НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ: ІНСТРУМЕНТИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В БАЗОВІЙ ШКОЛІ І ПІДТРИМКИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

-

МОДУЛЬ 1. СИСТЕМНА РОБОТА ЩОДО ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ЯК ПЕРЕДУМОВА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ

Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини,  наслідки.

Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви»: спільне та відмінне. Причини освітніх втрат. Освітні втрати в контексті збройної агресії рф, пандемії, вимушеного переміщення. Фактори появи освітніх втрат, які не пов’язані з воєнним станом.

Наслідки освітніх втрат (економічні, психологічні, соціальні, академічні).

Шляхи подолання освітніх втрат як передумови рівного доступу до освіти.

Тема 1.2. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання

Педагогічні стратегії трансформації освітніх втрат з української мови та літератури на можливості особистісного зростання. Інструменти персоналізації навчання: карта предмета, індивідуальна карта розвитку.

Зміст, форми та методи мотивації учнів після тривалих перерв у навчанні української мови та літератури. Підтримка психологічного здоров’я учасників освітнього процесу під час подолання освітніх втрат.

Психолого-педагогічні передумови подолання освітніх втрат: установлення позитивної взаємодії педагога з учнем; урахування емоційного стану учнів після кризових  подій (війна, пандемія); підвищення мотивації учнів до навчання; якісний зворотний зв'язок та практики рефлексії; співпраця з психологом, соціальним педагогом, батьками.

Тема 1.3. Професійна підтримка вчителів із питань подолання освітніх втрат з української мови  та літератури в здобувачів освіти

Вибудова стратегії роботи з подолання освітніх втрат на рівні школи та громади. Форми підвищення кваліфікації педагогів з питань надолуження  освітніх втрат з української мови та літератури у здобувачів освіти. Національні й міжнародні практики подолання освітніх втрат для професійного зростання. Обмін досвідом, методичні кейси.

Професійні орієнтири для педагога щодо реалізації програм з подолання освітніх втрат з української мови та літератури (знання теоретичних і практичних засад організації освітнього процесу; методична підготовка щодо реалізації програм з подолання освітніх страт; володіння основами психологічних знань і травма-інформованого підходу; володіння цифровими технологіями).

Наставництво, супервізія, професійні спільноти як  ефективні інструменти для професійної підтримки педагогів і підвищення якості освіти. Місце наставництва, супервізії та професійних спільнот для педагогів у контексті подолання освітніх втрат з української мови та літератури.

Тема 1.4. Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат з української мови та літератури в базовій школі

Вимоги державного стандарту та модельних навчальних програм з української мови та української літератури, як критерії виявлення освітніх втрат здобувачів освіти.

Інструменти для вимірювання та подолання освітніх втрат з української мови і літератури. Вимірювання освітніх втрат учнів у програмах з надолуження освітніх втрат з української мови та української літератури. 

Програми та цифрові ресурси для подолання освітніх втрат з української мови та літератури, які генерують завдання, вправи та тести з урахуванням потреб конкретного учня. Доступність та інклюзивність цифрових рішень. Створення власних цифрових ресурсів для подолання освітніх втрат з української мови та української літератури.

Тема 1.5. Проєктування програм із подолання освітніх втрат з української мови та української літератури в базовій школі

Діагностичний складник: інструменти для виявлення освітніх втрат (тести, опитування, спостереження та інше); аналіз прогалин в знаннях, уміннях та навичках. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій на основі результатів діагностики.

Форми організації навчання, адаптовані під потреби здобувачів освіти та умови навчання (інтенсивні курси, модулі; змішане навчання, тьюторингові сесії, групова та індивідуальна підтримка; використання резервного часу в розкладі; позакласна робота).

Адаптація та модифікація навчального контенту: концентрація на ключових темах і базових знаннях з української мови та літератури; скорочення та/або інтеграція навчального матеріалу; використання міжпредметних зв'язків; варіативність у формах подачі матеріалу. Ефективні формати проведення: короткі концентровані повторювальні блоки; діагностичні мінітести; робота з одним коротким текстом на кілька тем одразу; мовні картки; редагування текстів; інтегровані уроки з української мови та літератури; есе на 5-7 речень; таблиці, схеми, опорні конспекти, орфографічні й пунктуаційні п’ятихвилинки на початку уроку.

