Навчання біології в умовах змін: інтеграція підходів, глибинне навчання, STEM

Актуальність програми підвищення кваліфікації вчителів курсу «Навчання біології в умовах змін: інтеграція підходів, глибинне навчання, STEM» закладів загальної середньої освіти зумовлена впровадженням Концепції Нової української школи та переходом до сучасних підходів до навчання, орієнтованих на формування ключових і предметних компетентностей, розвиток особистості учня та його активну участь в освітньому процесі.

Упровадження Державного стандарту базової середньої освіти передбачає реалізацію компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів, що забезпечують формування в учнів природничої компетентності, екологічної свідомості, критичного мислення, дослідницьких умінь, когнітивної гнучкості та відповідального ставлення до власного здоров’я і довкілля.

Освітня галузь «Природнича» та навчання біології мають значний потенціал для реалізації сучасних підходів до навчання, оскільки зміст предмета передбачає організацію пізнавальної діяльності учнів через дослідження, спостереження, моделювання, аналіз реальних життєвих ситуацій. Навчання біології сприяє формуванню вмінь застосовувати знання для пояснення природних явищ, прийняття рішень щодо збереження здоров’я, відповідальної поведінки в довкіллі та усвідомлення взаємозв’язків у природних системах.

В умовах сучасного суспільного розвитку зростає потреба у формуванні в учнів здатності до самостійного навчання, критичного мислення, адаптивності, екологічної відповідальності та науково обґрунтованого прийняття рішень. Це потребує від учителя переходу від трансляційної моделі навчання до фасилітативної ролі, організації освітнього процесу на засадах партнерства, активної діяльності учнів, дослідницького підходу та рефлексії.

Особливої уваги в умовах сучасної біологічної освіти потребує формування в учнів умінь працювати з біологічними даними, аналізувати результати досліджень, інтерпретувати їх і використовувати для пояснення природних процесів, що є важливою складовою STEM-орієнтованого та дослідницького навчання.

У практиці освітнього процесу закладів загальної середньої освіти спостерігаються труднощі у впровадженні сучасних підходів до навчання біології, зокрема у проєктуванні компетентнісно орієнтованих завдань, організації дослідницької діяльності учнів, реалізації проблемного, дослідницького, проєктного та кооперативного навчання, застосуванні формувального оцінювання та використанні цифрових і STEM-орієнтованих інструментів. Значна частина педагогічних працівників потребує методичної підтримки щодо інтеграції цих підходів у реальний освітній процес.

Ефективність реалізації сучасних підходів до навчання біології значною мірою залежить від професійної готовності педагогів застосовувати відповідні методики та інструменти, зокрема дослідницькі, проєктні, інтерактивні, практикоорієнтовані технології, цифрові ресурси, STEM-підходи, а також інструменти формувального оцінювання та організації рефлексивної діяльності учнів.

Запропонована програма підвищення кваліфікації спрямована на розвиток професійних компетентностей учителів біології щодо реалізації сучасних підходів до навчання в Новій українській школі, інтеграції діяльнісного, компетентнісного, інтегративного та STEM-орієнтованого підходів, організації глибинного навчання та створення освітнього середовища, орієнтованого на розвиток особистості учня.

Програму розроблено на засадах безперервного професійного розвитку педагогічних працівників відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи, Державного стандарту базової середньої освіти та типової програми підвищення кваліфікації, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Програма підвищення кваліфікації вчителів біології закладів загальної середньої освіти спрямована на:

• удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників щодо реалізації сучасних підходів до навчання біології в Новій українській школі;

• розвиток умінь застосовувати компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний та STEM-орієнтований підходи під час викладання біології;

• формування здатності організовувати навчання біології на засадах проблемно-орієнтованого, дослідницького, проєктного та кооперативного навчання;

• розвиток умінь проєктувати компетентнісно орієнтовані завдання з біології, що передбачають застосування знань у реальних життєвих ситуаціях (здоров’я, довкілля, біобезпека, сталий розвиток);

