КАР'ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ (ПЕДАГОГИ)

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Разом
МОДУЛЬ 1. КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ  ЯК СКЛАДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Тема 1.1. Інтеграція кар’єрного консультування в систему базової та профільної середньої освіти	1	1	-	-	2
Тема 1.2. Сучасні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації	1	2	1	-	4
Разом за модулем	2	3	1	-	6
МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 2.1. Вікові й психологічні особливості професійного самовизначення і кар’єрного вибору учнів	1	1	-	-	2
Тема 2.2. Особливості мотивації професійного вибору старшокласників	1	2	1	-	4
Разом за модулем	2	3	1	-	6
МОДУЛЬ 3. ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
Тема 3.1. Форми кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти	1	2	1	-	4
Тема 3.2. Методи та прийоми кар’єрного консультування	1	2	-	-	3
Тема 3.3. Технології кар’єрного консультування на різних етапах підготовки здобувачів базової та профільної середньої освіти	1	1	1	-	3
Тема 3.4. Технологія побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку здобувачів базової та профільної середньої освіти	1	2	-	-	3
Тема 3.5. Співпраця ЗЗСО з батьками, психологами, громадами, роботодавцями щодо професійної орієнтації та кар’єрного визначення учнів	1	2	1	-	4
Разом за модулем	5	9	3	-	17
Підсумкові заходи	-	-	-	1	1
Усього	9	15	5	1	30

Модуль 1. КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ 

ЯК СКЛАДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

Тема 1.1. Інтеграція кар’єрного консультування в систему базової та профільної середньої освіти

Поняття і роль кар’єрного консультування, його мета й місце в системі професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти. Нормативно-правове забезпечення, державна підтримка кар’єрного консультування та профорієнтаційної діяльності в ЗЗСО України. Нові сенси професійної орієнтації в контексті НУШ. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти та роль академічних ліцеїв у забезпеченні професійного вибору учнів. Використання Європейських рамок компетентностей, зокрема LifeComp (Європейська рамка особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності), EntreComp (Європейська рамка підприємницьких компетенцій) для формування особистісної і соціальної готовності учнів до вибору сфери професійної діяльності та кар’єри. Спільне й відмінне в професійній орієнтації та кар’єрному консультуванні здобувачів освіти. Зв’язок кар’єрного консультування з розробкою індивідуальної стратегії навчання та освітньої траєкторії. Зміст (діагностика інтересів та здібностей учнів, інформування про професії та ринок праці, формування кар’єрних планів, розвиток навичок самопрезентації); основні завдання (усвідомлений вибір, розвиток самопізнання, профілактика помилкових рішень, формування soft skills), принципи (добровільність, конфіденційність, урахування вікових та індивідуальних особливостей, «не нашкодь», автономія, неупереджене ставлення, антидискримінація) та етичні стандарти (повага до особистого вибору, компетентність консультанта) кар'єрного консультування в ЗЗСО. Сучасні виклики: цифровізація, зміни ринку праці, інклюзивність і персоналізація кар’єрних маршрутів. Партнерська взаємодія педагогічних працівників ЗЗСО в системі кар’єрного консультування. 

Тема 1.2. Сучасні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації 

Основні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації, їх еволюція та практичне значення. Теорія рис і факторів (Парсонс В., Голланд Д.); розвиткові теорії (Супер К., Гінзберг Д.); соціально-когнітивна теорія кар’єрного вибору (Лент Р., Браун С.); конструктивістські моделі (Савікас М.) та концепція кар’єрної адаптивності. Елементи моделей кар’єрного консультування в поєднанні з розвитком ключових компетентностей LifeComp та підприємницьких компетентностей EntreComp. Концепція автономної кар’єрної мотивації, сфокусована на внутрішніх джерелах професійного вибору й здатності учня самостійно будувати та коригувати власний кар’єрний маршрут. 

