Недискримінаційна мова та подолання стереотипів

Програма підвищення кваліфікації вчителів курсу «Недискримінаційна мова та подолання стереотипів» закладів загальної середньої освіти полягає в стратегічній трансформації української освіти, що закріплена в Наказі Міністерства освіти і науки України  № 1163 від 20.08.2025. У документі затверджено Концептуальні засади освітніх галузей та дорожню карту їх реалізації на 2025-2030 роки, що стали основою комплексної політики для підсилення реформи Нової української школи (далі – НУШ) «Освіта для життя». Центром трансформації є створення інклюзивного освітнього середовища, у якому мова постає інструментом соціалізації, формування національної ідентичності та розвитку критичного мислення здобувачів/здобувачок освіти у профільній школі (10–12 класи).

Національна політика України узгоджується з цінностями Європейського освітнього простору та реалізує Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Це передбачає, що педагогічні працівники(ці) розвивають нові професійні компетентності: стають фасилітаторами навчання, володіють нормами гендерночутливої та недискримінаційної мови і навчають здобувачів/здобувачок освіти самостійно аналізувати стереотипи в класичній літературі та медіатекстах. Сьогодні це набуває особливого значення, оскільки мова одночасно відображає соціальну реальність і впливає на її розвиток. Використання толерантної термінології, коректних фемінітивів, принципів недискримінаційної комунікації та протидії мові ворожнечі формує у здобувачів/здобувачок освіти відповідну мовну культуру і допомагає створити безпечне, інклюзивне освітнє середовище, де ніхто не відчуває себе ізольованим або обмеженим у можливості брати участь у житті класу та/або закладу освіти.

Додатковим чинником актуалізації цієї проблеми є розвиток цифрового інформаційного простору та активна медіакомунікація молоді. У медійному середовищі стереотипи й дискримінаційні наративи нерідко поширюються у формі гумору, мемів, коментарів або публічних дискусій, що ускладнює їх розпізнавання. У цих умовах педагог/педагогиня має володіти інструментами критичного аналізу мовних маніпуляцій у текстах і медійних повідомленнях, щоб формувати у здобувачів/здобувачок освіти навички відповідального та критичного сприйняття інформації. 

Програма розроблена відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 року №1163-р «Про схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердження операційного плану заходів на 2022-2024 роки з її реалізації», а також Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, які беруть участь у реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти «Старша профільна школа: нові підходи та інструменти для вчителів» (наказ МОН України від 04.11.2025 № 1452), Програма узгоджена з професійним стандартом «Перейти за покликанням » за професією: «Вчитель закладу загальної середньої освіти» щодо формування цивільно-соціальної та інклюзивної компетентностей.

Програма спрямована на комплексну трансформацію професійної діяльності вчителя-філолога(ині) в нових умовах профільної школи (10–12 класи) відповідно до комплексної політики для підсилення реформи НУШ «Освіта для життя».

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. НЕДИСКРИМІНАЦІЙНА МОВА ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГА

Мета модуля:

Сформувати у педагогів(инь) розуміння принципів недискримінаційної комунікації та її ролі у професійній практиці. Підвищити здатність усвідомлювати вплив власного мовлення на учнівство, створювати безпечне та інклюзивне освітнє середовище.

Тема 1.1. Недискримінаційна комунікація як складник професійної культури педагога (поняття дискримінації, упереджень, соціальних стереотипів, мови ворожнечі та їхні прояви в освітньому дискурсі).

Знайомство педагогів(инь) із поняттями дискримінації, упереджень, соціальних стереотипів і мови ворожнечі та їхніми проявами в освітньому дискурсі. Усвідомлення впливу педагогічної комунікації на атмосферу в класі та шкільне середовище. Аналіз кейсів для виявлення стереотипних і дискримінаційних висловлювань у навчальних матеріалах та власному мовленні. Вивчення методів формування безпечного та інклюзивного середовища. Освоєння прийомів активного слухання та емпатійної взаємодії. Розгляд методів рефлексії власної педагогічної практики. Усвідомлення ролі педагогічної мови у формуванні соціальних норм. Вивчення впливу недискримінаційної комунікації на розвиток критичного мислення здобувачів/здобувачок освіти. Ознайомлення з принципами професійної етики та відповідальності педагога(ині). Практичне застосування знань у моделюванні педагогічних ситуацій.