• розвиток умінь організовувати дослідницьку та практичну діяльність учнів (спостереження, експеримент, моделювання, аналіз та інтерпретація біологічних даних) як основу глибинного навчання;

• формування здатності проєктувати та створювати освітнє середовище, що сприяє активній пізнавальній діяльності учнів, розвитку критичного мислення, екологічної свідомості та рефлексії;

• опанування цифрових інструментів і STEM-ресурсів для організації очного, дистанційного та змішаного навчання біології;

• формування навичок використання формувального оцінювання для відстеження навчального поступу учнів, розвитку їхніх дослідницьких і предметних компетентностей.

Провідна ідея програми полягає у впровадженні сучасних підходів до навчання біології, що забезпечують перехід від репродуктивного засвоєння знань до глибинного навчання, орієнтованого на формування природничої компетентності, розвиток критичного мислення, дослідницьких умінь та здатності учнів застосовувати біологічні знання у реальних життєвих ситуаціях (здоров’я, довкілля, сталий розвиток).

Особлива увага приділяється організації навчання біології через діяльність, зокрема дослідницьку та практичну (спостереження, експеримент, моделювання, аналіз та інтерпретація біологічних даних), інтеграції теоретичних знань із реальним досвідом учнів, використанню інтерактивних, проблемно-орієнтованих і проєктних технологій, а також розвитку рефлексивних умінь і наукового мислення.

Учитель у межах цієї моделі виступає як фасилітатор освітнього процесу, який проєктує та організовує дослідницьке освітнє середовище, стимулює пізнавальну активність учнів, підтримує їхні індивідуальні освітні траєкторії, сприяє усвідомленню взаємозв’язків у природі та формуванню відповідального ставлення до власного здоров’я і довкілля, забезпечуючи розвиток ключових і предметних компетентностей.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. БІОЛОГІЯ ЯК ДОСЛІДНИЦЬКА СИСТЕМА ЗНАНЬ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРОЄКТУВАННЯ НАВЧАННЯ

Тема 1.1. Біологічна освіта в НУШ: від фактології до наукового мислення та пояснення природних явищ.

Біологічна освіта в НУШ як основа формування наукового мислення учнів, що визначає цілі, зміст, методи, форми та результати навчання в природничій освітній галузі. Сучасні підходи до навчання біології – компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, середовищний та STEM-орієнтований – їх взаємозв’язок і взаємодоповнюваність у формуванні цілісного уявлення про живу природу та місце людини в ній. Особливості реалізації цих підходів у навчанні біології через дослідження, спостереження, моделювання та аналіз природних процесів.

Зміна освітніх пріоритетів у біологічній освіті від накопичення фактологічних знань до розуміння закономірностей живої природи, формування природничої компетентності та здатності пояснювати біологічні явища. Орієнтація на розвиток наукового мислення, критичного аналізу, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки та приймати обґрунтовані рішення у питаннях здоров’я і довкілля. Переосмислення ролі вчителя біології як організатора дослідницької діяльності та фасилітатора навчання, а учня – як активного дослідника. Практична спрямованість, зв’язок із реальним життям (здоров’я, екологія, сталий розвиток) і рефлексивний характер навчання як умова формування глибинного розуміння біології.

Тема 1.2. Конструювання навчання біології як дослідницького процесу: гіпотеза, спостереження, експеримент, інтерпретація даних.

Конструювання навчання біології як дослідницького процесу передбачає організацію освітнього процесу за логікою наукового пізнання, де учні виступають активними дослідниками, а навчання будується через постановку запитань, висунення гіпотез, проведення спостережень і експериментів, аналіз та інтерпретацію отриманих даних. Дослідницький підхід як основа діяльнісного та STEM-орієнтованого навчання біології забезпечує формування природничої компетентності, розвиток наукового мислення та вміння працювати з інформацією.

