ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ У БАЗОВОМУ ПРЕДМЕТНОМУ ЦИКЛІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

 

МОДУЛЬ 1. ОСВІТНІ СТРАТЕГІЇ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ В КОНТЕКСТІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ 

 

Тема 1.1. Нормативно-правова база Нової української школи в контексті громадянської та історичної освітньої галузі: нові можливості для сучасного вчителя 

Фундаментальні закони та стратегічні орієнтири реформи освіти. Закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» як основи для трансформації шкільної системи. Концепція Нової української школи: цінності і принципи НУШ.

Державний стандарт базової середньої освіти (ДСБСО) та як з ним працювати вчителям громадянської та історичної освітньої галузі.

Академічна свобода вчителя: від програм до практики. Варіанти поєднання освітніх компонентів громадянської та історичної освітньої галузі. Навчально-методичне забезпечення предметів/курсів освітньої галузі за  варіантами компонування. Методична підтримка підручників у НУШ.

Проєктування програм: можливості вчителя розробляти власні навчальні програми на основі модельних навчальних програм. Календарно-тематичне планування.

Типовий та робочий плани: роль вчителя у створенні освітньої програми закладу освіти.

Автономія педагога: право на вибір методів, стратегій та інструментів навчання відповідно до потреб учнівства.

 

Тема 1.2. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів / курсів освітньої галузі

 

Методологічний інструментарій сучасного вчителя громадянської та історичної освітньої галузі. Компетентнісний підхід до навчання у громадянській та історичній освітній галузі. Діяльнісний підхід: включення учня в навчальний процес як активного суб’єкта, застосування методів, що спонукають до дії та самостійного пошуку. Інтегроване навчання: чому важлива інтеграція у громадянській та історичній освітній галузі. STEM-орієнтований підхід: поєднання науки, технологій та математики для розв'язання реальних життєвих проблем. 

Ключові характеристики сучасних методів навчання: орієнтація на учня / ученицю, навчання на основі діяльності, інтерактивний підхід, різноманітні форми взаємодії учнівства, інтегрований характер (можливість отримати знання з кількох тем, вивчаючи одну), співпраця на рівних умовах. Приклади сучасних методів (за списком Suraasa, 2024): перевернутий клас, інтеграція технологій, компетентнісно орієнтоване навчання, сократівський метод, соціальне навчання (сервісне навчання), STEAM, дизайн-мислення. Стратегії навчання високого впливу (High Impact Teaching Strategies - HITS).

 

Тема 1.3. Включення учня / учениці в навчальну діяльність як активного суб'єкта. Стратегії та практики ефективної комунікації під час вивчення предметів / курсів освітньої галузі. Рефлексивність навчання

Формування освітнього середовища на засадах довіри, взаємоповаги,  діалогу, співпраці та спільної відповідальності; розвиток суб’єкт-суб’єктної  взаємодії, підтримка автономії підлітків, залучення їх до спільного визначення  цілей і правил взаємодії під час вивчення предметів / курсів освітньої галузі.

Застосування методів активного слухання, відкритих  запитань, «Я-повідомлень», фасилітації дискусії, конструктивного зворотного  зв’язку, медіації конфліктів, організацію роботи в малих групах, проведення  колективного обговорення, використання цифрових інструментів комунікації.

Психологічно безпечне середовище, врахування вікових особливостей учнів  підліткового віку, підтримка навчальної мотивації та розвиток відповідальної й  усвідомленої участі здобувачів освіти в освітньому процесі. 

 

Тема 1.4. Інклюзивна освіта в НУШ: організація підтримки та методики роботи з учнями з особливими освітніми потребами у громадянській та історичній освітній галузі

Концепція НУШ та інклюзивний підхід: реалізація принципів дитиноцентризму, педагогіки партнерства та забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Державний стандарт базової середньої освіти: вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у громадянській та історичній галузі з урахуванням інклюзивної складової. Інклюзивна компетентність вчителя як здатність створювати умови для функціонування інклюзивного середовища та надання педагогічної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Розроблення, впровадження індивідуальної програми розвитку та моніторинг результатів навчання дитини з ООП у межах історичної та громадянської освітньої галузі.

