Програма підвищення кваліфікації вчителів мистецької освітньої галузі 7-9 класів закладів загальної середньої освіти «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ТА УСПІШНІ ПРАКТИКИ»
професійний розвиток учителів мистецької освітньої галузі відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення набутих раніше та/або набуття нових професійних компетентностей з метою впровадження сучасних підходів у навчання хімії в Новій українській школі.
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад «Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області»Інформація про розробника (розробників):
Комунальний заклад «Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області» (Венгринюк О.В., старший викладач кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою КЗ «ІППОЧО»)Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (очна/денна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В НОВІЙ УКРАЇНСЬУКІЙ ШКОЛІ
Тема 1.1. Мистецтво навчати мистецтва: сучасні педагогічні підходи в дії
Підхід як стратегія навчання. Ключові орієнтири розвитку мистецької освіти в умовах Нової української школи. Характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного підходів у мистецькій освітній галузі. Практична спрямованість навчання мистецтва. Перехід від традиційного викладання до діяльнісного підходу. Розвиток творчого мислення, емоційно-ціннісної сфери та мистецьких компетентностей учнів 7–9 класів. Залучення учнівства до активної навчально-творчої діяльності як суб’єктів освітнього процесу.
Тема 1.2. Інтегрований курс «Мистецтво»: специфіка, можливості та переваги кооперативного навчання
Специфіка інтегрованого курсу «Мистецтво» в базовій середній освіті. Кооперативне навчання: методи групової взаємодії, стратегії співпраці, форми організації колективної творчої діяльності. Формування навичок комунікації, співпраці та колективної відповідальності. Розвиток критичного мислення в процесі аналізу мистецьких образів, явищ культури та художніх інтерпретацій. Комунікативні переваги спільної творчої діяльності: розвиток навичок командної роботи та емпатії. Орієнтація на створення середовища взаємопідтримки та спільного пошуку творчих рішень
Тема 1.3. Моделювання сучасного уроку мистецтва: синергія підходів, компетентнісні завдання та алгоритми педагогічної взаємодії
Моделювання структури сучасного уроку мистецтва відповідно до концепції Нової української школи. Структура уроку, алгоритми педагогічної взаємодії. Компетентнісно орієнтовані завдання як інструмент реалізації сучасних підходів до навчання. Організація навчально-творчої діяльності учнів. Алгоритм партнерства між учителем та учнем. Рефлексивний аналіз результатів освітньої діяльності.
МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦТВА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
Тема 2.1. Методичний навігатор учителя: поєднання сучасних підходів із практичними алгоритмами навчання
Алгоритми планування та конструювання сучасного уроку мистецтва. Добір методів, форм і прийомів навчання відповідно до освітньої мети та вікових особливостей учнів. Реалізація сучасних підходів до навчання в умовах очного, дистанційного та змішаного форматів. Активне навчання: способи залучення дітей через командну роботу. Рефлексивний аналіз педагогічної діяльності.
Тема 2.2. Проєктна діяльність на уроках мистецтва: від задуму до презентації
Поняття проєкт, проєктна діяльність. Актуальність, мета та завдання проєктної технології. Типи проєктів. Проєктне навчання в мистецькій освітній галузі: сутність, переваги, етапи реалізації. Планування та організація творчих, міжпредметних і культурологічних проєктів. Розвиток ініціативності, креативності, командної взаємодії та презентаційних умінь учнів.
Тема 2.3. Цифрові технології та сучасні стратегії: як зробити уроки мистецтва ефективними
Використання цифрових ресурсів, мультимедійних платформ та інтерактивних сервісів у викладанні мистецтва. Організація навчально-творчої діяльності з використанням аудіовізуального контенту. Створення художніх образів та колажів у Canva та графічних редакторах. Генерація зображень за допомогою AI-інструментів. Сучасні стратегії цифрової підтримки освітнього процесу.
Тема 2.4. Культурний код: сучасне прочитання українського мистецтва
Українське мистецтво як складник формування національної ідентичності та культурної компетентності учнів. Культурний код у звуках та образах: від архаїчних орнаментів і народних співів до цифрового живопису та неофолку; від вишивки та розпису до створення сучасних паттернів і муралів. Сучасні підходи до інтерпретації творів українського мистецтва в освітньому процесі. Формування ціннісного ставлення до культурної спадщини України.
Поглибити та розширити знання про:
- методики й технології моделювання змісту навчання (А2.1.З3);
- ключові компетентності здобувачів освіти й наскрізні уміння, визначені державними стандартами освіти (А2.2.З1.);
- види інтеграції в навчанні, підходи до інтегрованого навчання здобувачів освіти (А2.3.З1);
- зміст і особливості технологій і методик особистісно зорієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти (А2.4.З3);
- способи організації дослідницької діяльності здобувачів в освітньому процесі (А2.4.З4);
- підходи до організації освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема дистанційного навчання), умови організації цифрових робочих місць (А3.3.З1);
- види та етапи планування освітнього процесу (Г1.2.З1).
- форми організації освітнього процесу, види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти (Г2.2.З1);
Сформувати/удосконалити уміння і навички:
- моделювати зміст предметів (інтегрованих курсів) (А2.1.У3);
- створювати умови для формування і розвитку в здобувачів освіти ключових компетентностей, наскрізних умінь (А2.2.У1);
- застосовувати міжпредметні зв’язки й інтеграцію змісту різних освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів) (А2.3.У1);
- формувати в здобувачів освіти розуміння природних зав’язків різних процесів, уміння вирішувати практичні завдання, що вимагають синтезу знань з різних освітніх галузей; розвивати в здобувачів освіти системне мислення (А2.3.У2);
- застосувати інноваційні технології навчання освітньої галузі (навчальних предметів /інтегрованих курсів) (А2.4.У2);
- упроваджувати технології та методики особистісно зорієнтованого, компетентісного й інтегрованого навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти (А2.4.У3);
- організовувати навчання предметів (інтегрованих курсів) через дослідницьку діяльність (А2.4.У4);
- добирати доцільні форми, методи, прийоми й засоби для здійснення дослідницької діяльності здобувачами і способи представлення ними досягнутих результатів (А2.4.У1);
- використовувати безпечне електронне (цифрове) освітнє середовище для організації та управління освітнім процесом, організації групової взаємодії, зворотного зв’язку, спільного створення електронних (цифрових) освітніх ресурсів (А3.3.У5 );
- формулювати цілі освітнього процесу на основі прогностичних методів планування (Г1.1.У1);
- здійснювати різні види планування освітнього процесу на різних його етапах (Г1.2.У1);
- організовувати освітній процес відповідно до вимог законодавства (Г2.1.У1);
- застосовувати різні види й форми організації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти (Г2.2.У2).