«Перша психологічна допомога та психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу в умовах подолання освітніх втрат»

МОДУЛЬ 1.
СИСТЕМНА РОБОТА ЩОДО ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ЯК ПЕРЕДУМОВА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ
Тема 1.1 Освітні втрати: поняття та принципи роботи програм із надолуження освітніх втрат
Поняття «освітні/навчальні втрати» та «освітні/навчальні розриви», їх зміст, термінологія в міжнародних документах і законодавстві України, спільне й відмінне. Види навчальних втрат: зниження знань і навичок через перерви в навчанні; тимчасова втрата досягнутих результатів; розбіжність між фактичними й очікуваними результатами.
Причини освітніх втрат (збройна агресія, пандемії, переміщення та інші фактори), вплив навчального часу, програм і психоемоційного стану. Категорії здобувачів із найбільшими втратами.
Наслідки освітніх втрат і підходи до їх подолання: компенсаторні заходи, індивідуалізація навчання, моніторинг результатів, забезпечення рівного доступу до якісної освіти.
Тема 1.2. Правові та організаційні основи надолуження освітніх втрат. Суб’єкти впровадження програм із надолуження освітніх втрат та цільова аудиторія.
Міжнародні та національні підходи й нормативно-правове забезпечення надолуження освітніх втрат. Стратегії підтримки здобувачів освіти: інтенсивне навчання, психосоціальна підтримка, відновлення освітніх результатів.
Діагностика освітніх втрат (тести, спостереження, аналіз результатів) і визначення індивідуальних освітніх траєкторій. Цільові групи програм (ВПО, діти з ООП, соціально вразливі категорії тощо).
Форми організації навчання (інтенсивні курси, модулі, змішане навчання, індивідуальна та групова підтримка). Адаптація змісту (фокус на базових знаннях, інтеграція матеріалу).
Реалізація програм у закладах освіти (нормативні документи, планування, взаємодія учасників). Моніторинг ефективності та коригування програм за результатами.
Тема 1.3. Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат
Вимоги державного стандарту та освітніх програм(відповідно до освітньої галузі) як критерії виявлення освітніх втрат здобувачів освіти.

Розроблення інструментарію для діагностування рівня опанування учнями навчального матеріалу. Організація консультативно-методичної роботи з підготовки та стимулювання педагогічних працівників до подолання освітніх втрат здобувачів освіти (навчальних, виховних, фізичних, психологічних), опанування навичками гнучкого планування. Адаптація освітніх стратегій та освітнього процесу до індивідуальних потреб здобувачів освіти, враховуючи рівень їх навчальних втрат, місце проживання, соціальні ресурси родин, отриманий здобувачами освіти травматичний досвід тощо. Консолідація й ефективне використання наявних ресурсів для створення та результативного функціонування системи з подолання освітніх втрат здобувачів освіти. Мінімізація освітніх втрат та підвищення якості надання освітніх послуг. Інтеграція у міжнародний освітній простір з питань подолання освітніх втрат.
Інструменти та ресурси, які можна застосовувати під час реалізації програм із надолуження освітніх втрат. Перелік громадських і освітніх організацій, які мають певний досвід у організації освітніх процесів з надолуження освітніх втрат.
Тема 1.4. Організація психоемоційної підтримки та ресурсне забезпечення програм із надолуження освітніх втрат.
Важливість психоемоційного зв’язку та налагодження якісної комунікації між об’єктами та суб’єктами реалізації програм із надолуження освітніх втрат. Наслідки для психоемоційної сфери здобувачів освіти, спричинені освітніми прогалинами.
Коло субʼєктів, які дотичні до забезпечення психоемоційної підтримки здобувачів освіти: батьки, педагогічні працівники, практичний психолог, соціальний педагог, громадські організації, що реалізують програми підтримки психоемоційної сфери здобувачів освіти. Практичні кейси та правила організації психологічної підтримки здобувачів освіти.
Ресурси, які застосовуються освітянами та партнерські організації для реалізації психоемоційної підтримка здобувачів освіти. Каталог корисних посилань на основні ресурсів, які допоможуть в реалізації програм з надолуження освітніх втрат здобувачів освіти.
Перегорнутий клас (Flipped Classroom): тестування на основі Штучного Інтелекту (Перейти за покликанням ) та надолуження освітніх втрат за допомогою бази кейсових уроків (Перейти за покликанням ). Онлайн-консультації для учнів загальної середньої освіти з основних предметів «перегорнутий кол-центр» із застосуванням власного віджету конференц-зв’язку. Алгоритм реєстрації здобувача освіти у системі та замовлення ним консультації з відповідного предмета і теми/проблеми, підтвердження часу і дати консультації з предмета учителем та реалізація онлайн-консультації за допомогою власного віджету. Переваги ресурсу в організації програм з надолуження освітніх втрат для різних категорій здобувачів освіти.
Тема 1.5. Психолого-педагогічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах війни та подолання освітніх втрат

