СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекції, практичні заняття та контрольні заходи. Практичні заняття передбачають активне залучення слухачів до аналізу конкретних педагогічних ситуацій, розв’язання професійних кейсів, участі у дискусіях, виконання  компетентнісно орієнтованих завдань та рефлексію з використанням інтерактивних цифрових інструментів.

        Зміст Програми складається з 2-х модулів та 7-ми взаємопов’язаних тем, які логічно вибудовані від осмислення теоретико-прикладних аспектів організації сучасного освітнього процесу в Новій українській школі до методичного інструментарію реалізації компетентнісного потенціалу природничої освітньої галузі, зокрема через діяльнісну модель навчання, організацію проблемного, проєктного і глибинного навчання та конструювання компетентнісно орієнтованих завдань.  

На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест. Учасники, які успішно пройшли навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат.

        Кількість годин, відведених на засвоєння змісту Програми, складає 30 годин, з них: 8 годин – лекції, 20 годин – практичні заняття, 2 години – підсумкові заходи.

 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
Модуль 1. Теоретико-прикладні аспекти організації сучасного освітнього процесу в НУШ
Тема 1.1. Основні характеристики сучасних підходів до навчання у Новій українській школі	2				2
Тема 1.2. Проєктування STEM-орієнтованого середовища для формування дослідницьких навичок учнів		2			2
Тема 1.3. Технології групової взаємодії та кооперації в контексті вимог Державного стандарту базової середньої освіти	2	2			4
Тема 1.4. Рефлексивне навчальне середовище в НУШ		2			2
Тема 1.5. Особливості реалізації освітнього процесу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання		2			2
Разом за модулем	4	8			12
Модуль 2. Методичний інструментарій реалізації компетентнісного потенціалу природничої освітньої галузі
Тема 2.1. Діяльнісна модель навчання як інструмент формування ключових компетентностей учнів у природничій освіті		2			2
Тема 2.2. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості здобувачів освіти		2			2
Тема 2.3. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти		4			4
Тема 2.4. Проєктне навчання. Планування та реалізація навчального проєкту	2	2			4
Тема 2.5. Технологія конструювання компетентнісно орієнтованих завдань у природничій освітній галузі	2	2			4
Разом за модулем	4	12			16
Модуль 3. Діагностико-аналітичний
Контрольні заходи				2	2
Разом за модулем				2	2
Усього	8	20		2	30

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Теоретико-прикладні аспекти організації сучасного освітнього процесу в НУШ

Тема 1.1. Основні характеристики сучасних підходів до навчання у Новій українській школі.

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість. Практична зорієнтованість навчання.

Практична робота: складання глосарію до теми «Сучасні підходи до навчання в НУШ».

Тема 1.2. Проєктування STEM-орієнтованого середовища для формування дослідницьких навичок учнів.

Ключові принципи STEM-освіти, особливості міжпредметної інтеграції. Практичні інструменти для інтеграції STEM-підходу до навчальних програм та рекомендації щодо оцінювання результатів проєктної та дослідницької діяльності учнів. Створенням STEM-завдань, що поєднують експеримент, дослідження, моделювання та елементи інженерного мислення. Можливості використання цифрових інструментів, лабораторного обладнання та простих конструкторських рішень. Організація міні-досліджень та використання лабораторного обладнання для пошукової діяльності.

Тема 1.3. Технології групової взаємодії та кооперації в контексті вимог Державного стандарту базової середньої освіти.

Методи та умови ефективного перебігу кооперативного навчання. Інтеграція розвитку 4К-умінь. Організація міжособистісної взаємодії учнів у навчанні. Виклики кооперативного навчання та їх подолання. Правила спілкування в групах, недопущення конфліктів. Стратегії кооперації в класі. Формування колективної відповідальності. Розвиток соціальних навичок. Матриця оцінювання групової діяльності учнів. 

 

Тема 1.4. Рефлексивне навчальне середовище в НУШ.