Методичні підходи та адаптація змісту в громадянській та історичній освітній галузі. Застосування принципів УДН для планування навчальних завдань та вибору методів навчання, доступних для всіх учнів. Адаптація та модифікація змісту навчальних предметів (Історія України, Всесвітня історія, Громадянська освіта. Правознавство) відповідно до потреб учня та його індивідуальної програми розвитку.

Практичні аспекти викладання історії та громадянської освіти для учнів з особливими освітніми потребами: адаптація активних методів навчання, використання візуальних джерел; медіатекстів та наочності для полегшення сприйняття історичних процесів та розвитку критичного мислення; застосування методів групової роботи для соціалізації учнів з ООП та формування навичок співпраці. Оцінювання результатів навчання освітньої галузі в інклюзивному середовищі.

 

Тема 1.5. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості у громадянській та історичній освітній галузі

Глибинне навчання і учіння. Яку навчальну поведінку необхідно підтримувати, якщо ми хочемо допомогти учням досягти більшої глибини в учінні? Цінність таксономії Блума для визначення результатів учіння, постановки завдань, запитування.

Сутність критичного мислення, його переваги і мета застосування. 

Як зміна освітніх пріоритетів – від накопичення знань до розвитку життєвих навичок – впливає на формування критичного мислення учнів у межах громадянської та історичної галузі? Ключові особливості та способи розвитку критичного мислення.

Чому критичне мислення потрібно формувати на уроках історії, правознавства та громадянської освіти? Яку роль відіграє робота з першоджерелами, візуальними джерелами та медіатекстами у розвитку когнітивної гнучкості та здатності учнів 9-х класів критично оцінювати історичний та сучасний контексти? 

Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення їх інтерпретацій як обов’язковий результат навчання учнів у громадянській та історичній освітній галузі

Приклади проблемних ситуацій для розвитку системного мислення на уроках історії, громадянської освіти, правознавства.

 

Тема 1.6 Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість. Цифрові інструменти у громадянській та історичній освітній галузі

Синергія стратегій навчання. Сучасний освітній підхід розглядається як комплексна стратегія, що об'єднує діяльнісний, особистісно орієнтований, компетентнісний та інтегративний підходи. 

Дитиноцентризм як фундамент. Орієнтація на особистість базується на принципах дитиноцентризму, де пріоритетом є зацікавлення, досвід, власний вибір та прагнення дитини. Це передбачає визнання учня активним суб’єктом пізнання, а не пасивним отримувачем інформації.

Суб’єкт-суб’єктна взаємодія. Особистісно орієнтоване навчання реалізується через педагогіку партнерства, що передбачає діалог, довіру та спільну відповідальність вчителя й учня. Це вимагає від педагога вміння фасилітувати дискусії та підтримувати автономію підлітків.

Врахування індивідуальності та інклюзія. Орієнтація на особистість вимагає обов'язкового врахування вікових психофізіологічних особливостей учнів (зокрема дев’ятикласників) та створення безбар’єрного середовища на засадах універсального дизайну.

Рефлексивність та діяльність. Компетентнісний та діяльнісний підходи взаємодоповнюються через рефлексивність навчання, де учень не просто виконує завдання, а усвідомлює способи своєї дії та власні результати.

Цифровізація як інструмент персоналізації. Сучасне цифрове середовище та інструменти (зокрема нейронні мережі та ШІ) виступають механізмами реалізації цих підходів, дозволяючи моделювати індивідуальні освітні траєкторії та здійснювати «глибинне навчання»

Академічна доброчесність та безпека: дотримання авторського права в мережі та правила безпечної поведінки в цифровому простор.

Гейміфікація та симуляційні ігри в навчанні. Імерсивні методики: застосування симуляційних ігор, таких як моделювання судових засідань та дебати. 

Цифрові платформи для гейміфікації: використання сервісів Wordwall, LearningApps та Kahoot/Quizizz для підвищення навчальної мотивації через ігровий підхід.

Інтерактивні формати: організація цифрових правових квестів та історичних розслідувань як складників проєктної діяльності.

Розвиток критичного мислення в цифровому контексті. Візуалізація історичних процесів: використання наочності та цифрових медіа для аналізу тяглості історії та українського державотворення.

Медіаграмотність: навчання учнів 9-х класів методам розпізнавання маніпуляцій, фейків та пропаганди в інтернет-середовищі.

