КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД В ГРОМАДЯНСЬКІЙ ТА ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

МОДУЛЬ 1. 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Тема 1. Державний стандарт базової середньої освіти як основа проєктування освітнього процесу з історії та громадянської освіти

Законодавство в галузі освіти. Структура Державного стандарту базової середньої освіти як основа проєктування компетентнісного навчання історії і громадянської освіти в НУШ. Ціннісні орієнтири громадянської та історичної освітньої галузі та їхній інтеграційний потенціал у формуванні ключових компетентностей учнів/учениць. Загальні, конкретні результати навчання з історії та громадянської освіти як основа для планування освітнього процесу. Формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання. Забезпечення наступності між базовою та профільною школою. Інтеграція освітніх галузей.

Практична спрямованість теми: інтерактивна лекція, аналіз Державного стандарту базової середньої освіти, дискусія щодо проблеми інтеграції історії та громадянської освіти.

 

Тема 2. Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти: причини реформи та її завдання.

Мета реформування історичної освіти. Шкільна історична освіта: сучасний стан і виклики. Концентричний підхід до вивчення/навчання історії, загальноосвітні і профільні історичні курси. Цикли історичної освіти у базовій середній освіті: адаптаційний (5–6 класи), базове предметне навчання; у профільній середній освіті: профільно-адаптаційний цикл (10 клас), профільний (11-12 класи). Змістові лінії як основа формування ключових компетентностей. Проблемно-тематичний підхід до організації навчального матеріалу. Інтегровані курси.

Практична спрямованість теми: проблемна лекція, робота в групах, дискусія.

 

Тема 3. Концепція розвитку громадянської освіти в Україні як ціннісний орієнтир сучасної громадянської освіти в базовій і профільній школі.

Мета і завдання громадянської освіти в Україні. Ціннісні орієнтири громадянської освіти. Принципи реалізації «Концепції розвитку громадянської освіти в Україні». Система громадянської освіти. Громадянська компетентність педагогічних працівників. Громадянські та соціальні компетентності учнів. Компетентнісний підхід до добору і структурування навчального матеріалу. .

Практична спрямованість теми: дискусія, практикум, який передбачає підготовку тематичних кейсів з громадянської освіти, чи/або есеїв з проблем сучасного стану та перспектив громадянської освіти в ЗЗСО.

 

Після завершення модуля слухачі:

Знатимуть:

• структуру та вимоги Державного стандарту базової середньої освіти в контексті навчання історії та громадянської освіти;
• зміст і завдання реформи шкільної історичної та громадянської освіти;
• компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі.

 

Вмітимуть:

• аналізувати результати навчання з історії та громадянської освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти;
• формувати в учнів/учениць ключові компетентності та вміння, спільні для усіх компетентностей;
• визначати міжпредметні зв’язки в межах громадянської та історичної освітньої галузі;
• ефективно взаємодіяти в команді.

 

Матимуть установку на:

• просування демократичних цінностей;
• компетентнісне проєктування освітнього процесу;
• інтеграцію змісту навчання та міжгалузеву взаємодію.

 

МОДУЛЬ 2.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З 

ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ

Тема 1. Особливості викладання інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі.

Огляд модельних навчальних програм з інтегрованих курсів, характеристика їхніх особливостей. Опис змісту інтегрованого курсу та видів навчальної діяльності учнів. Визначення послідовності досягнення результатів навчання учнів з інтегрованого курсу. Виклики інтеграції історичної та громадянської освіти. Можливості міжпредметних проєктів. Форми інтеграції навчальних предметів: «Історія України» і «Всесвітня історія»; «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта». Календарно-тематичне планування навчальних занять з інтегрованих курсів на основі модельних програм, затверджених педагогічною радою ЗЗСО. Огляд та аналіз навчально-методичного забезпечення інтегрованих курсів. Ознайомлення з кращими практиками міжнародного досвіду в навчанні учнів інтегрованих курсів. 

Практична спрямованість теми:

Проблемна лекція. Дискусія. Підготовка календарно-тематичного планування інтегрованого курсу на перше півріччя навчального року.

 

Тема 2. Фасилітація групової динаміки та взаємодії на уроках історії, громадянської освіти, як засіб формування ключових і предметних компетентностей. 

Технології та межі застосування фасилітації. Фасилітація освітнього процесу: вектор центрального фокусу на того, хто навчається. Простори для навчання. Методики фасилітаційного навчання. Робота в групах. Практичні завдання. Комунікація між учнями під час роботи в команді і вчителем-фасилітатором. Формування соціальних, емоційних навичок учнів/учениць. Дискусія: врахування думки кожного учасника. Розвиток індивідуальних компетентностей.

