Програма підвищення кваліфікації вчителів математики 7-9 класів закладів загальної середньої освіти “Сучасні підходи до навчання математики в Новій українській школі”

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ В 

НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 1.1. Сучасні підходи як стратегія навчання, їх взаємозалежність та взаємодоповнюваність.

Сучасні підходи до навчання, що фокусуються на компетентнісному підході та сприяють зміщенню акценту із запам'ятовування знань на вміння їх застосовувати. 

Ключові сучасні підходи як цілісна стратегія навчання. Сутність та принципи діяльнісного підходу у навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі.

Сучасні підходи та взаємозалежність і взаємодоповнюваність – підсилення реалізації головної стратегії – «навчити вчитися», як найефективнішої у сучасному освітньому просторі.

 

Тема 1.2. Проблемне та проєктне навчання. Спільні та відмінні риси.

Проблемне та проєктне навчання як сучасні інтерактивні технології, що спрямовані на розвиток критичного мислення та самостійності учнів.

Самостійний пошук знань, як спільна риса проблемного та проєктного навчання (акцент на активній діяльності учня, а не на пасивному засвоєнні матеріалу; формування вміння мислити критично, самостійно здобувати знання, працювати з інформацією; стимулювання творчого пошуку та самореалізації).

Відмінні риси проблемного та проєктного навчання: різне – фокусування цілей на кінцевий результат, сфери застосування та час на їх виконання.  

Інструменти для проблемного та проєктного навчання. Основні механізми проблемного та проєктного навчання. (Створення ситуації → формування проблеми → пошук рішень (дослідження) → перевірка результатів; планування → дослідження → продукт → презентація).

 

Тема 1.3. Кооперативне навчання: методи кооперативного навчання та формування колективної відповідальності.

Суть кооперативного навчання: взаємодія учнів; розподіл ролей; відповідальність; академічні результати; соціальні навички; забезпечення інклюзії. 

Методи кооперативного навчання в практичному застосуванні. Комплектації малих груп (з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей).

Основні принципи кооперативного навчання: позитивна взаємозалежність; індивідуальна звітність; рівна участь; одночасна взаємодія; колективна відповідальність.

Кооперативне навчання та вимоги щодо структурування його процесу (вчитель – фасилітатор). Розробка завдань для кожної конкретної малої групи. 

Кооперування в рамках навчального процесу та етапи організації роботи. 

 

МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ ЗА СУЧАСНИМИ ПРІОРИТЕТАМИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

Тема 2.1. Компетентнісно орієнтовані математичні задачі, структура та методичні орієнтири для їх конструювання.

Основні характеристики компетентнісного навчання: дієвий характер («навчання для життя»); інтеграція знань через «знаю ͂→ вмію→ дію»; розвиток soft skills (робота в команді, здатність самостійно навчатися), особистісно-орієнтований підхід (індивідуальні потреби та мотивація).

Освітнє середовище та роль педагога в освітньому процесі (інноваційні методи, що спонукають до самовираження). Організаційні методи навчання (створення креативної атмосфери та обговорення правила на помилку; планування розвитку творчості). Особистісний розвиток під час навчання: віра у власні сили; комунікація та допитливість; фіксування ідей; хобі та гра).

Компетентнісно орієнтовані задачі (КОЗ) математики як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання, що допомагає учням бути успішними та конкурентними, готуючи їх до реальних викликів.

Структура компетентнісно орієнтованої задачі (стимул – зацікавлення учня, інформація – на вміння їх аналізувати, діяльність – чітке запитання/інструкція, критичне оцінювання – оцінювання вміння застосування знань);

Методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з математики (реалістичність, інтеграція, діяльнісний підхід, вибір та самостійність, критичне мислення використання даних та надлишкової інформації) та кроки їх створення. 

 

Тема 2.2. Стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості на уроках математики. 

Технологія розвитку критичного мислення як триступенева структура уроку.

Когнітивна гнучкість як розгляд проблеми з кількох точок зору для пошуку альтернативи рішення. 

Шляхи перетворення учня з пасивного споживача інформації на активного дослідника засобами технологій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.

Стимулювання ініціативності учнів за допомогою відкритих запитань, дослідницької діяльності та інтерактивних ігор, що формує вміння аналізувати, аргументувати свою позицію та швидко адаптуватися до нових умов.

Стратегії в навчанні – засвоєння фактів та перевірка їх на достовірність, бачення маніпуляцій, побудова власної аргументації, розуміння різних точок зору, швидке адаптування до нестандартних навчальних та життєвих ситуацій. 

 

Тема 2.3. Шляхи включення учня в навчальну діяльність як активного суб`єкта. 

Перехід в освітньому процесі від пасивного засвоєння знань до самостійного здобуття досвіду. Учень – активний суб'єкт у навчальній діяльності – творець навчання, яке самостійно перетворює на усвідомлений процес. 

Ключі до залучення учня в активну діяльність: формування мотивації; застосування інтерактивних методів; проєктна діяльність; свобода вибору завдання, рівня складності або способу презентації результатів; само- та взаємооцінювання; вчитель – фасилітатор. 

Організація активної взаємодії та групової роботи учнів на цифрових полотнах (Canva Whiteboards). Що таке глибинне навчання? Переваги глибинного навчання. Вплив глибинного навчання на розвиток нових технологій.

За підсумками навчання слухачі матимуть компетентнісні знання щодо:

- сутності характеристик сучасних підходів до навчання математики в Новій українській школі;

- спільних і відмінних рис проблемного і проєктного навчання; 

- умов ефективного перебігу кооперативного навчання;

- методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності;

- сутності та принципів діяльнісного підходу у навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі;

- ознак поверхневого і глибинного навчань;

- стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.

Слухачі будуть уміти:

- організовувати навчання математики на засадах сучасних підходів до навчання;

- реалізувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі та інструменти його реалізації в освітньому процесі;

- реалізувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання;

- аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання;

- моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань;

- планувати навчальний проєкт; 

- добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості;

- вирізняти ознаки поверхневого і глибинного навчань;

- створювати рефлексивне навчальне середовище.