НУШ в другому циклі базової середньої освіти: мистецька освітня галузь

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення викладання мистецтва у другому циклі базової середньої освіти

 

Тема 1.1. Навчання для сталого майбутнього: реалізація в мистецькій освітній галузі

Поняття «Сталий розвиток». Структура поняття «освіта для сталого розвитку». Методологічні основи освіти сталого розвитку. Цілі сталого розвитку до 2030 року в Україні. Стратегія програми «Сталий розвиток України». Розвиток в Україні третьої стратегічної цілі «Збереження здоров’я»; розвиток в Україні четвертої стратегічної цілі «Збереження якісної освіти». 

Місце засад освіти сталого розвитку в реалізації концепції Нової української школи. Засади освіти сталого розвитку в змісті освітніх програм ЗЗСО. Вітчизняний та зарубіжний досвід у реалізації концептуальних основ сталого розвитку суспільства в галузі освіти в контексті мистецької освітньої галузі.

 

Тема 1.2. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок: реалізація в мистецькій освітній галузі

Основна цінність НУШ: дитиноцентризм та орієнтація на потреби учня/учениці в освітньому процесі. Ключові принципи НУШ як передумови оновлення методичної системи учителя: новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей; умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; наскрізний процес виховання, який формує цінності.

Роль учителя мистецтва у формуванні та реалізації нового змісту освіти. Зміна ролі вчителя від традиційного «передавача знань» до організатора, фасилітатора, того, хто забезпечує активну участь учнів. Академічна свобода вчителя, зокрема у визначенні змісту освіти та способів його реалізації, а також у форматі та змісті планування. 

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в НУШ: урок мистецтва в другому циклі базової середньої освіти

 

Тема 2.1. Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання

Сучасні підходи до навчання в НУШ: мистецька освітня галузь.

Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання: реалізація в мистецькій освітній галузі.

Результати навчання як центральний елемент планування та визначення освітніх цілей. Вимоги до формулювання результатів навчання: згідно з Державним стандартом; відповідно до таксономії Б. Блума; з урахуванням рекомендацій НАК України. 

Ключові правила формулювання результатів навчання. Застосування таксономії Б. Блума для формулювання результатів навчання на різних когнітивних рівнях. 

Зв’язок результатів навчання з базовими знаннями Державного стандарту.

Концепція зворотного дизайну навчання як шлях створення навчальної програми.

 

Тема 2.2. Проблемне та проєктне навчання в мистецькій освітній галузі

Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. 

Проєктне навчання: сутність, переваги, планування мистецького проєкту. Види мистецьких проєктів. Практична вправа «Плануємо мистецький проєкт»: за рандомно обраною темою вчителі пропонують форми реалізації, терміни виконання, варіанти діяльності (індивідуальної, парної, групової тощо), визначення видів презентації кінцевого результату.

Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Навчання на основі запитів. 

Рефлексія. Вправа «Мій особистий комфорт».

 

Тема 2.3. Кооперативне навчання на уроках мистецтва

Переваги кооперативного навчання: активна участь учнів, розвиток soft skills, творчий розвиток. Методи, умови ефективного перебігу, оцінювання групової діяльності учнів.

Стратегії кооперації в класі, формування навичок співпраці на уроках мистецтва. Оцінювання результатів групової діяльності (матриця оцінювання).

 

МОДУЛЬ 3. Методичні аспекти викладання інтегрованого курсу «Мистецтво»

 

Тема 3.1. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання мистецтва

Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з мистецтва. Ключові характеристики сучасних методів навчання: орієнтація на учня/ученицю, навчання на основі діяльності, інтерактивний підхід, різноманітні форми взаємодії учнівства, інтегрований характер (можливість отримати знання з кількох тем, вивчаючи одну), співпраця на рівних умовах.

Специфіка організації освітнього процесу при викладанні предметів мистецької освітньої галузі. 

Теорія і практичні кейси використання змішаного навчання. Важливість і переваги для предметів мистецької освітньої галузі. Практичне опрацювання: модель «Ротація станцій», «Музично-візуальний перформанс». Корисні лінки практичних кейсів змішаного навчання.

