СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В 7–9 КЛАСАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

МОДУЛЬ 1. 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЯК СТРАТЕГІЯ НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Тема 1.1. Сучасні освітні стратегії і моделі навчання в Новій українській школі.

Підхід як парадигма сучасної освіти. Основні підходи до навчання в Новій українській школі. Пріоритетність формування компетентностей особистості, здатної навчатися упродовж життя. Інноваційні методи навчання учнів/учениць 7–9 класів на уроках історії, громадянської освіти. Моделювання компетентнісно орієнтованого уроку та його особливості. 

 

Тема 1.2. Орієнтація освітнього простору на особистість: взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів.  

Сучасний освітній простір як поєднання діяльнісного, особистісно орієнтованого, компетентнісного підходів. Науково-методичні засади формування освітнього середовища, зорієнтованого на особистість дитини. Алгоритми впровадження особистісно орієнтованого підходу в навчанні. Педагогіка партнерства: спільна відповідальність учителя й учня. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учня. Принципи рівноправної участі. Толерантність у прийнятті різних точок зору. Рефлексивність навчання — усвідомлення учнем способів своєї дії та власних результатів. Врахування вікових психофізіологічних особливостей школярства та створення безбар’єрного середовища на засадах універсального дизайну. Приклади педагогічних практик.

 

Тема 1.3. Діяльнісний підхід. Рефлексивне навчальне середовище. Методологічні принципи діяльнісного підходу, як визначальної моделі навчання, що передбачає залучення учнівства до пізнавальної, творчої діяльності. Організація діяльнісної навчальної роботи в громадянській та історичній освітній галузі. Прийоми та інструменти діяльнісного навчання, їх застосування в очному, дистанційному та змішаному форматах. Рефлексія як складова діяльнісного підходу. Роль рефлексії у формуванні відповідальності учнів/учениць за власне навчання, розвитку критичного мислення та самооцінювання. Особливості організації рефлексивної діяльності на різних етапах уроку з історії та громадянської освіти. Інструменти, методи та прийоми творення рефлексивного навчального середовища, техніки рефлексії. Аналіз педагогічних кейсів, конструювання фрагментів уроків з курсів громадянської та історичної освітньої галузі з використанням рефлексивних методик. Практичні вправи з формувального оцінювання і самооцінювання. Використання цифрових інструментів для організації рефлексії. Формування позитивного психологічного клімату та активізація участі школярів/школярок у навчальному процесі згідно з цінностями НУШ.

 

МОДУЛЬ 2. ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ В ГРОМАДЯНСЬКІЙ ТА ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ 

 

Тема 2.1. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення і когнітивної гнучкості. Поняття «глибинного навчання» та його місце в сучасній дидактиці. Особливості застосування компонентів глибинного навчання на уроках історії та громадянської освіти. Вплив глибинного навчання на розвиток критичного мислення. Інструменти формування критичного мислення. Когнітивна гнучкість. Взаємозв’язок глибинного навчання, критичного мислення, когнітивної гнучкості, їхня роль у формуванні ключових компетентностей. Приклади педагогічних практик.

 

Тема 2.2. Проєктне і проблемне навчання: спільне і відмінне. 

Поняття «проєктного навчання», його ознаки, різновиди. STEM орієнтований підхід у навчанні. Проєктна діяльність на уроках історії та громадянської освіти. Види навчальних проєктів. Етапи планування навчального проєкту: визначення теми, джерел інформації, способів обробки та аналізу інформації; подання результатів, процедури, критеріїв оцінювання, розподіл завдань між членами групи (при груповому проєкті); збір та аналіз інформації та формулювання висновків; обговорення та оцінка результатів. Місце проєктного навчання у компетентнісно орієнтованому підході.

Проблемне навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів/учениць, розвитку креативного мислення. Сутність, механізми, дидактичні принципи проблемного навчання. Технології проблемного навчання. Моделювання технологій проблемного навчання на уроках історіїта громадянської освіти. 

Характеристика спільних та відмінних рис проєктного та проблемного навчанням в умовах НУШ.

 

Тема 2.3. Кооперативне навчання. Матриця оцінювання групової діяльності учнів.

Кооперативна навчальна діяльність як модель організації навчання учнів/учениць. Компоненти співробітництва. Особистісна взаємодія, позитивна взаємозалежність, обробка даних про роботу групи. Інтерактивні технології навчання в умовах НУШ. Реалізація кооперативного навчання на уроках історії та громадянської освіти: методи, умови ефективного перебігу, стратегії кооперації в класі. Матриця оцінювання групової діяльності учнів/учениць. 

 

Тема 2.4. Проєктування компетентнісно орієнтованих завдань в громадянській та історичній освітній галузі. Поняття і структура компетентності. Компетентнісний підхід в громадянській та історичній освітній галузі. Види компетентнісних завдань. Елементи компетентнісного завдання: мета, умова, діяльність, результат. Інтеграція міжпредметних зв’язків. Таксономія Бенджаміна Блума як один з інструментів для побудови компетентнісно орієнтованих завдань. Моделювання навчальних ситуацій в очному, дистанційному та змішаному форматах. Характеристика педагогічних кейсів, колективна розробка завдань з історії та громадянської освіти для 7–9 класів з врахуванням вимог Нової української школи.

 

4. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК САМОСТІЙНИХ 

ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Обговорення сучасних підходів до навчання в Новій українській школі. Врахування практичних рекомендацій учасників. Виокремлення можливих варіантів реагування на проблемні ситуації, які виникають під час впровадження сучасних підходів в освітній процес. 

