МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА В НУШ: ЗМІСТОВІ ПРІОРИТЕТИ, МЕТОДИЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРАКТИКИ

Після завершення курсів слухачам надається подальша підтримка та супровід: онлайн-консультації експертів, доступ до методичних матеріалів і записів занять, участь у професійній спільноті, обмін досвідом, поради щодо впровадження  практик у ЗЗСО.

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ

В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Сучасні педагогічні підходи до навчання української мови і літератури: від накопичення знань до розвитку життєвих навичок

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного, SТЕМ-орієнтованого підходів, їх реалізація в мовно-літературній освітній галузі. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Інтеграція ігрових методик і симуляційних форматів у навчальний процес. Активізація сприйняття художніх творів через моделювання практичних ситуацій, використання ігрових сценаріїв та стимулювання творчих здібностей учнів. Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Рефлексивність навчання.

 

Тема 1.2. Проблемне, проєктне та кооперативне навчання як сучасні освітні технології для досягнення очікуваних результатів і формування ціннісних ставлень учнів на уроках української мови та літератури

Освітні технології навчання, виховання та розвитку учнів для досягнення очікуваних результатів та формування ціннісних ставлень на уроках української мови і літератури: проблемне, проєктне та кооперативне навчання. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. Діяльнісний підхід: організація навчання на засадах активної участі учнів у пізнавальній діяльності (основні принципи, етапи та структура навчальної діяльності, орієнтація на досягнення освітнього результату). Зміна ролі вчителя як організатора, фасилітатора й наставника освітнього процесу. Реалізація діяльнісного підходу через проблемне навчання, проєктну та дослідницьку діяльність, кооперативні форми роботи, моделювання життєвих ситуацій, практико-спрямовані та рефлексивні завдання.

 

Тема 1.3. Сутність та особливості глибинного навчання

Глибинне навчання: сутність та механізми, цифрові інструменти. Глибинне навчання як процес осмисленого засвоєння знань. Основні ознаки глибинного навчання: усвідомленість, системність, критичність мислення та здатність до перенесення знань. Когнітивні основи глибинного навчання. Глибинне навчання та поверхневий рівень розуміння матеріалу й характер пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Сутність глибинного навчання у мовно-літературній галузі. Глибинне навчання у процесі формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості.

 

Тема 1.4. Компетентнісно орієнтовані навчальні завдання як інструмент реалізації компетентнісного підходу у мовно-літературній освітній галузі

Компетентнісно орієнтовані завдання як провідний інструмент реалізації компетентнісного підходу в навчанні української мови і літератури. Переорієнтація освітнього процесу від репродуктивних форм роботи до діяльнісних, проблемних і творчих завдань як умова активізації пізнавальної діяльності учнів. Контекстність і наближеність завдань до реального життя як чинник формування здатності учнів переносити знання у нові ситуації. Інтеграція мовної, літературної, комунікативної та соціокультурної компетентностей у процесі виконання компетентнісно орієнтованих завдань як основа цілісного розвитку особистості учня. Розвиток критичного мислення, творчості, комунікативних умінь і здатності до співпраці як відповідь на запити сучасного суспільства. Компетентнісно орієнтовані завдання як основа формування ключових і предметних компетентностей відповідно до сучасних освітніх стандартів.

 

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИЧНІ СТРАТЕГІЇ, ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

ТА ІНСТРУМЕНТИ СУЧАСНОГО НАВЧАННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

Тема 2.1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі

Концептуальні положення оновленого Державного стандарту базової середньої освіти та стандарту профільної освіти, що ґрунтуються на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підходах. Мета, особливості та компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі: методичні стратегії розвитку мовної й читацької компетентностей учнів. Базові знання. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Специфіка опанування учнями базових знань з української мови й літератури у 7–9 класах. Наступність у досягненні очікуваних результатів. Розвиток наскрізних умінь через предмети «Українська мова» та «Українська література». Огляд та аналіз модельних навчальних програм для 7–9 класів з української мови та української літератури. Моделювання навчальних програм на основі модельних. Принципи академічної свободи вчителя та академічної доброчесності. Використання здоров’язбережувальних технологій під час освітнього процесу.