Надолуження освітніх втрат в умовах війни на глибокому розумінні психології особистості. Я-концепція – відображення психоемоційних переживань, життєвих стратегій особистості; динамічна система уявлень людини про саму себе, яка стимулює або гальмує активність людини. Використання інструментів, які дають здобувачам освіти упевненість, віру у власні сили, відчуття автономності.
«Самооцінка і Я-концепція у кризових та посткризових умовах життя». Стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку позитивної самооцінки та надолуженню освітніх втрат.
Психоемоційний зв’язок та налагодження якісної комунікації між об’єктами та суб’єктами реалізації програм із надолуження освітніх втрат. Наслідки для психоемоційної сфери здобувача освіти, спричинені освітніми прогалинами.
Створення комфортних умов для повернення здобувачів освіти до повноцінного освітнього процесу, усунення подальших негативних впливів. Індивідуальна психологічна підтримка здобувачів освіти, підвищення їх мотивації до навчання, подолання стресу та тривожності, які виникають в умовах воєнного стану. Психолого-емоційна підтримка здобувачів освіти. Взаємодія з батьками та громадою. Партнерство та взаємопідтримка в освітньому середовищі. Співпраця між учителями, психологами, соціальними педагогами та іншими фахівцями. Роль професійних спільнот і громадських організацій у підтримці здобувачів освіти.
МОДУЛЬ 2.
БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК І ПІДХОДІВ, ЧУТЛИВИХ ДО ТРАВМИ
Тема. 2.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів. Етіологія стресу, причини виникнення та шляхи подолання.
Розкриття сутності понять «психотравма», «стрес», «депресія», «кризова ситуація», «тривожний розлад». Характеристика травми та сутність травма-інформованого підходу. Характеристика стресу як природної реакції організму на вплив складних життєвих обставин та його вплив на психоемоційний стан здобувачів освіти.
Форми реагування дитини та її близького оточення на стресові або кризові обставини. Психологічні особливості переживання кризових ситуацій підлітками. Вплив травматичних чинників на здобувачів освіти та освітній процес: зниження навчальної мотивації, труднощі з концентрацією уваги, порушення організації діяльності, нестійкість пізнавальної активності, ускладнення соціальної взаємодії.
Формування уявлення про основні методи подолання стресу: фізична активність, релаксаційні практики, дихальні вправи, раціональне планування діяльності, дотримання принципів здорового способу життя, підтримка позитивного емоційного стану. Формування навичок усвідомленого дихання та саморегуляції як засобу збереження психоемоційного здоров’я педагогічних працівників і здобувачів освіти.
Особливості організації освітнього процесу для здобувачів освіти, які пережили травматичний досвід. Адаптація навчальних матеріалів, темпу навчання та способів взаємодії з учнями з урахуванням психоемоційного стану та наявних освітніх втрат. Підтримка навчальної мотивації та залучення учнів до активної освітньої діяльності.

