ПРОГРАМА підвищення кваліфікації НОВОПРИЗНАЧЕНИХ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. НОВІ РОЛІ ДИРЕКТОРА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ (1 кредит ECTS) 

 

Тема 1.1. Реалізація завдань Концепції НУШ в умовах суспільних змін. 

Модернізація освіти як об'єктивна потреба українського суспільства і держави, що спрямована на покращення якості життя громадян у нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграція в європейський і світовий освітній простір. Ключові засади законодавства України для реалізації завдань Концепції НУШ в умовах адміністративно-територіальної реформи, децентралізації влади і управління освітою. Нові державні ініціативи у галузі освіти: створення умов для раннього розвитку; реформа «Нова українська школа» на рівні базової середньої освіти; реалізація програми «Спроможна школа для кращих результатів»; шкільне харчування у школах: платформа «Знаємо»; якісне, доступне та безпечне освітнє середовище: розвиток мережі опорних закладів загальної середньої освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, створення умов для освіти дітей з особливими освітніми проблемами; програма Президента України «Здорова Україна»; Всеукраїнський проєкт із профорієнтації та побудови кар'єри «Обери професію своєї мрії»; проєкт «Ноутбук кожному вчителю»; національна онлайн-платформа «Всеукраїнська школа онлайн»; проєкт «Інтернет-субвенція», тощо. 

Тема 1.2. Створення ефективної стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти та її покрокова реалізація. Планування. 

Стратегія розвитку закладу освіти як складова управлінського процесу, документ довгострокового планування. Поняття «стратегія», типи стратегій. Стратегія розвитку ЗЗСО у контексті Закону України «Про повну загальну середню освіту». Основні етапи підготовки і розроблення стратегії розвитку закладу освіти: інформаційно-аналітичне забезпечення; формування концепції нового бачення закладу і розроблення стратегії досягнення цілей; визначення етапів реформування закладу освіти, конкретних кроків кожного етапу; розроблення плану дій; експертиза Стратегії. Орієнтовна структура стратегії розвитку закладу освіти: анотація; концептуальні засади Стратегії розвитку; місія, візія, мета, завдання, пріоритети розвитку ЗЗСО на відповідний період; основні напрями і заходи з реалізації стратегії; механізми реалізації стратегії; очікувані результати, моніторинг досягнення цілей і виконання завдань; можливі ризики. Річний план роботи ЗЗСО: орієнтовна структура і зміст. Поточне планування. 

Тема 1.3. Візія та місія сучасного закладу загальної середньої освіти. 

Імплементація принципів НУШ у діяльність закладу загальної середньої освіти Сутність понять «місія», «візія», «ключові цінності». Ціннісні орієнтири діяльності закладу освіти. Визначення поняття «місія школи» та її функції. Етапи діяльності з формування місії школи. Місія та цілепокладання сучасного ЗЗСО. Імплементація формули НУШ у повсякденне життя школи: новий зміст освіти; педагогіка, що грунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками; умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм; наскрізний процес виховання, який формує цінності; нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя; децентралізація та ефективне управління, що надасть закладу освіти реальну автономію; справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти; нове освітнє середовище. Принципи Державного стандарту початкової та базової середньої освіти. Профільна школа. Особливості організації освітнього середовища НУШ. Інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами: особливості організації освітнього процесу. Роль педагогічного працівника у формуванні психологічно безпечного середовища. Інтеграція: особистісний, компетентнісний і діяльнісний підходи. Демократизація управління НУШ і співпраця з представниками громад різних рівнів, батьками тощо. 

Тема 1.4. Нові ролі та професійні компетентності сучасного управлінця контексті нового професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти». 

Управлінські компетентності сучасного директора ЗЗСО у контексті світових тенденцій розвитку освіти та вимог до рівня компетентностей особистості ХХІ ст., зміни пріоритетів в організації і змісті шкільної освіти. Вітчизняні і зарубіжні практики розвитку професійних компетентностей керівника ЗЗСО XXI ст. 

Професійний стандарт керівника: структура, загальні компетентності, характеристика трудових функцій керівника як відповідь на соціально-економічні та суспільно-політичні зміни у державі, європейський вектор розвитку освіти України, орієнтацію на ключові компетентності особистості і професії ХХІ ст. 