Практична спрямованість теми: практикум: розроблення однієї з методик фасилітаційного навчання (за вибором учителя/учительки). 

 

Тема 3. Технології дослідницького, проєктного, проблемно-орієнтованого навчання в освітньому процесі

Сутність і дидактичні засади дослідницького навчання. Формування навичок критичного мислення. Проєктування дослідницьких завдань, спрямованих на вивчення історії краю. Критерії оцінювання дослідницької діяльності учнів/ учениць. Педагогічні можливості ігрових методик у компетентнісному навчанні на уроках історії та громадянської освіти. Використання рольових ігор, навчальних квестів, цифрових платформ.

Практична спрямованість теми: семінар-тренінг – створення навчальних мініпроєктів з історії та громадянської освіти, розроблення критеріїв оцінювання проєктної діяльності учнів; інтеграція рольових методик у структуру уроків з історії та громадянської освіти.

 

Після завершення модуля слухачі 

Знатимуть:

• особливості викладання інтегрованих курсів на засадах НУШ;
• види інтеграції в навчанні, підходи до інтегрованого навчання учнів;
• зміст модельних навчальних програм з інтегрованих курсів;
• вітчизняні освітні традиції та здобутки міжнародних систем в навчанні учнів інтегрованих курсів.

Вмітимуть:

• створювати критерії для аналізу модельних програм щодо їх можливого використання в освітньому процесі;
• визначати послідовність досягнення результатів навчання учнів з інтегрованого курсу;
• добирати традиційні та інноваційні методики навчання;
• розвивати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей, формувати готовність до їх застосування в навчальних та життєвих ситуаціях;
• упроваджувати в практику здобутки кращих міжнародних систем.

Матимуть установку на:

• планування освітньої діяльності, самостійної розробки дидактичних матеріалів;
• формування умов досягнення успішного результату в практичній діяльності;
• створення кейсів з інтегрованих курсів з метою підвищення якості навчання учнів.

 

4. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК САМОСТІЙНИХ 

ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Визначити найбільш дискусійні питання набуття учнями компетентностей в громадянській та історичній освітній галузі. Запропонувати власне бачення підходів до навчання історії та громадянської освіти у ЗЗСО.

2. Розробити фрагмент уроку з використанням фасилітаційного підходу. 

3. Проаналізувати одну з модельних програм інтегрованого курсу з громадянської та історичної освітньої галузі.

4. Розробити фрагмент календарно-тематичного планування інтегрованого курсу (3–4 уроки).

5. Запропонувати приклади інтеграції історії та громадянської освіти.

6. Розробити дослідницьке завдання з інтегрованого курсу для учнів базової середньої школи.

7. Розробити структуру навчального проєкту з історії/громадянської освіти. Описати етапи реалізації проєкту та запропонувати методику оцінювання проєктної діяльності.

8. Підготувати тематичний кейс з громадянської освіти для учнів 6–9 класів (за вибором учителя). Визначити навчальні цілі, компетентності. Сформувати методику оцінювання навчальних досягнень учнів.

 

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням

2. Модельні навчальні програми для учнів 5–9 класів Нової української школи. Перейти за покликанням

3. Концепція розвитку громадянської освіти в Україні (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 8.10. 2022 р. № 893-р) Перейти за покликанням .

4. План заходів з реалізації Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (Наказ МОН України від 07.02. 2024 р. № 131). Перейти за покликанням

5. Професійний стандарт «вчитель закладу загальної середньої освіти» (Наказ МОН №1225 від 29 серпня 2024 року Перейти за покликанням  

6.Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти (Наказ МОН України від 30.07.2024 р. № 1072). Перейти за покликанням

7. UNESCO. Education for Sustainable Development: A roadmap. Paris : UNESCO, 2020. 66 p. URL: Перейти за покликанням

8. United Nations. Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development. 2015. URL: Перейти за покликанням

 

Основна література

Волченко Л. П., Гарковець С. О. Фасилітація та розвиток професійних компетентностей сучасного педагога. Теоретичні і прикладні проблеми психології.2019. № 3 (1). С. 53–63. Перейти за покликанням .

Муляр О., Жалко Т. Діяльнісний підхід на уроках історії та громадянської освіти. Педагогічний пошук. 2024. № 3 (123). С. 25–28.

Пометун О.І. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі: навч.- метод. посіб. Київ, 2020. 104 с. 

