Програма підвищення кваліфікації вчителів української мови, української літератури, зарубіжної літератури закладів загальної середньої освіти «МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ У ПРОФІЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ»

Програма охоплює впровадження Держстандарту профільної філологічної освіти. Розглядаються моделі навчання мови та літератури, використання ШІ, STEAM-технологій та критерії оцінювання. Курс готує вчителя до фасилітації та побудови кар’єрного треку ліцеїста

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти
Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: від адаптації до професіоналізації філологічної освіти	2	-	-	-	2
Тема 1.2. Компетентнісна модель навчання мови та літератури в профільній школі НУШ	-	1	1	-	2
Тема 1.3. Типова освітня програма для академічних ліцеїв: реалізація мовно-літературного компонента	-	1	1	-	2
Разом за модулем	2	2	2		6
МОДУЛЬ 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору в академічному ліцеї
Тема 2.1. Модельні навчальні програми: принципи добору та адаптації	1	-	1	-	2
Тема 2.2. Навчальні програми, розроблення, затвердження, упровадження	1	-	1	-	2
Тема 2.3. Організація освітнього простору в академічному ліцеї	1	1	-	-	2
Разом за модулем	3	1	2		6
МОДУЛЬ 3. Особливості викладання  предметів/курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі
Тема 3.1. Особливості викладання предметів/курсів мовно-літературної освітньої галузі на основному й поглибленому рівнях	1	1	-	-	2
Тема 3.2. Інтерактивні технології та STEAM-інтеграція у викладанні мовно-літературних курсів	1	1	-	-	2
Тема 3.3. Стратегії реалізації дослідницько-проєктної та міжпредметної діяльності у викладанні мови й літератури (української та зарубіжної)	1	1	-	-	2
Тема 3.4. Практики використання інтерактивних цифрових інструментів та ШІ на уроках словесності	1	1	-	-	2
Тема 3.5. Кар’єрна орієнтація учнівства через філологію: копірайтинг, медіа та видавнича справа	1	1	-	-	2
Разом за модулем	5	5	-	-	10
МОДУЛЬ 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти
Тема 4.1. Підходи до оцінювання мовно-літературних компетенцій у старшій профільній школі	1	-	1	-	2
Тема 4.2. Інструментарій оцінювання: від творчих есе до цифрових портфоліо	1	2	1	-	4
Разом за модулем	2	2	2	-	6
Підсумкові заходи	-	-	-	2	2
Діагностування результатів навчання	-	-	-	1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми	-	-	-	1	1
Усього	12	10	6	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти

Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: від адаптації до професіоналізації філологічної освіти. 

Мета та ключові ідеї Державного стандарту профільної середньої освіти. Структура стандарту, мовно-літературна освітня галузь та її складники. Очікувані результати навчання (сприйняття, аналіз, інтерпретація, створення, комунікація). Ключові ідеї Державного стандарту профільної освіти. Розмежування очікуваних результатів навчання для адаптаційного циклу (10 клас) та циклу профільної підготовки (11-12 класи). Зв’язок стандарту з компетентнісним і діяльнісним підходами. 

Тема 1.2. Компетентнісна модель навчання мови та літератури в профільній школі НУШ.

Узгодження мовно-літературних компетентностей із профілем ліцею.

Філологічний профіль: поглиблення фахових лінгвістичних навичок, розвиток текстової експертності та здатності до створення складних авторських художніх і наукових текстів.

Суспільно-гуманітарний профіль: акцент на українознавчому компоненті, зв’язку літератури з історією, філософією та соціологією для розуміння ролі слова в суспільстві.

Розвиток функціональної грамотності, прикладного сторітелінгу та використання мови як інструменту чіткої й грамотної комунікації.

Інтеграційний аспект: використання цифрових технологій та штучного інтелекту для візуалізації літературного простору і створення інноваційних медіапродуктів у межах обраного профілю.

Тема 1.3. Типова освітня програма для академічних ліцеїв: реалізація мовно-літературного компонента.

