Сучасні підходи до навчання на засадах недискримінаційної комунікації у профільній школі

Актуальність програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників(ниць) «Сучасні підходи до навчання на засадах недискримінаційної комунікації у профільній школі» зумовлена стратегічною трансформацією української освіти та впровадженням Державного стандарту профільної середньої освіти. Важливим орієнтиром цих змін є комплексна політика з підсилення реформи Нової української школи «Освіта для життя», спрямована на оновлення змісту освіти, розвиток ключових компетентностей здобувачів і здобувачок освіти та створення безпечного, інклюзивного й безбар’єрного освітнього середовища. У цьому контексті мова розглядається не лише як засіб навчання і комунікації, а й як важливий інструмент соціалізації, формування національної ідентичності, критичного мислення та культури взаємоповаги учнівства профільної школи.

Особливого значення набуває формування професійної готовності педагогічних працівників(ниць) застосовувати принципи недискримінаційної, гендерночутливої та безбар’єрної комунікації. Учитель/учителька сучасної профільної школи має не лише володіти відповідними мовними нормами, а й уміти виявляти стереотипи, упередження та дискримінаційні прояви в художніх, навчальних і медійних текстах, критично аналізувати їх разом зі здобувачами й здобувачками освіти та формувати культуру відповідального використання мови. Застосування толерантної лексики, гендерночутливих формулювань, коректних фемінітивів і принципів поваги до різноманіття сприяє створенню освітнього середовища, у якому забезпечуються рівні можливості для участі, розвитку та самореалізації кожної особистості.

Додатковим чинником актуальності програми є активний розвиток цифрового інформаційного простору та медіакомунікації молоді. Стереотипи, упередження, маніпулятивні повідомлення та дискримінаційні наративи можуть поширюватися через соціальні мережі, медіатексти, коментарі, меми та інші форми цифрового контенту. Тому сучасний педагог/педагогиня має володіти інструментами критичного аналізу інформації, розпізнавання прихованої дискримінації та мовних маніпуляцій, а також уміти формувати у здобувачів і здобувачок освіти медіаграмотність, критичне мислення та навички безпечної й відповідальної комунікації.

Програма розроблена відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року, а також Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, які беруть участь у реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти «Старша профільна школа: нові підходи та інструменти для вчителів», затвердженої наказом МОН України від 04.11.2025 № 1452. Програма узгоджується з професійним стандартом «Вчитель закладу загальної середньої освіти» та спрямована, зокрема, на розвиток мовно-комунікативної, предметно-методичної та інформаційно-цифрової компетентностей педагогічних працівників(ниць).

Програма спрямована на комплексне вдосконалення професійної діяльності педагогів(инь) мовно-літературної освітньої галузі в умовах старшої профільної школи (10–12 класи). Її зміст передбачає опанування сучасних підходів до викладання української мови, української та зарубіжної літератури, адаптації навчальних матеріалів на засадах недискримінаційності, інклюзивності та безбар’єрності, розвитку медіаграмотності, використання цифрових технологій і створення безпечного освітнього простору. Особлива увага приділяється практичному застосуванню компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів, педагогіки партнерства, розвитку критичного мислення та формуванню відповідальної комунікації здобувачів і здобувачок освіти.

Провідна ідея Програми полягає в організації вивчення мови та літератури крізь призму критичного осмислення цінностей, упровадження принципів недискримінаційної, гендерночутливої та безбар’єрної комунікації. Педагог/педагогиня в межах такої моделі виступає не лише джерелом навчальної інформації, а й фасилітатором освітнього процесу, який формує в здобувачів і здобувачок освіти здатність розпізнавати стереотипи, упередження, дискримінаційні наративи та мовні маніпуляції, критично їх осмислювати й використовувати коректну та інклюзивну лексику.