Рябовол Л. Т. Компетентнісний потенціал суспільствознавчих предметів (за ключовими компетентностями). New impetus for the advancement of pedagogical and psychological sciences in Ukraine and EU countries: research matters: Collective monograph. Vol. 2. Riga, Latvia : Baltija Publishing», 2021. С. 150–167. 

Старжець В. І. Методика використання формувального оцінювання на уроках історії. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького ДПУ ім. І. Франка. 2023. Випуск 64. Том 2. С. 317–322. 

Терно С. О. Критичне мислення та інноваційні стратегії в історичній освіті: посібник для здобувачів вищої освіти ступеня магістра ОПП «Середня освіта (Історія)». Запоріжжя: ЗНУ, 2023. 120 с.

Ткаченко Т., Соловйова Т., Ткаченко О. Групова робота як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії і основ правознавства в закладах загальної середньої освіти. Соціум. Документ. Комунікація. 2023. № 18. С.  272 – 294.

Удод О. Українська історична дидактика: академічний дискурс (до 80-річчя Інституту історії України); за ред. В. Смолія. Київ: НАН України, Ін-т історії України, 2016. 214 с.

Формування предметних компетентностей проектного навчання: [посібник] /[ авт.-упорядник. К. О. Баханов]. Харків: Основа 2018. 128 с.

Хлібовська Г. Інтеграція теоретичної і практичної складової підготовки вчителя історії у контексті розбудови Нової української школи. Луцьк, 2020: Перейти за покликанням

Хомич Л. Вчитель нової української школи: вектори професійного розвитку. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2021. № 2 (20). 

С. 168–176.

Шалашний Л. А. Перебіг і напрями трансформацій змісту шкільної історичної освіти в країнах ЄС наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. (на прикладі Польщі та Німеччини). Інноваційна педагогіка. 2024. Вип. 24.

С. 16 – 20.

Інформаційні ресурси

Міністерство освіти і науки України. Законодавство. Розділ «Загальна середня освіта». URL: Перейти за покликанням

Нова українська школа. URL: Перейти за покликанням

Інститут педагогіки НАПН України. Розділ «Методичні посібники» URL:Перейти за покликанням

Нова доба: Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін. URL: Перейти за покликанням

Єдиний науковий простір вчителів. URL: Перейти за покликанням

«Освіторія» – онлайн-медіа про освіту та виховання дітей в Україні. Освіторія. URL: Перейти за покликанням

Освітній проєкт «На урок». URL: Перейти за покликанням

«Всеосвіта» – Національна освітня платформа. URL: Перейти за покликанням

Український інститут національної пам’яті. URL: Перейти за покликанням

Інститут історії НАН України. URL: Перейти за покликанням

Історична правда. Історична правда. URL: Перейти за покликанням

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. URL: Перейти за покликанням

The Council of Europe. History Teaching – History Education. URL:

Перейти за покликанням

За результатами навчання за програмою «Компетентнісний підхід в громадянознавчій та історичній освітній галузі» слухачі будуть здатні:

1. Формувати освітній процес з історії та громадянської освіти відповідно Державного стандарту базової середньої освіти та модельних навчальних програм НУШ.

2. Добирати доцільні форми і методи навчання учнів/учениць, застосовувати інноваційні технології навчання.

3. Організовувати навчання предметів (інтегрованих курсів) через дослідницьку діяльність.

4. Орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати сучасні електронні (цифрові) ресурси, оцінювати їхню ефективність для досягнення навчальних цілей. 

5. Рефлексувати власну педагогічну діяльність, підвищувати ефективність уроків та інтегрувати міжпредметні зв’язки.

 

Реалізація програми передбачає залучення викладачів, які мають наукові напрацювання в проблематиці новітніх досягнень історичної та громадянознавчих наук, вчителів-практиків з досвідом інноваційної роботи в навчанні школярів/школярок історії, громадянської освіти, застосуванні сучасних педагогічних та цифрових технологій, а також інтеграції сучасних підходів в історії та громадянської освіти в освітній процес НУШ. 

Вивчення деяких питань, модулів, окремих тем, послідовність вивчення, загальна кількість годин на вивчення тем можуть бути змінені,  окремі питання тем програми можуть бути розширені залежно від запиту та досвіду слухачів.

Теоретичний складник освітньої програми може бути реалізований через лекції/відеолекції/вебінари/відеоконференції тощо. Практичний складник – через практикуми/навчальні тренінги/майстер-класи тощо.

Самостійна робота слухачів передбачає пошук, опрацювання навчальних матеріалів відповідно до запропонованих завдань, створення групових проєктів тощо. Самостійна робота виконується в позанавчальний час.