Структура та особливості типової освітньої програми академічного ліцею в контексті реалізації мовно-літературної галузі. Варіативна складова: вибір між інтегрованими курсами («Українська література та зарубіжна література», «Словесність») та вивченням окремих предметів (українська мова, українська література, зарубіжна література).

Співвідношення інваріантної та варіативної складових як баланс між державним стандартом та запитами ліцеїстів щодо глибини вивчення української мови та літератур – української й зарубіжної. Визначення обов’язкового мінімуму та простору для профілізації через моделі розподілу навчального навантаження для мовно-літературної галузі на основному та поглибленому рівнях. Проєктування вибору: порівняльний аналіз переваг інтегрованих курсів та окремих дисциплін залежно від обраного профілю навчання. Спецкурси як інструмент посилення профілізації, розроблення та впровадження вибіркових компонентів, що підсилюють професійне спрямування ліцею.

Алгоритм реалізації автономії закладу: від формування власного навчального плану до процедури затвердження авторських програм із мови та літератури педагогічною радою. Адаптація та трансформація змісту: використання академічної свободи вчителя-словесника для створення унікального освітнього контенту, що відповідає ресурсам громади та запитам сучасного ринку праці.

Філологічна освіта як конкурентоспроможний освітній продукт у системі профільного навчання. Стратегії залучення учнівства негуманітарних профілів: методи підвищення привабливості мовно-літературних модулів для майбутніх фахівців різних сфер.

МОДУЛЬ 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору в академічному ліцеї

Тема 2.1. Модельні навчальні програми: принципи добору та адаптації.

Аналіз та адаптація модельних програм для профільної школи. Критерії вибору модельних програм з урахуванням профілю ліцею та регіонального контексту. Методика диференціації: розподіл змісту на основний та поглиблений рівні залежно від обраного учнівством профілю.

Тема 2.2. Навчальні програми, розроблення, затвердження, упровадження.

Навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Алгоритм розроблення програм на основі (або не на основі) модельних для обов’язкових та вибіркових компонентів (спецкурсів). Специфіка розроблення та впровадження вибіркових компонентів (спецкурсів). Використання ідей та академічної свободи вчителя для створення унікального змісту навчальної програми. Модифікація змісту під матеріальні ресурси ліцею (інструменти, цифрові засоби) та творчі запити ліцеїстів. Затвердження та впровадження: процедура введення програми в освітній процес закладу.

Тема 2.3. Організація освітнього простору в академічному ліцеї.

Філологічний простір як екосистема комунікації та творчості. Проєктування багатофункціональних зон (літературні вітальні, медіастудії, зони для дебатів та індивідуального читання) з урахуванням сучасних вимог до матеріально-технічного забезпечення філологічного кабінету.

Створення STEAM-простору як безпечного та стимулюючого середовища для міжгалузевих досліджень, що сприяє інтеграції літератури з лінгвістичним програмуванням, дизайном книги та цифровим сторітелінгом. Використання функціональних можливостей платформ для створення віртуальних літературних музеїв, онлайн-читань, спільних цифрових видань, інтерактивних словників тощо

Моделі змішаного навчання: організація освітнього процесу через поєднання очних дискусійних сесій та творчих майстерень у ліцеї з дистанційною індивідуальною роботою над текстами чи груповими медіапроєктами. Реалізація принципів універсального дизайну (доступність текстових форматів, мультимодальність сприйняття) та інклюзивні стратегії у мовно-літературній практиці (аудіокниги, адаптовані тексти).

Віртуальна інфраструктура філологічної освіти (цифрові бібліотеки, онлайн-платформи для рецензування та взаємодії з авторами).

МОДУЛЬ 3. Особливості викладання  предметів/курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі.

Тема 3.1 Особливості викладання предметів/курсів мовно-літературної освітньої галузі на основному й поглибленому рівнях.

Рівнева диференціація та фасилітація. Специфіка викладання предметів/курсів мовно-літературної освітньої галузі на основному (загальнокультурному) та поглибленому (професійно-орієнтованому) рівнях. Робота з обдарованою молоддю.

Методичні особливості інтегрованих курсів, розгляд специфіки викладання інтегрованих курсів, зокрема міжгалузевих. Розвиток критичного мислення через застосування інтеграції освітніх галузей як інструменту для формування критичного мислення у старшокласників й старшокласниць.