Етапи дослідницької діяльності в навчанні біології: формулювання проблеми та дослідницького запитання, висунення гіпотези, планування і проведення спостереження або експерименту, фіксація результатів, аналіз даних (таблиці, графіки, схеми), формулювання висновків і їх обґрунтування. Особливості організації досліджень у шкільних умовах (у класі, онлайн, у природному середовищі), використання доступних ресурсів і цифрових інструментів.

Роль учителя у проєктуванні дослідницького навчання: створення проблемних ситуацій, добір об’єктів і методів дослідження, організація безпечної та ефективної діяльності учнів, підтримка їхньої пізнавальної активності та рефлексії. Практична спрямованість дослідницького навчання біології, орієнтація на пояснення реальних природних явищ, процесів у живих організмах і взаємодій у довкіллі як умова формування глибинного розуміння.

Тема 1.3. Глибинне розуміння в біології: причинно-наслідкові зв’язки, моделі та системне мислення. 

Глибинне розуміння в біології як результат сучасного освітнього процесу, що передбачає не лише засвоєння окремих фактів, а усвідомлення закономірностей, взаємозв’язків і принципів функціонування живих систем. Орієнтація навчання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, пояснення біологічних процесів і явищ, формування цілісного уявлення про організм, популяцію, екосистему як взаємопов’язані системи.

Системне мислення в біології як здатність розглядати об’єкти та явища на різних рівнях організації живого, аналізувати їхню структуру, функції та взаємодію, виявляти зв’язки між елементами системи. Використання моделей (схем, графіків, концептуальних карт, візуалізацій) як інструменту осмислення складних біологічних процесів, узагальнення знань і побудови пояснень.

Формування глибинного розуміння через діяльність: аналіз ситуацій, роботу з біологічними даними, порівняння, узагальнення, аргументацію та формулювання висновків. Розвиток критичного мислення, когнітивної гнучкості та здатності застосовувати знання для пояснення явищ, пов’язаних зі здоров’ям людини, функціонуванням організмів і процесами в довкіллі. Роль учителя як фасилітатора, який спрямовує учнів на пошук смислів, постановку запитань і усвідомлення взаємозв’язків як основи глибинного навчання.

Тема 1.4. Розроблення завдань з біології, що перевіряють розуміння процесів, а не відтворення фактів (з урахуванням різних освітніх потреб).

Розроблення завдань з біології, спрямованих на перевірку розуміння процесів і закономірностей, як ключова умова реалізації компетентнісного підходу в Новій українській школі. Перехід від репродуктивних завдань, орієнтованих на відтворення фактів і термінів, до завдань, що вимагають пояснення біологічних явищ, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, аналізу даних і застосування знань у нових ситуаціях.

Типи компетентнісно орієнтованих завдань у біології: задачі на пояснення процесів (обмін речовин, регуляція, спадковість), аналіз реальних ситуацій (здоров’я, вплив середовища, екологічні проблеми), інтерпретація результатів досліджень (таблиці, графіки, схеми), завдання з відкритою відповіддю та аргументацією. Використання контекстних і проблемних ситуацій як основи для формування глибинного розуміння.

Урахування різних освітніх потреб учнів у процесі розроблення завдань: диференціація за рівнем складності, варіативність способів виконання, адаптація форм подання інформації, створення умов для участі кожного учня в навчальній діяльності. Інклюзивний підхід як забезпечення доступності змісту і діяльності, підтримка індивідуальної освітньої траєкторії.

Тема 1.5. Біологія у міжпредметному контексті: інтеграція з хімією, географією, екологією та використання STEM-підходу.
          Біологія у міжпредметному контексті як основа інтегрованого навчання, що забезпечує формування цілісного наукового уявлення про природні процеси та явища. Інтеграція біології з хімією (біохімічні процеси, обмін речовин), географією (екосистеми, біоми, вплив природних умов), екологією (взаємодія організмів і середовища, сталий розвиток) як засіб поглиблення розуміння та встановлення міжпредметних зв’язків. Інтегративний підхід як умова формування системного мислення, здатності аналізувати складні природні явища та робити узагальнення.