 

Тема 2.2. Реалізація сучасних підходів у викладанні навчальних предметів «Українська мова» та «Українська література»

Реалізація сучасних підходів у викладанні української мови та літератури. Реалізація діяльнісного та компетентнісного підходів у викладанні предметів «Українська мова» та «Українська література». Реалізація текстоцентричного підходу до вивчення мови. Використання методик, зорієнтованих на тематичне комплексне дослідження української мови та літератури, розвиток критичного мислення й креативного мислення. Створення компетентнісно орієнтованих завдань з української мови та літератури. Організація проєктної діяльності учнів 7–9 класів для формування умінь усної взаємодії. Формування умінь роботи з текстом у 7–9 класах. Сучасні методики розвитку читацької грамотності та формування національної ідентичності на уроках української мови і літератури. Стратегія розвитку читання «Читання як життєва стратегія». Особливості розвитку навичок читання в умовах НУШ. Порівняння традиційного та цифрового читання: когнітивні та психологічні аспекти. Технології розвитку критичного мислення як ефективний інструмент встановлення зв’язків між класичними літературними сюжетами та актуальними проблемами сучасності. Використання діяльнісних та інтерактивних методів, що сприяють переходу учнів від пасивного сприйняття інформації до активного аналізу й дослідження тексту. Сутність STEM/STEAM-підходів у сучасній освіті. Можливості впровадження STEM/STEAM у мовно-літературній галузі. Мовна аналітика як складова STEM-підходу. Цифрові інструменти у реалізації STEAM-підходу. Проєктна діяльність як основа STEAM-навчання. Розвиток ключових і м’яких навичок учнів. Педагогічні умови ефективного впровадження STEM/STEAM на уроках української мови та літератури. Навчально-методичне забезпечення мовно-літературної освіти у 7–9 класах: інтеграція підручника та цифрових платформ.

 

Тема 2.3. Сучасні методичні та цифрові ресурси для організації навчання і онлайн-взаємодії на уроках української мови та літератури у другому циклі базової школи

Сучасні підходи до підвищення якості освіти та забезпечення рівного доступу учнів до навчання. Переорієнтація традиційних моделей навчання на гнучкі та індивідуалізовані освітні практики, що враховують потреби й можливості кожного учня. Цифрова компетентність учителя як важливий складник його професійного розвитку. Практичні алгоритми використання сучасних освітніх платформ і онлайн-ресурсів для організації ефективного освітнього процесу. Функціональні можливості освітніх платформ та інтерактивних сервісів для проведення уроків української мови та літератури, створення інтерактивних завдань і забезпечення активної навчальної взаємодії. Дидактичні принципи та стратегії створення завдань з розвитку навичок читання з використанням цифрових засобів навчання. Використання технологій штучного інтелекту в освітній діяльності: ознайомлення з можливостями чат-ботів та формування навичок їх застосування в педагогічній практиці. Принципи, формати та особливості ефективної онлайн-комунікації в освітньому середовищі.

 

Тема 2.4. Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів у мовно-літературній освітній галузі: формувальне оцінювання, зворотний зв’язок та розвиток навчальної мотивації

Нормативно-методичні засади оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі відповідно до вимог Нової української школи та Державного стандарту базової середньої освіти. Особливості компетентнісного підходу до оцінювання: орієнтація на розвиток мовної, читацької та комунікативної компетентностей учнів. Формувальне та рефлексивне оцінювання як інструмент підтримки навчального поступу учнів, індивідуальної освітньої траєкторії та розвитку внутрішньої мотивації школярів: принципи, функції та педагогічні можливості. Методи й інструменти формувального оцінювання на уроках української мови та літератури (спостереження, рубрики, чек-листи, самооцінювання, взаємооцінювання, рубрики, портфоліо учня, рефлексивні вправи). Поєднання формувального та підсумкового оцінювання в освітньому процесі. Використання цифрових інструментів для організації оцінювання та зворотного зв’язку з учнями. Використання зворотного зв’язку для коригування освітнього процесу, підвищення якості освітніх результатів, розвитку навчальної мотивації та формуванні рефлексії учнів. Практичні підходи до конструювання компетентнісно орієнтованих завдань для оцінювання навчальних результатів. Принципи особистісно орієнтованого оцінювання: урахування індивідуальних можливостей, позитивна динаміка результатів, партнерська взаємодія вчителя й учня. Узгодження критеріїв оцінювання з обов’язковими результатами навчання Державного стандарту. Сутність рефлексії як інструменту усвідомлення учнями власного поступу, труднощів і досягнень у навчанні.