Рефлексивне середовище як основа особистісного розвитку здобувачів освіти. Створення рефлексивного навчального середовища. Включення учня/ученицю в навчальну діяльність як активного суб’єкта через здатність аналізувати зміст і процес своєї діяльності, бачити проблеми і шукати шляхи для їх подолання. Рефлексивна діяльність як засіб самопізнання і самооцінки, співвідношення отриманого і запланованого результатів. Види рефлексії: рефлексія настрою і емоційного стану; змісту навчального матеріалу та діяльності. Вироблення вмінь педагогів створювати умови для самоаналізу та взаємооцінювання. Інструменти для самоаналізу та взаємооцінювання учнів. Формування культури зворотного зв’язку на уроках природничих предметів. 

Тема 1.5. Особливості реалізації освітнього процесу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання. 

Інструментарій для організації досліджень при очному і дистанційному навчанні. Використання інтерактивних симуляцій та віртуальних лабораторій для організації дослідницької діяльності учнів. Реальні та віртуальні екскурсії.

Візуалізація природних об’єктів і процесів з відеоресурсами, анімаціями. Використання міжнародних освітніх ресурсів у навчанні.  (BioInteractive,  Learn.Genetics, Science in school, KhanAcademy, Science Buddies, Ricochet Science, NASA Space Place). Навчальні ігри та їх використання в освітньому процесі (зокрема, Seterra, Nobelprize Educational games). 

Створення флеш-карток, інтерактивних завдань на WordWall, LeatningApps, Kahoot. 

Електронні додатки до підручників та способи підвищення ефективності їх використання для формування компетентностей учнів. 

 

МОДУЛЬ 2. Методичний інструментарій реалізації компетентнісного потенціалу природничої освітньої галузі   

Тема 2.1. Діяльнісна модель навчання як інструмент формування ключових компетентностей.

Сутність та принципи діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі з природничих предметів. Діяльнісні методи навчання. Роль учителя як фасилітатора дослідницької діяльності. Форми, методи, прийоми й засоби для здійснення дослідницької діяльності здобувачами і способи представлення ними досягнутих результатів.

Структура діяльнісного уроку: цілепокладання, активне дослідження та рефлексія. Методика організації групової роботи: ролі, правила та критерії ефективності. 

Авторська технологія використання класифікаційних карток як інструменту систематизації знань, розвитку критичного мислення та візуалізації логічних зв’язків між природничими об'єктами. Майстер-клас «Робота з класифікаційними картками».

Практична робота «Конструктор активностей»: швидке моделювання етапу уроку з різними видами активної діяльності учнів  (моделювання, класифікування, аналіз або створення інфографіки, організація навчальної гри тощо). 

Тема 2.2. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості здобувачів освіти.

Ознаки поверхневого і глибинного навчань. Глибинне учіння як вміння, яке дозволяє учням застосовувати набуті раніше знання, вміння та досвід у нових ситуаціях. Таксономія Блума та глибинне навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Особливості організації глибинного навчання на уроках природничої освітньої галузі. Стратегії та методи розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості. Опрацювання конкретних стратегій: Метод «6 капелюхів мислення»: розгляд проблеми з різних точок зору (емоції, факти, ризики, переваги). Техніка «За і проти». Створення мап думок (Mind Maps): візуалізація складних природних циклів для виявлення глибинних причинно-наслідкових зв’язків. Дискусія як метод розвитку критичного мислення та аргументації в природничій освіті. Метод педагогічної провокації. Типи дискусій: класичні дебати, Сократівський діалог тощо.  

 Тема 2.3. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти.

Концептуальні засади проблемного навчання в природничих науках: від когнітивного дисонансу до наукового відкриття. Евристичні бесіди та проблемні завдання на основі реальних кейсів. Методика конструювання проблемних ситуацій на уроках біології, географії, фізики та хімії. Культура наукового запитання: стратегії фасилітації дослідницького пошуку та робота з відкритими запитаннями. Алгоритми трансформації змісту підручника у систему дослідницьких викликів. Використання цифрових середовищ (Phet-симуляції, віртуальні лабораторії) як інструментів перевірки гіпотез.

Навчальні діяльності: 1. Проектування ситуацій когнітивного дисонансу на основі природничих фактів. 2. Лабораторія запитань: Практикум із трансформації репродуктивних завдань у проблемні виклики. 3. Рольова гра «Фасилітатор vs Лектор»: моделювання реакцій на складні учнівські запитання та керування дискусією. 4. Розробка фрагмента уроку за циклом «Виклик — Пошук — Осяяння».

