ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ (5–9 кл.)
підвищити професійну компетентність педагогів у сфері сучасного формувального та підсумкового оцінювання здобувачів освіти, сформувати практичні навички створення прозорих критеріїв оцінки, добору ефективних інструментів і методик для оцінювання компетентностей учнів 5-9 класів на уроках історичної та громадянської освітньої галузі.
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. КороленкаІнформація про розробника (розробників):
Жалій Тамара Віталіївна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. КороленкаОсоба (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі з навчальних предметів/інтегрованих курсів відповідно до державного стандарту базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
| Назва навчальних тем | Кількість годин | ||||
| Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього | |
МОДУЛЬ 1. Теоретико-методичні засади оцінювання навчальних досягнень учнів в Новій українській школі під час вивчення навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі
| |||||
| Тема 1.1. Принципи, функції, об’єкти оцінювання навчальних досягнень школярів на уроках історичної та громадянської освітньої галузі. | 2 | 2 | 1 | 5 | |
| Тема 1.2. Академічна доброчесність та прозорість оцінювання в освітньому процесі Нової української школи у процесі опанування предметів історичної та громадянської освітньої галузі | 1 | 2 | 1 | 4 | |
| Тема 1.3. Види оцінювання. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів на уроках історичної та громадянської освітньої галузі. | 1 | 2 | 1 | 4 | |
| Разом за модулем | 4 | 6 | 3 | 13 | |
МОДУЛЬ 2. Організаційно-педагогічні засади оцінювання навчальних досягнень учнів в Новій українській школі під час вивчення навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі
| |||||
| Тема 2.1. Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів на уроках історичної а громадянської освітньої галузі | 2 | 2 | 1 | 5 | |
| Тема 2.2. Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами під час вивчення навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі. | 2 | 3 | 5 | ||
| Тема 2.3. Система оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів у закладі освіти. Відкритість і прозорість системи оцінювання, правила і процедури | 1 | 4 | 1 | 6 | |
| Разом за модулем | 5 | 9 | 2 | 16 | |
| Підсумкове тестування | 1 | 1 | |||
| Усього | 9 | 15 | 5 | 1 | 30 |
МОДУЛЬ 1. Теоретико-методичні засади оцінювання навчальних досягнень учнів в Новій українській школі під час вивчення навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі
Тема 1.1. Принципи, функції, об’єкти оцінювання навчальних досягнень школярів на уроках історичної та громадянської освітньої галузі. Значення оцінки для школяра. Принципи оцінювання. Функції та форми оцінювання. Об’єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання. Принципи оцінювання та критерії оцінювання галузевих результатів навчання. Групи результатів у громадянській та історичні освітній галузі: орієнтація в історичному часі й просторі, робота з історичною та суспільствознавчою інформацією, формування громадянської позиції, толерантності, співпраці. Вимоги до прозорого оцінювання чіткість критеріїв; відповідність оцінювання навчальним результатам; об’єктивність перевірки; системність оцінювання; відкритість процедур; доступність пояснення виставлених результатів. Формування в учнів розуміння: що оцінюється; як оцінюється; чому отримано саме такий результат?
Тема 1.2. Академічна доброчесність та прозорість оцінювання в освітньому процесі Нової української школи у процесі опанування предметів історичної та громадянської освітньої галузі. Норми Закону України «Про академічну доброчесність». Принципи академічної доброчесності: чесність; довіра; справедливість; відповідальність; повага; партнерство учасників освітнього процесу. Академічна доброчесність як чинник формування громадянських компетентностей; розвитку критичного мислення; становлення відповідальної особистості; виховання культури навчальної праці. Прозорість оцінювання (відкритість критеріїв оцінювання; зрозумілість процедур перевірки; доступність результатів оцінювання; обґрунтованість виставлених балів; можливість зворотного зв’язку з учнями та батьками). Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення. Місія педагога як ментора, фасилітатора, партнера у процесі оцінювання навчальних досягнень школярів. Діяльність учителя історії та громадянської освіти: дотримання принципів об’єктивності; забезпечення рівних умов оцінювання; формування довірливого освітнього середовища; пояснення критеріїв оцінювання; підтримку індивідуальної освітньої траєкторії учнів.
Тема 1.3. Види оцінювання. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів на уроках історичної та громадянської освітньої галузі. Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Критерії та шкали (підходи) оцінювання. Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти. Свідоцтво досягнень. Практика та інструменти оцінювання. Поточне й підсумкове оцінювання. Таксономія навчальних цілей. Формувальне оцінювання. Сутність формувального оцінювання. Навчальні цілі й критерії успіху. Зворотний зв’язок, методи отримання вчителем зворотного зв’язку щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу. Форми, методи, прийоми впровадження формувального оцінювання навчальних досягнень школярів
Мета формувального оцінювання: підтримка навчального поступу учнів; розвиток рефлексії; формування навичок самооцінювання; підвищення навчальної мотивації. Основні інструменти формувального оцінювання: чек-листи; рубрики оцінювання; портфоліо учня; взаємооцінювання; самооцінювання; усний і письмовий зворотний зв’язок та ін. Методика використання цифрових інструментів у процесі оцінювання навчальних досягнень учнів
Цифрові інструменти: діагностичного оцінювання (онлайн-тести; інтерактивні опитування; електронні анкети; цифрові карти знань); формувального оіцінювання (інтерактивні вправи; онлайн-вікторини; чек-листи; цифрові портфоліо; електронні щоденники спостережень); підсумкового оцінювання (електронне тестування; цифрові контрольні роботи; онлайн-проєкти; презентації результатів діяльності).
Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів. Педагогічні техніки, методи й прийоми формувального оцінювання, інструменти (паперові, цифрові тощо) здійснення. Оцінювання результату й процесу групової форми діяльності (парна, командна тощо). Рефлексивне оцінювання.
МОДУЛЬ 2. Організаційно-педагогічні засади оцінювання навчальних досягнень учнів в Новій українській школі під час вивчення навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі
Тема 2.1. Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів на уроках історичної та громадянської освітньої галузі відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Розроблення завдань для оцінювання в історичній та громадянській освітній галузі ґрунтується на вимогах компетентнісного підходу. Вимоги Державного стандарту базової середньої освіти. Основною метою є не лише перевірка знань, а й оцінювання здатності учнів аналізувати історичні події та процеси; мислити критично; формувати власну позицію; застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях. Завдання мають відповідати очікуваним результатам навчання та охоплювати: знання (факти, події, поняття); уміння (аналіз, інтерпретація, аргументація); ставлення та цінності (громадянська позиція, відповідальність). Принципи ефективних оцінювальних завдань: валідність, доступність, диференціація, контекстність. Міжнародний досвід із проблеми оцінювання (PISA, TIMSS тощо). Можливості та особливості використання результатів міжнародних досліджень для вдосконалення національної системи оцінювання результатів навчання в історичній та громадянській освітній галузі: корекція змісту освітніх програм відповідно до компетентнісної моделі; адаптація сучасних методів оцінювання (контекстні, практикоорієнтовані, багаторівневі завдання); реалізація диференційованого підходу в освітньому процесі; визначення пріоритетів освітньої політики в умовах реформування загальної середньої освіти в контексті реалізації концепції Нової української школи.
Тема 2.2. Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами під час вивчення навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі. Адаптація методів і прийомів оцінювання відповідно до потреб учнів з особливими освітніми потребами. Зв’язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку. Концепція НУШ та інклюзивний підхід: реалізація принципів дитиноцентризму, педагогіки партнерства та забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Державний стандарт базової середньої освіти: вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у громадянській та історичній галузі з урахуванням інклюзивної складової. Інклюзивна компетентність вчителя як здатність створювати умови для функціонування інклюзивного середовища та надання педагогічної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Розроблення, впровадження індивідуальної програми розвитку та моніторинг результатів навчання дитини з ООП у межах історичної та громадянської освітньої галузі.
Тема 2.3. Система оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів у закладі освіти. Відкритість і прозорість системи оцінювання; правила і процедури; особиста відповідальність учнів за результати навчання. Оцінювання ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів. Удосконалення навичок учителів, учнів і батьків/осіб, які їх замінюють, з оцінювання. Оцінювання як засіб контролю та як стратегічний інструмент підвищення мотивації учасників освітнього процесу. Специфіка реалізації академічної автономії закладів загальної середньої освіти у створенні та впровадженні внутрішньої системи оцінювання результатів навчання учнів. Нормативно-організаційні документи закладу освіти, що визначають критерії, підходи та процедури оцінювання. Актуальні підходи до оцінювання та самооцінювання професійної діяльності педагогів, здійснення внутрішнього моніторингу якості освіти, аналізу навчальних результатів і стимулювання професійного зростання педагогічних працівників. Використання електронних журналів, LMS-платформ і автоматизованих систем для відстеження навчального прогресу здобувачів освіти. Особливості застосування сучасних шкал оцінювання та інструментів вимірювання результатів навчання.
Орієнтований перелік питань для практичних робіт:
1. Запропонуйте алгоритм створення хмарини слів (змоделюйте результат) для формувального оцінювання учнів 5-го класу з предмету «Вступ до історії України та громадянської освіти» до розділу «Науки, що вивчають минуле».
2. Запропонуйте алгоритм створення хмарини слів (змоделюйте результат) для формувального оцінювання учнів 5-го класу з предмету «Вступ до історії України та громадянської освіти» до розділу ««Історична наука й історична пам’ять».
3. Запропонуйте алгоритм використання прийому формувального оцінювання «Виїзний квиток» (змоделюйте результат) для учнів 6-го класу з предмету «Історія України. Всесвітня історія (інтегрований курс)» (розділ «Цивілізації Стародавнього Сходу»).
