 1. Wellbeing як культура піклування про здоров’я здобувачів освіти та педагогів: інструменти підтримки й розвитку | 1 | 2 | 1 | 4 | |
| Тема 2. Створення безпечного освітнього середовища: травма-інформований підхід | 1 | 3 | 1 | 5 | |
| Тема 3. Вплив травми на навчання та поведінку | 1 | 4 | 1 | 6 | |
| Тема 4. Стратегії підтримки учнів після травматичних подій | 1 | 5 | 1 | 7 | |
| Тема 5. Внутрішній ресурс педагога: як не згоріти, підтримуючи інших (профілактика емоційного вигорання педагогічних працівників) | 1 | 4 | 1 | 6 | |
| Підсумкові заходи | 2 | 2 | |||
| Усього | 5 | 18 | 5 | 2 | 30 |
3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Тема 1. Wellbeing як культура піклування про здоров’я здобувачів освіти та педагогів: інструменти підтримки й розвитку.
Сучасне уявлення про благополуччя. Критерії видів благополуччя. Концепція, моделі «Wellbeing». Моделі психологічного благополуччя. Методи розбудови та підтримки середовища добробуту / благополуччя. Функція педагогів у створенні благополучного для розвитку здобувачів освіти середовища. Інструменти реалізації принципів концепції «Wellbeing».
Тема 2. Створення безпечного освітнього середовища: травма-інформований підхід.
Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров’я та емоційного благополуччя учнів. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Чек-лист оцінювання класу за критеріями безпечного освітнього простору. Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в освітній процес НУШ: співпраця та позитивна взаємодія, побудова довірливих відносин, створення безпечного фізичного та емоційного простору тощо. Дизайн класу та його просторові рішення для підвищення комфорту й безпеки здобувачів освіти. Роль учителя у створенні психофізіологічної, емоційної безпеки. Основи ефективної комунікації з учнями та батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, відкритий діалог.
Тема 3. Вплив травми на навчання та поведінку.
Визначення травми. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учні. Травма в умовах війни, переміщення, втрати: особливості реагування. Типові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні тощо). Ознаки та симптоми стресу в дітей. Роль захисних механізмів у протидії травмувальним подіям. Вплив травми на освітній процес (зниження успішності, труднощі з організацією діяльності, нестійка мотивація, порушення соціальної взаємодії). Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога. Методи виявлення психоемоційного стану учнів. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків: ознаки депресії, тривожних розладів, емоційної нестабільності, самодеструктивної поведінки тощо. Зв’язок між травмою і дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу в класі.
Тема 4. Стратегії підтримки учнів після травматичних подій.
Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання в учнів у період підготовки до ДПА / НМТ (ЗНО): техніки саморегуляції, організація освітнього простору, підтримка мотивації тощо. Регуляція психоемоційного стану. Ресурсний стан. Зовнішні та внутрішні ресурси особистості. Багатовимірна модель «BASIC-Ph» Мулі Лаада. Ресурсні канали. Аудит ресурсного стану. Прийоми пошуку та відновлення ресурсного стану особистості. Форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, які пережили травматичні події. Алгоритми перенаправлення до психологічної служби. Протоколи дій педагога в кризових ситуаціях у закладі освіти.
Тема 5. Внутрішній ресурс педагога: як не згоріти, підтримуючи інших (профілактика емоційного вигорання педагогічних працівників).
Психічне здоров’я педагога. Емоційне вигорання, ознаки симптоми, стадії розвитку. Особистісні, емоційні та професійні резерви, що допомагають учителю ефективно працювати, зберігати стійкість, підтримувати інших. Профілактика вигорання та розвиток резильєнтності. Фактори стресостійкості. Емоційна грамотність педагога як основа психосоціальної підтримки здобувачів освіти: розуміння власних емоцій, навички емоційної саморегуляції, здатність до співпереживання. Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагога.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:
1. Інтерактивний квіз: використання застосунку «Mentimeter» для швидкої перевірки знань про компоненти благополуччя учнів в освітньому середовищі.
- Форми роботи щодо розвитку складових Well-being (благополуччя) здобувачів освіти: соціальне, емоційне, психічне, фізичне, академічне? Наведіть приклади з власного професійного досвіду.