Управлінська діяльність керівника ЗЗСО в умовах імплементації Концепції Нової української школи: структура нової школи, запровадження нових державних стандартів, формування компетентностей випускника НУШ, ключова роль якості освіти, впровадження педагогіки партнерства, професійний розвиток умотивованого вчителя, побудова освітнього процесу на засадах дитиноцентризму, формування і розвиток цінностей, автономія школи, демократизація суспільства і шкільного життя, виклики інформаційного суспільства, зростаюча конкуренція на ринку освітніх послуг. Сучасні технології формування і розвитку професійних компетентностей керівника закладу освіти в умовах формальної, неформальної та інформальної освіти. Тайм-менеджмент керівника. 

Тема 1.5. Як стати керівником вищого класу: формування команди, відповідальне та ефективне лідерство, наставництво, супервізія. 

Командний менеджмент як інноваційний напрям в управлінні освітніми організаціями. Принципи взаємодії в управлінській команді освітньої організації. Основні види команд в сучасних освітніх організаціях. Партнерські стосунки між директором ЗЗСО і педагогічними працівниками. Формування команди: основні характеристики команди (визначення спільної цілі (або комплекс цілей) діяльності команди); принципи взаємодії членів команди у процесі досягнення цілей; рольова структура управлінської команди освітньої організації; делегування повноважень як складова управлінської діяльності керівника ЗЗСО. Відповідальне та ефективне лідерство. Основні стратегії взаємодії лідера і членів команди. Структура управління ЗЗСО. Ключові принципи формування педагогічного колективу ЗЗСО. Наставництво: сутність, форми наставництва новопризначених педагогічних працівників в умовах НУШ; основні ролі наставництва; роль і місце наставництва у педагогічній інтернатурі. Супервізія як демократична форма підтримки і науково-методичного супроводу професійного розвитку педагогічних та управлінських кадрів. 

Тема 1.6. Інформаційно-цифрова компетентність керівника закладу загальної середньої освіти. Організація та забезпечення дистанційного та змішаного навчання Цифрове суспільство і трансформація освіти. Інформаційно-цифрова компетентність (ІЦК) як складова професійного стандарту керівника: впевнене та критичне застосування ІЦТ, інформаційна й медіа-грамотність, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеки, розуміння етики роботи з інформацією, здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею в управлінській діяльності; здатність забезпечувати ефективне використання наявних та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) управлінські та освітні ресурси; здатність керувати процесами створення безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища закладу та забезпечення умов для його ефективного використання (Digital Skills). Забезпечення використання цифрового інструментарію в умовах нових викликів (пандемії, природних, техногенних тощо) за різними формами організації освітнього процесу: очне навчання, очно-дистанційне, дистанційне, онлайн, змішане. Використання навчальних ЕОР, навчально-методичних ЕОР, навчально-практичних ЕОР, навчально-ігрових ЕОР, довідкових ЕОР, демонстраційних ЕОР, контрольних ЕОР, допоміжних ЕОР в освітньому процесі НУШ. Інструменти цифрового навчання: цифрові інструменти для організації дистанційного навчання (Google Classroom, Office 365, 1Cloud та ін.), цифрові інструменти для організації інтернетконференцій (Google Meet Teams, Zoom, Skype та ін.), цифрові інструменти для створення власних ЕOP (Linoit, Quizzis, Kahoot, Перейти за покликанням та ін.), платформи з колекціями ЕОР з різних предметів (ВШО, EdEra, Classtime, PhET та ін.). Управління розвитком інформаційно-цифрової компетентності педагогів 33СО. Санітарний регламент для ЗЗСО. Вимоги до організації змішаної та дистанційної форм навчання. 

Тема 1.7. Шкільна культура: як створити унікальний і автономний заклад загальної середньої освіти. Розвиток соціальних умінь та взаємодії (Soft Skills) Вітчизняні та зарубіжні дослідники і практики про культуру закладу освіти, її вплив на якість освіти, формування іміджу ЗЗСО. Нова українська школа: кроки для побудови сильної шкільної культури та автономної школи. Роль директора школи, педагогів і батьків як лідерів закладу на виявлення, формування і підтримку сильних і позитивних сторін шкільної культури зорієнтованої на дітей. 