 

МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 2.1. Вікові й психологічні особливості професійного самовизначення і кар’єрного вибору учнів

Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці (від 14,5 до 17 років) (провідний вид діяльності; зміна потреб і складання життєвих планів; самопроекція на майбутнє; оцінка навчання для вибору професій тощо). Розвиток самосвідомості та ідентичності. Кар’єрний та професійний вибір як провідний напрям самовизначення в ранньому юнацькому віці. Базові фактори професійного вибору юнацтва: зовнішні (престижність професії, її змістовні та матеріальні характеристики; соціальний попит та підтримка, можливості працевлаштування, стереотипи (сімейні, членство в неформальних групах та ін.); інформованість про різні види професійних сфер діяльності; тиск (рекомендація, поради, вказівки з боку інших людей, приклади героїв кіно, літературних персонажів та ін.), індивідуальні об’єктивні обставини (стан здоров’я); внутрішні (психофізіологічні якості, здібності, інтереси, покликання, рівень домагань, самооцінка, цінності). Мрії та ідеалізовані уявлення про професії старшокласників. Вікові кризи, юнацький максималізм як бар’єри та рушійні сили професійного самовизначення і кар’єрного вибору. Гендерний аспект професійного самовизначення та формування кар’єрної мотивації. Роль батьків і соціального оточення у виборі професії. Готовність до самостійного прийняття рішень. 

Тема 2.2. Особливості мотивації професійного вибору старшокласників

Групи мотивів вибору професії: соціальні; моральні; матеріальні; пізнавальні; естетичні; творчі, змістовні; престижні та утилітарні. Провідні мотиви професійного вибору в ранньому юнацькому віці: пізнавальні інтереси; прагнення до соціального визнання; наслідування авторитетів; вплив сім’ї та однолітків, зростання значення внутрішньої (автономної) мотивації. Роль ціннісних орієнтацій, уявлень про майбутнє, самооцінки та впевненості у власних здібностях. Вплив зовнішніх чинників (медіа, трендів ринку праці, освітнього середовища) на мотиваційний вибір школярів. Індивідуальний мотиваційний профіль та інструменти підсилення внутрішньої зацікавленості учня у свідомому професійному самовизначенні. 

 

МОДУЛЬ 3. ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

Тема 3.1. Форми кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти

Характеристика форм кар’єрного консультування: за кількістю учасників індивідуальна, групова (2-5 учнів, об’єднанні спільним інтересом, здібностями, нахилами тощо), колективна (учні одного класу, учні однієї паралелі, учні, що обрали один профіль тощо); за тривалістю - разові, короткотривалі (2-3 консультації), довготривалі (понад 3 консультації), систематичні (проводяться за встановленим графіком постійно), оперативні (швидко скоординовані у зв’язку з несподіваними проблемами та труднощами); за змістом - довідково-інформаційна (надання систематизованої інформація про професії, ознайомлення зі змістом, вимогами, шляхами отримання обраної професії, можливостями працевлаштування та кар’єрного зростання), діагностична (виявлення інтересів, нахилів, здібностей, рис характеру та знань про вимоги професії, вибір профілю), формувальна (формування, корегування плану вибору професії та кар’єри, узгодження вибору професії з інтересами, нахилами, здібностями, рисами характеру та кар’єрними намірами); за профілем консультанта - медична (проводить лікар-профконсультант з метою виявлення відповідності стану здоров’я вимогам професії), педагогічна (проводить педагог для створення єдиного сценарію подальшого навчання для досягнення кар’єрного ідеалу), економіко-професіологічна (може проводити спеціаліст центру зайнятості або педагог для ознайомлення учнів з потребою регіону у фахівцях, вимогами вступу в заклади освіти для отримання професії), психологічна (проводить психолог або педагог для визначення психічних якостей, придатності або непридатності до обраної професії, знайомства із психограмами професій, здатності до виконання тощо); за способом організації - очна, дистанційна, змішана.