Концептуальний задум Програми ґрунтується на поєднанні двох взаємопов’язаних напрямів: лінгвістичного, що передбачає опанування інструментів аналізу мовних маркерів дискримінації, стереотипів і маніпулятивних конструкцій, та методичного, спрямованого на проєктування й адаптацію навчальних матеріалів, завдань і освітніх практик відповідно до принципів недискримінації, інклюзивності, безбар’єрності та викликів сучасного цифрового й медійного середовища. Такий підхід сприяє розвитку критичного мислення, медіаграмотності, відповідальної комунікації та культури поваги до різноманіття.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

Мета модуля:

Сформувати у педагогічних працівників(иць) розуміння нормативно-правових, ціннісних та методичних засад недискримінаційної комунікації в освітньому процесі старшої профільної школи, сприяти розвитку професійних компетентностей щодо створення безпечного, інклюзивного та безбар’єрного освітнього середовища відповідно до цінностей Нової української школи.

Тема 1.1. Засади Державного стандарту профільної середньої освіти (мовно-літературна освітня галузь) та цінності Нової української школи.

Ознайомлення з основними положеннями Державного стандарту профільної середньої освіти та особливостями його реалізації в мовно-літературній освітній галузі. Розгляд ключових цінностей Нової української школи, принципів людиноцентризму, педагогіки партнерства, рівного доступу до якісної освіти та поваги до людської гідності. Усвідомлення ролі вчителя у створенні безпечного освітнього середовища та розвитку ключових компетентностей здобувачів освіти.

Тема 1.2. Типова освітня програма для академічних ліцеїв, особливості її реалізації.

Ознайомлення зі структурою та особливостями Типової освітньої програми для академічних ліцеїв. Аналіз можливостей її реалізації в мовно-літературній освітній галузі відповідно до вимог Державного стандарту профільної середньої освіти. Розгляд підходів до планування освітнього процесу, добору навчального змісту, методів і форм навчання. Вивчення можливостей інтеграції принципів недискримінаційної комунікації, інклюзивності та безбар'єрності під час реалізації Типової освітньої програми. Аналіз практичних ситуацій щодо створення безпечного, інклюзивного та доброзичливого освітнього середовища.

Тема 1.3. Нормативно-правові та ціннісні засади недискримінаційної освіти (принципи рівності, інклюзії, безбар'єрності, поваги до різноманіття в освітньому процесі).

Ознайомлення з нормативно-правовими актами, що регулюють забезпечення рівних прав і можливостей, недискримінації, інклюзії та безбар'єрності в освіті. Аналіз принципів рівності, поваги до різноманіття, недискримінаційної та гендерно чутливої комунікації в освітньому процесі. Опрацювання практичних кейсів щодо запобігання дискримінаційним проявам і створення безпечного освітнього середовища. Формування готовності до впровадження принципів недискримінаційної комунікації в професійній діяльності.

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ АКАДЕМІЧНОГО ЛІЦЕЮ

Мета модуля:

Сформувати в педагогічних працівників уміння проєктувати та адаптувати освітній контент відповідно до принципів недискримінаційного підходу, інклюзивності та безбар'єрності, а також створювати освітнє середовище, що забезпечує рівні можливості для всіх здобувачів і здобувачок освіти.

          Тема 2.1. Модельні навчальні програми мовно-літературної освітньої галузі їх складники та  адаптація на засадах недискримінаційного підходу.

Розгляд особливостей модельних навчальних програм мовно-літературної освітньої галузі для старшої профільної школи та можливостей їх реалізації відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти. Аналіз змісту програм щодо забезпечення принципів рівності, інклюзивності, безбар'єрності та недискримінації. Вивчення підходів до адаптації навчального змісту з урахуванням освітніх потреб і можливостей здобувачів і здобувачок освіти. Дослідження гендерних, соціальних і культурних стереотипів, що можуть відтворюватися в навчальних матеріалах, та їх впливу на формування світогляду учнівства. Аналіз прикладів із підручників і навчально-методичних матеріалів. Визначення критеріїв добору й оцінювання освітнього контенту відповідно до принципів недискримінаційної комунікації. Опрацювання практичних підходів до адаптації навчальних матеріалів з метою усунення стереотипних і дискримінаційних проявів. Усвідомлення ролі педагогічного працівника у створенні безпечного, інклюзивного та безбар'єрного освітнього середовища. Практичне застосування отриманих знань під час аналізу й адаптації модельних навчальних програм та навчальних матеріалів мовно-літературної освітньої галузі.