Моделювання уроків за базовим сценарієм проблемно-орієнтованого навчання.

Тема 2.4. Проєктне навчання. Планування та реалізація навчального проєкту.

Класифікація проєктів за домінуючою діяльністю (дослідницькі, інформаційні, практико-орієнтовані); за змістом (монопредметні та міжпредметні). 

Планування дослідницького навчального проєкту. Етапи дослідницького проєкту. Вибір об'єкта дослідження, формулювання проблемного питання та гіпотези. Визначення залежних, незалежних та контрольованих змінних, вибір методів вимірювання та інструментарію. Проведення серії дослідів, фіксація первинних даних та контроль умов експерименту. Статистична обробка результатів. Співставлення результатів з гіпотезою, формулювання наукових висновків та оцінка похибок.

Розбір кейсів короткотермінових і довготермінових дослідницьких проєктів. 

Особливості інформаційних проєктів. Підходи до розробки критеріїв оцінювання індивідуальних і парних інформаційних проєктів. Залучення учнів до розробки критеріїв оцінювання.

Різноманітність практико-орієнтованих проєктів, особливості їх планування і реалізації.

Розробка рубрик  (дескрипторів) для оцінювання результатів проєктної діяльності. Вектори критеріїв оцінювання: змістовний (науковий), процесуальний (діяльнісний), презентаційний. 

Тема 2.5. Технологія конструювання компетентнісно орієнтованих завдань у природничій освітній галузі.

Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Аналіз, підбір та застосування  компетентнісно орієнтованих завдань. Практичне завдання: розробка компетентнісно орієнтованих завдань для предметів природничої освітньої галузі. «Конструктор ситуацій». Назва завдання: (Яскрава, що інтригує). Стимул (Опис ситуації): Текст, графік, фото або відео, що моделює реальну проблему. Роль учня: Ким є учень у цій ситуації? (Еколог, лікар, інженер, консультант у магазині). Дія (Процес): Що треба зробити? (Класифікувати, оцінити ризики, побудувати модель, спрогнозувати наслідки). Результат (Продукт): Пост у соцмережі, план порятунку, порівняльна таблиця, схема пристрою.

 

МОДУЛЬ 3. Діагностико-аналітичний

Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Практичний кейс. Проаналізувати запропоновану педагогічну ситуацію та визначити найбільш оптимальні підходи, методи та інструменти організації навчання на уроках природничої освітньої галузі.
2. Розробка фрагменту уроку з використанням проблемного навчання.
3. Планування дослідницького навчального проєкту.
4. Розроблення критеріїв оцінювання проєкту з відповідного предемета.
5. Розробка компетентнісно орієнтованих завдань за запропонованим алгоритмом.
6. Запропонувати один конкретний онлайн-інструмент (наприклад, Padlet, Mentimeter або симуляцію PhET) для вивчення обраної теми та пояснити, як він замінить наочність у дистанційному форматі.
7. Розробити технологічну карту уроку на основі моделі «5Е» (Engage, Explore, Explain, Elaborate, Evaluate) для вивчення природного явища.
8. Створення мапи думок (Mind Maps) для візуалізації складних природних циклів.
9. Розробити критерії оцінювання групової діяльності учнів на конкретному прикладі.
10. Трансформувати репродуктивне запитання з шкільного підручника на завдання з компетентісним змістом.
11. Спроєктувати комплексне завдання, у якому для отримання відповіді учневі необхідно інтегрувати дані з кількох різних джерел інформації.

 

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: Перейти за покликанням  
2. Закон України «Про освіту». (2017).  URL: Перейти за покликанням )
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту»Перейти за покликанням URL: Перейти за покликанням
4. Концепція «Нова українська школа». (2016). URL: Перейти за покликанням
5. Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням  
6. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки. Наказ Міністерства освіти і науки України України № 1163 від 20.08.2025 р. URL: Перейти за покликанням  

 

Основна література

1. Вітюк В. В.  Інноваційне освітнє середовище як фактор професійного розвитку педагогів. Педагогічний пошук, 3, 2022. С. 8–12.