Робота з цифровими джерелами: аналіз першоджерел, візуальних матеріалів та медіатекстів для розвитку когнітивної гнучності.

Цифрове формувальне оцінювання: використання Mentimeter, Slido та GoFormative для отримання миттєвого зворотного зв’язку в реальному часі.

 

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ І КУРСІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ 

 

Тема 2.1. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу в громадянської та історичної освітньої галузі 

Потенціал громадянської та історичної освітньої галузі у формуванні ключових компетентностей. Ключові компетентності та специфіка їх формування в межах галузі. Потенціал галузі у формуванні наскрізних умінь.

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації  компетентнісного підходу до навчання. Структура та орієнтири для їх аналізу,  добору і застосування. Практична зорієнтованість навчання. 

Галузева специфіка у формуванні ключових компетентностей. Розроблення компетентнісних завдань, що враховують вікові особливості учнівства та групи результатів навчання галузі. Методичні особливості роботи з групами результатів.

Практичний кейс. Розроблення компетентнісно орієнтованих завдань з історії, правознавства, громадянської освіти.

 

Тема 2.2. Виявлення та подолання освітніх  втрат у громадянській та історичній освітній галузі на рівні другого циклу базової середньої освіти  

 Діагностика освітніх втрат та результатів навчання. Аналіз вимог Державного стандарту: визначення обов’язкових результатів навчання для громадянської та історичної галузі, які могли бути не досягнуті на попередніх етапах.

Інструментарій діагностики: проведення вхідного оцінювання для виявлення прогалин у знаннях та вміннях (діагностика готовності до навчання).

Цифрові інструменти для моніторингу: застосування електронних сервісів для відстеження прогресу учнів та оперативного виявлення втрат у реальному часі.

Проєктування стратегій подолання втрат. Адаптація навчальних програм: використання академічної свободи вчителя для модифікації робочих програм з метою компенсації втраченого навчального матеріалу. Прогнозування результатів: планування освітнього процесу з урахуванням виявлених дефіцитів.

Індивідуальні освітні траєкторії: побудова планів навчання, що враховують психолого-фізіологічні особливості підлітків та їхні індивідуальні потреби у надолуженні знань.

Методичний інструментарій та діяльнісний підхід у подоланні освітніх втрат. 

Інтегрований підхід: поєднання тем історичної та громадянської освіти для оптимізації навчального часу та подолання втрат через міждисциплінарні зв’язки.

Оцінювання та підтримка в процесі надолуження освітніх втрат.

 

Тема 2.3. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Дизайн сучасного уроку 

        Зміна освітньої парадигми: від знань до навичок. Пріоритети НУШ: перехід від накопичення знань до розвитку життєвих навичок, критичного мислення та когнітивної гнучкості. Формування ключових компетентностей та наскрізних умінь, спільних для всіх освітніх галузей.

Теоретичне підґрунтя та моделі освітнього дизайну. Концепція зворотного дизайну.

З чого варто почати, щоб створити дизайн уроку? Приклади вправ технік для рефлексії вчителя: картка рефлексії для вчителя, метод «Три зірки і бажання»,  питання для самоаналізу за категоріями, анкетування учнівства, метод SWOT-аналізу, спільна рефлексія з колегами, щоденник вчителя.

Як визначити навчальні цілі уроку? Використання таксономії навчальних цілей Бенджаміна Блума. Приклади практичного застосування таксономії Блума під час створення дизайну року з історії, громадянської освіти, правознавства.

«Освітній дизайн» за Робертом Ганьє. Практичний кейс: створення дизайну уроку з історії/громадянської освіти/правознавства за 9 подіями навчання Ганьє.

 

Тема 2.4. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту

Сутність проєктне навчання. Що таке обʼєктоорієнтоване навчання з історії. Методи обʼєктоорієнтованого навчання; проблеми та переваги впровадження такого навчання; ресурси й джерела для вчителів, аби опанувати та впровадити обʼєктоорієнтоване навчання на уроках історії й громадянської освіти.

Приклади «музейних проєктів» у школі: як інтегрувати живу спадщину у навчальний процес (за матеріалами проєкту «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини в Україні»). Які основні етапи проєктної діяльності на уроках історії в школі? Практичний кейс: розроблення технологічної карти навчального проєкту з історії України у 9 класі.

