СТАРША ПРОФІЛЬНА ШКОЛА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ
Розвиток компетентностей педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти для ефективної реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти, формування готовності до впровадження нових підходів, сучасних методик і технологій навчання на рівні профільної середньої освіти
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво «РАНОК»Інформація про розробника (розробників):
Олександр Гісем, кандидат історичних наук, досвідчений педагог, співавтор лінійки підручників з історії України та всесвітньої історії для 5–11-х класів від видавництва «Ранок». Розробник модельних навчальних програм з історії України та всесвітньої історії для 5–9 класів, учитель-методист ЗНЗ «Міжнародна українська школа» (м. Київ), активний спікер освітніх курсів; Ольга Сирцова, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Лариса Шведова, провідна редакторка відділу географії, історії, правознавства та економіки ТОВ «Видавництво «Ранок». Наталя Орел, методистка історії, правознавства та громадянської освіти видавництва «Ранок».Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- реалізація державного стандарту профільної середньої освіти педагогічними працівниками, які викладають навчальні предмети/ інтегровані курси (у тому числі вибіркові освітні компоненти) у профільній школі (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ
Тема 1.1. Засади Державного стандарту профільної середньої освіти (громадянська та історична освітня галузь)
Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Базовий навчальний план профільної середньої освіти. Компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі та базові знання. Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти відповідно до громадянської та історичної освітньої галузі.
Тема 1.2. Типова освітня програма для академічних ліцеїв та особливості її реалізації для організації навчання історії
Структура та зміст Типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням. Типовий навчальний план. Обов'язкові та вибіркові освітні компоненти. Інтегровані курси (зокрема й міжгалузеві). Форми організації освітнього процесу. Кластери та профілі навчання. Змінні групи. Засади створення освітньої програми закладу освіти на основі Типової освітньої програми.
МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ
Тема 2.1. Модельні навчальні програми з історії: складники та адаптація
Модельні навчальні програми для обов'язкових та вибіркових освітніх компонентів. Складники модельних навчальних програм профільної середньої освіти. Вимоги до модельних навчальних програм. Модельні навчальні програми основного та поглибленого рівнів. Адаптація модельних навчальних програм до специфіки закладу освіти та профілю навчання.
Тема 2.2. Навчальні програми з історії: розроблення, затвердження, упровадження
Навчальні програми з історії для обов'язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розроблення навчальних програм на основі модельних / не на основі модельних. Освітній дизайн навчальної програми. Ідеї для створення навчальних програм. Затвердження та впровадження навчальних програм.
Тема 2.3. Організація освітнього простору в академічному ліцеї
Сучасні вимоги до організації освітнього простору та матеріально-технічного забезпечення в академічному ліцеї. Платформи дистанційного навчання та їхні функціональні можливості. Організація змішаного навчання: поєднання очних і дистанційних форм.
МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ НА ОСНОВНОМУ ТА ПОГЛИБЛЕНОМУ РІВНЯХ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ
Тема 3.1. Особливості навчання історії на основному й поглибленому рівнях
Викладання історії на основному та поглибленому рівнях. Особливості викладання інтегрованих курсів. Розвиток критичного мислення через інтеграцію освітніх галузей. Командна робота педагогів у викладанні інтегрованих курсів. Учитель як фасилітатор: стратегія супроводу замість контролю. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти в старшій профільній школі.
Тема 3.2. Використання цифрових інструментів і технологій у процесі навчання історії у старшій профільній школі
Цифрові інструменти та їхній потенціал для профільної середньої освіти. Огляд сучасних освітніх онлайн-платформ. Створення та адаптація цифрових навчальних матеріалів для старшої профільної школи. Використання штучного інтелекту для персоналізації навчання: можливості й етичні аспекти. Цифрова грамотність педагогів і здобувачів освіти.
Тема 3.3. Профорієнтація та кар'єрне консультування у процесі навчання історії
Стратегічне бачення ролі кар'єрного освітнього радника в супроводі здобувачів освіти. Профорієнтація під час вивчення історії. Роль учителя в кар'єрному консультуванні. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій учнів.
МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 4.1. Підходи до оцінювання результатів навчання історії в старшій профільній школі
Види оцінювання. Загальні критерії оцінювання та галузеві критерії. Особливості оцінювання обов'язкових освітніх компонентів. Специфіка оцінювання вибіркових курсів. Вибір закладом освіти власної шкали оцінювання чи системи оцінювання, визначеної законодавством.
Тема 4.2. Інструментарій оцінювання результатів навчання історії здобувачів профільної середньої освіти
Принципи й характеристики ефективного оцінювання (формувального, підсумкового тощо). Самооцінювання і взаємооцінювання здобувачів освіти. Застосування цифрових інструментів для оцінювання. Розвиток рефлексивних навичок у здобувачів профільної середньої освіти. Оцінювання в очному, дистанційному й змішаному навчанні.
За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:
- організації освітнього процесу з історії в старшій профільній школі відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту профільної середньої освіти;
- практичного застосування Типової освітньої програми для 10–12 класів академічних ліцеїв у навчанні історії;
- розроблення навчальних програм з історії на основі модельних програм і вимог Державного стандарту профільної середньої освіти;
- викладання історії на базовому та поглибленому рівнях у старшій профільній школі, а також реалізації міжпредметної інтеграції в межах громадянської та історичної освітньої галузі;
- застосування цифрових інструментів і технологій (цифрових архівів, інтерактивних таймлайнів, ГІС-технологій) у процесі навчання історії в старшій профільній школі;
- використання елементів профорієнтації (ознайомлення з професіями історика, архіваріуса, експерта з культурної спадщини тощо), критичного аналізу джерел під час викладання предмета;
- здійснення оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з історії на базовому та поглибленому рівнях у старшій профільній школі.
Реалізація програми підвищення кваліфікації здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів із урахуванням специфіки викладання історії в умовах профільної середньої освіти. Освітній процес передбачає використання дослідницького та проблемного підходів, що сприяє розвитку історичного мислення, навичок критичного аналізу джерел та здатності до історичної рефлексії.
Освітній процес організовується з поєднанням лекційних, практичних і самостійних видів діяльності слухачів/слухачок і спрямований на формування здатності ефективно застосовувати набуті знання, уміння та навички в професійній діяльності, зокрема в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.