Тема 1.2. Нормативно-правові та ціннісні засади недискримінаційної освіти (принципи рівності, інклюзії, поваги до різноманіття в освітньому процесі).

Вивчення принципів рівності, інклюзії та поваги до різноманіття в освітньому процесі. Ознайомлення з нормативно-правовими документами та стандартами педагогічної етики. Усвідомлення ціннісних орієнтирів педагогічної практики. Аналіз кейсів щодо реалізації законодавчих та етичних принципів у закладі освіти. Розгляд методів створення безпечного і комфортного середовища для учнівства. Освоєння ролі педагога(ині) як агента впровадження принципів недискримінації. Аналіз інструментів оцінки власної практики на відповідність принципам рівності. Усвідомлення значення ціннісних підходів у плануванні уроків. Розгляд способів запобігання упередженим судженням і конфліктам. Практичне застосування знань для формування інклюзивної культури.

МОДУЛЬ 2. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ В НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛАХ І ОСВІТНЬОМУ ДИСКУРСІ

Мета модуля:

Сформувати у педагогів(инь) здатність розпізнавати та аналізувати стереотипи й упередження в навчальних матеріалах та освітньому дискурсі. Підвищити навички критичного підходу до підручників, медіа і текстів, щоб створювати освітнє середовище, вільне від дискримінації.

         Тема 2.1. Стереотипізація в освітньому контенті: типи, механізми та наслідки. Гендерні, соціальні та культурні стереотипи в підручниках і навчальних текстах.

Ознайомлення педагогів(инь) із поняттям стереотипізації та її проявами в освітньому контенті. Вивчення основних типів стереотипів і механізмів їх формування; гендерних, соціальних, культурних.  Усвідомлення наслідків стереотипів для сприйняття учнівством соціальної дійсності та способів, якими стереотипи формують уявлення здобувачів освіти про роль людини в суспільстві.  Аналіз прикладів із підручників і навчальних матеріалів. Розгляд впливу стереотипів на поведінку та мотивацію здобувачів освіти. Вивчення способів пом’якшення або уникнення стереотипних впливів. Освоєння методів критичного сприйняття освітнього контенту. Розгляд взаємозв’язку між стереотипами та мовними маркерами дискримінації. Усвідомлення значення педагогічної саморефлексії для подолання стереотипів та важливості рівного представлення різних груп у навчальному матеріалі. Практичне застосування знань у власній педагогічній діяльності.

Тема 2.2. Приховані упередження та мовні маркери дискримінації в освітньому контенті.

Ознайомлення з поняттям прихованих упереджень у текстах і мовленні. Вивчення мовних маркерів дискримінації та їх впливу на сприйняття учнівством інформації. Аналіз текстів для виявлення упереджених висловлювань і стереотипних формулювань. Усвідомлення способів, як приховані упередження впливають на стосунки в класі. Ознайомлення з прикладами із шкільних підручників та медіа. Освоєння прийомів нейтралізації дискримінаційних маркерів у власному мовленні. Розгляд методів критичного переосмислення матеріалів. Усвідомлення взаємозв’язку між мовними маркерами та формуванням соціальної поведінки здобувачів/здобувачок освіти. Вивчення практичних кейсів для вдосконалення педагогічної практики. Розгляд власної відповідальності педагога(ині) за мовну комунікацію.

Тема 2.3. Критичний аналіз навчальних матеріалів: методики та інструменти.