Сильні сторони шкільної культури: фундаментальні основи, спільні цінності, норми, взірці та поведінка, переконливі докази дієвості шкільної культури (фізичні, зорові, слухові чи інші сенсорні ознаки, які демонструють поведінку людей у закладі освіти). Вплив шкільної культури та автономії на якість освіти, професійне зростання педагогів, ефективність співпраці ЗЗСО із громадами різних рівнів. Організаційна культура керівника НУШ як складова культури ЗЗСО. 

Розвиток соціальних умінь і взаємодії (Soft Skills) керівника: комунікативні навички, зокрема публічного виступу, міжособистісного спілкування; робота в команді; селф-менеджмент; тайм-менеджмент; лідерські якості; особистісні якості (здатність планувати і керувати власною кар'єрою, креативне і критичне мислення, емоційний інтелект, уміння встановлювати і дотримуватися особистісних і професійних меж, етичність, чесність, терпеливість, цілеспрямованість, повага до оточуючих, вміння долати стреси тощо). 

Тема 1.8. Розвиток професійної лідерської спільноти Лідерство як ключовий елемент сучасного ЗЗСО, що забезпечує його успішне просування і розвиток. 

Ключові компетентності керівника-лідера: зосередження на якості процесів, аналітичне мислення, ефективне управління людськими ресурсами, успішна комунікація тощо. Вплив стилю управління директора на формування успішної професійної спільноти; директор-партнер і лідер-наставник. Сутність і складові професійного лідерського потенціалу колективу, напрями та умови його розвитку; механізм планування розвитку лідерського потенціалу, принципи формування його цілей та пріоритетів; моделі та методи розвитку лідерського потенціалу. Умови розвитку професійної i лідерської спільноти: децентралізація та делегування повноважень, професійний розвиток педагогічних працівників, безперервне професійне навчання педагогів, розвиток людського потенціалу майбутніх лідерів освіти. Розвиток лідерських функцій педагогічних працівників на засадах педагогіки партнерства як шлях до стійкого успіху ЗЗСО (особистісний SWOT-аналіз; формування цілей індивідуального професійного розвитку відповідно до SMART-критеріїв, складання стратегії і програми індивідуального професійного розвитку кожного працівника. Наставництво, супервізія і коучинг).

 

МОДУЛЬ 2. СТВОРЕННЯ ЯКІСНОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ТА ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 

(1 кредит ECTS)

 

Тема 2.1. Зовнішня система забезпечення якості освіти. Інституційний аудит як інструмент забезпечення якості освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти.

 Інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема: стандартизація; ліцензування освітньої діяльності; акредитація освітніх програм; інституційна акредитація; громадська акредитація закладів освіти; зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання; інституційний аудит; моніторинг якості освіти; атестація педагогічних працівників; сертифікація педагогічних працівників; громадський нагляд тощо. Необхідні ресурси для організації процесів і процедур. Зовнішній незалежний аудит діяльності (процесів і процедур) відповідних органів і установ. Місія інституційного аудиту. Плановий позаплановий інституційний аудит. Етапи здійснення інституційного аудиту, зокрема: підготовка до проведення інституційного аудиту, робота експертної групи і закладі освіти, складання документації за результатами інституційного аудиту. Орієнтовані рівні оцінювання закладу загальної середньої освіти щодо дотримання вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Документи за результатами інституційного аудиту. 

Тема 2.2. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти: компоненти та алгоритм розбудови. 

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти ЗЗСО скерована на відповідність результатів навчання учнів державним стандартам освіти, партнерство в навчанні та взаємодію, запобігання булінгу, розвиток академічної доброчесності, прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗЗСО, створення умов для безперервного професійного розвитку педагогічних працівників, справедливе та об'єктивне оцінювання результатів навчання учнів, забезпечення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій (за потреби) та академічної свободи учасників освітнього процесу. Ключові аспекти розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗЗСО. Розроблення та затвердження Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти  закладу. Алгоритм розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в 33CO. 

Тема 2.3. Моделі самооцінювання. Самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів: ключові аспекти реалізації. Види (моделі) самооцінювання, а саме: щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи); щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання; щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна середня освіта); інша модель, визначена закладом освіти. Самооцінювання якості освітньої діяльності передбачає наступні етапи: збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації; узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти; обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти. Критерії, процедури та інструменти для результативного здійснення самоооцінювання. Релевантність інформації для всебічного вивчення та об'єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти. Методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення документації). Рівні оцінювання якості освітньої діяльності, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). Обговорення і оприлюднення результатів самооцінювання. 

