ДИЗАЙН ОЦІНЮВАННЯ В НУШ

МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ В НУШ

 

Тема 1.1. Оцінювання як складник освітньої системи НУШ

Оцінювання як невід’ємний компонент освітнього процесу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Трансформація оцінювання в умовах Нової української школи: перехід від контролю результатів до підтримки навчального поступу учнів. Роль оцінювання у формуванні освітньої суб’єктності, відповідальності та рефлексивних умінь учнів. Взаємодія учасників освітнього процесу (учні, учителі, батьки) як основа ефективної оцінювальної діяльності. Прозорість, валідність і справедливість оцінювання як умова довіри до освітніх результатів. Автономія закладу освіти у формуванні локальної системи оцінюванняя. Оцінювання в контексті міжнародних підходів до якості освіти (PISA, TIMSS) та компетентнісного навчання.

 

Тема 1.2. Структура та принципи оцінювання результатів навчання

Оцінювання як системний процес збору, інтерпретації та використання інформації про навчальні досягнення учнів. Функції оцінювання: діагностувальна, формувальна, мотиваційна, розвивальна, коригувальна, підсумкова. Види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Форми оцінювання: усне, письмове, практичне, тестування, спостереження, проєктна діяльність, портфоліо. Принципи оцінювання: об’єктивність, валідність, надійність, прозорість, справедливість, дитиноцентризм. Об’єкти оцінювання: результати навчання, ключові компетентності, наскрізні вміння. Академічна доброчесність як базова умова оцінювання: ризики порушень і механізми їх попередження.

 

Тема 1.3. Критерії та показники оцінювання

Критерії оцінювання як основа об’єктивного вимірювання результатів навчання. Показники та індикатори досягнення результатів. Принципи формулювання критеріїв: чіткість, спостережуваність, вимірюваність, однозначність інтерпретації. Шкали оцінювання: рівнева та бальна; їх можливості та обмеження. Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання. Свідоцтво досягнень як засіб фіксації результатів.

Конструктивне узгодження результатів навчання, критеріїв і навчальних завдань відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Таксономія навчальних цілей (таксономія Блума) як основа проєктування завдань і критеріїв оцінювання. Типові помилки у формулюванні критеріїв та способи їх уникнення.

 

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНЮВАННЯ

 

Тема 2.1.  Формувальне оцінювання як стратегія підтримки навчання

Сутність формувального оцінювання, його роль у підтримці навчального поступу учнів та розвитку їхньої суб’єктності. Навчальні цілі та критерії успіху. Зворотний зв’язок, характеристики зворотного зв’язку (своєчасність, конкретність, орієнтація на дію). Методи отримання інформації про навчання учнів у процесі діяльності. Самооцінювання і взаємооцінювання як важливі компоненти оцінювальної діяльності та розвитку відповідальності учнів за результати навчання. 

 

Тема 2.2.  Реалізація формувального оцінювання в освітньому процесі

Інтеграція формувального оцінювання в структуру уроку: визначення цілей, актуалізація, опрацювання нового матеріалу, узагальнення, рефлексія. Добір методів перевірки розуміння та відстеження навчального поступу учнів. Проєктування навчальних завдань відповідно до цілей і критеріїв успіху. Особливості оцінювання індивідуальної та групової діяльності (парна, командна робота). Типові педагогічні ситуації застосування формувального оцінювання та стратегії їх розв’язання. 

 

Тема 2.3. Підсумкове оцінювання та інтерпретація результатів

Підсумкове оцінювання як встановлення рівня досягнення результатів навчання. Принципи підсумкового оцінювання: валідність, надійність, об’єктивність, прозорість. Інтерпретація результатів оцінювання як основа прийняття педагогічних рішень. Використання даних оцінювання для планування подальшого навчання, диференціації та підтримки учнів. 

 

Тема 2.4. Розробленння  інструментів оцінювання

Проєктування інструментів оцінювання як реалізація визначених критеріїв: розроблення рубрик, чеклістів, інструментів зворотного зв’язку. Використання цифрових технологій для створення й адміністрування оцінювальних завдань, організації зворотного зв’язку, збору та аналізу результатів навчання. Застосування інструментів штучного інтелекту в оцінюванні: генерація завдань, підтримка формулювання критеріїв, аналіз учнівських відповідей. Обмеження та ризики використання штучного інтелекту.

Етичні аспекти цифрового оцінювання: академічна доброчесність, відповідальність учителя за інтерпретацію результатів і прийняття педагогічних рішень, безпечне використання цифрових інструментів.

Педагог/педагогиня, здійснивши навчання за програмою, повинен/-нна 

знати: 

• сучасні підходи до оцінювання результатів навчання в контексті реалізації Концепції Нової української школи;
• сутність, функції та взаємозв’язок різних видів оцінювання;
• принципи якісного оцінювання: об’єктивність, валідність, надійність, прозорість, доброчесність;
• підходи до формулювання чітких, вимірюваних та зрозумілих критеріїв оцінювання;
• характеристики ефективного зворотного зв’язку та його роль у навчальному процесі;
• можливості цифрових інструментів і платформ для оцінювання та аналізу результатів навчання;
• основи використання інструментів штучного інтелекту в оцінюванні (можливості, обмеження, етичні аспекти).

Уміти:

• проєктувати оцінювання як складову освітнього процесу відповідно до навчальної мети та очікуваних результатів;
• добирати та комбінувати стратегії формувального й підсумкового оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів і освітнього контексту;
• розробляти інструменти оцінювання (критерії, рубрики, чеклісти, завдання, картки зворотного зв’язку), що забезпечують об’єктивність і прозорість оцінювання;
• формулювати та пояснювати учням критерії оцінювання, залучати їх до процесу оцінювання;
• організовувати самооцінювання та взаємооцінювання як інструменти розвитку суб’єктності учнів;
• надавати якісний, своєчасний і конструктивний зворотний зв’язок;
• використовувати цифрові інструменти для створення оцінювальних матеріалів, збору та аналізу результатів навчання;
• аналізувати результати оцінювання та приймати педагогічні рішення щодо подальшого навчання;
• адаптувати оцінювальні підходи відповідно до індивідуальних потреб учнів, зокрема учнів з особливими освітніми потребами.

Усвідомлювати:

• оцінювання як інструмент підтримки навчального поступу й розвитку учня, а не лише контролю результатів;
• цінність зворотного зв’язку як ресурсу для навчання та розвитку;
• відповідальність учителя за об’єктивність і етичність оцінювання;
• важливість дотримання принципів академічної доброчесності в освітньому процесі;
• необхідність рефлексії власної оцінювальної практики та її постійного вдосконалення.