Вивчення методів і критеріїв критичного аналізу підручників і навчальних текстів. Ознайомлення з інструментами для виявлення стереотипів і дискримінаційних проявів. Усвідомлення ролі педагога(ині) у формуванні критичного мислення здобувачів/здобувачок освіти через аналіз контенту. Розгляд практичних кейсів і шаблонів оцінювання матеріалів. Освоєння методик редагування або адаптації навчальних текстів для нейтралізації упереджень. Усвідомлення необхідності системного підходу до оцінки контенту. Розгляд прикладів застосування інструментів критичного аналізу. Практичне застосування антидискримінаційних методик у проведенні уроків. Підвищення здатності формувати свідоме ставлення учнівства до інформації.

Тема 2.4. Робота з текстами української і зарубіжної літератури та медійними матеріалами в контексті подолання стереотипів.

Ознайомлення з підходами до аналізу текстів української літератури та медіа. Вивчення способів виявлення стереотипів і дискримінаційних наративів у художніх і медійних текстах. Усвідомлення впливу таких текстів на формування ціннісних орієнтирів здобувачів/здобувачок освіти. Розгляд методів адаптації та обговорення текстів на уроках для подолання стереотипів. Освоєння прийомів інтеграції медіаматеріалів в освітній процес. Аналіз практичних прикладів і кейсів із класної практики. Розгляд способів розвитку критичного мислення та медіаграмотності. Ознайомлення з рольовими та дискусійними методиками. Усвідомлення важливості формування інклюзивного та поважного середовища. Практичне застосування навичок у проведенні уроків і позакласних заходів.

МОДУЛЬ 3. МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ НЕДИСКРИМІНАЦІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УЧНІВСТВА

Мета модуля:

Сприяти формуванню у педагога(ині) практичних навичок розвитку культури недискримінаційної комунікації у здобувачів освіти. Підвищити здатність використовувати медіа- та мовні методики для розвитку критичного мислення, толерантності та етичної взаємодії на уроках та поза ними. Розвивати вміння застосовувати мовні норми для формування суб’єктності, відповідальності та недискримінаційного мовлення в освітньому процесі.

Тема 3.1. Медіаграмотність і мовна культура в цифровому середовищі. Медійні тексти в мовно-літературній освіті (критичне читання, аналіз, виявлення стеоретипів). Неологізми в медіа як бар’єр смислової верифікації.

Вивчення навичок критичного сприйняття інформації в цифровому середовищі, способів виявлення стереотипів, упереджень і прихованих посилів у текстах. Ознайомлення з принципами медіаграмотності і їх застосуванням на уроках, із методами критичного читання текстів, зокрема медійних та художніх. Усвідомлення ролі мови у формуванні інформаційних впливів. Освоєння методів розвитку мовної культури здобувачів освіти в цифровому середовищі та прийомів аналізу та обговорення медійного контенту на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури. Неологізми-англізми в медіа як бар’єр для адекватної смислової верифікації змісту медіатексту.  Аналіз прикладів онлайн-текстів та контенту. Вивчення способів виявлення дискримінаційних та стереотипних наративів у цифрових медіа. Розгляд прийомів інтеграції медіа- та мовних вправ у уроки. Усвідомлення значення етичної взаємодії в онлайновому середовищі. Ознайомлення з методиками запобігання маніпуляціям і мові ворожнечі. Практичне застосування знань під час підготовки уроків.

Тема 3.2. Мовна норма як інструмент недискримінаційної комунікації та формування суб’єктності в мовленні.

Ознайомлення педагога(ині) з особовістю як визначальною ознакою українського мовлення. Усвідомлення ролі уникання безособових конструкцій у формуванні відповідальності та суб’єктності здобувачів освіти. Вивчення мовних засобів, що підкреслюють наявність діяча та відповідальність за дію. Аналіз впливу патерналістських установок у мовленні на формування світоглядних орієнтацій учнівства. Переорієнтація комунікації на особистісну відповідальність і активну позицію.Ознайомлення з принципами використання віковочутливої та статусно коректної лексики в освітньому процесі. Усвідомлення доцільності вживання найменувань учні, школярі, ліцеїсти, студенти, відповідно до віку та освітнього рівня замість узагальненого слова діти. Розгляд прикладів з освітньої практики. Практичне застосування підходів до формування поважної, недискримінаційної та соціально відповідальної комунікації.