Тема 2.4. Особливості самооцінювання освітнього середовища закладу освіти. 

Освітнє середовище закладу освіти: безпечне, комфортне, мотивуюче. Як виміряти якість Роль освітнього середовища в забезпеченні якості освітньої та управлінської діяльності ЗЗСО. Створення безпечних і комфортних умов навчання та праці. Облаштування території закладу, навчальних приміщень, їдальні відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Шляхи забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів; використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо. 

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективної організації освітнього та управлінського процесів. Формування баз даних про учнів та/або працівників закладу, використання системи електронного документообігу в закладі освіти, використання електронних ресурсів для комунікації членів педагогічного колективу тощо. 

Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації: планування і реалізація заходів, спрямованих на запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі; створення правил поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти, спрямованих на забезпечення дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини. 

Створення в закладі освіти інклюзивного, розвивального, мотивуючого до навчання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування; спрямованого на реалізацію прав усіх учнів на освіту, забезпечення їхньої мотивації до навчання, фізичної, психологічної та соціальної безпеки, комфортних умов праці та навчання. Процедури, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовище в закладі освіти, а саме: безперешкодний доступ до будівель, приміщень закладу освіти, застосування методик та технологій роботи з особами з особливими освітніми потребами, розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, співпраця з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо. Вимоги, критерії, індикатори та інструментарій для самооцінювання освітнього середовища закладу освіти. 

Тема 2.5. Вимірюємо якість системи оцінювання результатів навчання учнів Система оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об'єктивне та доброчесне оцінювання. 

Розроблення критеріїв, правил і процедур оцінювання результатів навчання на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання шляхом їхньої конкретизації відповідно до навчальних предметів (інтегрованих курсів), форм організації освітнього процесу, видів діяльності учнів конкретного ЗЗСО. Процедура обґрунтування відповідних критеріїв, правил і процедури оцінювання, вибір шкали оцінювання (визначеної законодавством або власної), формулювання у зрозумілій для батьків та учнів формі, оприлюднення. Прозорість процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводяться в закладі освіти), відповідність їх політиці щодо оцінювання, визначеній закладом освіти. Справедливість та об'єктивність оцінювання результатів навчання учнів, політика забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів ЗЗСО. Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі, впровадження системи формувального оцінювання. Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання та взаємооцінювання. Вимоги, критерії, індикатори та інструментарій для самооцінювання системи оцінювання результатів навчання учнів. 

Тема 2.6. Особливості педагогічних працівників самооцінювання педагогічної діяльності. Ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень. Формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій розвитку учнів (у разі потреби). Організація та самоорганізація безперервного професійного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними загальних, професійних компетентностей i soft skills (організаційні навички, успішні комунікації, критичне мислення, здатність вирішувати проблеми, гнучкість тощо). Визначення критеріїв оцінювання діяльності педагогічних працівників з урахуванням відповідних професійних стандартів, зокрема професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти». Визначення процедури оцінювання педагогічної діяльності, механізми та шляхи розроблення і використання шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання), проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти, визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника, що потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби). Створення умов для індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників. 

Забезпечення умов для створення і функціонування професійних спільнот у закладах освіти, ефективної підтримки професійної діяльності новопризначених учителів наставниками. Інноваційна діяльність педпрацівників, участь в освітніх проєктах, експертна діяльність педагога. Реалізація педагогіки партнерства. Провадження педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності. Вимоги, критерії, індикатори та інструментарій для самооцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ЗЗСО. 

Тема 2.7. Управлінські процеси закладу освіти. 

Освітня програма, модельні програми, робочі навчальні плани закладу загальної середньої освіти. Як провести самооцінювання. Створення системи управління в ЗЗСО. Забезпечення ефективності освітнього та управлінського процесів ЗЗСО (стратегія розвитку, статут, освітня програма, річний план, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, положення про академічну доброчесність (у разі, якщо не є складовою положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, освітня програма, модельні програми, робочі навчальні плани ЗЗСО). Налагодження управлінських та адміністративних процесів у закладі освіти. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, формування і плекання цінностей в учасників освітнього процесу. 