Тема 2.2. Розроблення та адаптація навчальних матеріалів на засадах недискримінаційної комунікації та безбар'єрності.

Розгляд принципів розроблення та адаптації навчальних матеріалів відповідно до вимог Державного стандарту профільної середньої освіти, цінностей Нової української школи та принципів недискримінаційної комунікації. Аналіз прихованих упереджень, мовних маркерів дискримінації та стереотипних формулювань у навчальному контенті. Вивчення підходів до добору текстів, ілюстративних матеріалів і навчальних завдань із дотриманням принципів рівності, інклюзивності та безбар'єрності. Опрацювання методів адаптації навчальних матеріалів для усунення дискримінаційних проявів і забезпечення доступності освітнього контенту. Аналіз прикладів із підручників, навчально-методичних матеріалів і медіаресурсів. Розгляд практичних кейсів щодо вдосконалення навчальних матеріалів відповідно до принципів недискримінаційної комунікації. Практичне застосування отриманих знань під час розроблення та адаптації власних навчальних матеріалів.

Тема 2.3. Організація освітнього простору академічного ліцею з урахуванням принципів інклюзивності, безбар'єрності та недискримінації.

Формування безпечного, інклюзивного та безбар'єрного освітнього середовища відповідно до цінностей Нової української школи. Аналіз ролі педагогічного працівника у створенні атмосфери взаємоповаги, партнерства та недискримінаційної взаємодії. Добір і використання художніх, навчальних та медійних текстів для розвитку критичного мислення, медіаграмотності та культури відповідальної комунікації. Аналіз текстів української та зарубіжної літератури щодо виявлення стереотипів, упереджень і дискримінаційних проявів. Опрацювання способів адаптації навчальних матеріалів і організації навчальної діяльності з урахуванням принципів інклюзивності, безбар'єрності та поваги до різноманіття. Використання рольових, дискусійних і практико орієнтованих методик, спрямованих на формування культури безпечної взаємодії. Практичне застосування отриманих знань під час планування уроків, добору навчальних матеріалів і створення освітнього простору, дружнього до всіх учасників освітнього процесу.

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ / КУРСІВ ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНОГО РІВНІВ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

Мета модуля:

Сприяти розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу в старшій профільній школі, використання сучасних методів навчання, цифрових технологій і засобів медіаграмотності, інтеграції профорієнтації та кар'єрного консультування, формування культури безпечної, відповідальної та недискримінаційної комунікації здобувачів освіти.

Тема 3.1. Особливості викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів на основному і поглибленому рівнях. Формування медіаграмотності в процесі вивчення предметів мовно-літературної освітньої галузі.

Особливості організації освітнього процесу під час викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі на основному і поглибленому рівнях у старшій профільній школі. Аналіз сучасних підходів до добору змісту, методів, форм і технологій навчання відповідно до вимог Державного стандарту профільної середньої освіти. Формування медіаграмотності як складової читацької, мовленнєвої та інформаційно-комунікаційної компетентностей здобувачів освіти. Використання художніх, публіцистичних, медійних і цифрових текстів для розвитку критичного мислення, уміння аналізувати інформацію та розпізнавати маніпулятивні повідомлення. Опрацювання методів інтеграції елементів медіаосвіти в навчальні заняття з української мови, української та зарубіжної літератури. Аналіз навчальних ситуацій, спрямованих на формування відповідальної комунікації, медіаграмотності та культури академічної доброчесності. Добір практичних завдань, що сприяють розвитку навичок критичного оцінювання інформації, аргументованого висловлення власної позиції та безпечної взаємодії в цифровому середовищі. Практичне застосування отриманих знань під час проєктування навчальних занять і розроблення компетентнісно орієнтованих завдань.