Способи, механізмі імплементації програм із подолання освітніх втрат.

Моніторинг та оцінювання ефективності програм (відстеження динаміки прогресу учнів; збір зворотного зв’язку від учнів, батьків, педагогів; коригування програм залежно від отримання результатів).

МОДУЛЬ 2. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНХ ПРАКТИКИ І ПІДХОДІВ, ЧУТЛИВИХ ДО ТРАВМ

Тема 2.1. Складові ресурсного капіталу вчителя: актуалізація внутрішніх резервів у професійній діяльності

Особистісні, емоційні та професійні резерви, що допомагають учителю ефективно працювати, зберігати стійкість і підтримувати інших. Розуміння ресурсу як внутрішнього капіталу: від когнітивних установок до фізичної вітальності. Профілактика вигорання через розвиток резильєнтності та вміння розрізняти межі власної відповідальності. Моделі психологічного благополуччя та фактори стресостійкості. Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога.

Емоційна грамотність педагога як основа психосоціальної підтримки здобувачів освіти. Розуміння власних емоцій та навички емоційної саморегуляції. Тілесний інтелект як інструмент діагностики стресу: як фізичні стани та психосоматичні прояви сигналізують про вичерпаність резервів. Здатність до спостереження за якістю соціального оточення: розмежування ресурсів та токсичних зв'язків у професійному середовищі. 

Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагогів. Перехід від ролі контролера до ролі координатора для запобігання перевтоми. Техніки швидкого відновлення та «заземлення». Алгоритми ухвалення рішень на користь власного здоров’я та професійної гідності в умовах методичної стандартизації.

Тема 2.2. Вплив травми на навчання та поведінку учнів

Визначення травми. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учнів. Травма в умовах війни, переміщення, втрати: особливості реагування. Типові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні).  Ознаки та симптоми стресу в дітей. Роль захисних механізмів у протидії подіям, які травмують.

Вплив травми на освітній процес (зниження успішності, труднощі х організацією діяльності, нестійка мотивація, порушення соціальної взаємодії та інше).

Методи виявлення психоемоційного стану учнів. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків: ознаки депресії, тривожних розладів, емоційної нестабільності, самодеструктивної поведінки тощо. Зв'язок між травмою та дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу в класі.

Тема 2.3. Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події

Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в освітній процес НУШ: співпраця та позитивна взаємодія; побудова довірливих відносин; створення безпечного фізичного та емоційного простору тощо.

Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання в учнів у період підготовки до НМТ: техніка саморегуляції, організація освітнього простору, підготовка мотивації тощо. Форма надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, що пережили травматичні події.

Алгоритм перенаправлення до психологічної служби. Протоколи дій педагога в кризових ситуаціях у школі.

Тема 2.4. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи

Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров’я та емоційного благополуччя учнів. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Чек-лист оцінювання класу за критеріями безпечного освітнього простору. Дизайн класу та його просторове рішення для підвищення комфорту та безпеки здобувачів освіти.
          Роль учителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Основи ефективної комунікації з учнями та батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, створення відкритого діалогу.

3.1. Орієнтовний перелік практичних занять

1. До теми «Трансформація освітніх втрат у можливості зростання» –  стратегічна сесія «Від дефіциту до ресурсу: трансформація освітніх втрат у можливості зростання

2. До теми «Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат з української мови та української літератури в базовій школі» – методичний конструктор «Діагностична валіза учителя української мови та літератури: виявлення та корекція прогалин у базовій школі». Виокремлення найголовніших тем, що зазнають освітніх втрат з української мови (читання і розуміння тексту; орфографія; пунктуація; синтаксис; розвиток мовлення; морфологія; лексика і фразеологія; будова слова і словотвір) та української літератури (розуміння змісту твору; характеристика героїв; тема, ідея, проблематика твору; базовий мінімум з теорії літератури; аналіз поезій; ключові автори і тексти).

3. До теми «Проєктування програм із подолання освітніх втрат з української мови та української літератури в базовій школі» – методичне моделювання «Архітектура компенсаторних програм: проєктування індивідуальних траєкторій з української словесності». 

