ІНФОРМАТИКА 9 КЛАС НУШ: СТРАТЕГІЇ ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Навчально-тематичний план

 

№ теми	Назва навчальних тем	Кількість годин
		Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Організація освітнього процесу
1.1	Організаційне заняття «Готуємося до інформатики в 9 класі НУШ»		1			1
1.2	Організація особистісно орієнтованого освітнього процесу засобами сучасних цифрових інструментів та ШІ	1	1			2
1.3	Рефлексивне заняття «Презентація власних ідей ефективного викладання інформатики в 9 класі»		1			1
	Разом за модулем	1	3			4
МОДУЛЬ 2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі
2.1	Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань	1	1			2
2.2	STEM-орієнтований підхід у навчанні інформатики	1	1			2
2.3	Розвиток життєвих навичок: як навчати програмуванню в 9 класі		2			2
2.4	Сучасні підходи до викладання теми «Тривимірна графіка»: діяльнісне та проєктне навчання		2			2
2.5	Практична зорієнтованість навчання: викладання баз даних від простого до системного розуміння		2			2
	Разом за модулем	2	8			10
	Підсумкові заходи				1	1
	Усього:	3	11		1	15

 

 

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Організація освітнього процесу

Тема 1.1. Організаційне заняття «Готуємося до інформатики в 9 класі НУШ»

Реєстрація слухачів. Оформлення документації щодо роботи курсів підвищення кваліфікації. Ознайомлення слухачів з організацією, змістом та умовами проведення навчання. Надання консультацій щодо особливостей проходження курсів підвищення кваліфікації. Обговорення особливостей курсу інформатики в 9 класі НУШ.

Повідомлення вимог щодо складання вихідного діагностування.

Практична частина. Виконання вхідного діагностування.

 

Тема 1.2. Організація особистісно орієнтованого освітнього процесу засобами сучасних цифрових інструментів та ШІ

Концепція дитиноцентризму та особистісно орієнтованого навчання в НУШ. Основні характеристики особистісно орієнтованого підходу у навчанні. Принципи індивідуалізації та диференціації, роль учителя як фасилітатора навчання.

Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Цифрові інструменти для персоналізації навчання: використання онлайн-платформ для адаптації навчального контенту;       інтерактивні сервіси для створення варіативних завдань; інструменти для формувального оцінювання та зворотного зв’язку.

Використання великих мовних моделей (LLM) та сервісів ШІ (Magic School, Diffit, ChatGPT та ін.) для персоналізації завдань, створення індивідуальних освітніх траєкторій та адаптації контенту під потреби учня. Етичні аспекти та безпека використання ШІ в школі.

Практична частина. Побудова промтів для ШІ з метою генерації диференційованих завдань для учнів 9 класу.

 

Тема 1.3. Рефлексивне заняття «Презентація власних ідей ефективного викладання інформатики в 9 класі»

Практична частина. Обговорення викликів, що виникають під час впровадження Державного стандарту базової середньої освіти в 9 класі.

Панельна дискусія або презентація ідей (мікропроєктів) щодо методики викладання тем курсу інформатики.

Презентація педагогами власного цифрового кейса для уроку. Обговорення (само та взаємооцінювання) представлених кейсів, надання рекомендацій щодо вибору доцільних цифрових інструментів для уроку та їх ефективного впровадження.

 

МОДУЛЬ 2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі

Тема 2.1. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань 

 

Структура компетентності. Компетентнісний потенціал інформатичної освітньої галузі. 

Компетентнісний підхід як основа НУШ: від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Відмінність між знаннєвими та компетентнісними завданнями, роль завдання як інструменту формування компетентностей.

Структура та ознаки компетентнісно орієнтованого завдання (контекстність, наявність проблемного питання та ін.). Типи компетентнісних завдань в інформатиці.

Алгоритм конструювання завдання. Аналіз прикладів завдань. Оцінювання компетентнісно орієнтованих завдань

 Значення ключових компетентностей для розвитку учнів і учениць у цифровому суспільстві. Інтеграція наскрізних умінь і ключових компетентностей.

Практична частина. Використання цифрових інструментів для створення компетентнісних завдань до однієї з тем 9 класу.