Тема 3.2. Використання цифрових інструментів і технологій у старшій профільній школі для формування культури недискримінаційної комунікації.

Використання цифрових інструментів і технологій для організації освітнього процесу в старшій профільній школі відповідно до сучасних підходів навчання. Аналіз можливостей цифрових платформ, електронних освітніх ресурсів і сервісів для створення навчальних матеріалів та організації взаємодії зі здобувачами освіти. Формування навичок добору й використання цифрового контенту з дотриманням принципів академічної доброчесності, безбар'єрності та недискримінаційної комунікації. Опрацювання підходів до створення цифрових навчальних матеріалів без стереотипів і дискримінаційних проявів. Використання цифрових інструментів для розвитку критичного мислення, медіаграмотності та відповідальної комунікації. Аналіз практичних кейсів щодо застосування цифрових технологій під час викладання предметів мовно-літературної освітньої галузі. Добір цифрових ресурсів для організації індивідуальної, групової та проєктної діяльності. Практичне застосування цифрових інструментів під час розроблення навчальних матеріалів і проведення навчальних занять.

Тема 3.3. Профорієнтація та кар'єрне консультування в процесі викладання предметів і курсів мовно-літературної освітньої галузі.

Формування у педагогічних працівників розуміння можливостей інтеграції профорієнтаційної роботи та кар'єрного консультування в процесі викладання предметів і курсів мовно-літературної освітньої галузі. Розгляд підходів до розвитку ключових компетентностей і навичок, необхідних здобувачам освіти для професійного самовизначення та успішної соціалізації. Ознайомлення із сутністю комунікативних навичок та їх роллю в забезпеченні ефективної педагогічної взаємодії зі здобувачами освіти, батьками та колегами. Аналіз типів мовних маніпуляцій, пропагандистських прийомів, мови ворожнечі та їх впливу на безпечне освітнє середовище. Вивчення прикладів із медіа та навчальних матеріалів, принципів ефективної педагогічної комунікації, активного слухання, чіткого й доступного представлення навчального матеріалу та подолання комунікативних бар'єрів. Опрацювання способів аналізу й обговорення маніпулятивних матеріалів під час навчальних занять, розвитку критичного мислення та культури відповідальної комунікації. Формування навичок етичної професійної взаємодії, проведення батьківських зустрічей, індивідуальних консультацій, публічних виступів і презентації навчального матеріалу. Використання правил професійної електронної комунікації в освітньому середовищі, дотримання етичних норм спілкування в онлайн- та офлайн-форматах, забезпечення конфіденційності персональних даних учасників освітнього процесу. Практичне застосування отриманих знань під час проведення навчальних занять, профорієнтаційних заходів та організації безпечної комунікації в освітньому середовищі.

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Мета модуля:

Сприяти формуванню у педагогів(инь) здатності оцінювати власну практику та результати впровадження недискримінаційної комунікації. Розвинути навички саморефлексії та використання результатів оцінювання для вдосконалення освітнього процесу.

Тема 4.1. Підходи до оцінювання результатів навчання в старшій профільній школі та презентація мініпроєктів з розроблення навчальних матеріалів на засадах недискримінаційного підходу.

Розгляд сучасних підходів до оцінювання результатів навчання в старшій профільній школі відповідно до вимог Державного стандарту профільної середньої освіти. Аналіз критеріїв оцінювання компетентнісно орієнтованих навчальних завдань і навчальних матеріалів, розроблених на засадах недискримінаційного підходу, інклюзивності та безбар'єрності. Практичне застосування набутих знань під час розроблення або аналізу фрагментів навчальних матеріалів. Презентація індивідуальних і групових мініпроєктів, їх експертне обговорення та взаємооцінювання. Ознайомлення з прикладами успішних педагогічних практик і навчальних матеріалів. Опрацювання підходів до надання конструктивного зворотного зв'язку та самооцінювання результатів професійної діяльності. Аналіз сильних сторін і напрямів удосконалення розроблених матеріалів. Практичне застосування навичок оцінювання, презентації та професійної рефлексії під час командної роботи.