Тема 3.2. Методи та прийоми кар’єрного консультування

Характеристика основних методів та прийомів кар’єрного консультування: інформаційно-довідкові (знайомство з професіограмами, довідковою літературою, професійна реклама та агітація тощо), освітні (екскурсії на виробництва або установи, зустрічі з фахівцями різноманітних професій, пізнавальні та освітні лекції, профорієнтаційні уроки, навчальні фільми, масмедіа, ярмарки професій та їх модифікації, воркшопи, проєктна діяльність, елементи STEAM-освіти); психодіагностичні (аналіз портфоліо, бесіди-інтерв’ю закритого та відкритого типів, опитувальники професійної мотивації та здібностей, тести, спостереження, збирання опосередкованої інформації тощо); мотиваційно-підтримувальні (групи спілкування (спільноти) за обраним профілем, активне слухання, позитивні (успішні) приклади самовизначення, коучингові та наставницькі підходи тощо); практично-дійові («професійні проби» в спеціально організованому освітньому просторі; тренінги та моделювання ситуацій, ділові ігри, розвиток soft skills, тайм-менеджмент, завдання для розвитку фінансової грамотності та підприємництва, мозкові штурми, побудова плану дій, складання індивідуальної траєкторії кар’єрного розвитку та життєвої перспективи, розробка схем альтернативного вибору з наявних варіантів вибору професії, закладу освіти або спеціальності в конкретному закладі тощо). Вибір методів залежно від форми проведення кар’єрного консультування. Значення поєднання методів для комплексної оцінки інтересів, компетентностей і готовності до вибору професії.

Тема 3.3.  Технології кар’єрного консультування на різних етапах підготовки здобувачів базової та профільної середньої освіти

Кар’єрне консультування на рівні базової середньої освіти (5-9 класи): орієнтація на розвиток пізнавального інтересу до світу професій, формування навичок самопізнання (інтереси, здібності, цінності), ознайомлення із широким спектром професійних сфер, початкове розуміння ринку праці та ролі освіти кар’єрному зростанні. Підготовка до свідомого вибору фахового профіля. На рівні профільної середньої освіти (10-12 класи): акцент на поглиблене дослідження обраного профіля; формування індивідуального кар’єрного плану, опанування навичок пошуку роботи, самопрезентації та прийняття відповідальних рішень. Технології кар’єрного коучингу, менторства, індивідуальних консультацій з аналізом портфоліо досягнень, симуляції співбесід, стажування, участь у профільних конкурсах та проєктах. Технологія застосування цифрових інструментів і ресурсів для кар’єрного консультування та професійної орієнтації: платформа профорієнтації та розвитку кар’єри Державної служби зайнятості (тести, описи професій, відео-екскурсії, база закладів освіти); портал «Моя професія»; державний ресурс «Дія. Освіта» (курси та освітні сертифікати), Національна онлайн-платформа Сareer Hub (проєкти для молоді, менторські програми, конкурси). Інтерактивні інструменти Prometheus та Edera з курсами навичок ХХІ століття.

Тема 3.4. Технологія побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку здобувачів базової та профільної середньої освіти 

Принципи, етапи та інструменти побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку учнів з урахуванням їхніх інтересів, здібностей, цінностей та актуальних потреб ринку праці. Роль та можливості кар’єрного консультування у визначенні освітніх і професійних цілей, виборі профільних напрямів навчання, розвитку ключових компетентностей і формуванні навичок автономного управління кар’єрою. Міждисциплінарна співпраця вчителів-предметників, класних керівників і психологів для комплексної підтримки учня на різних етапах формування індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку. Особливості збору та аналізу індивідуальної інформації учнів. Персоналізовані кар’єрні плани та алгоритм їх розроблення.

Тема 3.5. Співпраця ЗЗСО з батьками, психологами, громадами, роботодавцями щодо професійної орієнтації та кар’єрного визначення учнів

Значення та форми співпраці кар’єрних консультантів із батьками щодо підтримки професійного самовизначення їхніх дітей. Методи залучення батьків до профорієнтаційного процесу в ЗЗСО. Роль психологів у діагностиці та розвитку мотивації, можливості партнерства з місцевими громадами для організації практик і заходів. Форми взаємодії ЗЗСО з роботодавцями для ознайомлення учнів із реальними умовами праці та ринком праці: проведення інформаційних зустрічей, організації спільних проєктів, створення мережі партнерств тощо.