2. Григор’єва Наталія. Формування оцінювально-аналітичної компетентності вчителів Нової української школи відповідно до професійного стандарту. Професійна компетентність педагога: теорія, методика, практика: зб. матеріалів доповідей (статей, тез) учасників Всеукр. інтернет-конф. (м. Луцьк, 18 квіт. 2024 р.). Луцьк : ВІППО, 2024. С. 35-40.

3. Григор’єва Наталія. Науково-методичний супровід професійного розвитку вчителів природничих предметів в умовах реформування освітньої галузі. Проєктування інноваційного середовища післядипломної освіти як умова реалізації індивідуальної освітньої траєкторії педагога: колективна монографія/ за ред. О.Й. Дем’янюка, П.С. Олешка. Луцьк 2024. С. 261-279.

4. Григор’єва Наталія. Рефлексивний компонент професійної майстерності вчителя НУШ. Психолого-педагогічна готовність педагога до професійної діяльності в умовах трансформаційних освітніх перетворень : наук. зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 85-річчю Волинського ІППО. Вип.1 / Ред. кол. : Кінах Н. В.  [та ін.]. Луцьк : ВІППО, 2025. С. 39-44

 5. Олешко П. С., Вітюк. В. В. Науково-методичний супровід упровадження Держстандарту базової середньої освіти та підготовки педагогів до роботи в НУШ. Педагогічний пошук, 2, 2022, С. 33–36

6. Проблеми та перспективи розвитку природничої освітньої галузі: зб. наук. праць. Частина 2 / наук. ред. Ю. Шапран, укл. – Л. Довгопола. Переяслав (Київ. обл.): Домбровська Я. М., 2024. 216 с. 

7. Ягенська Г. Інтерактивні комп'ютерні моделі як засіб професійного розвитку вчителів природничих наук. /Методологічні та методичні аспекти навчання в освітньому процесі НУШ: збірник матеріалів доповідей (статей, тез) учасників Всеукр. інтернет-конф. (м. Луцьк, 15 черв. 2023 р.). Луцьк : ВІППО, 2023. – С. 35 – 41.

8. Ягенська Г. Реалізація методичної системи формування дослідницьких умінь школярів у процесі вивчення біології в НУШ. Проєктування інноваційного середовища післядипломної освіти як умова реалізації індивідуальної освітньої траєкторії педагога : колективна монографія / за ред. О. Й. Дем’янюка, П. С. Олешка, Н. О. Рубльової. Луцьк : ВІППО, 2024. С. 226–245. URL: Перейти за покликанням  

 

Додаткова література

1. Галина Ягенська, Костянтин Задорожний. Зошит моїх досягнень. Біологія. 8 клас. Навчальне видання до модельної навчальної програми «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти. ТОВ «Видавничий дім “Освіта”» м. Київ, 2025. 48 с. + вкладка (48 с.): іл.

2. Задорожний К., Ягенська Г.. Зошит моїх досягнень. Біологія. 7 клас. Навчальне видання до модельної навчальної програми «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти. ТОВ «Видавничий дім “Освіта”» м. Київ, 2024. 48 с. + вкладка (48 с.): іл.

3. Наталія Григор’єва. Сучасний урок з природничої освітньої галузі в Новій українській школі у світлі ідей Василя Сухомлинського. Використання  спадщини  В. О.  Сухомлинського  в освітньому  просторі  Нової української  школи: зб.  матеріалів  пед. читань,  присвячених  105-й річниці  від  дня народження Василя Сухомлинського та 30-річчя проведення всеукр. пед. читань. Луцьк: Волинський ІППО, 2023. 120 с.

4. Ягенська Г. В., Степанюк А. В. Формування дослідницьких умінь школярів у галузі природничих наук (друга половина XX – початок XXI століття ): монографія. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2021. 282 с. Перейти за покликанням

• Знання основних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та їх застосування у природничій освітній галузі. 
• Уміння обирати та застосовувати  методичний інструментарій організації діяльнісного, проблемного, проєктного та кооперативного навчання на уроках природничої освітньої галузі. 
• Здатність моделювати освітній процес із використанням сучасних педагогічних технологій та адаптовувати його до різних форматів навчання. 
• Готовність до інноваційної педагогічної діяльності відповідно до ідей і цінностей концепції Нової української школи.