STEM-орієнтований підхід у навчанні біології як поєднання природничих наук, технологій, інженерного мислення та роботи з даними. Використання експериментів, моделювання, цифрових інструментів, аналізу та візуалізації даних для дослідження біологічних процесів. Формування в учнів умінь планувати дослідження, працювати з інформацією, інтерпретувати результати та застосовувати знання для розв’язання практичних завдань.

Практична спрямованість інтегрованого навчання біології: розгляд реальних проблем (здоров’я людини, зміни клімату, збереження біорізноманіття, вплив діяльності людини на довкілля), використання міжпредметних кейсів і проєктів. Роль учителя як організатора інтегрованого освітнього середовища, який забезпечує зв’язок між навчальними предметами, сприяє розвитку дослідницької діяльності та формуванню глибинного розуміння біології.

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ЧЕРЕЗ ДІЯЛЬНІСТЬ І ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема 2.1. Навчання біології через наукову проблему: як формулювати питання, що запускають пізнання.

Навчання біології через наукову проблему як основа діяльнісного та проблемно-орієнтованого підходів, що забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів і формування наукового мислення. Постановка проблемного запитання як старт навчального процесу, що стимулює інтерес, викликає пізнавальну потребу та спонукає до пошуку пояснень біологічних явищ і процесів. Роль запитань у навчанні: від репродуктивних до відкритих, дослідницьких і проблемних, спрямованих на аналіз, пояснення та аргументацію.

Особливості формулювання запитань у біології: орієнтація на причинно-наслідкові зв’язки, функціонування живих систем, взаємодію організмів і середовища, зв’язок із реальними життєвими ситуаціями (здоров’я, екологія, сталий розвиток). Використання запитань для переходу від спостереження до гіпотези, від гіпотези – до дослідження, від результатів – до висновків. Типи проблемних ситуацій і запитань, що сприяють глибинному розумінню біології. Практична спрямованість проблемного навчання біології як умова формування здатності учнів мислити, досліджувати та застосовувати знання для пояснення природних явищ і прийняття обґрунтованих рішень.

Тема 2.2. Організація групових досліджень і спільного аналізу результатів у біології.

Організація групових досліджень у навчанні біології як форма кооперативної та діяльнісної роботи, що забезпечує активну участь учнів у пізнавальному процесі та розвиток дослідницьких умінь. Групова дослідницька діяльність як спосіб вивчення біологічних явищ через спільне формулювання гіпотез, планування досліджень, проведення спостережень і експериментів, збір і фіксацію даних. Розподіл ролей у групі (дослідник, спостерігач, аналітик, доповідач) як умова ефективної співпраці.

Спільний аналіз результатів дослідження як етап формування глибинного розуміння: обробка та інтерпретація даних (таблиці, графіки, схеми), порівняння результатів, обговорення розбіжностей, формулювання висновків і їх обґрунтування. Розвиток умінь аргументувати, ставити запитання, оцінювати достовірність результатів і робити узагальнення.

Роль учителя як організатора кооперативної діяльності: створення умов для ефективної взаємодії, постановка завдань, супровід групової роботи, надання зворотного зв’язку та організація рефлексії. Використання стратегій педагогічного партнерства для підтримки взаємоповаги, відповідальності та залученості кожного учня.

Тема 2.3. Робота з біологічними даними: таблиці, графіки, інтерпретація результатів досліджень.

Робота з біологічними даними як складова дослідницького та STEM-орієнтованого навчання, що забезпечує формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати та використовувати інформацію для пояснення біологічних процесів і явищ. Представлення результатів досліджень у вигляді таблиць, графіків, схем і діаграм як інструмент узагальнення, виявлення закономірностей і встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Навчання учнів читати й аналізувати таблиці та графіки, визначати тенденції, робити висновки та обґрунтовувати їх. Інтерпретація даних як процес переходу від результатів до пояснення, формування науково обґрунтованих висновків.