 

Тема 2.5 Кооперативне навчання на уроках правознавства: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі

Навчально-методичне забезпечення викладання правознавства у Новій українській школі.

Інтерактивні технології навчання правознавства в умовах НУШ.

Реалізація кооперативного навчання на уроках правознавства: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі.

STEM-орієнтація: поєднання правових знань із технологіями та практичними життєвими проблемами.Проєктування компетентнісно орієнтованих завдань: конструювання та оцінювання результатів.

Використання можливостей сучасного цифрового середовища для візуалізації правових процесів. Підбір цифрових сервісів для організації кооперативного навчання на уроках правознавства.

 

Тема 2.6 Оцінювання учнів та учениць 7-9 класів з предметів та інтегрованих курсів освітньої галузі: планування, інструменти, методи, конструювання підсумкових робіт

 

Що таке оцінювання у компетентнісному підході? Формувальне, підсумкове оцінювання. Відмінність між традиційним і компетентнісним оцінюванням. Групи результатів галузі: знання, уміння, цінності, ставлення.

Створення критеріїв оцінювання. Вимоги до критеріїв: прозорість, об'єктивність, відповідність результатам. Приклади критеріїв для історичних есе, дискусій, проєктів. Інструменти для створення критеріїв: Рубрики (Rubrics): шкали з описом рівнів досягнення. Чек-листи. Google Forms, Padlet, GoFormative – для швидкого збирання та аналізу результатів. NotebookLM – як помічник у генерації критеріїв, тестових завдань, флеш карток.

Що таке компетентнісне завдання: характеристика, структура. Типи завдань: кейси, аналіз джерел, симуляції, проєкти, дебати. Алгоритм розробки компетентнісного завдання. Оцінювання за допомогою рубрик: когнітивний компонент (розуміння змісту), процесуальний (аналіз, аргументація), соціальний (робота в групі, комунікація), ціннісний (ставлення, рефлексія).

Формувальне оцінювання як основа розвитку учня / учениці. Принципи формувального оцінювання. Інструменти формувального оцінювання. Самооцінювання і взаємооцінювання.

Візуальні та цифрові платформи для оцінювання. Mentimeter, Kahoot, Quizizz – для формувального оцінювання в реальному часі. Google Classroom, Microsoft Teams – збір результатів та зворотний зв’язок. LearningApps, EdPuzzle – інтерактивні інструменти з елементами оцінювання.

Формати підсумкової роботи. Рефлексія та самооцінювання. 

 

Тема 2.7. Проблемне навчання у громадянській та історичній освітній галузі: сутність, механізми та освітні інструменти

Проблемне навчання. Сутність та механізм проблемного навчання: створення проблемних ситуацій та використання освітніх інструментів для їх вирішення. 

Аналіз спільних та відмінних рис між проблемним, проєктним та дослідницьким навчанням у межах Нової української школи (НУШ).

Моделювання проблемних ситуацій: технологія створення методичних сценаріїв, що потребують нестандартного розв'язання проблем та критичного аналізу.

Використання проблемних питань для формування системного мислення та здатності бачити взаємозв’язки між історичними подіями і явищами.

Опрацювання першоджерел, візуальних матеріалів та медіатекстів як бази для вирішення навчальних проблем

Імерсивні та симуляційні технології: проведення дебатів та моделювання судових засідань. Організація правових квестів та історичних розслідувань як активних форм проблемного навчання.

Використання можливостей сучасного цифрового середовища (наприклад, ШІ-інструментів та Google Classroom) для забезпечення інтерактивності та зворотного зв'язку під час проблемного навчання.

Моделювання методичної ситуації: створення плану-сценарію проблемно-орієнтованого уроку з історії або правознавства для 9 класу.

 

 

Тема 2.8. Штучний інтелект (ШІ) як інструмент професійної діяльності вчителя громадянської та історичної освітньої галузі

Штучний інтелект (ШІ) як інструмент професійної діяльності.

Google NotebookLM як помічник учителя: автоматизація створення відеооглядів, презентацій, ментальних карт, інфографіки, тестів та флешкарток на основі джерел.