Стратегії для роботи в кризових умовах: підтримка безперервності навчання, роль мистецької освіти в розвитку емоційного інтелекту, розвиток адаптивності, формування нових підходів до викладання. Методи і підходи для вчителя мистецтва: адаптація до середовища,  гнучкість навчальних планів, емоційна підтримка. Практичні приклади. Робота з відеоуроком. Корисні лінки на методики адаптації завдань з мистецтва. Ресурси зі збереження та поширення культурної спадщини для використання на уроках мистецтва.

Конструктор уроку мистецтва.

Колективна практична робота: планування уроку мистецтва (тема уроку обирається рандомно).

 

Тема 3.2.  Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості на уроках мистецтва

Глибинне навчання: реалізація в мистецькій освітній галузі. Потенціал мистецтва в розвитку критичного та креативного мислення, емоційного інтелекту, когнітивної гнучкості.

Активні технології загальної мистецької освіти, інструменти залучення учнів до активної творчої діяльності. Практична спрямованість навчання.

Практична вправа: формулювання завдань, які передбачають аналіз, порівняння, узагальнення мистецьких явищ. 

 

Тема 3.3.  STEM-орієнтований підхід до навчання. STEAM-орієнтоване середовище 

Основні характеристики STEM-підхіду: інтеграція, практична спрямованість, критичне мислення та креативність, технологічність.

Переваги використання  STEM: підвищення мотивації, розвиток soft skills, адаптація до майбутнього, інклюзивність.

STEAM – STEM, збагачене мистецтвом.

Актуальність застосування ШІ в освітньому процесі. Думка вчителів, актуалізація досвіду щодо використання ШІ на уроках мистецтва.

Роль ШІ у формуванні креативності учнів. ШІ як виклик щодо традиційних уявлень про творчість. Складнощі та етичні питання. Сбалансована інтеграція.  Переваги: автоматизація рутинних завдань, стимулювання нових ідей, допомога в навчанні, миттєвий зворотній зв`язок.

Як ШІ став частиною творчих професії. Дослідження потенціалу ШІ.

Цифрові інструменти сучасного вчителя мистецтва в НУШ: корисні лінки. Приклади застосування ШІ на уроках мистецтва: можливості сервісів Chat gpt, Gemini, Claude, NotebookLm. Створення інтерактивних квестів у сервісі Genially, створення презентацій на Canva. 

Claude для вчителя мистецтва (алгоритми написання сценаріїв уроків мистецтва; генерація текстів: вірші, описи, історії мистецтва; створення інструкцій до творчих робіт).

Практична робота на Gemini (створення зображень і ідей для малювання: ескізи, стилі; генерація музичних асоціацій: опис настрою, підбір стилів; допомога у створенні презентацій і планів уроків).

Практична робота: придумування квестів, вікторин, творчих завдань.

Практична робота на Suno AI (згенерувати пісню: з тексту створювати інструментальну музику, обрати стиль (поп, рок, реп тощо).

Рефлексія: вправа «Yes. No».

 

Тема 3.4. Особливості оцінювання навчальних досягнень з мистецтва

Особливості застосування формувального та підсумкового оцінювання. Мозковий штурм «Оцінювання».    Інструменти для проведення діагностувальної та оцінювальної діяльності з мистецтва (рубрики, чеклисти, бланки самооцінювання тощо). 

Способи забезпечення об`єктивності та прозорості оцінювання. Типи завдань відповідно до груп умінь. 

Моніторинг навчальних втрат, пошук шляхів їхного подолання.

Колективна практична робота: створитення рубрикатора (таблиці критеріїв) для оцінювання творчої роботи учнів з мистецтва (проєкту, есе або усного виступу), враховуючи вимоги НУШ;  розроблення плану уроку із визначенням груп результатів навчальних досягнень для 3-х рандомно обраних тем з мистецтва.