Роль учителя у формуванні вмінь роботи з даними: добір завдань на аналіз інформації, організація обговорення результатів, розвиток критичного мислення та вміння перевіряти достовірність даних. Використання цифрових інструментів для обробки та візуалізації біологічної інформації.

Практична спрямованість роботи з біологічними даними: аналіз результатів досліджень, пов’язаних із здоров’ям людини, екологічним станом довкілля, ростом і розвитком організмів. Формування здатності учнів використовувати дані для прийняття обґрунтованих рішень і пояснення реальних біологічних ситуацій.

Тема 2.4. Навчання біології в різних середовищах: клас, онлайн, змішаний формат, польові та домашні дослідження.
          Навчання біології в різних освітніх середовищах як умова реалізації сучасних підходів до навчання, що забезпечує гнучкість, доступність і варіативність освітнього процесу. Поєднання очного, дистанційного та змішаного форматів навчання як можливість організації різних видів діяльності учнів відповідно до цілей і змісту навчання біології.

Особливості організації навчання біології в класі: проведення спостережень, експериментів, робота з моделями, обговорення результатів. Можливості дистанційного навчання: використання цифрових платформ, віртуальних лабораторій, інтерактивних ресурсів для моделювання біологічних процесів і роботи з даними. Змішане навчання як поєднання переваг різних форматів і забезпечення безперервності освітнього процесу.

Польові та домашні дослідження як важливий компонент середовищного підходу: спостереження за об’єктами живої природи, вивчення локальних екосистем, виконання простих експериментів у побутових умовах. Формування в учнів навичок самостійної дослідницької діяльності, відповідального ставлення до довкілля та безпечної поведінки під час проведення досліджень.

Роль учителя у проєктуванні навчання в різних середовищах: добір форм і методів роботи, забезпечення інструкцій і супроводу діяльності учнів, організація взаємодії, підтримка зворотного зв’язку та рефлексії. Використання цифрових інструментів як засобу організації навчання, комунікації та оцінювання результатів.

Тема 2.5. Осмислення досвіду: як формувати в учнів здатність пояснювати, аргументувати і робити висновки.
          Осмислення досвіду як ключовий етап навчання біології, що забезпечує перехід від виконання діяльності до глибинного розуміння її результатів. Рефлексія як складова діяльнісного та компетентнісного підходів, спрямована на усвідомлення учнями власного досвіду, способів дій, отриманих результатів і їх значення для пояснення біологічних процесів і явищ.

Формування в учнів уміння пояснювати як здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовувати наукові поняття, моделі та дані для обґрунтування біологічних процесів. Розвиток уміння аргументувати: висловлювати власну позицію, підкріплювати її фактами, результатами досліджень, логічними міркуваннями. Формування навичок робити висновки як узагальнення результатів спостережень і експериментів, інтерпретації даних та пояснення закономірностей.

Методи і прийоми організації рефлексивної діяльності: обговорення результатів, постановка запитань, порівняння очікуваних і отриманих результатів, використання рефлексивних запитань і завдань. Роль учителя як фасилітатора рефлексії: створення умов для осмислення, підтримка учнів у формулюванні пояснень, аргументів і висновків, надання зворотного зв’язку.

Практична спрямованість рефлексивного навчання біології: здатність учнів застосовувати знання для пояснення явищ, пов’язаних зі здоров’ям людини, функціонуванням організмів і процесами в довкіллі, приймати обґрунтовані рішення та відповідально діяти у реальних життєвих ситуаціях.