Інтеграція нейронних мереж-трансформерів: використання механізмів глибинного навчання для моделювання освітніх ситуацій та генерації критеріїв оцінювання.

ШІ для персоналізації навчання: створення адаптивних завдань для учнів із різними академічними можливостями (наприклад, спрощення текстів або візуалізація складних концепцій).

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Створення дизайну уроку за 9 подіями навчання Ганьє з історії / громадянської освіти / правознавства для 9 класу (на вибір вчителя).

2. Розроблення технологічної карти навчального проєкту з історії / громадянської освіти / правознавства.

3. Створення персоналізованого блокнота у сервісі Google NotebookLM для однієї з для конкретної навчальної теми, що включає згенеровані відео огляд, презентацію, ментальну мапу, тести, флешкартки та інфографіку.

4. Моделювання ситуацій фасилітації дискусії або медіації конфліктів на засадах педагогіки партнерства.

5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з історії, правознавства, громадянської освіти, що враховують групи результатів навчання, визначені Державним стандартом базової середньої освіти.

6. Розроблення критеріальних рубрик та чек-листів для оцінювання різних видів діяльності учнів (есе, дискусії, групові проєкти).

7. Проєктування стратегії подолання освітніх втрат, що включає вхідне діагностування та адаптацію робочої програми.

8. Адаптація та модифікація змісту навчального матеріалу (історії чи правознавства) для учнів із особливими освітніми потребами.

9. Створення плану-сценарію проблемно-орієнтованого уроку з історії або правознавства для 9 класу.

10. Добір та обґрунтування використання цифрових інструментів (наприклад, Mentimeter, Padlet, Kahoot) для конкретного етапу уроку.

Знати і розуміти:

нормативно-правову базу у галузі освіти: фундаментальні закони України, що визначають зміну сучасної моделі освітньої парадигми («Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»), Державний стандарт базової середньої освіти та Концепцію НУШ;

освітні стратегії та моделі навчання: сутність зворотного дизайну, таксономію навчальних цілей Бенджаміна Блума, модель 9 подій навчання Роберта Ганьє та стратегії навчання високого впливу (HITS);

методологію викладання: принципи діяльнісного, інтегрованого та STEM-орієнтованого підходів, а також сутність розвитку системного мислення у громадянській та історичній освітній галузі;

сутність педагогіки партнерства: основи формування освітнього середовища на засадах довіри, стратегії ефективної комунікації та вікові особливості підлітків.

інклюзивний підхід: вимоги до навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП), принципи Універсального дизайну в навчанні (УДН) та порядок розроблення індивідуальних програм розвитку дитини з ООП у межах історичної та громадянської освітньої галузі;

особливості оцінювання результатів навчання у громадянській та історичній освітній галузі: відмінності між традиційним і компетентнісним оцінюванням, принципи формувального оцінювання та критерії аналізу результатів навчання;

цифрові можливості: поняття цифрового освітнього середовища та потенціал штучного інтелекту (зокрема нейронних мереж) у навчанні.

 

Уміти:

проєктувати навчання: розробляти власні навчальні програми на основі модельних, здійснювати календарно-тематичне планування та створювати дизайн уроку за сучасними моделями;

застосовувати активні методи навчання: організовувати проблемне, проєктне та дослідницьке навчання;

діагностувати та долати освітні втрати: проводити вхідне оцінювання, виявляти прогалини у знаннях та адаптувати навчальні програми для компенсації втраченого матеріалу у громадянській та історичній освітній галузі;

використовувати цифрові інструменти: працювати з сервісами для дискусій (Mentimeter, Kahoot), спільної роботи (Padlet, Miro) та створення контенту (Canva, NotebookLM);

упроваджувати інклюзивний підхід до навчання в освітній галузі: адаптувати та модифікувати зміст предметів / курсів під потреби учнів з особливими освітніми потребами, використовувати візуальні джерела та медіатексти для полегшення сприйняття;

оцінювати результати навчання: створювати компетентнісно орієнтовані завдання, розробляти критеріальні рубрики, чек-листи та здійснювати самооцінювання і взаємооцінювання учнівства;

комунікувати та фасилітувати: застосовувати методи активного слухання, «Я-повідомлень», фасилітувати дискусії та медіацію конфліктів.