Тема 4.2. Інструментарій оцінювання результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти. Підсумкове тестування та рефлексія.

Оцінювання засвоєних знань і практичних навичок у сфері недискримінаційної комунікації. Усвідомлення власних сильних сторін і напрямів для подальшого розвитку. Ознайомлення з методами саморефлексії та аналізу власної педагогічної практики. Вивчення способів інтеграції отриманих знань у планування уроків і позакласної діяльності. Аналіз прикладів успішного застосування принципів недискримінації в навчальному процесі. Освоєння прийомів критичної оцінки власних матеріалів і комунікації. Розгляд способів моніторингу прогресу здобувачів освіти в застосуванні недискримінаційних практик. Ознайомлення з методиками збору та аналізу зворотного зв’язку. Усвідомлення важливості постійного вдосконалення педагогічної практики. Практичне застосування результатів оцінювання для підвищення якості освітнього процесу.

3.1. Орієнтовний перелік практичних робіт

Модуль 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти.

1. Аналіз положень Державного стандарту профільної середньої освіти щодо мовно-літературної освітньої галузі.
2. Аналіз Типової освітньої програми для академічних ліцеїв та визначення можливостей інтеграції принципів недискримінаційної комунікації.
3. Аналіз педагогічних ситуацій щодо дотримання принципів рівності, інклюзії та безбар'єрності.
4. Робота з нормативно-правовими документами у сфері недискримінації та інклюзивної освіти.
5. Розроблення рекомендацій щодо створення безпечного й недискримінаційного освітнього середовища.

Модуль 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору академічного ліцею.

1. Аналіз модельної навчальної програми мовно-літературної освітньої галузі.
2. Аналіз підручника або навчального матеріалу на відповідність принципам недискримінаційного підходу.
3. Виявлення стереотипів, упереджень і дискримінаційних проявів у навчальному контенті.
4. Адаптація навчального матеріалу відповідно до принципів інклюзивності та безбар'єрності.
5. Аналіз художнього або медійного тексту з використанням методів критичного читання.
6. Розроблення компетентнісно орієнтованого навчального завдання без дискримінаційних проявів.

Модуль 3. Особливості викладання предметів / курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі.

1. Проєктування фрагмента уроку з інтеграцією елементів медіаграмотності.
2. Аналіз медійного тексту щодо виявлення маніпулятивного контенту та мови ворожнечі.
3. Створення цифрового навчального матеріалу з використанням сучасних освітніх сервісів.
4. Розроблення вправ на розвиток критичного мислення та відповідальної комунікації.
5. Моделювання профорієнтаційного заняття або навчальної ситуації.
6. Розроблення фрагмента навчального заняття з використанням цифрових інструментів.

Модуль 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти.

1. Аналіз критеріїв оцінювання компетентнісно орієнтованих навчальних матеріалів.
2. Презентація індивідуального або групового мініпроєкту.
3. Взаємооцінювання навчальних матеріалів за визначеними критеріями.
4. Самооцінювання професійної діяльності та підготовка рефлексійного звіту.
5. Аналіз результатів тестування та планування професійного розвитку.

3.2. Орієнтовні завдання для самостійного опрацювання

Модуль 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти

1. Які положення Державного стандарту профільної середньої освіти визначають особливості мовно-літературної освітньої галузі?
2. Які можливості для педагогів передбачає Типова освітня програма академічного ліцею?
3. Які нормативно-правові акти регулюють питання недискримінації, інклюзії та безбар'єрності в освіті?
4. У чому полягають принципи педагогіки партнерства?
5. Як створити безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище?

Модуль 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору академічного ліцею.