4. До теми «Складові  ресурсного капіталу вчителя: актуалізація внутрішніх резервів у професійній діяльності» – ресурсний інтенсив із самодіагностики та опанування технік психофізичної саморегуляції.

5. До теми «Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події» – психолого-педагогічний воркшоп «Алгоритми стабілізації: перша емоційна допомога учням, які пережили травматичні події.

6. До теми «Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи» – робота з чек-листами «Маркери безпеки: фізичне та психологічне конструювання освітнього простору; проєктно-моделювальна гра «Комунікативна екологія школи: побудова довірливого середовища між учителем, учнем та батьками».

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Розробка цифрового діагностичного інструментарію.

2. Створення макета інтенсивного корекційного курсу з подолання освітніх втрат із вибраної теми з української мови та української літератури базової школи.

3. Ресурсний кошик технік стабілізації.

знатимуть:

• зміст і відмінності між освітніми втратами й освітніми розривами; 
• діагностичні інструменти для виявлення освітніх втрат з української мови та літератури в здобувачів освіти;
• алгоритми проєктування індивідуальні траєкторії учнів відповідно до їхніх потреб, інтересів для подолання освітніх втрат з української мови та літератури;
• різні типи травматичного досвіду на учасників освітнього процесу та їх вплив на складну поведінку учнів;

умітимуть:

• розробляти та реалізовувати програми щодо подолання освітніх втрат з української мови та літератури в здобувачів освіти;
• використовувати діагностичні інструменти, в тому числі цифрові, для виявлення освітніх втрат з української мови та літератури;

надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу та здійснення психоемоційну саморегуляцію

Актуальність програми. Актуальність цієї програми зумовлена нагальною потребою розроблення та впровадження системних механізмів подолання деструктивних наслідків збройної агресії рф проти України в освітній сфері. Тривала дестабілізація освітнього процесу, спричинена воєнними діями, призвела до суттєвої трансформації параметрів освітнього середовища та критичного підвищення психоемоційного й когнітивного навантаження на всіх учасників освітньої взаємодії. У цьому контексті стратегічного значення набуває проблема мінімізації освітніх втрат і розривів як фундаментальна умова збереження інтелектуального потенціалу здобувачів освіти.

  Сучасний етап реформування галузі, зокрема імплементація концептуальних засад Нової української школи та інтенсифікація цифрової трансформації, вимагає від педагога якісно нової професійної гнучкості. Потреба в інклюзивності та адаптивності навчання в умовах кризових викликів актуалізує розвиток компетентностей учителя щодо оперативної модифікації дидактичного інструментарію.

Ефективність відновлення освітньої діяльності нині безпосередньо залежить від здатності вчителя інтегрувати в систему викладання травма-інформований підхід та здійснювати фахову психосоціальну підтримку. Таким чином, удосконалення професійної підготовки педагогів щодо методології діагностики освітніх втрат, спричинених агресією рф, та проєктування компенсаторних освітніх траєкторій є критично необхідним для забезпечення сталої якості базової середньої освіти.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна  робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. СИСТЕМНА РОБОТА ЩОДО ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ЯК ПЕРЕДУМОВА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ
Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини, наслідки	2	-	-	-	2
Тема 1.2. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання	-	2	-	-	2
Тема 1.3. Професійна підготовка вчителів з питань подолання освітніх втрат з української мови та літератури в здобувачів освіти	2	-	-	-	2
Тема 1.4. Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат з української мови та літератури в базовій школі	2	2	2	-	6
Тема 1.5. Проєктування програм із подолання освітніх втрат з української мови та літератури в базовій школі	-	2	2	-	4
Разом за модулем	6	6	4	-	16
МОДУЛЬ 2. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК І ПІДХОДІВ, ЧУТЛИВИХ ДО ТРАВМИ
Тема 2.1. Складові   ресурсного капіталу вчителя: актуалізація внутрішніх резервів у професійній діяльності	-	2	-	-	2
Тема 2.2. Вплив травми на навчання та поведінку учнів	2	-	-	-	2
Тема 2.3. Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події	-	2	2	-	4
Тема 2.4. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи	-	4	-	-	4
Разом за модулем	2	8	2	-	12
Підсумкові заходи	-	-	-	2	2
Усього	8	14	6	2	30

-