 

Тема 2.5. Проєктування та організація сучасного освітнього простору та уроків української мови і літератури: методичні стратегії та інноваційні підходи

Створення сучасного, безпечного та педагогічно комфортного освітнього середовища, що забезпечує ефективну організацію навчальної діяльності на уроках української мови та літератури. Використання цифрових освітніх ресурсів, мультимедійних інструментів і онлайн-платформ в умовах очного, змішаного та дистанційного навчання. Дотримання принципів академічної доброчесності, інформаційної безпеки та етичної взаємодії в освітньому процесі, а також застосування педагогічних стратегій, спрямованих на створення безпечного комунікативного простору та підтримку психологічного комфорту учнів. Універсальний дизайн у закладі освіти. Методичні стратегії проєктування та організації сучасного уроку української мови і літератури. Моделювання занять, що забезпечують урахування індивідуальних особливостей і можливостей, різноманітних освітніх потреб здобувачів освіти та сприяють гнучкості й доступності навчального процесу.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Практична складова курсу спрямована на формування й удосконалення професійних компетентностей учителів української мови та літератури у контексті реалізації сучасних підходів Нової української школи. Орієнтовні завдання спрямовані на розвиток й удосконалення умінь ефективно проєктувати освітній процес та інтегрувати теоретичні знання у повсякденну педагогічну діяльність.

 

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Сучасні педагогічні підходи до навчання української мови і літератури: від накопичення знань до розвитку життєвих навичок

1. Створення компетентнісного завдання. Розробити завдання для учнів 7–9 класів із чітко визначеною мовною та літературною компетентностями. Визначити мету, очікувані результати, критерії оцінювання.
2. Порівняльний аналіз підходів. Порівняти традиційні та компетентнісно орієнтовані завдання. Визначити 3–5 ключових відмінностей, зробити висновки щодо ефективності.
3. Моделювання уроку з компетентнісним завданням. Розробити міні-урок (20–25 хв) з використанням компетентнісного завдання. Вказати послідовність дій, активності, очікувані результати навчання.

 

Тема 1.2. Проблемне, проєктне та кооперативне навчання як сучасні освітні технології для досягнення очікуваних результатів і формування ціннісних ставлень учнів на уроках української мови та літератури

1. Кейс «Проблемна ситуація на уроці». Скласти приклад проблемної ситуації для уроку української мови або літератури. Описати завдання так, щоб учні самостійно шукали рішення, використовуючи знання та логіку. Додати питання для обговорення.
2. Міні-проєкт «Літературний герой у сучасному контексті». Обрати персонажа з літературного твору та створити проєкт про його «життя» у сучасному світі. Використати презентації, комікси або відео. Вказати мету, етапи роботи, очікуваний результат.
3. Кооперативна гра «Ланцюжок знань». Розробити активність, де учні працюють у групах, щоб послідовно вирішити завдання (аналітика тексту, творче переказування). Визначити правила взаємодії, ролі учасників та критерії оцінювання.

 

Тема 1.3. Сутність та особливості глибинного навчання

1. Аналіз навчальної ситуації. Проаналізувати запропонований фрагмент уроку (традиційного типу) та визначити, чи забезпечує він глибинне навчання. Обґрунтувати свою думку та запропонувати зміни.
2. Трансформація завдання. Обрати типовий тест або вправу з підручника української мови та перетворити її на завдання, що сприяє глибинному навчанню (дослідження, аналіз).
3. Розробка «глибинного» питання. Скласти 5 відкритих запитань до будь-якої теми з української мови або літератури, які стимулюють критичне мислення, аналіз і рефлексію учнів.