Тема 2.2. Перша психологічна допомога здобувачам освіти, які пережили травмуючі події.
Розкриття змісту поняття «Перша психологічна допомога» (ППД), визначення комплексу заходів, спрямованих на підтримку осіб, які зазнали впливу надсильних стресових факторів, зокрема в умовах воєнного стану, та обґрунтування необхідності створення системи психоемоційної підтримки здобувачів освіти.
Визначення теоретичних засад поняття ППД. Формування уявлення про загальні підходи до надання Першої психологічної допомоги. Характеристика базових особливостей ППД та визначення її основних завдань. Практичні кейси надання ППД у ситуаціях психоемоційної дестабілізації, труднощів адаптації до освітнього середовища, емоційного виснаження та дезорганізації поведінки.
Формування правил надання ППД та визначення обмежень під час її надання. Основи ефективної комунікації з учасниками освітнього процесу задля створення безпечного освітнього середовища. Використання артпрактик і технік серійного малювання під час взаємодії з дітьми, які пережили травматичні події.
Роль педагогічного працівника у забезпеченні безперервності навчання та підтримці здобувачів освіти під час подолання освітніх втрат після пережитих травматичних подій. Алгоритм дій педагога щодо поєднання першої психологічної допомоги з подальшим залученням учня до освітнього процесу. Практики відновлення навчальної активності, підтримки пізнавальної мотивації та формування безпечної освітньої взаємодії.
Тема 2.3. Системні підходи в організації психосоціальної підтримки здобувачів освіти.
Посилення спроможності педагогічних працівників організовувати системну психосоціальну підтримку здобувачів освіти як складову програм подолання освітніх втрат та забезпечення рівного доступу до якісної освіти.
Розвиток здатності педагогів організовувати безпечне освітнє середовище, підтримувати позитивний психологічний клімат та забезпечувати ефективну комунікацію із здобувачами освіти. Міжсекторальна взаємодія та співпраця педагогів, практичних психологів, соціальних педагогів, батьків та інших суб’єктів підтримки.
Ненасильницьке спілкування, конфліктологія, відновлювальна комунікація, протоколи реагування та алгоритми переспрямування у випадках виявлення психоемоційних труднощів у здобувачів освіти. Форми та види психосоціальної підтримки в закладі освіти.
Сучасні підходи до формування емоційної компетентності, стресостійкості та навичок емоційної саморегуляції здобувачів освіти. Практичні підходи до підтримки позитивної життєвої перспективи, розвитку адаптаційних можливостей та формування мотивації до навчання.
Використання психосоціальних практик для підтримки навчальної мотивації, розвитку емоційної компетентності та успішної адаптації здобувачів освіти до освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Тема 2.4. Психоемоційна стійкість педагога як запорука ефективної підтримки здобувачів освіти
Визначення особливостей впливу стресу на педагогічних працівників. Наслідки хронічного стресу та професійного вигорання педагога. Відновлення фахівця після роботи з особами, які переживають кризові стани, втрати та психоемоційне напруження.
Профілактика професійного вигорання педагогічних працівників. Супервізія як умова професійної підтримки та профілактики вторинної травматизації. Методи психоемоційної підтримки педагогів в умовах воєнного стану.
Основні методи подолання стресу та техніки саморегуляції. Формування навичок відновлення ресурсного стану педагогічних працівників. Практичні техніки стабілізації емоційного стану та підтримки професійної ефективності.
Професійна стійкість педагога як передумова ефективної реалізації програм із подолання освітніх втрат. Розвиток готовності педагогічних працівників до гнучкого планування освітнього процесу, використання адаптивних методів навчання та підтримки учнів в умовах тривалого стресу та воєнного стану.
Освітні платформи та програми підтримки педагогічних працівників. Методична підтримка педагогів у роботі з подолання освітніх втрат. Сучасні підходи, методи та інструменти надолуження освітніх втрат. Обмін досвідом, професійні спільноти, наставництво, розроблення адаптованих навчальних матеріалів.

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння, навички та способи діяльності, а саме:
- ідентифікації та аргументації відмінностей між освітніми втратами та освітніми розривами;
- застосування діагностичних інструментів (зокрема цифрові) для виявлення освітніх втрат у здобувачів освіти;
- планування освітньої діяльності з урахуванням виявлених освітніх втрат учнів та обрання ефективних стратегій їх подолання;
- уміння розроблення та впровадження програм щодо подолання освітніх втрат;
- добору та застосування ефективних методів і технологій навчання для подолання освітніх втрат;
- уміння ідентифікації та оцінювання психоемоційного стану здобувачів освіти для визначення потреби у наданні першої психологічної допомоги;
- реалізації принципів травма-інформованого підходу в освітньому процесі другого циклу базової середньої - освіти, застосування алгоритму дій педагога під час надання першої психологічної допомоги;
- знання базових технік стабілізації психоемоційного стану здобувачів освіти; 

-створення безпечного, підтримувального освітнього середовища на засадах
травма-інформованого підходу;
- удосконалення умінь розвитку емоційного інтелекту здобувачів освіти та формування навичок саморегуляції;
- удосконалення умінь використання цифрових інструментів для підтримки освітнього процесу та психосоціального супроводу учасників освітнього процесу.