- Кейс-стаді «Детектив поведінки»: розгляд ситуації і заповнення таблиці аналізу (поведінковий прояв, тригери, приховані потреби, поведінка (реакція вчителя), агресія).
- Проєктування «Урок через лінзу травми»: аналіз стандартного плану уроку, пропозиції змін з урахуванням (на вибір) трьох проявів травмівної поведінки: зниження концентрації уваги, погляд «у порожнечу», відсутність реакції на запитання, забудькуватість, сонливість, відволікання, непосидючість, вербальна агресія, зухвалість, провокації вчителя або однокласників.
- Вправа-сортування «Травма чи Характер?»: педагоги отримують список тверджень (на картках), що потрібно розсортувати у дві колонки: «Педагогічний виклик» (лінь, маніпуляція, перевірка кордонів) і «Прояв травми» (автоматична реакція нервової системи).
- Вправа «Знайди тригер у просторі»: перевірка навичок оцінки безпеки середовища. Педагоги мають проаналізувати власні кабінети, пройтися і знайти 5 речей, що можуть стати тригером для травмованої дитини.
- Рольова гра «Перша психологічна допомога (ППД)»: перевірка знань алгоритму дій у кризовій ситуації, опис ситуації, яку мають розіграти учасники. Аналіз дій з використання технік стабілізації психоемоційного стану.
- Вправа «Сортувальник» – «Шість мов стійкості»: перевірка знань кожного з 6 каналів моделі BASIC-Ph. Педагоги отримують список коротких дій для зняття стресу, що потрібно рознести до відповідних каналів моделі.
- Практикум «Мій BASIC-Ph профіль»: самоперевірка й аудит особистого ресурсного стану. Педагоги малюють шестикутну зірку, де кожен промінь – це один з каналів. Потрібно заштрихувати кожен промінь відповідно до того, наскільки часто вони використовують цей канал. Аналіз та обговорення шляхів наповнення (підкачки) ресурсних каналів.
- Метафорична вправа «Моє джерело ресурсу»: актуалізація внутрішніх опор, пошук персонального образу сили, створення психологічного «якоря» для саморегуляції.
3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:
- Які нормативно-правові документи унормовують діяльність ЗЗСО зі створення безпечного і здорового освітнього середовища?
- Які стратегії травма-інформованого навчання та психосоціальної підтримки стануть пріоритетними у вашій професійній діяльності в період війни?
- У чому полягає різниця між гострою, хронічною та комплексною травмою в контексті воєнного стану?
- Як реалізувати 6 ключових принципів травма-інформованого підходу (безпека, довіра, вибір, співпраця, розширення прав, урахування культурних особливостей) у щоденній роботі класу?
- Які елементи навчального контенту (тексти, відео, звуки) можуть стати ретравматизуючими для учнів із досвідом війни?
- Чому традиційні методи дисциплінування (зауваження, щоденник, виклик батьків) можуть бути неефективними або шкідливими для травмованої дитини?
- Як інтегрувати елементи моделі Мулі Лаада у структуру звичайного уроку (наприклад, математики чи літератури)?
- Що таке вторинна травматизація і чому вчителі перебувають у групі найвищого ризику ?
- Як коректно донести батькам інформацію про те, що дитині потрібна допомога вузького спеціаліста (психолога, психіатра), не викликаючи захисної реакції чи спротиву?
- Які 3 техніки саморегуляції є найбільш адаптивними для виконання групою учнів під час перебування в укритті?
- Що таке «вікно толерантності» нервової системи та як навчити учнів його розширювати?
- Чому передбачуваність і рутина є «ліками» для нервової системи в умовах війни?
- Як адаптувати правила класу, щоб вони не викликали спротиву в дітей із травматичним досвідом?
- Що таке резильєнтність і як її розвивати через практику щоденної рефлексії?
- Як сформувати «спільноту підтримки» серед колег у власному закладі освіти?
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Нормативно-правові документи:
1. Закон України «Про освіту» (зі змінами від 03.12.2025 № 4695-IX). URL : Перейти за покликанням .