Учитель як фасилітатор: перехід від стратегії контролю до стратегії супроводу, де педагог виступає в ролі наставника. Командна робота педагогів щодо організації співпраці вчителів під час викладання інтегрованих курсів.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії ліцеїста/ліцеїстки, забезпечення умов для побудови та реалізації освітнього шляху.

Тема 3.2. Інтерактивні технології та STEAM-інтеграція у викладанні мовно-літературних курсів.

Сутність інтерактивних технологій: створення комфортного середовища для спільного моделювання життєвих ситуацій, розв’язання проблем та обміну досвідом, де засвоєння знань відбувається паралельно з розвитком креативного мислення та соціальних навичок.

Розвиток критичного мислення через аналіз художніх контекстів та власний творчий пошук. Зміна ролі педагога − від контролера до наставника, який супроводжує індивідуальну освітню траєкторію ліцеїста, забезпечуючи академічну свободу вибору засобів виразності.

STEAM як інструмент поєднання мови й літератури з інноваціями: використання методів Digital Humanities для текстового майнінгу, створення цифрових реконструкцій художніх світів, застосування штучного інтелекту для генерації метафор і візуальних образів.

Організація командної роботи учнівства над комплексними мультимедійними проєктами з мови та літератури.

Тема 3.3. Стратегії реалізації дослідницько-проєктної та міжпредметної діяльності у викладанні літератури (української та зарубіжної).

Філологічний проєкт: від ідеї до презентації (літературний перформанс, цифрове видання, медіастартап). Типологія проєктів у профільному ліцеї: дослідницькі — літературознавчі розвідки та компаративні студії; творчі — театралізації, поетичні слеми, створення фанфіків; прикладні — розроблення сценаріїв для шкільних медіа чи мовних гайдів для громади; інформаційні — літературні подкасти та віртуальні мапи письменницьких місць.

Літературний стартап як форма навчання: розробка філологічного продукту з урахуванням запитів цільової аудиторії та стратегій просування в цифровому середовищі. Міжпредметна інтеграція: поєднання літератури з історією, мистецтвом, іноземними мовами. Дослідницька діяльність через філологічний пошук у роботі з першоджерелами, архівами, епістолярієм та цифровими гуманітарними колекціями. Розвиток критичного мислення під час аргументованої інтерпретації класичних та сучасних творів. Академічна доброчесність як фундаментальна методика: правила цитування, етика роботи з авторським правом та запобігання плагіату в аналітичних і творчих роботах учнівства.

Тема 3.4. Практики використання інтерактивних цифрових інструментів та ШІ на уроках словесності.

Цифрова трансформація філологічної освіти: від мультимедійної презентації до персоналізованого навчання за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Використання генеративних мовних моделей (ChatGPT, Gemini, Claude) для створення диференційованих навчальних матеріалів: адаптація складних текстів, генерація вправ на виправлення помилок, створення багаторівневих тестових завдань та інтерактивних квізів.

Інструменти візуалізації смислів: робота з онлайн-платформами для створення інтерактивних плакатів, хмар слів, часових ліній життя і творчості письменників та інтерактивних мап літературних подорожей. Гейміфікація мовно-літературного навчання: використання сервісів (Quizizz, Kahoot, LearningApps) для перевірки знань у форматі змагань, розроблення цифрових квестів та інтерактивних філологічних ігор.

Використання нейромереж для візуалізації художніх образів (Midjourney, DALL-E, Canva AI): створення ілюстрацій до творів, портретів персонажів за текстовим описом та проєктування обкладинок книжок. Робота з аудіовізуальним контентом: сервіси для створення буктрейлерів, подкастів та відеопоезій як форми творчого звіту учня.

Методики критичного оцінювання контенту: навчання учнів розрізняти тексти, згенеровані ШІ, перевіряти факти та дотримуватися етики використання цифрових помічників. 

Тема 3.5. Кар’єрна орієнтація учнівства через філологію: копірайтинг, медіа та видавнича справа.