Орієнтовний перелік практичних робіт

Модуль 1. Біологія як дослідницька система знань: сучасні підходи та проєктування навчання 

1. Аналіз теми з біології: від фактології до розуміння процесів і зв’язків
2. Проєктування фрагмента уроку біології за логікою дослідницького навчання
3. Розроблення завдань, спрямованих на встановлення причинно-наслідкових зв’язків у біології
4. Створення компетентнісно орієнтованих завдань з біології з урахуванням різних освітніх потреб учнів
5. Розроблення міжпредметного завдання / кейсу з біології з елементами STEM
6. Моделювання завдань на формування системного мислення в біології (створення схем, моделей, концептуальних карт для пояснення складних процесів)

Модуль 2. Організація навчання біології через діяльність і дослідження

1. «Проблемне запитання як старт уроку біології: як “запустити” мислення учнів»
2. «Проєктування дослідження на уроці біології: від гіпотези до висновків»
3. «Групове дослідження: як організувати ефективну командну роботу учнів»
4. «Як навчити учнів «читати» біологічні дані: таблиці, графіки, результати»
5. «Життєва ситуація на уроці біології: створення кейсів про здоров’я та довкілля»
6. «Урок біології поза класом: проєктування польового або домашнього дослідження»
7. «Рефлексія на уроці біології: як навчити учнів пояснювати, аргументувати і робити висновки»

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

Модуль 1. Біологія як дослідницька система знань: сучасні підходи та проєктування навчання 

1. У чому полягає перехід від фактологічного до глибинного навчання в біології та як він впливає на результати навчання учнів?
2. Як реалізуються компетентнісний, діяльнісний та STEM-орієнтований підходи у навчанні біології? У чому їх взаємозв’язок?
3. Які етапи дослідницького навчання (гіпотеза, спостереження, експеримент, аналіз даних) та як їх інтегрувати в структуру уроку біології?
4. Як формувати в учнів системне мислення та здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час вивчення біології?
5. Які ознаки мають компетентнісно орієнтовані завдання з біології, що перевіряють розуміння процесів, а не відтворення фактів?
6. Як забезпечити міжпредметну інтеграцію (біологія, хімія, географія, екологія) та реалізувати STEM-підхід у навчанні біології?
   1. Як формулювати проблемні запитання з біології, які стимулюють пізнавальну діяльність і дослідницький інтерес учнів?

Модуль 2. Організація навчання біології через діяльність і дослідження

1. Яким чином організувати дослідницьку діяльність учнів на уроці біології (від гіпотези до висновків)?
2. Як ефективно організувати групову роботу під час виконання біологічних досліджень і забезпечити залучення кожного учня?
3. Які методи і прийоми доцільно використовувати для формування в учнів умінь аналізувати та інтерпретувати біологічні дані?
4. Як створювати практикоорієнтовані завдання та кейси з біології, пов’язані з реальними життєвими ситуаціями (здоров’я, довкілля)?
5. Як організувати навчання біології в різних середовищах (клас, онлайн, змішане навчання, польові та домашні дослідження)?
6. Які прийоми сприяють розвитку в учнів умінь пояснювати, аргументувати та робити висновки під час вивчення біології?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням  
2. Про освіту : Закон України від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 38–39. Ст. 380. URL: Перейти за покликанням  
3. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 13 липня 2020 р. № 764-IX. URL: Перейти за покликанням  
4. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням  
5. Професійний стандарт «Учитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29 серпня 2024 р. № 1225. URL: Перейти за покликанням  
6. Концепція розвитку цифрових компетентностей : розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 167-р. URL: Перейти за покликанням  
7. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2023 р. № 800. URL: Перейти за покликанням  
8. Щодо оновлених вимог до програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників : лист Міністерства освіти і науки України від 22 листопада 2023 р. № 1/10919-23. URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Балан П. Г., Кулініч О. М., Юрченко Л. П. Модельна навчальна програма «Біологія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти. – Наказ МОН України від 06.09.2023 № 1090.
2. Балан П. Г., Козленко О. Г., Остапченко Л. І., Кулініч О. М., Юрченко Л. П. Біологія. 7 клас : підручник. – Київ : Генеза, 2024.
3. Кулініч О. М., Юрченко Л. П. Біологія. 7 клас. Робочий зошит з біології. Практичні роботи. – Київ : Генеза, 2024.
4. Гільберг Т., Стократний С., Кулініч О. Пізнаємо природу. 6 клас. Робочий зошит. – Київ : Генеза, 2023.
5. Гоулман Д. Емоційний інтелект. – Харків : Віват, 2022. – 512 с.
6. Зеленська Л. Д. Мовно-комунікативна компетентність учителя-коуча, ментора, тьютора, фасилітатора. Молодь і ринок. 2021. № 9(195). С. 16–20.
7. Морзе Н., Базелюк О., Воротникова І. та ін. Опис цифрової компетентності педагогічних працівників. Електронне фахове видання «Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету». 2021.