 

Тема 2.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні інформатики

Поняття STEM, його складових. Міждисциплінарність як основа STEM-підходу. Зв’язок STEM з компетентнісним навчанням.

Інформатика як інтегрувальна складова STEM. Використання алгоритмізації, програмування та аналізу даних формування цифрової та інженерної компетентностей. Моделі реалізації STEM-підходу на уроках інформатики: інтегровані уроки; міжпредметні проєкти; дослідницька діяльність учнів.

Методи та форми організації STEM-навчання: проєктне навчання; проблемно-орієнтоване навчання (PBL) та ін.

Цифрові інструменти та середовища для STEM-навчання: середовища програмування та моделювання; онлайн-симулятори та віртуальні лабораторії ; інструменти для візуалізації та аналізу даних. Робототехніка як інструмент реалізації STEM-підходу на уроці інформатики.

Практична частина. Проєктування STEM-завдань та навчальних ситуацій.

 

Тема 2.3. Розвиток життєвих навичок: як навчати програмуванню в 9 класі

Поняття життєвих (soft skills), роль інформатики та програмування у їх формуванні. Потенціал програмування для розвитку життєвих навичок: розвиток логічного, алгоритмічного, обчислювального мислення; формування навичок розв’язування проблем; розвиток наполегливості, самостійності та відповідальності; формування креативності та вміння працювати в команді.

Методичні підходи до навчання програмуванню: навчання через практику; проєктний підхід; використання проблемно-орієнтованих завдань; диференціація та індивідуалізація навчання.

Організація навчальної діяльності учнів: робота в парах і групах; підтримка самостійної діяльності учнів; формування рефлексії та самооцінювання.

Добір середовищ і цифрових інструментів для навчання програмуванню. Мотивація учнів у процесі навчання програмуванню: використання реальних і цікавих задач; гейміфікація навчального процесу; творчі завдання. 

Оцінювання результатів навчання: оцінювання процесу (підхід, стратегія розв’язання); оцінювання продукту (програма, проєкт).

Практична частина. Використання ШІ у навчанні програмуванню.

 

Тема 2.4. Сучасні підходи до викладання теми «Тривимірна графіка»: діяльнісне та проєктне навчання

Сутність діяльнісного та проєктного підходів у навчанні. Принципи діяльнісного навчання. Проєктне навчання як засіб формування компетентностей. Роль учителя як організатора та наставника. 

Освітній потенціал 3D-графіки. Зв’язок із розвитком просторового мислення та креативності. Інтеграція з іншими освітніми галузями (математика, технології, мистецтво).

Методичні підходи до викладання 3D-графіки: навчання через створення моделей; поетапне формування навичок (від простих об’єктів до складних сцен); диференціація навчальних завдань.

Організація діяльнісного навчання: виконання практичних завдань у середовищах 3D-моделювання; робота за інструкціями та творчими завданнями; формування навичок самостійної роботи та дослідження.

Проєктна діяльність учнів з теми 3D-графіка: розробка навчальних проєктів (створення 3D-моделей, сцен, анімацій); етапи реалізації проєкту (ідея, планування, виконання, презентація); робота в командах та розподіл ролей.

Цифрові інструменти для створення 3D-графіки: онлайн- та офлайн-середовища для 3D-моделювання; використання додаткових ресурсів (шаблони, бібліотеки об’єктів).

Практична частина. Створення 3D-моделі у середовищі Blender.

 

Тема 2.5. Практична зорієнтованість навчання: викладання баз даних від простого до системного розуміння

Сутність практико-орієнтованого навчання в інформатиці: принципи навчання через діяльність; зв’язок теорії з реальними задачами; формування компетентностей через практичний досвід. 

Особливості викладання теми «Бази даних. Системи керування базами даних» у 9 класі. Типові труднощі учнів (абстрактність понять, перевантаження термінами). Необхідність поетапного формування понять; роль візуалізації та прикладів із життя.

Побудова навчання за принципом «від простого до складного»: поступовий перехід від «списків» до понять «запис», «поле», «таблиця». Введення зв’язків між таблицями; формування цілісного уявлення про базу даних.