Тема 3.3. Комунікативні гнучкі навички (soft skills) як засіб успішного спілкування. Робота з мовними маніпуляціями, пропагандою та мовою ворожнечі.

Ознайомлення педагога(ині) із сутністю комунікативних гнучких навичок (soft skills) та їх роллю в забезпеченні ефективної педагогічної взаємодії зі здобувачами/здобувачками освіти, батьками й колегами, з типами мовних маніпуляцій і пропагандистських прийомів у текстах. Усвідомлення впливу мови ворожнечі на учнівство і шкільне середовище, значення комунікативної компетентності для створення безпечного та недискримінаційного освітнього середовища. Вивчення прикладів із медіа та навчальних матеріалів, основ ефективної педагогічної комунікації: вербальних і невербальних засобів спілкування, принципів активного слухання, чіткого й доступного формулювання навчального матеріалу, а також подолання типових комунікативних бар’єрів у роботі з різними категоріями здобувачів/здобувачок освіти. Освоєння прийомів нейтралізації дискримінаційних формулювань у текстах. Розгляд способів аналізу та обговорення маніпулятивних та пропагандистських матеріалів на уроках. Ознайомлення з практичними кейсами для формування критичного мислення. Усвідомлення ролі педагога(ині) у запобіганні негативним впливам текстів. Аналіз етичних підходів до обговорення суперечливих тем. Розгляд способів навчання здобувачів/здобувачок освіти відповідальній комунікації. Ознайомлення з особливостями професійної комунікації педагога: дотримання етичних норм педагогічного спілкування, ефективна взаємодія в онлайн- та офлайн-форматах, проведення батьківських зустрічей, індивідуальних консультацій, розвиток навичок публічного виступу та презентації навчального матеріалу. Ознайомлення з правилами електронного спілкування в освітньому середовищі: дотримання професійного та доброзичливого тону в електронному листуванні та месенджерах, чітке й структуроване формулювання повідомлень (привітання, основна частина та прикінцева), уникнення надмірної емоційності та некоректних форм (використання великих літер, надлишку знаків оклику), врахування часових меж комунікації та навантаження учасників освітнього процесу, забезпечення конфіденційності персональних даних здобувачів/здобувачок освіти, дотримання етики взаємодії в групових чатах та під час онлайн-занять. Практичне застосування прийомів на уроках та позакласних заходах.

Тема 3.4. Практики формування толерантного мовлення, етичної комунікації та партнерства з батьками. Етикет в онлайновій комунікації.

Вивчення принципів створення навчальних матеріалів, вільних від дискримінаційних та стереотипних наративів. Ознайомлення з прийомами адаптації наявних текстів і завдань та правилами коректного використання фемінітивів і гендерночутливої лексики. Усвідомлення ролі навчальних матеріалів у формуванні ціннісних орієнтирів здобувачів освіти. Освоєння інструментів для критичного аналізу власних і авторських матеріалів. Вивчення прикладів з практики створення інклюзивних завдань. Розгляд методів інтеграції принципів рівності, поваги до різноманіття та гендерночутливої мови в освітній процес. Ознайомлення з підходами до проєктування інтерактивних і медіа-ресурсів. Усвідомлення впливу матеріалів на мовну культуру і ставлення учнівства. Практичне застосування знань при підготовці уроків та проєктів. Розробка матеріалів із дотриманням принципів етики, недискримінації та гендерної чутливості.

Тема 3.5. Проєктування навчальних матеріалів без дискримінаційних наративів із парціальним використанням фемінітивів і гендерночутливої мови.