Орієнтовний перелік практичних завдань:

Завдання до теми 1.1. Інтеграція кар’єрного консультування в систему базової та профільної середньої освіти.

1. Аналіз нормативної бази та європейських рамок. Анотація: слухач ознайомлюється з положеннями НУШ та рамками LifeComp і EntreComp; визначає 3–5 ключових компетентностей, які є фундаментом для кар’єрного консультування, обґрунтовує їхній зв’язок із державним стандартом профільної освіти.

2. Компаративний аналіз (Порівняльна таблиця). Анотація: слухач аналізує спільне та відмінне між традиційною «профорієнтацією» та сучасним «кар’єрним консультуванням». Результати оформлює у вигляді таблиці, акцентуючи увагу на зміні ролі педагога (від інформування до супроводу).

3. Проєктування індивідуальної освітньої траєкторії. Анотація: слухач розробляє фрагмент алгоритму (дорожню карту) кар’єрного консультування для учня 9 класу, який обирає профіль навчання в академічному ліцеї. В алгоритмі слухач обов’язково враховує використання діагностичного інструментарію (інтереси, здібності) та аналіз ринку праці.

4. Розробка моделі партнерської взаємодії. Анотація: слухач пропонує модель співпраці «кар’єрний радник – вчитель-предметник – батьки – психолог» у закладі освіти; визначає зони відповідальності кожного учасника у процесі формування професійного вибору учня.

5. Робота з кейсом (Етика та виклики). Анотація: слухач розглядає певну проблемну ситуацію; визначає алгоритм дій консультанта, спираючись на етичні стандарти (автономія, «не нашкодь») та принципи кар’єрного консультування.

Завдання до теми 1.2. Сучасні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації.

1. Генезис ідей: від рис до конструювання. Анотація: слухач ознайомлюється з основними положеннями теорії Д. Голланда (типи особистості) та М. Савікаса (кар’єрна адаптивність); визначає, як змінився фокус консультування: від «пошуку відповідної професії» до «конструювання кар’єрного шляху»; складає порівняльну тезу.

2. Діагностичний практикум (Модель Голланда). Анотація: слухач аналізує професійні типи особистості за Голландом (RIASEC) та підібрає для кожного типу по 2–3 актуальні професії сучасного ринку праці, що відповідають профілям навчання в академічному ліцеї.

3. Розробка вправи на основі LifeComp та EntreComp.Анотація: На основі концепції кар’єрної адаптивності М. Савікаса слухач розробляє практичну вправу для учнів, спрямовану на розвиток однієї з компетенцій LifeComp (наприклад, «Гнучкість» або «Управління навчанням») у контексті планування кар’єри.

4. Моделювання кар’єрного маршруту (Соціально-когнітивна теорія). Анотація: Використовуючи модель Р. Лента та С. Брауна, слухач проєктує схему факторів, що впливають на вибір учня (самоефективність, очікувані результати, особисті цілі); визначає, на якому з цих етапів консультант може вплинути на формування автономної кар’єрної мотивації.

5. Аналіз кейсу «Криза вибору та адаптивність».Анотація: слухач розглядає ситуацію, коли учень має високі здібності до певного предмету (теорія рис), але відчуває соціальний тиск і не має внутрішньої мотивації до цієї сфери. Він пропонує стратегію консультування, спираючись на розвиткову теорію                                      К. Супера (дослідження ролей) для подолання конфлікту.

Завдання до теми 2.1. Вікові й психологічні особливості професійного самовизначення і кар’єрного вибору учнів.