 

Тема 1.4. Компетентнісно орієнтовані навчальні завдання як інструмент реалізації компетентнісного підходу у мовно-літературній освітній галузі

1. Аналіз навчального завдання. Проаналізувати запропоновані вправи з підручника з української мови або літератури та визначити, які з них є компетентнісно орієнтованими. Обґрунтувати критерії відбору.
2. Трансформація традиційної вправи. Перетворити репродуктивне завдання (наприклад, на відтворення правила чи змісту тексту) на компетентнісно орієнтоване, додавши життєвий контекст, проблемність і практичну значущість.
3. Конструювання ситуаційного завдання. Розробити навчальне завдання у форматі життєвої ситуації (кейс), у якій учні повинні використати мовні або літературні знання для розв’язання практичної проблеми.

 

Тема 2.1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі

1. Аналіз концептуальних документів. Опрацювати ключові документи НУШ (Державний стандарт, концепції, методичні рекомендації) і скласти таблицю відповідності цінностей концепції НУШ та мовно-літературної освіти.
2. Створення інфографіки «Модель мовно-літературної освіти в НУШ». Візуалізувати взаємозв’язок цілей, компетентностей і очікуваних результатів у вигляді інфографіки.
3. Кейс-аналіз практичних ситуацій. Розглянути 2–3 приклади уроків та визначити, як реалізується концепція компетентнісного підходу. Запропонувати альтернативні методичні рішення.

 

Тема 2.2. Реалізація сучасних підходів у викладанні навчальних предметів «Українська мова» та «Українська література»

1. Аналіз уроку з позицій сучасних підходів. Проаналізувати конспект уроку або відеофрагмент заняття з української мови чи літератури та визначити, які сучасні підходи реалізовано (компетентнісний, діяльнісний, інтегрований тощо). Запропонувати шляхи вдосконалення.
2. Трансформація традиційного уроку. Обрати тему уроку та перебудувати його структуру відповідно до сучасних підходів: передбачити активну діяльність учнів, проблемні завдання, рефлексію та практичне застосування знань.
3. Розробка діяльнісного завдання. Скласти завдання, у якому учні навчаються через діяльність (дослідження мовного явища, інтерпретація тексту, створення власного продукту).

 

Тема 2.3. Сучасні методичні та цифрові ресурси для організації навчання і онлайн-взаємодії на уроках української мови та літератури у другому циклі базової школи

1. Огляд цифрових ресурсів. Скласти список 5–7 онлайн-платформ для уроків української мови та літератури. Вказати тип ресурсу, функціонал, приклад використання на уроці.
2. Проєкт «Інтерактивний урок». Розробити міні-урок із використанням цифрових інструментів (Google Forms, Padlet, Canva, Kahoot). Зазначити тему, мету, методи, онлайн-активності та критерії оцінювання.
3. Тестування цифрових ресурсів. Створити інтерактивне завдання для учнів (опитування, тест або вікторину). Включити 8–10 запитань, забезпечити автоматичну перевірку та фідбек.

 

Тема 2.4. Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів у мовно-літературній освітній галузі: формувальне оцінювання, зворотний зв’язок та розвиток навчальної мотивації

1. Розробка інструментів формувального оцінювання. Створити завдання з формувальним оцінюванням для учнів 7–9 класів. Визначити критерії, систему балів, форму зворотного зв’язку.
2. Аналіз кейсу «Зворотний зв’язок». Опрацювати приклад учнівських робіт і скласти рекомендації для покращення навчальних досягнень. Використати принцип «Позитивне – Що покращити – Наступний крок».
3. Рефлексія «Мотивація через оцінювання». Написати есе про вплив формувального оцінювання на мотивацію учнів. Вказати приклади власного досвіду та зазначити шляхи покращення практики.

