ПРОГРАМА підвищення кваліфікації вчителів інтегрованого курсу літератур закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт профільної середньої освіти

Модуль 1. Особливості викладання інтегрованого курсу літератур мовно-літературної освітньої галузі.

Мета та компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі. Базові знання. Вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів.

Особливості мовно-літературної освітньої галузі Державного стандарту профільної середньої освіти: мета мовно-літературної освітньої галузі, реалізація в освітньому процесі компетентнісного потенціалу галузі, специфіка опанування учнями базових знань у межах мовно-літературної освітньої галузі; вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів/учениць.

Наступність у досягненні очікуваних результатів мовно-літературної освітньої галузі між ланками та циклами освіти. 

Розвиток наскрізних умінь учнів/учениць через інтегрований курс літератур мовно-літературної освітньої галузі. 

Інтеграція сучасних тенденцій розвитку культури, науки, мистецтва у змісті курсу. 

Огляд та аналіз модельних навчальних програм інтегрованого курсу літератур, визначення особливостей кожної з них. 

Визначення послідовності досягнення результатів навчання учнів із інтегрованого курсу літератур. 

Опис змісту інтегрованого курсу літератур і видів навчальної діяльності учнів. Особливості реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі, узгодження її вимог, змісту тощо з мовно-літературною освітньою галуззю Державного стандарту профільної середньої освіти. 

Розроблення навчальних програм на основі модельних навчальних програм. Академічна свобода вчителя. Академічна доброчесність. Планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти.

Використання здоров'язбережувальних технологій під час освітнього процесу. Формування здорового способу життя; мотиваційні стратегії формування потреби у руховій активності учнів протягом життя. 

Реалізація діяльнісного, компетентнісного та інтегрованого підходів у навчанні учнів/учениць на уроках. 

Реалізація інтегративного підходу у навчанні учнів/учениць. 

Модуль 2. Формування компетентного учня-читача на уроках інтегрованого курсу літератур. 

Пріоритетні напрями розвитку шкільної літературної освіти в умовах інформаційного суспільства. 

Компетентнісна спрямованість навчання інтегрованого курсу літератур.

Вироблення в учнів/учениць потреби у читанні художніх та інформаційних текстів української та зарубіжних літератур для духовного, культурного і національного самовираження, міжкультурного діалогу, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування системи суспільно-державних (національних) цінностей України і ставлень, а також для подальшого професійного становлення, формування громадянської стійкості. 

Навчання української та зарубіжної літератур в умовах профілізації.

Навчання української та зарубіжної літератури на засадах культурологічного підходу. 

Сприймання, аналіз, інтерпретація, критична оцінка інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних і художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах. 

Використання учнями/ученицями інформації для збагачення власного досвіду та духовного розвитку; висловлення власних думок, почуттів, ставлення та ідей, взаємодія з іншими особами в усній та письмовій формах, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних). 

Взаємодія учнів/учениць з іншими особами в цифровому просторі.

Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках інтегрованого курсу літератур.

Освітні інновації на уроках інтегрованого курсу літератур.

Методика організації компетентнісного навчання інтегрованого курсу літератур.

Розвиток читацької компетентності на уроках інтегрованого курсу літератур.

Модуль 3. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі з інтегрованого курсу літератур.

Оцінювання та оцінка. Принципи оцінювання. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів/учениць, механізми її забезпечення. Функції та форми оцінювання. Об'єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання.

Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Критерії та шкали (підходи) оцінювання. Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів профільної середньої освіти. Свідоцтво досягнень. 

Практика та інструменти оцінювання. Поточне й підсумкове оцінювання.

Формувальне оцінювання. Сутність формувального оцінювання. Навчальні цілі й критерії успіху. Зворотний зв'язок, методи отримання вчителем зворотного зв'язку щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів. Педагогічні техніки, методи й прийоми формувального оцінювання, інструменти (паперові, цифрові тощо) здійснення. Оцінювання результату й процесу групової форми діяльності (парна, командна тощо). 

Рефлексивне оцінювання. 

Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти.

Міжнародний досвід з проблеми оцінювання (PISA, TIMSS тощо).

Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами. Адаптація методів і прийомів оцінювання відповідно до потреб учнів/учениць із особливими освітніми потребами. Зв'язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку.

Організаційно-педагогічні умови оцінювання в закладі освіти. Система оцінювання результатів навчання учнів/учениць у школі: відкритість і прозорість системи оцінювання; правила і процедури; особистісна відповідальність учнів/учениць за результати навчання. Автономія закладу освіти у розробленні власної системи, планів оцінювання. Оцінювання ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів. Удосконалення навичок учителів, учнів і батьків/осіб, які їх замінюють, з оцінювання.

Групи навчальних результатів мовно-літературної освітньої галузі. Загальні та конкретні результати. Орієнтири для оцінювання основного та поглибленого рівнів навчання інтегрованого курсу літератур.

Очікувані результати підвищення кваліфікації:

Знання й розуміння:

• мовно-літературної освітньої галузі Державного стандарту профільної середньої освіти: мети та компетентнісного потенціалу;
• основних груп обов'язкових результатів навчання учнів в мовно-літературній освітній галузі; загальної характеристики базових знань з мовно-літературної освітньої галузі;
• сутності наскрізних для всіх компетентностей умінь;
• сучасних тенденцій розвитку науки, цивілізаційних змін;
• підходів (бального, вербального, рівневого) до вираження оцінки;
• концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання.

Уміння:

• орієнтуватися в структурі загальних результатів навчання здобувачів освіти та орієнтирах для їх оцінювання в мовно-літературній освітній галузі;
• створювати критерії для аналізу модельних програм інтегрованого курсу літератур щодо можливості їх використання в освітньому процесі;
• визначати сильні сторони модельних програм інтегрованого курсу літератур і прогнозувати можливі утруднення їх реалізації;
• бачити можливості поступового, з наростанням обсягу й складності, навчального матеріалу, наближення школярів до здобуття загальних і конкретних навчальних результатів, передбачених Стандартом профільної освіти та прописаних у ньому орієнтирів для оцінювання;
• розробляти навчальну програми на основі модельної навчальної програми інтегрованого курсу літератур;
• визначати послідовність досягнення результатів навчання учнів/учениць із інтегрованого курсу літератур;
• інтегрувати сучасні тенденції розвитку культури (науки, мистецтва тощо) у зміст інтегрованого курсу літератур;
• проєктувати навчальні заняття на основі модельних навчальних програм і навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти, календарного планування;
• аналізувати і критично оцінювати навчально-методичне забезпечення інтегрованого курсу літератур, що використовуються в освітньому процесі;
• розробляти проєкти навчально-методичних матеріалів, пропозиції, надавати експертну оцінку навчальним і методичним матеріалам, що використовуються в освітньому процесі; 
• планувати урок, який підтримує освітній процес із використанням інструментів формувального оцінювання;
• прогнозувати ефективність застосування елементів формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення): 

• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; 
• визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам; 
• партнерської взаємодії та співпраці з суб'єктами освітнього процесу.