1. Психологічний портрет ранньої юності. Анотація: слухач складає порівняльну характеристику соціальної ситуації розвитку учнів 9-х та 11-х класів; визначає, як змінюється провідна діяльність та «самопроєкція на майбутнє» у цей період; виділяє 3 ключові психологічні бар’єри (наприклад, юнацький максималізм), що заважають реалістичному вибору.
2. Діагностика факторів впливу (Вправа «Коло впливу»). Анотація: слухач розробляє схему-карту факторів професійного вибору для умовного учня; розподіляє їх на зовнішні (престиж, поради батьків, стереотипи) та внутрішні (здібності, цінності, стан здоров’я); аналізує, які з факторів є найбільш критичними для сучасних українських підлітків у контексті вибору академічного ліцею.
3. Гендерний та соціальний аудит. Анотація: слухач готує короткий перелік (чек-лист) для педагога-консультанта: «Як розпізнати гендерні стереотипи та соціальний тиск у професійних намірах учнів»; пропонує 2 методичні прийоми для розширення уявлень учнів про професії поза межами існуючих стереотипів.
4. Проєктування батьківських зборів нового формату. Анотація: слухач розробляє план-конспект короткої просвітницької бесіди з батьками на тему: «Підтримка чи тиск: як допомогти дитині обрати професію, не обираючи замість неї»; формулює 5 «золотих правил» для батьків щодо супроводу кар’єрного вибору підлітка.
5. Аналіз ситуації «Криза ідентичності». Анотація: слухач розглядає кейс: Учень 10 класу демонструє високий рівень домагань (хоче бути топ-менеджером), але має низьку самооцінку та фрагментарні знання про реальний зміст професії (ідеалізовані уявлення). Визначає кроки консультанта для розвитку готовності учня до самостійного та об’єктивного прийняття рішення.

Завдання до теми 2.2. Особливості мотивації професійного вибору старшокласників.

1. Класифікація та аналіз мотивів. Анотація: слухач ознайомлюється з групами мотивів (соціальні, матеріальні, пізнавальні тощо); ранжує ці мотиви з точки зору «стійкості» вибору: які мотиви сприяють довготривалому успіху в професії, а які можуть призвести до розчарування на першому курсі університету.

2. Побудова індивідуального мотиваційного профілю.Анотація: На основі запропонованого опису (або результатів тестування умовного учня) слухач будує «Мотиваційну гістограму»; визначає співвідношення між внутрішньою (автономною) та зовнішньою мотивацією. Пише короткий висновок: чи є такий профіль сприятливим для свідомого вибору профілю навчання.

3. Медіа-аудит та «фільтрація» трендів. Анотація: слухач аналізує                                         2–3 сучасні тренди ринку праці або популярні медіа-образи професій (наприклад, через Тік-Ток або You-Tube); розробляє методику короткої бесіди з учнями, яка допоможе їм відділити власні пізнавальні інтереси від нав’язаної «престижності» та «утилітарних» очікувань.

4. Інструментарій підсилення автономної мотивації.Анотація: слухач пропонує техніку або вправу (наприклад, «Лист собі в майбутнє» або «Мої цінності – мій вибір»), спрямовану на підвищення впевненості учня у власних здібностях; обґрунтовує, як ця вправа впливає на самооцінку та формування суб’єктної позиції підлітка.

5. Кейс-стаді «Зміна мотиваційного вектору». Анотація: слухач розглядає ситуацію: Учень обирає ІТ-сферу виключно через матеріальний мотив, але має високі творчі та естетичні запити, які ігнорує. Розробляє сценарій консультації, метою якої є інтеграція творчих інтересів у майбутній професійний план (наприклад, через дизайн), щоб зміцнити внутрішню зацікавленість.

Завдання до теми 3.1. Форми кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти.

1. Проєктування матриці форм консультування. Анотація: Використовуючи класифікацію за змістом (довідкова, діагностична, формувальна), слухач визначає оптимальні етапи їх застосування протягом навчального року для учнів 9-х класів. Результат оформлює у вигляді календарного графіка-схеми.

2. Розробка плану групової консультації (за спільним інтересом). Анотація: слухач формує сценарій короткотривалої групової консультації (на 2-3 зустрічі) для групи учнів (3-5 осіб), які виявили спільний інтерес до певного профілю (наприклад, STEM або гуманітарний). Визначає методи діагностики та очікувані результати такої взаємодії.