Додаткова література 

1. Гоулман Д. Емоційний інтелект. – Харків : Віват, 2022. – 512 с.
2. Шаламов Р., Каліберда М. Компетентнісні завдання: міжнародний досвід PISA й українська практика. – Харків : Геліантус, 2020.
3. Абетка інклюзивності і толерантності : науково-популярне видання. ІГО «Соціальна синергія». – Київ : Теза, 2020. – 30 с. URL: Перейти за покликанням
4. Зеленська Л. Д. Мовно-комунікативна компетентність учителя-коуча, ментора, тьютора, фасилітатора. Молодь і ринок. 2021. № 9(195). С. 16–20.
5. Максименко Д. Психологічні особливості криз підлітка. – Київ : Центр учбової літератури, 2020.

Після завершення програми слухач:

• аналізує та інтерпретує вимоги Державного стандарту базової середньої освіти в контексті реалізації сучасних підходів до навчання біології;

• добирає та обґрунтовує ефективні методи і прийоми навчання біології відповідно до компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та STEM-орієнтованого підходів;

• проєктує та реалізовує освітній процес і сучасні уроки біології на засадах проблемно-орієнтованого, дослідницького, проєктного та кооперативного навчання;

• поєднує сучасні підходи до навчання біології (компетентнісний, діяльнісний, інтегративний, STEM-орієнтований тощо) у процесі проєктування та проведення навчальних занять;

• конструює компетентнісно орієнтовані завдання з біології, практичні кейси та навчальні ситуації, пов’язані з реальними життєвими контекстами (здоров’я, довкілля, сталий розвиток);

• застосовує цифрові інструменти та STEM-ресурси для організації очного, дистанційного та змішаного навчання біології;

• використовує формувальне оцінювання як інструмент підтримки навчального поступу учнів, розвитку їхніх дослідницьких умінь і рефлексії;

• організовує навчальні проєкти, дослідницьку діяльність і практичні роботи з біології (спостереження, експеримент, моделювання, аналіз та інтерпретація біологічних даних);

• забезпечує диференціацію та індивідуалізацію навчання біології з урахуванням освітніх потреб, інтересів і можливостей учнів;

• створює освітнє середовище, що сприяє розвитку критичного мислення, когнітивної гнучкості, екологічної свідомості та відповідального ставлення учнів до власного здоров’я і довкілля.

Програма базується на принципах STEM-освіти, компетентнісному та діяльнісному підходах, адаптованих до особливостей викладання біології. Освітній процес поєднує теоретичну підготовку (лекційні заняття) з активною практичною, дослідницькою та самостійною діяльністю слухачів. Особлива увага приділяється формуванню вмінь організовувати навчальні дослідження, аналізувати біологічні явища та процеси, застосовувати сучасні методи навчання в умовах Нової української школи. Головна мета - забезпечити слухачів прикладними професійними компетентностями, необхідними для ефективного викладання біології та їх подальшого професійного розвитку.