4. Запропонуйте алгоритм використання прийому формувального оцінювання «Дві зірки і побажання» (змоделюйте результат) для учнів 7-го класу з предмету «Громадянська освіта» (тема «Державні органи влади України»).
5. Запропонуйте алгоритм використання прийому формувального оцінювання «Асоціативний кущ» (змоделюйте результат) для учнів 8-го класу з предмету «Громадянська освіта» (тема «Самореалізація особистості»).
6. Розробіть запитання для електронної анкети для батьків здобувачів освіти щодо задоволеністю ознайомлення з системою оцінювання в закладі освіти.
7. Розробіть «Декалог для колег щодо оцінювання навчальних досягнень учнів» (можна використовувати як заборонні, так і спонукальні положення).
8. Проведіть «SWOT-аналіз» з теми «Політика закладу освіти щодо забезпечення прозорості оцінювання учнів».
9. Проведіть бенчмаркінг щодо поширення інформації про систему оцінювання, його форми, принципи тощо свого закладу освіти з однаковим за типом закладом освіти з іншої громади.
Орієнтовний перелік питань для самостійної роботи:
1. Створити чек-лист для формувального оцінювання учнів 5-го класу з предмету «Вступ до історії України та громадянської освіти» до розділу «Історична наука й історична пам’ять».
2. Створіть критерії взаємоперевірки як форми формувального оцінювання для учнів 6-го класу з предмету «Історія України. Всесвітня історія (інтегрований курс)» (розділ «Стародавня Греція та її сусіди»).
3. Запропонуйте структуру «Щоденника історичного дослідження» як формувального оцінювання для учнів 7-го класу з предмету «Історія України» (розділ «Галицько-Волинське князівство (держава Романовичів)»).
4. Створіть критерії взаємоперевірки як формувального оцінювання для учнів 8-го класу з теми «Ефективна комунікація» (навчальний предмет «Громадянська освіта»).
5. Створіть на платформі Kahoot завдання для підсумкового оцінювання з розділу «Конституційний лад України» для учнів 9-го класу (навчальний предмет «Правознавство»).
6. Створіть на платформі WordWall завдання для підсумкового оцінювання з розділу «Повсякденне життя т культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.» для учнів 9-го класу (навчальний предмет «Історія України»).
7. Створіть на платформі Quizizz завдання для підсумкового оцінювання з розділу «Європа та Америка наприкінці ХVIII – на початку ХІХ століть» для учнів 9-го класу (навчальний предмет «Всесвітня історія»).
Слухачі поглиблять знання і розуміння щодо:
- принципів, функцій, об’єктів, підходів (бального, вербального, рівневого) оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках історичної та громадянської освітньої галузі;
- структури Свідоцтва досягнень, характеристики навчальної діяльності, сформованих відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти;
- концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання;
сутності формувального оцінювання, стратегій здійснення формувального оцінювання, методів і прийомів для організації різних видів оцінювання, розвитку в учнів 5-9 класів здатності до самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання учнів на уроках навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі;
Слухачі вдосконалять уміння щодо:
- здійснення різних видів оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове);
- організації оцінювальної діяльності на основі самооцінювання й взаємооцінювання;
- формулюваня об’єктивних і зрозумілих для учнів 5-9 класів навчальних цілей, визначення критеріїв оцінювання;
- застосовувати формувальне оцінювання з метою підтримки учнів в освітньому процесі, забезпечувати компетентнісний та особистісно орієнтований підходи в навчанні;
- добирати й використовувати завдання для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, адаптувати або вдосконалювати їх відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів;
- створювати умови для формування в учнів уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності на уроках навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі;
- обирати відповідні навчальні методи для визначення навчальних потреб учнів, розвитку їх самостійності й взаємодії, відслідковування прогресу в навчанні та перевірки розуміння;
- планувати урок, який підтримує освітній процес з використанням інструментів формувального оцінювання;
- прогнозувати ефективність застосування елементів формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності.
Диспозиції (цінності, ставлення) слухачів за результатами опанування Програми:
- здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства на уроках історичної та громадянської освітньої галузі;
- здатність критично оцінювати вітчизняний і зарубіжний досвід з проблеми оцінювання результатів навчання учнів на уроках навчальних предметів історичної та громадянської освітньої галузі;
- готовність застосовувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів у сучасній школі, мотивація до розроблення нових інструментів оцінювання (паперових, цифрових) власної педагогічної діяльності.
програма реалізується на засадах концепції Нової української школи з урахуванням концептуальних і нормативних засад, компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів і передбачає розвиток та удосконалення професійної компетентності педагогів у сфері сучасного формувального та підсумкового оцінювання здобувачів освіти, сформувати практичні навички створення прозорих критеріїв оцінки, добору ефективних інструментів і методик для оцінювання компетентностей учнів 5-9 класів на уроках історичної та громадянської освітньої галузі.