Прийняття ефективних управлінських рішень, що сприяють покращенню якості освітньої діяльності у закладі освіти. Механізми обрання (створення), затвердження освітньої, модельних програм, робочих навчальних планів ЗЗСО. Використання електронного інструментарію НУШ, у тому числі конструктора навчальних планів. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників. Організація проведення самооцінювання управлінських процесів у закладі: вимоги, критерії, індикатори та інструментарій для самооцінювання управлінських процесів закладу загальної середньої освіти. Здійснення аналізу рівня розвитку напрямів діяльності закладу освіти та визначення шляхів удосконалення якості освітньої діяльності. Визначення тенденцій розвитку управлінських процесів у ЗЗСО та внесення відповідних коректив до стратегії розвитку закладу, річного плану роботи та інших документів (за потреби). 

Тема 2.8. Формування політики дотримання академічної доброчесності Шляхи формування культури учасників освітнього процесу ЗЗСО щодо дотримання академічної доброчесності. Організаційні заходи щодо дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності як важливий компонент внутрішньої системи якості освіти, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Формування академічної доброчесності учасників освітнього процесу, спрямоване на недопущення таких явищ, як плагіат, обман, фальсифікація, списування, несправедливе оцінювання тощо. Процедури забезпечення академічної доброчесності, а саме: інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності, запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо. Види академічної відповідальності. Вибір академічної відповідальності відповідно до вчинених порушень учасниками освітнього процесу. 

Тема 2.9. Роль засновника у забезпеченні якості освіти. 

Сфери відповідальності засновника: розвиток освітнього середовища; стратегічний розвиток закладів освіти; формування кадрового складу керівників закладів освіти; підтримка професійного розвитку педагогічних працівників. Співпраця засновників із керівниками ЗЗСО щодо забезпечення якості освітньої діяльності закладу освіти. Участь засновника в проведенні аудиту. Механізм ініціювання засновником позапланового аудиту закладу освіти. Алгоритм дій засновника після проведення інституційного аудиту в закладі освіти.

 

МОДУЛЬ 3. ОСНОВИ КОНЦЕПЦІЇ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМФОРТНОГО І БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (1 кредит ECTS)

 

Тема 3.1. Кризовий менеджмент в умовах суспільних змін.

 Створення безпечного освітнього середовища закладу загальної середньої освіти Команда антикризового менеджменту. Розподілення ролей. 8 правил антикризового менеджменту в умовах суспільних змін: 1. Подбайте про свою команду. 2. Орієнтуйтеся на процес, а не на результат. 3. Проблеми - це шукання шляхів їхнього вирішення. 4. Не пропонуйте готовий рішень. 5. Розвивайте працівників, створюйте для цього умови. 6. Навчайте власним прикладом. 7. Будьте чесними і справедливими. 8. Будьте гнучкими. 

Вимоги до безпечного освітнього середовища закладу загальної середньої освіти (забезпечення комфортних і безпечних умов навчання і праці; створення освітнього середовища, вільного від будь яких форм насильства та дискримінації; формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору), критерії до оцінювання вимог. 10 кроків для створення безпечного освітнього середовища у закладі загальної середньої освіти. Кодекс безпечного освітнього середовища, його роль у соціальному навчанні та формуванні особистої гідності, безпеки життя та громадянської позиції учасників освітнього процесу загальноосвітнього закладу. Алгоритм і етапи створення Кодексу безпечного освітнього середовища, його структурні компоненти. Реалізація і моніторинг виконання положень Кодексу безпечного освітнього середовища. Концепція і план благополуччя та добробуту в закладі загальної середньої освіти: практична реалізація ідеї. Організація освітнього процесу в умовах воєнного стану. Забезпечення безпеки учасників освітнього процесу - пріоритетне завдання керівника ЗЗСО. 

Тема 3.2. Концепція благополуччя та добробуту в закладі загальної середньої освіти. 

Впровадження здоров'язбережувальних технологій в освітній процес. Організація здорового харчування Здійснення директором політики створення і розвитку благополуччя і добробуту в ЗЗСО, що сприяє відчуттю спільноти та відповідальності за розвиток кожної особистості. Структура і зміст концепції благополуччя та добробуту в ЗЗСО. Залучення партнерів для забезпечення благополуччя та добробуту: місцеві громади, спортивні клуби, музичні школи, некомерційні організації тощо. 