2. Розробка планів уроків із застосування діяльнісного підходу. Створення дидактичних матеріалів для навчання учнів/учениць 7–9 класів на уроках історії та громадянської освіти. Моделювання фрагменту сучасного уроку в НУШ з використанням діяльнісного та компетентнісного підходів.

3. Конструювання завдань з елементами кооперативного, проблемного, проєктного навчання.

4. Підготовка структури навчального міні-проєкту з історії/громадянської освіти. Опис етапів реалізації міні-проєкту. Пропонована методика оцінювання проєктної діяльності.

5. Розробка тематичного кейсу з історії/ громадянської освіти для учнів/учениць 7–9 класів (за вибором учителя). Визначення навчальних цілей, компетентностей. Формування методики оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць.

 

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

 

1. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням

2. Концепція розвитку громадянської освіти в Україні (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 8.10. 2022 р. № 893-р) Перейти за покликанням

Перейти за покликанням . Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти (Наказ МОН України від 30.07.2024 р. № 1072). Перейти за покликанням

4. План заходів з реалізації Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (Наказ МОН України від 07.02. 2024 р. № 131). Перейти за покликанням

5. Професійний стандарт «вчитель закладу загальної середньої освіти» (Наказ МОН №1225 від 29 серпня 2024 року Перейти за покликанням  

 

Основна література

6. Муляр О., Жалко Т. Діяльнісний підхід на уроках історії та громадянської освіти. Педагогічний пошук. 2024. № 3 (123). С. 25–28.

7. Пометун О.І. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі: навч.- метод. посіб. Київ, 2020. 104 с. 

8. Старжець В. І. Методика використання формувального оцінювання на уроках історії. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького ДПУ ім. І. Франка. 2023. Випуск 64. Том 2. С. 317–322. 

9. Терно С. О. Критичне мислення та інноваційні стратегії в історичній освіті: посібник для здобувачів вищої освіти ступеня магістра ОПП «Середня освіта (Історія)». Запоріжжя: ЗНУ, 2023. 120 с.

10.Ткаченко Т., Соловйова Т., Ткаченко О. Групова робота як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії і основ правознавства в закладах загальної середньої освіти. Соціум. Документ. Комунікація. 2023. № 18. С. 272 – 294.

11. Формування предметних компетентностей проектного навчання: [посібник] /[ авт.-упорядник. К. О. Баханов]. Харків: Основа 2018. 128 с.

12. Хлібовська Г. Інтеграція теоретичної і практичної складової підготовки вчителя історії у контексті розбудови Нової української школи. Луцьк, 2020: Перейти за покликанням

13. Хомич Л. Вчитель нової української школи: вектори професійного розвитку. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2021. № 2 (20). 

С. 168–176.

14. Шалашний Л. А. Перебіг і напрями трансформацій змісту шкільної історичної освіти в країнах ЄС наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. (на прикладі Польщі та Німеччини). Інноваційна педагогіка. 2024. Вип. 24.

С. 16 – 20.

Інформаційні ресурси

Міністерство освіти і науки України. Законодавство. Розділ «Загальна середня освіта». URL: Перейти за покликанням

Нова українська школа. URL: Перейти за покликанням

Інститут педагогіки НАПН України. Розділ «Методичні посібники» URL:Перейти за покликанням

Нова доба: Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін. URL: Перейти за покликанням

Єдиний науковий простір вчителів. URL: Перейти за покликанням

«Освіторія» – онлайн-медіа про освіту та виховання дітей в Україні. Освіторія. URL: Перейти за покликанням

Освітній проєкт «На урок». URL: Перейти за покликанням

«Всеосвіта» – Національна освітня платформа. URL: Перейти за покликанням

Український інститут національної пам’яті. URL: Перейти за покликанням

Історична правда. Історична правда. URL: Перейти за покликанням

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. URL: Перейти за покликанням

 

За результатами навчання за програмою «Сучасні підходи до навчання учнів/учениць в 7–9 класах Нової української школи» педагогічні працівники зможуть вдосконалити:

• знання сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі, освітніх стратегій і моделей навчання;
• уміння конструювати і реалізовувати методи та інструменти проблемного, проєктного, кооперативного, діяльнісного навчання в громадянській та історичній освітній галузі; добирати ефективні методи розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості; аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання; створювати рефлексивне навчальне середовище;
• здатність планувати освітній процес на засадах Нової української школи, ціннісне ставлення до професійного саморозвитку. 

 

Реалізація програми передбачає залучення викладачів, які мають наукові напрацювання в проблематиці новітніх досягнень історичної та громадянознавчих наук, вчителів-практиків з досвідом інноваційної роботи в навчанні школярів/школярок історії, громадянської освіти, застосуванні сучасних педагогічних та цифрових технологій, а також інтеграції сучасних підходів в історії та громадянської освіти в освітній процес НУШ. 

Вивчення деяких питань, модулів, окремих тем, послідовність вивчення, загальна кількість годин на вивчення тем можуть бути змінені,  окремі питання тем програми можуть бути розширені залежно від запиту та досвіду слухачів.

Теоретичний складник освітньої програми може бути реалізований через лекції/відеолекції/вебінари/відеоконференції тощо. Практичний складник – через практикуми/навчальні тренінги/майстер-класи тощо.

Самостійна робота слухачів передбачає пошук, опрацювання навчальних матеріалів відповідно до запропонованих завдань, створення групових проєктів тощо. Самостійна робота виконується в позанавчальний час.