Ознайомлення педагога(ині) з принципами створення навчальних матеріалів, вільних від дискримінаційних і стереотипних наративів. Усвідомлення ролі мови та змісту матеріалів у формуванні ціннісних орієнтирів здобувачів освіти. Вивчення правил парціального використання фемінітивів і гендерночутливої лексики. Аналіз прикладів навчальних текстів і завдань з позицій недискримінаційності та інклюзивності.Освоєння підходів до адаптації наявних матеріалів і розробки нових з урахуванням принципів рівності, поваги до різноманіття та етичної комунікації. Розгляд практик створення інклюзивних завдань і навчальних кейсів. Усвідомлення можливостей поетапного впровадження елементів недискримінаційної та гендерночутливої комунікації в освітній процес. Розгляд способів інтеграції окремих завдань, прикладів і мовних практик без перевантаження навчального матеріалу. Практичне застосування знань у процесі проведення уроків. Розробка фрагментів навчального контенту з дотриманням принципів недискримінаційності, гендерної чутливості та педагогічної доцільності.

МОДУЛЬ 4. ПРОФЕСІЙНА РЕФЛЕКСІЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИКНЕДИСКРИМІНАЦІЙНОЇ МОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Мета модуля:

Сприяти формуванню у педагогів(инь) здатності оцінювати власну практику та результати впровадження недискримінаційної комунікації. Розвинути навички саморефлексії та використання результатів оцінювання для вдосконалення освітнього процесу.

Тема 4.1. Презентація мініпроєктів учасників (аналіз або розробка фрагмента навчального матеріалу з позицій недискримінаційної мови).

Практичне застосування знань і навичок шляхом розробки або аналізу фрагмента навчального матеріалу з позицій недискримінаційної мови. Ознайомлення з прикладами успішних проєктів колег. Усвідомлення критеріїв оцінки інклюзивності та нейтральності контенту. Аналіз сильних сторін та аспектів, які потребують удосконалення. Вивчення способів інтеграції принципів недискримінаційної комунікації у власну педагогічну практику. Розгляд прикладів адаптації матеріалів для різних вікових груп і контекстів. Освоєння прийомів презентації та обговорення проєктів із колегами. Усвідомлення важливості конструктивного зворотного зв’язку. Ознайомлення з підходами до об’єктивної оцінки результатів. Практичне застосування навичок у командній роботі та власних навчальних матеріалах.

Тема 4.2. Підсумкове тестування та рефлексія.

Оцінювання засвоєних знань і практичних навичок у сфері недискримінаційної комунікації. Усвідомлення власних сильних сторін і напрямів для подальшого розвитку. Ознайомлення з методами саморефлексії та аналізу власної педагогічної практики. Вивчення способів інтеграції отриманих знань у планування уроків і позакласної діяльності. Аналіз прикладів успішного застосування принципів недискримінації в навчальному процесі. Освоєння прийомів критичної оцінки власних матеріалів і комунікації. Розгляд способів моніторингу прогресу здобувачів освіти в застосуванні недискримінаційних практик. Ознайомлення з методиками збору та аналізу зворотного зв’язку. Усвідомлення важливості постійного вдосконалення педагогічної практики. Практичне застосування результатів оцінювання для підвищення якості освітнього процесу.

Орієнтовний перелік практичних робіт

Модуль 1. Недискримінаційна мова як складник професійної культури педагога

Аналіз педагогічних ситуацій на наявність дискримінації

Самоаналіз педагогічного мовлення

Робота з нормативною базою

Моделювання інклюзивного освітнього середовища

Рефлексійне завдання «Мова педагога як інструмент впливу»

Модуль 2. Стереотипи та упередження в навчальних матеріалах і освітньому дискурсі

Аналіз підручника або навчального тексту

Виявлення мовних маркерів дискримінації

Критичний аналіз навчального матеріалу (за шаблоном)

