Реалізація сучасних підходів у викладанні іноземної мови у другому циклі базової середньої освіти

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення базової середньої освіти в умовах реформування НУШ

 

Тема 1.1. Засади Державного стандарту базової середньої освіти (мовно-літературна галузь, іншомовна освіта) 

Зміст і структура Державного стандарту базової середньої освіти. Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі та базові знання з іноземної мови. Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів базової середньої освіти мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта).

 

Тема 1.2. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти 

Структура та зміст Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття базової середньої освіти. Типовий навчальний план. Обов'язкові та вибіркові освітні компоненти. Інтегровані курси . Форми організації освітнього процесу. Засади створення освітньої програми закладу освіти на основі Типової освітньої програми.

 

Тема 1.3 Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі із іноземної мови

Оцінювання та оцінка. Принципи оцінювання. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення. Функції та форми оцінювання. 

Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Критерії та шкали (підходи) оцінювання. Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти. Свідоцтво досягнень. 

Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів. Особливості оцінювання результатів навчання в мовно-літературній освітній галузі(іншомовна освіта), процедура виведення семестрових оцінок.

 

МОДУЛЬ 2. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 2.1. Підхід як стратегія навчання. Сучасні педагогічні підходи до навчання іноземної мови: від накопичення знань до розвитку життєвих навичок

 Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок учнівства. Роль іноземної мови у формуванні комунікативної компетентності. Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. 

 

Тема 2.2. Взаємозалежність і взаємодоповнюваність педагогічних підходів в особистісно орієнтованому освітньому процесі

Поєднання педагогічних підходів як умова цілісного розвитку особистості учня. Моделювання освітнього процесу на основі інтеграції кількох підходів у межах одного навчального заняття. Реалізація педагогічних підходів в умовах очного навчання: просторові, комунікативні аспекти. Особливості застосування підходів у дистанційному та змішаному навчанні: цифрові інструменти й педагогічні виклики. Роль учителя як фасилітатора, наставника й тьютора в особистісно орієнтованому освітньому середовищі.

 

Тема 2.3. Проблемне, проєктне та кооперативне навчання як сучасні освітні технології для досягнення очікуваних результатів і формування ціннісних ставлень учнів на уроках іноземної 

 

Освітні технології навчання, виховання та розвитку учнів для досягнення очікуваних результатів та формування ціннісних ставлень на уроках іноземної мови : проблемне, проєктне та кооперативне навчання. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. Діяльнісний підхід: організація навчання на засадах активної участі учнів у пізнавальній діяльності (основні принципи, етапи та структура навчальної діяльності, орієнтація на досягнення освітнього результату). Зміна ролі вчителя як організатора, фасилітатора й наставника освітнього процесу. Реалізація діяльнісного підходу через проблемне навчання, проєктну та дослідницьку діяльність, кооперативні форми роботи, моделювання життєвих ситуацій, практико-спрямовані та рефлексивні завдання.

 

Тема 2.4. Сутність та особливості глибинного навчання

Глибинне навчання: сутність та механізми, цифрові інструменти. Глибинне навчання як процес осмисленого засвоєння знань. Основні ознаки глибинного навчання: усвідомленість, системність, критичність мислення та здатність до перенесення знань. Когнітивні основи глибинного навчання. Глибинне навчання та поверхневий рівень розуміння матеріалу й характер пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Сутність глибинного навчання у мовно-літературній галузі. Глибинне навчання у процесі формування ключових компетентностей на уроках іноземної мови. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості.

 

Тема 2.5. Рефлексія та формувальне оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з іноземної мови: критерії, інструменти, зворотний зв’язок

Рефлексія як усвідомлений процес осмислення здобувачами освіти власної навчальної діяльності, результатів та труднощів у вивченні іноземної мови, що сприяє формуванню здатності до самооцінювання, саморегуляції та розвитку навчальної автономії. Формувальне оцінювання як систематичний процес відстеження навчального поступу учнів, що передбачає надання своєчасного зворотного зв’язку, коригування освітнього процесу та підтримку індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти. Критерії оцінювання результатів навчання з іноземної мови та як чітко визначені показники, що відображають рівень сформованості мовних та мовленнєвих компетентностей: розуміння тексту, уміння висловлювати власну думку усно і письмово. Інструменти формувального оцінювання як засоби забезпечення об’єктивності та прозорості оцінювання: рубрики, чек-листи, портфоліо, щоденники спостережень, діагностичні та творчі завдання, усні та письмові рефлексивні вправи, інтерактивні опитування та цифрові сервіси. Зворотний зв’язок як ключовий елемент формувального оцінювання, що передбачає надання учням конкретних рекомендацій щодо покращення результатів навчання, акцентування на досягненнях та визначення напрямів подальшого розвитку мовленнєвих і читацьких умінь. Рефлексивні практики на уроках іноземної мови та як засіб розвитку критичного мислення та емоційного інтелекту: самоаналіз мовленнєвої діяльності, взаємооцінювання та групова рефлексія. Рефлексія та формувальне оцінювання як взаємопов’язані складові компетентнісного навчання, що забезпечують усвідомленість освітнього процесу, підвищують мотивацію до вивчення іноземної мови та сприяють досягненню очікуваних результатів, визначених ДСБСО.

         

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Практичне завдання (після опрацювання всіх модулів). 

Тема: Нормативно-правове забезпечення базової середньої освіти 
в умовах реформування НУШ

 

Мета: сформувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги ДСБСО, проєктувати освітній процес на засадах компетентнісної освіти, визначати результати навчання та ефективні методи й форми організації навчальної діяльності учнів.

Завдання: 1. Проаналізуйте мовно-літературну освітню галузь (іншомовна освіта) у межах ДСБСО та її компетентнісний потенціал.

2. Сформулюйте 3–4 загальні та конкретні результати навчання для здобувачів освіти 7–9 класів відповідно до предмета, який викладаєте. 

3. Запропонуйте фрагмент тематичного планування (1 тема), у якому відображено інтеграцію ключових компетентностей і наскрізних умінь. 

4. Обґрунтуйте вибір методів і форм навчання з позицій сучасних підходів. 5. Здійсніть коротку рефлексію: які елементи ДСБСО (модельної навчальної програми) є для вас найбільш складними в реалізації та чому? Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг 2–3 сторінки).

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

 

Тема 2.1. Концептуальні підходи НУШ від знаннєвої парадигми до формування життєвих навичок 

1. У чому полягає відмінність компетентнісного підходу від знаннєвоорієнтованої моделі навчання? 

2. Як діяльнісний підхід реалізується на уроках іноземної мови та літератури?

3. Які ознаки особистісно орієнтованого навчання можна виявити у структурі сучасного уроку? 

4. У чому полягає потенціал STEM-елементів у мовно-літературній галузі? 

5. Як поєднати практико-орієнтований підхід із формуванням ключових компетентностей? 

6. Які труднощі виникають під час впровадження сучасних підходів і як їх подолати? 

Знання та розуміння: 

- сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі; 

- спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання; 

- умов ефективного перебігу кооперативного навчання; 

- методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності; 

- сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі; 

- ознак поверхневого і глибинного навчань; 

- стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості. 

Уміння: 

- організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;

- реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі; 

- реалізовувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання; 

- аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання; 

- моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань; 

- планувати навчальний проєкт; 

- добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості; 

- вирізняти ознаки поверхневого та глибинного навчань; 

- створювати рефлексивне навчальне середовище. 

Диспозиції (цінності, ставлення): 

- готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі; 

- усвідомлення необхідності професійної мобільності й гнучкості; 

- здатність планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.