МОДУЛЬ 4. Рефлексивно-діагностична діяльність

 

4.1. Вихідний контроль. Рефлексія. Залік

Оцінювання результатів навчання за Програмою здійснюється за шкалою зараховано/не зараховано на підставі:

• участі здобувачів освіти у всіх запропонованих Програмою видах діяльності; при виконанні практичних завдань необхідно набрати 60 балів (максимальна кількість – 80 балів);
• виконаного здобувачами освіти необхідного мінімуму завдань підсумкового тесту (не менше 75%). Підсумковий тест складається із 20 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники,  – 20 балів. Прохідний бал – 15.

        Прохідний бал для отримання заліку – 75 (з максимальної кількості балів  – 100).

 

4.2. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Робота з нормативними документами: пояснити розуміння ролі вчителя мистецтва у формуванні та реалізації нового змісту освіти  (зміни ролі вчителя від традиційного «передавача знань» до організатора, фасилітатора, того, хто забезпечує активну участь учнів / академічної свободи вчителя, зокрема у визначенні змісту освіти та способів його реалізації, а також у форматі та змісті планування). 

2. Навести приклад формулювання результатів навчання: згідно з Державним стандартом; відповідно до таксономії Б. Блума; з урахуванням рекомендацій НАК України. 

3. Практична вправа «Плануємо мистецький проєкт»: за рандомно обраною темою вчителі пропонують форми реалізації, терміни виконання, варіанти діяльності (індивідуальної, парної, групової тощо), визначення видів презентації кінцевого результату.

4. Розробка критеріїв та інструментаріїв для формувального оцінювання з конкретної теми (рубрики, чек-листи, картки самооцінювання). 

5. Навести приклади стратегії кооперації в класі, формування навичок співпраці на уроках мистецтва. Оцінювання результатів групової діяльності (розроблення матриці оцінювання).

6. Практичне опрацювання: модель «Ротація станцій», «Музично-візуальний перформанс». 

7. Створення рекомендацій корисних лінків з практичними кейсами до уроків мистецтва для змішаного навчання.

8. Практична вправа: формулювання завдань, які передбачають аналіз, порівняння, узагальнення мистецьких явищ, що забезпечує глибинному навчанню, сприяє розвитку критичного та креативного мислення, емоційного інтелекту, когнітивної гнучкості.

9. Розробка методичних матеріалів (створення плану / конспекту / сценарію уроку мистецтва; написання алгоритму дій або інструкцій до обраного виду діяльності учнів на уроці мистецтва).

10. Рефлексія. 

Знання й розуміння:

• ключових аспектів впровадження НУШ у базовій школі, цінностей та принципів НУШ, особливостей їх реалізації у викладанні інтегрованого курсу «Мистецтво»;
• сучасних методів та підходів в роботі з учнівством, їхніх ключових характеристик, прикладів сучасних методів: спільних та відмінних рис проблемного й проєктного навчання, умов ефективного перебігу кооперативного навчання;
• стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості;
• сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні мистецтва та інструментів його реалізації;
• ознак поверхневого і глибинного навчання та їх прояву під час різних видів мистецької діяльності.

Уміння:

• реалізовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
• реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі;
• реалізовувати зазначені підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах різних форм навчання;
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання з мистецтва;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості;
• використовувати цифрові інструменти та штучний інтелект для УДН мистецтва;
• створювати рефлексивне навчальне середовище;
• застосовувати діагностичний інструментарій для подолання освітніх втрат;
• дотримуватися принципу авторської свободи проєктування, підпорядковуватися принципам вільної інтеграції художньо-естетичної діяльності, діалогу з іншими видами мистецтва, пріоритету формування емоційно-ціннісних відносин, художньо-педагогічної драматургії та відкритості.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• необхідність професійної мобільності й гнучкості;
• усвідомлення компетентнісного потенціалу загальної мистецької освіти, прагнення до організації навчання мистецтва як діяльнісного, практично спрямованого процесу;
• забезпечення цілісності змісту мистецької освіти, охоплюючи різні види мистецтв, жанри та стилі.