Узгодження філологічних компетентностей із запитами сучасного ринку праці через орієнтацію учнівства на професійну реалізацію в креативних індустріях, медіасфері та видавничій справі. Трансформація традиційних навичок аналізу тексту в прикладні вміння зі створення цифрового контенту, опанування основ копірайтингу, сторітелінгу та -письменництва.

Розроблення навчальних кейсів, що імітують роботу редакції або креативної агенції, де мова стає інструментом створення конкурентоспроможного інтелектуального продукту.

Використання методів кар’єрного консультування для розвитку навичок самопрезентації та розуміння етики авторського права в цифрову епоху. Стратегії залучення фахівців-практиків до освітнього процесу для наближення теоретичного навчання до реалій роботи у видавництвах та онлайн-медіа.

МОДУЛЬ 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти

Тема 4.1. Підходи до оцінювання мовно-літературних компетенцій у старшій профільній школі.

Оцінювання в НУШ (профільна школа): перехід від оцінювання «навченості» до оцінювання «готовності до діяльності». Різниця між оцінюванням в адаптаційному циклі (10 класі) та професійно-орієнтованому (11-12 класах).

Специфіка оцінювання в мовно-літературній галузі: суб’єктивність сприйняття та об’єктивність критеріїв. Визначення груп результатів навчання згідно з Держстандартом (усна взаємодія, робота з текстом, письмова взаємодія, дослідження мовлення). Формувальне оцінювання як підтримка творчого зростання. Перехід від контролю до діагностики. Специфіка оцінювання суб’єктивного творчого процесу. Методика діагностування прогалин у знаннях за допомогою Kahoot, Quizizz.

Тема 4.2. Інструментарій оцінювання: від творчих есе до цифрових мовних портфоліо.

Упровадження цілісної системи оцінювання навчальних досягнень учнівства через поєднання традиційних філологічних методів із сучасними цифровими форматами перевірки знань.

Розроблення критеріїв оцінювання для різних видів письмових робіт — від класичних творчих есе та літературних розвідок до прикладних текстів у межах обраного профілю. Створення та ведення цифрових мовних портфоліо як інструменту довгострокового відстеження прогресу розвитку комунікативної компетентності.

Використання інтерактивних платформ і сервісів для проведення формувального оцінювання, що забезпечує оперативний зворотний зв’язок та стимулює учнів до саморефлексії. Орієнтація на публічний захист проєктів та оцінювання реальних мовних продуктів, що дозволяє об’єктивно визначити рівень готовності випускників до професійної діяльності в гуманітарній сфері.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Визначити навчальний поступ учнівства на основі порівняльного аналізу очікуваних результатів навчання (7–9 та 10–11 кл.). Розробити вимоги до мовно-літературної компетентності: від формування базового рівня читацької грамотності в основній школі до концептуального аналізу, текстологічної експертизи та здатності до складної багатозначної інтерпретації класичних і сучасних текстів у профільному ліцеї.
2. Розробити фрагмент освітньої програми ліцею для конкретного профілю, наприклад, «Медіа та видавнича справа». Визначити співвідношення між інваріантною частиною (поглиблений курс української мови та літератури) та профільними спецкурсами (наприклад, «Цифровий сторітелінг», «Прикладний копірайтинг», «Основи редактури»). Скласти перелік очікуваних результатів, орієнтованих на професійну реалізацію в гуманітарній сфері.
3. Розробити методику написання філологічного есе чи рецензії на книжкову новинку або театральну постановку за мотивами твору. Створити чек-лист для учнівства щодо розрізнення художньої якості літератури, масовості та ідеологічної пропаганди в сучасному текстовому просторі.
4. Створити інтерактивну карту філологічних професій: від сценариста відеоігор до лінгвоесперта. Розробити профорієнтаційні завдання для учнів «Один день із життя профі», де вони мають дослідити специфіку роботи наративного дизайнера, літературного агента або контент-стратега, аналізуючи необхідні мовні навички для обраної кар’єри.
5. Естетична лабораторія: STEAM-експеримент із нейромережами. Розробити проєкт мінідослідження «Візуалізація поетичного образу через ШІ». Створити алгоритм аналізу результатів.