1. Які вимоги висуваються до модельних навчальних програм мовно-літературної освітньої галузі?
2. Які стереотипи найчастіше трапляються в навчальних матеріалах?
3. Як оцінити навчальний контент щодо відповідності принципам недискримінації?
4. Які способи адаптації навчальних матеріалів є найбільш ефективними?
5. Як використовувати художні та медійні тексти для формування критичного мислення?

Модуль 3. Особливості викладання предметів / курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі.

1. Як інтегрувати медіаграмотність у викладання предметів мовно-літературної освітньої галузі?
2. Які цифрові інструменти доцільно використовувати під час організації навчання?
3. Як розпізнавати маніпулятивний контент і мову ворожнечі?
4. Які підходи до профорієнтації можуть бути інтегровані в уроки мовно-літературної галузі?
5. Які принципи професійної електронної комунікації має дотримуватися педагог(-иня)?

Модуль 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти.

1. Які сучасні підходи використовуються для оцінювання результатів навчання у старшій профільній школі?
2. За якими критеріями оцінюються компетентнісно орієнтовані навчальні матеріали?
3. Яке значення має конструктивний зворотний зв'язок для професійного розвитку педагога(-ині)?
4. Як здійснювати самооцінювання власної педагогічної діяльності?
5. Як використовувати результати оцінювання для вдосконалення освітнього процесу?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. URL: Перейти за покликанням
2. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків : Закон України від 08 верес. 2005 р. № 2866-IV // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 52. Ст. 561. URL:Перейти за покликанням
3. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні : Закон України від 06 верес. 2012 р. № 5207-VI // Відомості Верховної Ради України. 2013. № 32. Ст. 412. URL:Перейти за покликанням
4. Про освіту : Закон України від 05 верес. 2017 р. № 2145-VIII // Відомості Верховної Ради України. 2017. № 38–39. Ст. 380. URL:Перейти за покликанням
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 «Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 22 жовтня 2025 року № 1343). URL: Перейти за покликанням
6. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». URL: Перейти за покликанням
7. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16 січ. 2020 р. № 463-IX. URL:Перейти за покликанням
8. Рекомендації   щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти: наказ МОН України від 02 серпня 2024 року № 1093. URL: Перейти за покликанням
9. Загальна декларація прав людини : прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 груд. 1948 р. URL:Перейти за покликанням
10. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листоп. 1950 р. URL:Перейти за покликанням
11. Конвенція ООН про права дитини від 20 листоп. 1989 р. URL:Перейти за покликанням
12. Конвенція про права осіб з інвалідністю від 13 груд. 2006 р. URL:Перейти за покликанням
13. Про схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердження операційного плану заходів на 2022–2024 роки з її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 груд. 2022 р. № 1163-р. URL:Перейти за покликанням
14. Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 верес. 2020 р. № 898. URL:Перейти за покликанням
15. Державний стандарт профільної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 25 лип. 2024 р. № 851. URL:Перейти за покликанням
16. Концепція розвитку інклюзивної освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 01 жовт. 2010 р. № 912. URL:Перейти за покликанням
17. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29 серп. 2024 р. № 1225. URL:Перейти за покликанням
18. Концептуальні засади освітніх галузей на 2025–2030 роки : наказ Міністерства освіти і науки України від 20 серп. 2025 р. № 1163. URL: Перейти за покликанням
19. Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня. URL:

Перейти за покликанням

20. Типова освітня програма для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням. URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, які беруть участь у реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти «Старша профільна школа: нові підходи та інструменти для вчителів». Наказ МОН України від 04.11.2025 № 1452 URL: Перейти за покликанням
2. Кремень В. Г. Філософія освіти. – Київ : Грамота, 2008.
3. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти. – Київ : Грамота, 2012.
4. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – Київ : А.С.К., 2004.
5. Волкова Н. П. Педагогіка. – Київ : Академія, 2012.
6. Громадянська освіта: теорія і методика навчання / за ред. О. Пометун. – Київ, 2018.