Емоційне, фізичне, психологічне, соціальне благополуччя учасників освітнього процесу. Створення умов для розвитку унікальності та індивідуальності всіх учасників освітнього процесу ЗЗСО. Використання здоров'язбережувальних технологій в освітньому процесі. Активні перерви та відпочинок. Створення позитивного мікроклімату для індивідуального розвитку кожного учасника освітнього процесу. Порядок організації харчування учнів ЗЗСО. Вимоги і норми до харчування різних вікових груп учнів. 

Тема 3.3. Розвиток лідерської спільноти закладу освіти. 

Персональний план розвитку шкільного лідера: практикум. Засади створення лідерської спільноти ЗЗСО. Визнання лідерства та принципів командності як корпоративної цінності та пріоритетів діяльності. Визначення управлінського потенціалу команди, перелік знань, вмінь, навичок, професійно важливих особистісних якостей керівника ЗЗСО і членів лідерської спільноти. Забезпечення організаційно-педагогічних умов для ефективної діяльності лідерської спільноти (приміщення, обладнання, матеріально-технічне забезпечення тощо). Визначення структури та функцій лідерської спільноти, розподіл функцій та зон відповідальності між її членами 

Формування організаційної культури та позитивного психологічного клімату діяльності лідерської спільноти. Партнерські взаємовідносини керівника із членами лідерської спільноти, запобігання виникненню конфліктних ситуацій. Наявність системи оцінювання відповідності членів лідерської спільноти сучасним вимогам. Створення умов для професійного та особистісного розвитку кожного члена лідерської спільноти. Сприяння керівника ЗЗСО безперервному професійному розвитку лідерів шляхом організації навчань, тренінгів, «майстер-класів», наставництва з командоутворення та розвитку лідерських якостей. Мотивування до участі лідерів в проектах, грантах з метою розвитку персоналу та відповідно закладу освіти. Формування та розвиток інформаційної структури лідерської спільноти, способів внутрішніх і зовнішніх комунікацій. Персональний (індивідуальний) план розвитку шкільного лідера: структура, зміст, індивідуальний підхід до його побудови та реалізації. Персональний план розвитку шкільного лідера як інструмент до самомотивації, саморозвитку і самозростання. 

Тема 3.4. Запобігання і протидія мобінгу і булінгу в освітньому середовищі. 

Поняття мобінгу в освітньому середовищі. Причини, ознаки мобінгу і способи запобігання проявів цькування серед педагогічних працівників. Поняття булінгу в освітньому середовищі та його типові ознаки. Принципи побудови антибулінгової політики закладу загальної середньої освіти. План заходів із протидії булінгу (цькуванню), його структурні елементи, порядок затвердження і оприлюднення. Роль керівника у створенні сприятливих умов для забезпечення освітнього процесу в атмосфері поваги, партнерської взаємодії, взаємодопомоги, взаємопідтримки, формуванні національних, морально-етичних цінностей, що сприяють створенню атмосфери професійного і особистісного зростання учасників освітнього процесу. 

Тема 3.5. Дистрибутивне лідерство та формування команди: організувати сучасний заклад освіти.

 Як Забезпечення умов для дистрибутивного лідерства. Засади формування управлінської та шкільної лідерських команд. Розподіл завдань щодо функціональних обов'язків, а також щодо особистісних і лідерських якостей. Організація процесу делегування відповідальності та повноважень окремим учасникам освітнього процесу або лідерським спільнотам закладу освіти. Мотивування директором ЗЗСО учасників освітнього процесу до активної участі у прийнятті рішень, здобуванні найкращого практичного лідерського досвіду. Залучення педагогічного, учнівського, батьківського колективів до планування діяльності ЗЗСО. Організація контролю/взаємоконтролю i відповідальності взаємовідповідальності лідерів за доручені справи. Відкритість і прозорість у звітності перед засновником і учасниками освітнього процесу. Створення і розвиток іміджу сучасного закладу освіти засобами дистрибутивного лідерства. Маркетингові та іміджеві технології розвитку сучасного ЗЗСО. Інноваційний директор школи - лідер управлінських і освітніх процесів у ЗЗСО, ініціатор змін і нововведень, харизматична особистість, здатна до безперервного особистісного і професійного розвитку, яка об'єднує навколо себе творчих і 15 компетентних особистостей, готових до змін, власного розвитку і стратегічного розвитку закладу освіти. 