3.2. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Якими є основні етапи трансформації модельної програми в авторський навчальний курс, що відповідає запитам ліцеїстів та вимогам Державного стандарту?
2. За якими критеріями вчителю-словеснику слід обирати навчальний контент, щоб збалансувати регіональний культурний контекст із сучасними тенденціями книжкового ринку?
3. Які інтерактивні методики допоможуть поєднати академічне вивчення мовних явищ із розвитком власної позиції та творчої індивідуальності кожного учня?
4. Як за умов обмежених ресурсів трансформувати навчальний кабінет у багатофункціональний простір із зонами для дебатів, подкастингу та інтерактивного читання?
5. Як реалізувати успішні проєкти, що поєднують класичну чи сучасну літературу з методами математичної лінгвістики, програмуванням та сучасним медіадизайном?
6. Які інструменти допоможуть старшокласникам ефективно презентувати свій інтелектуальний продукт та формувати професійне портфоліо в гуманітарній сфері?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 851. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
2. Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) : наказ Міністерства освіти і науки України від 10.10.2024 № 1451. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.08.2025).
3. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
4. Про затвердження типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 26.05.2025 № 765 (зі змінами від 19.07.2025 № 884). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
5. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 №463-IX (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення:15.12.2025).

Основна література

1. Кремень В. Г., Топузов О. М., Ляшенко О. І., Мальований Ю. І., Засєкіна Т. М. Профільна середня освіта: концептуальні засади для нової української школи. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2023. № 5(2). С. 1-8. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
2. Профільна середня освіта: виклики і шляхи реалізації : збірник матеріалів / за ред. Ляшенка О. І., Засєкіної Т. М., Мальованого Ю. І., Топузова О. М., Мальчевської А. В. Київ: Видавничий дім «Освіта», 2024. 288 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення:15.12.2025).
3. Методичні рекомендації щодо розроблення модельної / навчальної програми з предметів та інтегрованих курсів. Державна служба якості освіти України. Київ, 2025. 28 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
4. Осадчий О., Сєстаков А., Мархлевський В. Кроки до становлення. Версія 2.0. Київ: Видавництво «Освіта», 2024. 76 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
5. Іванова Т., Цукор Л., EDU-AI: методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу: практичний посібник/ за загал. ред. В. Іванова. К.: Центр вільної преси, 2025. 186 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Додаткова література

1. Головань К. В., Жуков В. В., Постриган Н. О., Стариченко Л. М. Профільна підготовка вчителів старшої школи у зарубіжних країнах: навчальний посібник для дистанційного курсу. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2022. 190 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
2. Пономаренко Л. Поточне та формувальне оцінювання в базовій та старшій профільній школі. Український педагогічний журнал, 2021, № 2. С. 72–83. URL: Перейти за покликанням (дата звернення:15.12.2025).
3. Малихін О. В., Алексєєва С. В., Арістова Н. О. Індивідуалізація навчання в умовах змішаного формату організації освітнього процесу у профільній старшій школі: методичний посібник. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2024. 99 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Інтернет-ресурси

Реформа старшої школи: профільна. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

• моделювати освітній процес у 10-12 класах, розробляючи авторські навчальні програми (курси за вибором) відповідно до Держстандарту профільної освіти та академічної автономії закладу;
• застосовувати інтерактивні та STEAM-технології для викладання української, зарубіжної літератур та української мови на профільному рівні, інтегруючи філологічний аналіз із соціокультурним контекстом епох та сучасними цифровими інструментами для створення учнями інноваційних інтелектуальних продуктів;
• розробляти інструментарій формувального й підсумкового оцінювання відповідно до визначених Держстандартом груп результатів навчання;
• здійснювати кар’єрне консультування учнівства в межах мовно-літературної освіти, орієнтуючи їх на професійну реалізацію в креативних індустріях, копірайтингу та видавничій справі через розвиток навичок критичного аналізу текстів, цифрового сторітелінгу та медіаграмотності;
• упроваджувати принципи універсального дизайну в практику викладання предметів мовно-літературної освітньої галузі, забезпечуючи рівний доступ до творчої самореалізації для всіх учнів та учениць

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026