Додаткова література

1. Чайка О. В., Павлишин Н. В. Навчальна програма курсу за вибором «Українська мова та медіа» для 10 класу закладів загальної середньої освіти (зареєстрований у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № БО-0500-25).
2. Гендер для медій: підручник / за ред. М. Маєрчик. – Київ, 2017.
3. Іванова І. Б. Інклюзивна освіта: теорія та практика. – Київ : 2019.
4. Посібник Ради Європи «Компас: освіта з прав людини для молоді».
5. Медіаграмотність на уроках: навчально-методичний посібник / за ред. В. Іванова. – Київ, 2020.
6. UNICEF Ukraine. Матеріали з недискримінаційної освіти та прав дитини.
7. OSCE. Guidelines for Inclusive and Gender-Sensitive Education.
8. Бартіш С. В., Грицак Н. Р. Медіаосвіта на уроках літератури: з досвіду німецьких дослідників. 2025.
9. Кірдан О., Кірдан О., Литвиненко В. Медіаосвіта та формування медіакомпетентності майбутніх педагогів і менеджерів освіти // Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2024. Вип. 1 (29). С. 116–125.
10. Мельник Є. Медіаосвіта як інструмент формування інформаційної грамотності учнів // Українське суспільство у перспективах розвитку: історичний, соціально-політичний, освітньо-педагогічний аспекти: матеріали. 2025. С. 906.
11. Микитюк О. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посіб. 6-те вид., зі змін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 440 с.
12. Найдьонова Л. Цифрова медіаосвіта воєнного і поствоєнного суспільства. 2024.
13. Ольховик В. Особливості реалізації медіаосвіти в освітніх програмах Євросоюзу // NewInception. 2024. № 3–4 (17–18). С. 70–77.
14. Омельчук С., Блажко М. Правописний практикум з української мови. Норми нової редакції «Українського правопису»: навч. посіб. Київ: Грамота, 2020. 224 с.
15. Полторацька А., Бахов І. Практикум із сучасної української мови. Київ: МАУП, 2023. 246 с.
16. Якимович О. Роль інформаційного простору в процесі соціалізації особистості // Сучасні виклики професійної освіти: теорія і практика. 2024. Вип. 33.

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо: 

1. організації освітнього процесу в старшій школі відповідно до  нормативно-правових засад Державного стандарту  профільної середньої освіти; 
2. практичного застосування Типової освітньої програми для 10 – 12 класів академічних ліцеїв;
3. створення навчальних програм з української мови, української та зарубіжної літератур на основі модельних і Державного стандарту профільної середньої освіти; 
4. викладання  української мови, української та зарубіжної літератур на основному й поглибленому рівнях у старшій профільній школі, інтеграції галузей та предметів / курсів; 
5. застосування цифрових інструментів і технологій  у старшій профільній школі;
6. використання елементів профорієнтації та кар’єрного консультування під час викладання української мови, української та зарубіжної літератур;
7. здійснення оцінювання досягнень здобувачів освіти на основному та поглибленому рівнях у старшій профільній школі.

Програма базується на компетентнісному, діяльнісному, особистісно орієнтованому та ціннісному підходах, адаптованих до особливостей викладання української мови, української та зарубіжної літератури в старшій профільній школі. Навчальний процес поєднує теоретичну підготовку з інтерактивною практичною та самостійною діяльністю, спрямованою на аналіз навчальних і медійних текстів, виявлення стереотипів, упереджень і дискримінаційних проявів, адаптацію навчальних матеріалів, застосування гендерночутливої та безбар’єрної комунікації, розвиток критичного мислення й медіаграмотності. Особлива увага приділяється використанню цифрових інструментів, інтерактивних і рефлексивних методів, педагогіки партнерства та створенню безпечного, інклюзивного й недискримінаційного освітнього середовища. Головна мета полягає у формуванні в слухачів готовності застосовувати сучасні підходи до навчання, критично оцінювати й адаптувати освітній контент та формувати у здобувачів і здобувачок освіти культуру відповідальної, коректної й недискримінаційної комунікації.