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» (зі змінами від 03.12.2025 № 4702-IX). URL : Перейти за покликанням
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників» (зі змінами від 14.01.2025 № 31). URL : Перейти за покликанням
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами від 24.12.2025 № 1726) «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». URL : Перейти за покликанням
5. Концепція безпеки закладів освіти : розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 301-р. URL : Перейти за покликанням
6. Міністерство економіки України : наказ від 17.09.2021 № 568- 21 «Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» [Електронний ресурс]. URL : Перейти за покликанням
7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225 «Про затвердження Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»». URL : Перейти за покликанням
8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 № 509, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2018 за № 885/32337 «Про затвердження «Положення про психологічну службу в системі освіти України». URL : Перейти за покликанням
9. Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 24.11.2020 № 2425 «Про затвердження професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти». URL : Перейти за покликанням
Основна література:
- Бичко Г., Терещенко Н. Навчальні втрати : сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. УЦОЯО, 2023. URL : Перейти за покликанням
- Вікові особливості психоемоційного стану підлітків в умовах війни. URL : Перейти за покликанням
- Головатенко Т. Тенденції підготовки вчителів до впровадження травма-інформованого навчання : досвід розвинених країн. Освітологія, 2023, № 12. С. 42–54. URL : Перейти за покликанням
- Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України: методичні рекомендації / кол. автор. ; за загальною редакцією О. М. Топузова ; укл. М. В. Головко. Київ : Педагогічна думка, 2023. 187 с. URL : Перейти за покликанням
- Застосування травма-інформованого підходу в заходах моніторингу, оцінки, досліджень та навчання. URL : Перейти за покликанням
- Ройз С. Травмачутливість у школі. 19 с. URL : Перейти за покликанням
- Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах / Богданов С. О. та ін. ; за ред. В. М. Чернобровкіна, В. Г. Панок. Київ : Пульсари, 2017. 208 c. URL : Перейти за покликанням
- Портницька Н. Ф., Савиченко О. М., Тичина І. М., Макаренко О., Ширяєва Т. Ефективність програми «Психосоціальна підтримка для освітян». Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 4. С. 48–55.
- Карамушка Л. М. Психічне здоров’я особистості під час війни : як його зберегти та підтримати [Електронний ресурс] : метод. рекомендації / Л. М. Карамушка. К. : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с. URL : Перейти за покликанням
Додаткова література:
1. Підтримка учнів для класного керівника : довідник / Т. Костенко ; за заг. ред. : Протасової Н., Полторака В., Молчанової Ю. К. : ГО ДОККУ, 2023. – 76 с.
2. Сміливі навчати : практичний порадник для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти / Уклад. : Аносова А. В., Пєтушкова Л. А. Київ : Навчай для України, 2023. 56 с.
3. Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу : навчально-методичний посібник / Андрєєнкова В. Л., Войцях Т. В., Гриців І. П., Мельничук В. О., Сабліна Н. О., Флярковська О. В., Харьківська Т. А. К., 2023. 149 с.
4. Портницька Н. Ф., Савиченко О. М., Тичина І. М., Макаренко О., Ширяєва Т. Ефективність програми «Психосоціальна підтримка для освітян». Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 4. С. 48–55
5. Карамушка Л. М. Психічне здоров’я особистості під час війни : як його зберегти та підтримати : метод. рек. К. : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с.
6. Коли світ на межі змін : стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни / За заг. ред. Л. Залюбовська. К., 2022.
Знання:
- складових концепції «Wellbeing»;
- понять «стрес» та «психотравма»;
- вікових особливостей проживання травматичного досвіду в здобувачів освіти та педагогів в період війни;
- індикаторів стресу, психотравми;
- особливостей надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти в кризові періоди життєдіяльності;
- інструментів профілактики професійного вигорання та практик відновлення і збереження психологічного здоров’я педагогів.
Уміння:
- розбудовувати освітнє середовище згідно з концепцією «Wellbeing»;
- застосовувати методи психосоціальної підтримки здобувачів освіти;
- розрізняти ознаки / індикатори стресу та психотравми в дорослих і дітей;
- використовувати в освітній діяльності методи розвитку стресостійкості / життєстійкості у здобувачів освіти;
- застосовувати техніки самодопомоги та піклування про власний психологічний стан.
Установки щодо:
- готовності до реалізації принципів травма-інформованого підходу в освітньому процесі другого циклу базової середньої освіти й надання психосоціальної підтримки;
- здійснення психоемоційної підтримки та саморегуляції;
- професійного самовдосконалення, саморозвитку.