3. Моделювання дистанційного та змішаного формату.Анотація: слухач пропонує алгоритм проведення дистанційної довідково-інформаційної консультації з використанням цифрових інструментів (наприклад, інтерактивні дошки, платформи для тестування); визначає переваги та ризики очного та онлайн-форматів для різних категорій учнів.

4. Сценарій партнерської консультації (Педагог + Спеціаліст). Анотація: слухач розробляє модель економіко-професіологічної консультації за участю педагога та представника місцевого центру зайнятості або закладу вищої освіти; окреслює коло питань щодо потреб регіонального ринку праці та умов вступу, які мають бути висвітлені.

5. Робота з кейсом «Оперативне консультування».Анотація: слухач розглядає ситуацію: Учень 11 класу за місяць до завершення реєстрації на НМТ різко змінює рішення щодо вибору професії через несподівані труднощі (наприклад, стан здоров’я або сімейні обставини). Слухач розробляє план оперативної психолого-педагогічної консультації для швидкої корекції індивідуальної освітньої траєкторії.

Завдання до теми 3.2. Методи та прийоми кар’єрного консультування.

1. Конструктор методів (Класифікаційна таблиця).Анотація: слухач заповнює матрицю відповідності методів формам консультування; визначає, які методи (наприклад, професійні проби чи кейси) найкраще реалізуються в очному форматі, а які (інформаційно-довідкові, опитувальники) - у дистанційному.

2. Створення банку «практично-дійових» вправ. Анотація: слухач розробляє сценарій короткої ділової гри або вправи з тайм-менеджменту для учнів академічного ліцею. Вправа має бути спрямована на розвиток однієї з soft skills (наприклад, навичка прийняття рішень в умовах невизначеності).

3. Методичний дизайн «Ярмарку професій 2.0». Анотація: слухач пропонує оновлений формат «Ярмарку професій» для закладу освіти, інтегруючи в нього елементи STEAM-освіти та воркшопи; визначає, як поєднати інформаційні методи (реклама професій) із практичними (професійні проби).

4. Проєктування діагностичного комплексу. Анотація: слухач складає «Методичний пакет» для первинної діагностики учня 9-го класу. Пакет має містити поєднання 3-х різних методів: аналіз портфоліо, інтерв’ю відкритого типу та конкретний опитувальник професійної мотивації; обґрунтувує переваги такої комплексної оцінки.

5. Розробка схеми «Альтернативний вибір». Анотація: Використовуючи метод побудови плану дій, слухач розробляє візуальну схему (карту розгалужень) для учня, який вагається між двома закладами освіти. Схема має включати аналіз професіограм, фінансову грамотність (вартість навчання/потенційний дохід) та оцінку життєвої перспективи.

Завдання до теми 3.3. Технології кар’єрного консультування на різних етапах підготовки здобувачів базової та профільної середньої освіти.

1. Порівняльна дорожня карта (5–9 та 10–12 класи).Анотація: слухач розробляє порівняльну таблицю технологій консультування для двох рівнів освіти; визначає, як трансформується мета взаємодії: від «пізнавального інтересу» (базова освіта) до «прийняття відповідальних рішень та самопрезентації» (профільна освіта).

2. Цифровий навігатор (Огляд ресурсів). Анотація: слухач проводить практичний аудит однієї з платформ («Дія. Освіта», Career Hub або «Моя професія»); складає коротку інструкцію для учнів: «3 кроки на порталі для побудови кар’єрного маршруту», вказавши конкретні курси або тести, які будуть корисними для їхнього профілю.

3. Симуляція технології «Співбесіда та Самопрезентація». Анотація: слухач розробляє сценарій ділової гри для учнів 11–12 класів «Перша співбесіда»; готує перелік із 5–7 ключових запитань та критерії оцінювання навичок самопрезентації учня.

4. Проєктування індивідуального плану на основі портфоліо. Анотація: На основі гіпотетичного переліку досягнень учня (олімпіади, волонтерство, сертифікати Prometheus або EdEra) слухач формує проєкт індивідуального кар’єрного плану; визначає, яких саме компетенцій бракує учню для обраної професії та як їх можна здобути через неформальну освіту.