Адаптація навчального контенту

Робота з літературним або медійним текстом

Розробка міні-кейсу для уроку

Модуль 3. Методики формування культури недискримінаційної комунікації в учнівства

Аналіз медіатексту

Трансформація мовлення (суб’єктність vs безособовість)

Робота з мовними маніпуляціями

Розробка вправ на толерантне мовлення

Проєктування фрагмента уроку

Створення навчального матеріалу

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

Модуль 1. Недискримінаційна мова як складник професійної культури педагога

Що таке дискримінація, упередження, стереотипи та мова ворожнечі? У чому їх відмінність?

Як педагогічне мовлення впливає на формування психологічного клімату в класі?

Які принципи лежать в основі недискримінаційної комунікації в освіті?

Які нормативно-правові документи регулюють питання рівності та недискримінації в Україні?

Які типові прояви дискримінації можуть виникати в освітньому процесі?

Як педагог може здійснювати рефлексію власного мовлення та уникати упереджених висловлювань?

Модуль 2. Стереотипи та упередження в навчальних матеріалах і освітньому дискурсі

Що таке стереотипізація та які її основні види (гендерні, соціальні, культурні)?

Як стереотипи впливають на світогляд і поведінку учнівства?

Які мовні маркери можуть свідчити про приховану дискримінацію в тексті?

Які методи критичного аналізу навчальних матеріалів є найбільш ефективними?

Як адаптувати навчальний матеріал для усунення стереотипів і упереджень?

Які підходи до роботи з художніми та медійними текстами сприяють подоланню стереотипів?

Що таке медіаграмотність і яку роль вона відіграє в сучасній освіті?

Модуль 3. Методики формування культури недискримінаційної комунікації в учнівства

Як навчити учнів розпізнавати маніпуляції, пропаганду та мову ворожнечі?

У чому полягає роль мовної норми у формуванні відповідального та суб’єктного мовлення?

Які комунікативні (soft skills) є ключовими для ефективної педагогічної взаємодії?

Як формувати в учнів навички толерантного та етичного спілкування?

Які принципи слід враховувати під час створення навчальних матеріалів без дискримінаційних наративів?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи 

Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. URL: Перейти за покликанням

Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків : Закон України від 08 верес. 2005 р. № 2866-IV // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 52. Ст. 561. URL:Перейти за покликанням

Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні : Закон України від 06 верес. 2012 р. № 5207-VI // Відомості Верховної Ради України. 2013. № 32. Ст. 412. URL:Перейти за покликанням

Про освіту : Закон України від 05 верес. 2017 р. № 2145-VIII // Відомості Верховної Ради України. 2017. № 38–39. Ст. 380. URL:Перейти за покликанням

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 «Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 22 жовтня 2025 року № 1343). URL: Перейти за покликанням

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». URL: Перейти за покликанням

Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16 січ. 2020 р. № 463-IX. URL:Перейти за покликанням

Рекомендації   щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти: наказ МОН України від 02 серпня 2024 року № 1093. URL: Перейти за покликанням

Загальна декларація прав людини : прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 груд. 1948 р. URL:Перейти за покликанням

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листоп. 1950 р. URL:Перейти за покликанням

Конвенція ООН про права дитини від 20 листоп. 1989 р. URL:Перейти за покликанням

Конвенція про права осіб з інвалідністю від 13 груд. 2006 р. URL:Перейти за покликанням

Про схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердження операційного плану заходів на 2022–2024 роки з її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 груд. 2022 р. № 1163-р. URL:Перейти за покликанням

Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 верес. 2020 р. № 898. URL:Перейти за покликанням

Державний стандарт профільної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 25 лип. 2024 р. № 851. URL:Перейти за покликанням

Концепція розвитку інклюзивної освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 01 жовт. 2010 р. № 912. URL:Перейти за покликанням

Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29 серп. 2024 р. № 1225. URL:Перейти за покликанням

Концептуальні засади освітніх галузей на 2025–2030 роки : наказ Міністерства освіти і науки України від 20 серп. 2025 р. № 1163. URL: Перейти за покликанням

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня. URL:

Перейти за покликанням

Типова освітня програма для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням. URL: Перейти за покликанням

Основна література

Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, які беруть участь у реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти «Старша профільна школа: нові підходи та інструменти для вчителів». Наказ МОН України від 04.11.2025 № 1452 URL: Перейти за покликанням

Кремень В. Г. Філософія освіти. – Київ : Грамота, 2008.

Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти. – Київ : Грамота, 2012.

Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – Київ : А.С.К., 2004.

Волкова Н. П. Педагогіка. – Київ : Академія, 2012.

Громадянська освіта: теорія і методика навчання / за ред. О. Пометун. – Київ, 2018.

Додаткова література

Чайка О. В., Павлишин Н. В. Навчальна програма курсу за вибором «Українська мова та медіа» для 10 класу закладів загальної середньої освіти (зареєстрований у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № БО-0500-25).

Гендер для медій: підручник / за ред. М. Маєрчик. – Київ, 2017.

Іванова І. Б. Інклюзивна освіта: теорія та практика. – Київ : 2019.

Посібник Ради Європи «Компас: освіта з прав людини для молоді».

Медіаграмотність на уроках: навчально-методичний посібник / за ред. В. Іванова. – Київ, 2020.

UNICEF Ukraine. Матеріали з недискримінаційної освіти та прав дитини.

OSCE. Guidelines for Inclusive and Gender-Sensitive Education.

Бартіш С. В., Грицак Н. Р. Медіаосвіта на уроках літератури: з досвіду німецьких дослідників. 2025.

Кірдан О., Кірдан О., Литвиненко В. Медіаосвіта та формування медіакомпетентності майбутніх педагогів і менеджерів освіти // Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2024. Вип. 1 (29). С. 116–125.

Мельник Є. Медіаосвіта як інструмент формування інформаційної грамотності учнів // Українське суспільство у перспективах розвитку: історичний, соціально-політичний, освітньо-педагогічний аспекти: матеріали. 2025. С. 906.

Микитюк О. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посіб. 6-те вид., зі змін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 440 с.

Найдьонова Л. Цифрова медіаосвіта воєнного і поствоєнного суспільства. 2024.

Ольховик В. Особливості реалізації медіаосвіти в освітніх програмах Євросоюзу // NewInception. 2024. № 3–4 (17–18). С. 70–77.

Омельчук С., Блажко М. Правописний практикум з української мови. Норми нової редакції «Українського правопису»: навч. посіб. Київ: Грамота, 2020. 224 с.

Полторацька А., Бахов І. Практикум із сучасної української мови. Київ: МАУП, 2023. 246 с.

Якимович О. Роль інформаційного простору в процесі соціалізації особистості // Сучасні виклики професійної освіти: теорія і практика. 2024. Вип. 33.

Модуль 1. Недискримінаційна мова в сучасному освітньому процесі

Знання й розуміння:

• понять дискримінації, упереджень, стереотипів і мови ворожнечі;
• нормативно-правових та ціннісних засад недискримінаційної освіти;
• впливу педагогічної комунікації на формування інклюзивного середовища.

Уміння:

• виявляти та аналізувати дискримінаційні прояви в мовленні й навчальних матеріалах;
• використовувати принципи недискримінаційної комунікації в педагогічній практиці;
• планувати уроки та діяльність із врахуванням цінностей рівності та поваги до різноманіття.

Ставлення та цінності:

• демонструвати повагу до різноманіття та інклюзії;
• проявляти емпатію та готовність до саморефлексії;
• цінувати безпечне та справедливе освітнє середовище

Модуль 2. Стереотипи та упередження в навчальних матеріалах і освітньому дискурсі

Знання та розуміння:

• різних типів стереотипів, упереджень та їх проявів у навчальних матеріалах і освітньому дискурсі;
• гендерних, соціальних та культурних стереотипів і мовних маркерів дискримінації;
• методів критичного аналізу і адаптації навчальних текстів для подолання стереотипів.