Організація практичної діяльності учнів: створення простих таблиць у табличних процесорах; виконання базових операцій (сортування, фільтрація, пошук); поступовий перехід до роботи в СКБД; виконання завдань із реальним змістом.

Формування системного мислення: розуміння структури та взаємозв’язків у базі даних; усвідомлення ролі баз даних у сучасному світі; розвиток навичок роботи з інформацією.

Практична частина. Робота з мобільними та безкоштовними СКБД.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Практичні завдання зазначені у відповідних темах за навчально-тематичним планом.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 Нормативно-правові документи

1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням  
2. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 р. № 463-IX. URL: Перейти за покликанням  
3. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням
4. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2019 р. № 800.
5. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904.
6. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» / наказ МОН України від 29. 08.2024 № 1225. – URL: Перейти за покликанням
7. Рамка цифрової компетентності громадян України. – URL: Перейти за покликанням

 

Основна література

1. Artificial Intelligence in Education: Challenges and Opportunities for Sustainable Development. – Paris : UNESCO Publishing, 2021. – 122 p.
2. European Commission. Digital Education Action Plan 2021–2027: Resetting education and training for the digital age. – Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2020. – 44 p.
3. Fullan M. A Rich Seam: How New Pedagogies Find Deep Learning / M. Fullan, M. Langworthy. – London : Pearson, 2014. – 59 p.
4. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища / В. Ю. Биков. – Київ : ІППО НАПН України, 2019. – 284 с.
5. Гриньова М. В. Цифровізація освіти: проблеми і перспективи / М. В. Гриньова, І. М. Сухіх // Освітній простір України. – 2021. – № 24(3). – С. 11–17.
6. Єршова О. О. Інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти / О. О. Єршова // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2022. – № 88(2). – С. 45–55.
7. Морзе Н. В. Цифрова грамотність вчителя Нової української школи / Н. В. Морзе, В. В. Вембер. – Київ : Університет менеджменту освіти, 2020. – 112 с.

 

Додаткова література

 

1. Інформаційно-цифрові технології у педагогічних дослідженнях: методичний посібник / Спірін О. М., Іванова С. М., Вакалюк Т.А., Дем’яненко В. М., Кільченко А. В., Лабжинський Ю. А., Мінтій І.С., Новицька Т. Л., Олексюк В.П., Ткаченко В. А., Тукало С.М., Франчук Н.П., Шимон О.М., Шиненко М. А., Яськова Н. В. / за наук. ред. проф. О. М. Спіріна. Київ: ІЦО НАПН України. 2023. 190 с.
2. Цифрові інструменти розвитку інформаційної грамотності та критичного мислення учнів: збірник матеріалів вебінару в рамках П’ятнадцятої міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті» 26 жовтня 2023 року (Київ, 26 жовтня 2023 р.) / за заг.ред. О.В. Овчарук, М.В. Мар’єнко. Київ: ІЦО НАПН України, 2023. 43 с.

 

За результатами навчання слухачі:

• орієнтуватимуться в принципах компетентнісного навчання на уроках інформатики;
• інтегруватимуть STEM-підхід в освітню діяльність;
• застосовуватимуть сучасні форми, методи, практики та цифрові інструменти в освітньому процесі (ШІ, метод проєктів, діяльнісний підхід та ін.);
• створюватимуть практичні кейси щодо викладання окремих змістових модулів курсу інформатики

Освітній процес курсів підвищення кваліфікації спрямований, перш за все, на надання та поглиблення практичних знань та вмінь. Особливу увагу приділено сучасним підходам та методиці викладання нових тем курсу інформатики в базовій школі; особливостям роботи з вільним та онлайновим програмним забезпеченням.

Під час занять передбачене активне використання цифрових ресурсів для спільної роботи – інтерактивні дошки, плакати, презентації. Педагогам надаватимуться детальні покрокові алгоритми виконання завдань у певному програмному застосунку з подальшою його самостійною реалізацією. Також планується робота в групах – обговорення, генерація ідей, створення нових практичних кейсів.

Тривалість програми – інтенсивна (до 2 тижнів)