Тема 3.6. Батьки та інші зацікавлені сторони: можливості та виклики щодо формування безпечного освітнього середовища. 

Організація партнерських взаємовідносин із батьками та особами, що їх заміняють. Дистанційні та очні інтерактивні форми взаємодії. Цифрові застосунки та інформаційно-цифрові технології в організації кібербезпеки учасників освітнього процесу. Анкетування і опитування батьків щодо забезпечення безпеки освітнього середовища в ЗЗСО. Форми та принципи ефективного партнерства в організації безпечного освітнього середовища ЗЗСО. Залучення і сприяння до активної участі батьків у діяльності ЗЗСО, зокрема, у волонтерстві, проєктах, позакласних і позашкільних заходах у межах громади, України та світу. Забезпечення рівних умов для всіх батьків. Врахування різноманітності та індивідуальності родин учнів. Спільне вироблення правил культури співпраці. Відповідальність директора ЗЗСО за розвиток співпраці. Сучасні виклики у формуванні безпечного освітнього середовища, зокрема, в умовах пандемії CJVID та в умовах воєнного стану в Україні. Залучення директором ЗЗСО батьків до подолання існуючих викликів. 

Тема 3.7. Як створити школу підприємництва: модель навчання на основі проєктів.

 Колаборативне навчання і підприємницьке ставлення до освітньої діяльності. Навчання на основі проєктів у межах освітнього процесу та поза ним. Проведення уроків та екскурсій у бізнес-компаніях, на підприємствах, в офісах та установах. Ознайомлення із професійним розвитком педагогічних працівників ЗЗСО, їхніми професійними досягненнями. Створення презентацій та проєктів учнями про професійні успіхи членів родини. Створення команд закладу освіти для розроблення підприємницьких проєктів і програм із залученням учасників освітнього процесу. Залучення додаткових коштів на розвиток ЗЗСО. Створення індивідуальних програм професійного спрямування для учнів шкіл, допомога у визначенні з майбутньою професією. Ознайомлення учнів із світовими тенденціями щодо потреб суспільств у тих чи інших професіях. Здійснення консультувань щодо розвитку професійної кар'єри. Створення умов директором ЗЗСО для педагогічних працівників у проходженні навчань, курсів підвищення кваліфікації, стажувань тощо. Нова роль закладу освіти як партнера місцевої громади. 

Тема 3.8. Успішні комунікації керівника закладу загальної середньої освіти: ефективна взаємодія. Розроблення стратегій успішних комунікацій директора ЗЗСО. Теза, аргументи, що підтверджують тезу, висновки. Вербальні та невербальні засоби успішних комунікацій. Закон успішних комунікацій Альберта Меграбіана. Ознаки та чинники успішного спілкування. Критерії ефективності спілкування. Роль керівника-медіатора в запобіганні та і розв'язанні конфліктних ситуацій. Принципи ефективної партнерської взаємодії керівника ЗЗСО із засновником, представниками громад різних рівнів і учасниками освітнього процесу. Компетентність педагогічного партнерства. Партнерська взаємодія як співробітництво, коли успіхи одних учасників спільної діяльності стимулюють більш продуктивну і цілеспрямовану діяльність її учасників.

 

3.1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Завдання 1. Написати есей «Я і моя команда: прямуємо до успіху».

Завдання 2. Охарактеризувати цифрові ресурси, що можуть бути використані в процесі управління ЗЗСО.

Завдання 3. Опишіть культуру шкільної організації, яку ви хотіли би створити (цінності, традиції, комунікація).

 

Відображені в загальних характеристиках і конкретизовані в кожному модулі, відповідають Професійному стандарту керівника та передбачають підготовку новопризначених керівників ЗЗСО до виконання таких трудових функцій: 

• забезпечення стратегічного управління розвитком закладу освіти; 
• забезпечення управління якістю освітньої діяльності; 
• забезпечення партнерської та мережевої взаємодії; 
• організація безпечного і здорового освітнього середовища; 
• забезпечення власного безперервного професійного розвитку.