5. Розробка програми менторського супроводу. Анотація: слухач пропонує модель залучення успішних випускників школи або представників бізнесу до технології менторства в академічному ліцеї; визначає формат взаємодії (зустрічі, «тінь професіонала» на один день) та очікувані результати для професійного самовизначення старшокласників.

Завдання до теми 3.4. Технологія побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку здобувачів базової та профільної середньої освіти.

1. Алгоритмізація побудови індивідуальної освітньої траєкторії (ІОТ). Анотація: слухач складає покрокову блок-схему розроблення індивідуальної освітньої траєкторії: від етапу самопізнання до етапу корекції кар’єрного маршруту; визначає 3 ключові «точки контролю», де учень має проявити автономність у прийнятті рішень.

2. Проєктування персоналізованого кар’єрного плану (Шаблон). Анотація: слухач розробляє універсальний шаблон «Кар’єрної карти учня» для 10-го класу. Шаблон має включати розділи: «Мої цінності та сильні сторони», «Пріоритетні профілі навчання», «Необхідні Soft Skills» та «Зовнішні ресурси (курси, гуртки, стажування)».

3. Моделювання міждисциплінарної співпраці. Анотація: слухач описує механізм взаємодії «класний керівник – вчитель-предметник – психолог» у процесі підтримки індивідуальної освітньої траєкторії (ІОТ) конкретного учня; визначає, яку саме інформацію надає кожен учасник для формування комплексного портрета учня та уникнення дублювання функцій.

4. Аналіз індивідуальної інформації та ринку праці.Анотація: На основі кейсу (опис інтересів та здібностей учня) провести аналіз відповідності цих даних актуальним потребам ринку праці (використовуючи прогнозні дані з «Дія.Освіта» або Career Hub); пропонує 2–3 варіанти освітніх профілів, які б поєднували бажання учня та реальний попит.

5. Розробка стратегії «Автономного управління кар’єрою». Анотація: слухач пропонує систему вправ або рефлексивних технік (наприклад, «Квартальний звіт перед собою»), які допоможуть учню самостійно коригувати свою траєкторію у разі зміни інтересів або зовнішніх обставин; обґрунтовує роль педагога як фасилітатора, а не керівника цього процесу.

Завдання до теми 3.5. Співпраця ЗЗСО з батьками, психологами, громадами, роботодавцями щодо професійної орієнтації та кар’єрного визначення учнів.

1. Проєктування моделі «Партнерської мережі ЗЗСО».Анотація: слухач розробляє візуальну схему (карту партнерства) закладу освіти, де зазначає ролі та конкретні форми взаємодії з кожною групою: батьки, психологи, місцева громада, роботодавці; визначає спільну мету та очікуваний результат для учня від кожного суб’єкта співпраці.

2. Розробка інтерактивного заходу для батьків. Анотація: слухач складає план проведення «Батьківського кар’єрного воркшопу»; пропонує 2–3 методи залучення батьків до профорієнтаційного процесу (наприклад, рольова гра «Консультація вдома» або участь батьків як «живих книг» про свої професії).

3. Кейс-менеджмент «Взаємодія з психологом». Анотація: слухач описує алгоритм передачі учня від педагога-консультанта до шкільного психолога у випадку виявлення глибокої мотиваційної кризи або емоційного вигорання через вибір професії; визначає межі компетенцій та зміст спільного супроводу такого учня.

4. Проєктна пропозиція для громади та роботодавців.Анотація: слухач розробляє концепцію одного спільного заходу з місцевим бізнесом або громадою (наприклад, «День професійного стажування в ОТГ», «Менторський сніданок з роботодавцем» або «Проєктна лабораторія»); окреслює, як такий захід допоможе учням ознайомитися з реальними умовами праці.

5. Розробка етичного кодексу партнерства. Анотація: слухач формулює                              5–7 етичних правил взаємодії закладу освіти з роботодавцями та громадою (наприклад, антидискримінація, об’єктивність інформації про професії, захист персональних даних учнів). Це завдання спрямоване на розвиток критерію «Професійна етика та Soft Skills».