Уміння:

• виявляти та аналізувати стереотипи і дискримінаційні прояви у підручниках, медіа та навчальних текстах;
• застосовувати методики критичного аналізу та адаптації матеріалів на уроках;
• планувати навчальні та позакласні заходи з урахуванням принципів рівності й поваги до різноманіття.

Ставлення та цінності:

• демонструвати повагу до різноманіття, соціальної рівності та гендерної справедливості;
• проявляти готовність критично оцінювати навчальний контент і власну педагогічну практику;
• формувати у здобувачів освіти цінності інклюзії, толерантності та поваги до інших культур і соціальних груп.

Модуль 3. Методики формування культури недискримінаційної комунікації в учнівства

Знання та розуміння:

• методик формування культури недискримінаційної комунікації;
• правил використання фемінітивів і гендерночутливої лексики та принципів їх парціального впровадження;
• ролі медіаграмотності, критичного читання та аналізу текстів у розвитку толерантного мовлення;
• мовних норм для формування суб’єктності та відповідальності здобувачів/здобувачок освіти;
• способів виявлення маніпуляцій, пропаганди й мови ворожнечі у навчальних та медійних матеріалах;
• принципів партнерства з батьками у підтримці етичної та толерантної комунікації учнівства.

Уміння:

• використовувати методики критичного аналізу та медіаграмотності на уроках;
• формувати у здобувачів/здобувачок освіти навички толерантного і етичного мовлення;
• застосовувати фемінітиви й гендерночутливу лексику в навчальних та медійних матеріалах з урахуванням парціальності;
• проєктувати та адаптувати навчальні матеріали без дискримінаційних наративів;
• залучати батьків до практик підтримки недискримінаційної комунікації та взаємоповаги.

Ставлення та цінності:

• демонструвати готовність формувати гендерночутливу і інклюзивну комунікацію в класі;
• формувати у здобувачів/здобувачок освіти цінності толерантності, критичного мислення та поваги до інших;
• цінувати етичну і відповідальну комунікацію в освітньому процесі;
• підтримувати партнерські відносини з родинами для посилення позитивного соціального середовища.

Модуль 4. Професійна рефлексія та оцінювання практик недискримінаційної мовної взаємодії

Знання та розуміння:

- принципів оцінювання та рефлексії власної педагогічної практики у сфері недискримінаційної комунікації;

• критеріїв інклюзивності та нейтральності навчальних матеріалів;
• ролі конструктивного зворотного зв’язку та саморефлексії для розвитку професійної компетентності.

Уміння:

• розробляти або адаптувати навчальні матеріали з урахуванням принципів недискримінаційної мови;
• оцінювати власну й колег педагогічну практику за критеріями інклюзії та недискримінації;
• використовувати результати тестування та рефлексії для вдосконалення уроків і позакласних заходів.

Ставлення та цінності:

• демонструвати відповідальне ставлення до професійної практики та власного розвитку;
• проявляти готовність до саморефлексії і вдосконалення комунікативної культури;
• цінувати принципи інклюзії, рівності та етичної взаємодії в освітньому процесі.
  
   

Провідна ідея Програми полягає в забезпеченні вивчення мови та літератури крізь призму критичного аналізу цінностей та впровадження недискримінаційної мови. Концептуальний задум полягає в тому, що педагог/педагогиня стає таким собі «інтелектуальним фільтром», який не лише ретранслює знання, а озброює учнівство навичками розпізнавання стереотипів та вживання коректної, інклюзивної лексики. Програма інтегрує два ключові вектори: лінгвістичний інструментарій (аналіз маркерів дискримінації) та практичний дизайн навчання, адаптований до викликів медіасвіту.