 

Тема 2.5. Проєктування та організація сучасного освітнього простору та уроків української мови і літератури: методичні стратегії та інноваційні підходи

1. Моделювання сучасного уроку. Створити план уроку з урахуванням сучасного освітнього простору та інтерактивних методів. Визначити мету, очікувані результати навчання, інтерактивні активності, використання технологій.
2. Кейс «Урок у новому форматі». Проаналізувати приклад уроку з інноваційними методами та скласти план удосконалення. Зазначити сильні сторони, виклики та шляхи покращення.
3. Проєкт «Інноваційна активність для класу». Розробити коротку активність (10–15 хв) для інтеграції творчості, критичного мислення та цифрових ресурсів. Опишіть мету, правила, матеріали та очікуваний результат.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

1. Обрати підручник з української мови або української літератури (клас на вибір). Проаналізувати, яким чином інтеграція мультимедійних ресурсів у підручник стимулює інтерес до навчання та формує ціннісні ставлення до української мови та літератури.
2. Розробити групове завдання, де учні об’єднуються в команди для пошуку рішень, відповідей на питання чи інтерпретацій твору.
3. Створити цифровий плакат або інфографіку, яка б відображала очікувані результати навчання за допомогою обраної технології (проблемне, проєктне, кооперативне навчання).
4. «Традиційне vs цифрове читання». Провести порівняльний аналіз двох текстів (один у друкованому, інший – цифровому форматі): що легше для розуміння; швидкість читання та запам’ятовування; комфорт сприйняття, концентрація уваги. Проаналізувати психологічні та когнітивні аспекти читання у різних форматах та розробити рекомендації для учнів. Створити коротку презентацію або інфографіку із результатами аналізу та рекомендаціями для учнів: як ефективно комбінувати традиційне і цифрове читання.
5. Створити методичний гайд (практичний посібник)для вчителів української мови та літератури на тему «Як розвивати читацьку грамотність учнів за допомогою цифрових технологій». У гайді передбачити такі розділи: короткий теоретичний вступ (актуальність проблеми у ХХІ ст.); огляд 3–4 ефективних цифрових інструментів; приклади завдань або вправ для різних вікових груп; поради щодо диференціації й оцінювання результатів читання; рекомендації з безпечного та етичного використання цифрових ресурсів.

Після завершення програми слухачі зможуть:

Знання та розуміння:

• принципів законодавчих актів у сфері базової середньої освіти, стратегічних цілей та особливостей реалізації Державного стандарту базової середньої освіти у 7–9 класах;
• вимог Державного стандарту базової середньої освіти та модельних навчальних програм до викладання мовно-літературної освітньої галузі, мети та компетентнісного потенціалу;
• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та особливостей їх реалізації в мовно-літературній освітній галузі;
• сутності та принципів компетентнісного та діяльнісного підходів в навчанні та практичних інструментів їх реалізації в освітньому процесі;
• ознаки поверхневого та глибинного навчання, стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості;
• цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів української мови та літератури, їх оцінювання та організації їхнього самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні.

Уміння:

• опрацьовувати нормативно-правові документи у сфері загальної середньої освіти;
• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання української мови та літератури в НУШ з врахуванням потреб учнівської молоді;
• реалізовувати принципи діяльнісного та компетентнісного підходів, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного та компетентнісного підходів у процесі викладання української мови та літератури;
• реалізовувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання;
• моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань;
• застосовувати сучасні підходи, методики, прийоми та форми навчання під час конструювання уроків української мови та української літератури;
• інтегрувати цифрові інструменти в освітній процес (очний / змішаний / дистанційний формати), забезпечуючи високу мотивацію та залученість здобувачів освіти;
• проєктувати компетентнісно орієнтовані завдання та навчальні матеріали, що стимулюватимуть творчий потенціал учнів;
• створювати рефлексивне навчальне середовище.

Програма реалізується з використанням змішаного формату навчання, інтерактивних методів, кейсів із практики ЗЗСО, урахуванням індивідуальних потреб слухачів, можливістю гнучкого графіка та адаптації навчальних матеріалів.