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:

1. Проведіть самодіагностику власної готовності до ролі кар’єрного консультанта (або координатора системи) та підготуйте аналітичну довідку з планом розвитку необхідних Hard та Soft skills.
2. Здійсніть оцінювання готовності вашого закладу освіти до впровадження системного кар’єрного консультування (SWOT-аналіз ресурсів, кадрів та запитів учнів).
3. Здійсніть порівняльний аналіз існуючих моделей профорієнтації у вашому закладі освіти з вимогами НУШ та європейськими рамками LifeComp/EntreComp.
4. Проведіть комплексний аудит цифрового середовища закладу та підготуйте звіт щодо інтеграції ресурсів («Дія.Освіта», Career Hub тощо) в освітній процес.
5. Розробіть модель (профіль) фахівця, відповідального за кар’єрний супровід у ЗЗСО, та визначте його функціональні зв’язки з психологом і вчителями-предметниками.
6. Створіть проєкт стратегії впливу на педагогічний колектив для залучення вчителів до процесу формування кар’єрної грамотності учнів на уроках.
7. Розробіть план заходів щодо подолання можливого опору з боку персоналу або батьків при переході від «традиційної профорієнтації» до моделі «кар’єрного конструювання».
8. Спроєктуйте систему маркетингових комунікацій проєкту: як ви будете презентувати нові можливості кар’єрного консультування учням, батькам та громаді.
9. Розробіть алгоритм збору та аналізу індивідуальної інформації учня (портфоліо, результати тестів, волонтерство) для побудови його освітньої траєкторії.
10. Розробіть сценарій управлінських дій керівника у ситуації складного вибору профілю навчання (кейс-взаємодія з учнем та батьками у конфліктній ситуації).
11. Складіть план взаємодії із зовнішніми стейкхолдерами (місцевим бізнесом, ЗВО, громадою) для організації професійних проб та стажувань учнів.
12. Розробіть індивідуальну програму професійної саморегуляції для кар’єрного консультанта з метою профілактики емоційного вигорання при роботі з підлітками.
13. Проаналізуйте етичні дилеми, що можуть виникнути під час консультування (наприклад, конфлікт інтересів дитини та батьків), та запропонуйте варіанти їх вирішення.
14. Розробіть проєкт Кодексу етики кар’єрного консультанта закладу освіти, включивши принципи антидискримінації та автономії вибору.
15. Запропонуйте систему заходів із забезпечення академічної доброчесності при створенні учнями власних кар’єрних портфоліо та презентацій досягнень.
16. Сформулюйте комплекс заходів для створення позитивного клімату в інклюзивному середовищі під час проведення групових кар’єрних консультацій.
17. Як організувати ефективну міждисциплінарну взаємодію (вчитель-психолог-батьки) для запобігання помилкам професійного вибору?
18. Проаналізуйте форми співпраці закладу освіти з місцевою громадою та роботодавцями як ресурс для розширення кар’єрних можливостей випускників.

 

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння, навички та способи діяльності щодо:

• розбудови системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування в ЗЗСО в контексті профільної середньої освіти, нормативно-правових засад та державної політики;
• упровадження в практику кар’єрного консультування сучасних моделей, методів, технологій та інструментів;
• здійснення кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти, супроводу індивідуальної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору учнів;
• виявлення освітніх, мотиваційних і кар’єрних потреб учнів з урахуванням вікових, гендерних, соціокультурних та індивідуально-психологічних особливостей на засадах безстереотипного та інклюзивного підходів;
• формування та розвитку в учнів і учениць навичок самопізнання, цілепокладання, прийняття рішень і планування власної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору як у межах освітнього процесу;
• інтегрування профорієнтаційних елементів у навчальні програми, виховну та проєктну діяльність відповідно до принципів НУШ, забезпечуючи міжпредметність та компетентнісний підхід.

Зміст типової програми підвищення кваліфікації реалізується суб’єктами підвищення кваліфікації повною мірою.